Справа № 2-997/2009
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 травня 2009 року Сніжнянський міський суд Донецької області у складі:
головуючого – судді Кучми В.В.,
при секретарі - Сіденко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Сніжне справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним,
В С Т А Н О В И В :
Позивачка первісно звернулась до суду з позовом до відповідача, за яким просила визнати недійсним право чин, укладений між нею та відповідачкою ОСОБА_2 щодо продажу квартири АДРЕСА_1, вчиненим у наслідок обману з боку ОСОБА_2С, та стягнути на її користь збитки у зв»язку з вчиненням даного правочину у сумі 108240 грн. Також просила стягнути на її користь моральну шкоду у сумі 10000 грн.
На обґрунтування вимог посилається на те, що згідно розписок вона передавала відповідачці гроші в рахунок оплати за вказану квартиру, оформити договір нотаріально домовились згодом. Так, згідно розписки від 29.10.08 р нею було передано, а відповідачкою прийнято 5000 доларів США, згідно розписки від 20.11.08 р – 300 доларів США, за розпискою від 22.11.08 р - 4200 гривен, за розпискою від 30.11.08 р – 200 доларів США, за розпискою від 12.12.08 р – 400 доларів США, за розпискою 18.12.08 р – 500 доларів США. Але в майбутньому при оформленні договору купівлі-продажу в нотаріальній конторі з»ясувалось, що вказана квартира знаходиться в іпотечному кредиті, про що укладався договір з відповідачкою і це стало перешкодою в укладанні між ними справжнього договору купівлі-продажу квартири. При отриманні грошей за продаж квартири про свої майнові обов»язки перед третіми особами вона її не повідомляла. Отримані гроші на її вимогу відповідачка не повертає.
До початку судового засідання згідно письмової заяви позивачка змінила предмет і зміст позовних вимог у частині стягнення суми в розмірі 39000 гривен, що за курсом на день звернення до суду дорівнює 5000 доларів США, які просить стягнути як неповернену отриману відповідачкою згідно розписки від 29.10.08 р позику.
Також позивача подала заяву, за якою просить розглядати справу без їїучасті, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачка ОСОБА_2, яка належним чином сповіщена про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явилась, про причини неявки суд не повідомила, у зв”язку з чим на підставі ст. 224 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу в заочному судовому засіданні на підставі наявних у ній доказів, проти чого не заперечує позивач.
Вивчив письмові пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
У жовтні 2008 року позивачем фактично було передано, а відповідачем ОСОБА_3С отримано в борг 5000 доларів США. Факт передачі підтверджується розпискою від 29.10.08 року, наданою відповідачкою позивачеві, у якій вона особисто розписалась у тому, що забов”язуэться повернути вказану суму через два місяці.
Згідно розписки договір позики між сторонами був укладений під умовою, а саме за умови укладення в майбутньому між ними договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, з врахуванням наданої позивачем суми позики при оплаті ним за квартиру. Обставини про те, що отримана відповідачкою сума є завдатком або частиною оплати за квартиру у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження. Також надання позики під заставу не перешкоджає висувати вимоги про стягнення безпосередньо суми позики. Таким чином, правовий спір між сторонами у цій частині витікає з правовідносин за договором позики і підлягає регулюванню відповідними нормами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики між фізичними особами укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а відповідно до ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони. Таким чином, суд вважає доведеним факт передачі позивачем відповідачці у борг 5000 доларів США, договір позики укладений між ними відповідно до вимог закону. Згідно довідки Сніжнянського відділення №5372 Державного Ощадного банку України №681 від 27.05.09 р еквівалентний курс долара до гривні, встановлений Національним банком України, на цей час складає 761,9 грн за 100 дол США. Відповідно до положень ч. 1 ст. 1049 ЦК України якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред»явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів, якщо інше не встановлено договором. До цього часу позика є неповерненою, таким чином право позивачки як позикодавця є порушеним і підлягає захисту шляхом стягнення з відповідачки 50*761,9=38095 грн, що в еквіваленті дорівнює 5000 доларам США.
Також розпискою від 20.11.08 р про передачу і отримання 300 доларів США, розпискою від 22.11.08 р про передачу 4200 гривен, розпискою від 30.11.08 р за суму 200 доларів США, розпискою від 12.12.08 р про передачу 400 доларів США, розпискою 18.12.08 р про передачу і отримання 500 доларів США підтверджується, що позивачкою ОСОБА_1 зазначені гроші були передані, а відповідачкою ОСОБА_2 отримані в рахунок оплати вартості квартири за адресою АДРЕСА_3.
Але, згідно відповідей за запитом, наданих Сніжнянською державною нотаріальною конторою Головного управління юстиції в Донецькій області №361/01-14 від 27.05.09 р, та приватним нотаріусом Сніжнянського нотаріального округу Сухо верховим В.І №67/01-14 від 27.05.09 р договір щодо купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 з одного боку та ОСОБА_2 з іншого боку до цього часу не укладався і не посвідчувався. На цей час зазначена квартира перебуває в іпотеці на підставі договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Сніжнянського нотаріального округу ОСОБА_4І від 22.11.2007 року за реєстровим №10009.
Таким чином, у судовому засіданні доведено, що між сторонами мала місце усна домовленість про купівлю продаж квартири АДРЕСА_1, на виконання цієї домовленості відбулося часткове виконання договору купівлі-продажу, позивачка частинами передавала грошові кошти відповідачці в рахунок оплати квартири і остання їх прийняла, що підтверджується відповідними розписками. Квартира АДРЕСА_4, яка стала предметом домовленостей, лишилась не переданою позивачці як покупцеві. Договір купівлі продажу-квартири до цього часу є нотаріально не посвідчений. І не може бути посвідчений, оскільки квартира перебуває в іпотеці. І як встановлено з цього приводу ч. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. А згідно ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є право чин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний право чин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У зв»язку з цим позовні вимоги позивачки у частині визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири за відсутністю предметності спору, оскільки такий договір є нікчемним слід залишити без задоволення.
Втім, згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), забов»язана повернути потерпілому це майно. Особа забов»язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Дані положення також розповсюджуються і на правовідносини у частині повернення виконаного за недійсним правочином. Розписками від 20.11.08 р, від 22.11.08 р, від 30.11.08 р, від 12.12.08 р, від 18.12.08 р підтверджується безпідставне отримання відповідачко від позивачки грошових коштів у рахунок вартості квартири, яка не може нею бути відчуженою у період дії договору іпотеки квартири. Загальна сума отриманих грошей за цими розписками складає 300 доларів США+200 доларів США+400 доларів США+500 доларів США =1400 доларів США, а також 4200 гривен. Згідно діючого курсу Національного банку України на момент винесення судового рішення долара до гривні загальна сума безпідставно отриманого відповідачкою майна у вигляді грошових коштів, які слід стягнути на користь позивачки ОСОБА_1, складає 7,619 грн*1400=10666,60 грн+4200грн=14866,60 грн
Відповідно до загальних положень про відшкодування шкоди, закріплених у ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особи неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. У судовому засіданні фактично встановлено, що позивачкою за розписками від 29.10.08 р, від 20.11.08 р, від 22.11.08 р, від 30.11.08 р, від 12.12.08 р, від 18.12.08 р було надано, а відповідачкою на умовах договору позики та безпідставно в рахунок оплати квартири були отримані кошти на загальну суму 38095+14866,60=52961,60 грн, від виконання забов”язань з повернення боргу за умовами позики та безпідставно отриманих грошей у добровільному порядку відмовляється.
Відповідно до роз”яснень п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31 березня 1995 р №4, зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 р №5 розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат ( їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин, зокрема враховується стан здоров”я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих чи виробничих стосунках. Згідно ст. 129 Конституції України, ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з ст. 60 ч. 2 ЦПК України сторони зобов’язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Суд лише сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи. Втім, у судовому засіданні позивачка не надала жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про ступінь вини відповідача, а також глибини її душевних страждань, у зв»язку з чим суд вважає вимоги щодо відшкодування моральної шкоди в сумі 10000 гривен необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Згідно квитанції, доданої до матеріалів справи, позивачем при подачі позовної заяви, сплачено судовий збір у розмірі 116,74 грн та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи у розмірі 30 грн. Оскільки позов підлягає задоволенню, то слід з відповідача на користь позивача стягнути ці судові витрати.
Керуючись ст.ст 207, 208, 215, 220, 1047, 1049, 1212, 1167 Цивільного кодексу України, ст.ст. 212-215, 224, 226, 232 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш І В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 29.10.08 р у сумі 38095 гривен та у якості майна, набутого без достатньої правової підстави, у вигляді грошових коштів суму 14866 гривен 60 копійок.
В іншій частині позов залишити без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 116 гривен 74 копійок та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи у розмірі 30 гривен.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем у Сніжнянський міський суд протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду Донецької області через Сніжнянський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя :