Справа №11-432 2006 року Категорія ст. 365 ч.2 КК України
Головуючий в 1-й інстанції Свіреда І.С. Доповідач Суслов М.І.
УХВАЛА ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
5 Липня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду
Хмельницької області в складі:
Головуючої-судді Дуфнік Л.М., Суддів Суслова М.І., Ващенка С.Є., з участю прокурора Кондратюка П.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за
апеляцією прокурора, який затверджував обвинувальний висновок, на постанову судді
Нетішинського міського суду від 18 травня 2006 року.
Цією постановою кримінальну справу про обвинувачення за ст. 365 ч.2 КК України
ОСОБА_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
направлено прокурору м. Нетішина для проведення додаткового розслідування.
В апеляції прокурор просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. При цьому апелянт посилається на її незаконність і безпідставність, вважаючи мотиви повернення передчасними, а наявність перепровірених судом доказів є достатнім для прийняття рішення про винуватість чи не винуватість підсудного у скоєному злочині.
Підсудний постанову не оскаржив.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора на підтримку доводів апеляції, перевіривши та вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати
знаходить:
апеляцію прокурора як таку, що підлягає задоволенню.
Висновки судді місцевого суду, викладенні в постанові про направлення справи на додаткове розслідування, мотивовані тим, що досудове слідство проведено неправильно, неповно та однобічно, цю неповному неможливо усунути в судовому засіданні, а ті порушення кримінально-процесуального законодавства, які допустило слідство, не дають підстав для винесення обґрунтованого рішення. Зокрема:
На стадії досудового розслідування 5.12.2005 р. потерпілий ОСОБА_2 дав показання, з яких неможливо зясувати причини нанесення йому ударів ОСОБА_1 безпосередньо 3.10.2005 року. Аналогічні обставини мали місце під час очної ставки між ними 27.12.2005 року. В матеріалах справи наявна посадова інструкція керівника проекту ОСОБА_1, яка містить як функціональні обов'язки, так і права цієї особи, однак що саме з них перевищив, супроводжуючи свої дії насильством встановити неможливо хоча б тому, що посилання на цю інструкцію (її пункти та розділи) взагалі відсутні як в постанові про притягнення в якості обвинуваченого, так і в обвинувальному висновку.
Досудовим слідством не з'ясовані і, відповідно, в процесуальних документах одночасно не викладені коло повноважень обвинуваченої особи, мотиви, мета і характер вчинених дій, їх зв'язок зі службовим становищем та наслідками, що настали.
Необхідно визначити причини виникнення (при його наявності) 3.10.2005 р. конфлікту між підсудним і потерпілим та його зв'язок з встановленими наслідками, їх мету і характер без будь-яких припущень та загальних фраз на зразок „з приводу вирішення виробничих питань" або „з причин неналежного виконання ним своїх службових обов'язків".
Необхідно в порядку, визначеному главою 16 КПК України вирішити долю наявних у справі наказу №НОМЕР_1 від 9 серпня 1999 року, витягу з наказу № НОМЕР_5 від 1 червня 2004 року, наказу №НОМЕР_2 від 21 квітня 2005 року, наказу №НОМЕР_3 від 21 жовтня 2005 року, посадової інструкції ОСОБА_1 та аналізувати їх. Визначити підпорядкованість потерпілого підсудному та коло повноважень останнього. За результатами цього чітко і однозначно встановити в чому безпосередньо виразились перевищення ОСОБА_1 влади або службових повноважень, які це потягло наслідки та причинно-наслідковий зв'язок між ними. Провести слідчі дії, зокрема відтворення обстановки і обставин події, очні ставки, виїмки, які б беззастережно вказували на детальний і послідовний механізм дій підсудного при їх доведеності, що відобразити в процесуальних документах.
Разом з тим, погодитися з такою мотивацією неможливо.
Як вбачається з матеріалів справи керівник проектів та програм служби інвестиційних проектів ВАТ „Управління будівництва „Хмельницької АЕС" ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що будучи службовою особою, 3.10.2005 р. близько 9 год. в своєму кабінеті №НОМЕР_4, який знаходиться в адміністративній будівлі ВАТ „УБ ХАЕС" по АДРЕСА_2 з приводу вирішення виробничих питань ініціював конфлікт з підлеглим йому головним інженером ОСОБА_3, в ході чого вивів його в коридор, де на ґрунті неприязного відношення з причини неналежного виконання ним своїх службових обов'язків, наніс декілька ударів кулаком в обличчя і тулуб, чим заподіяв легкі тілесні ушкодження.
Його дії кваліфіковані як перевищення влади або службових повноважень, що супроводжувалось насильством, або болісним і таким, що ображають особисту гідність потерпілого.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.І ст. 281 КПК повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.
Якщо суд мав змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового-розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченого в ст. 315-1 КПК, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим. За необхідності суд може відкласти її розгляд для витребування додаткових доказів (ст.. 280 КПК)
Неприпустимим є повернення справи на додаткове розслідування і у випадках, коли немає доказів, які б підтверджували обвинувачення, і вичерпані всі можливості одержання додаткових доказів за таких обставин суд має витлумачити всі сумніви на користь підсудного і постановити згідно з ч.4 ст. 327 КПК виправдовувальний вирок. (п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 11 лютого 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування".)
В той же час, з матеріалів кримінальної справи та протоколу судового засідання вбачається, що в ході досудового і судового слідства зібрано достатньо доказів, на підставі яких є можливість прийняти рішення про винуватість чи не винуватість підсудного.
Підсудний в своїх показах стверджував, що його не задовольнила якість виконання ОСОБА_3 поставлених завдань, і з цієї причини він ініціював питання переводу останнього на іншу роботу.
Допитаний, в якості потерпілого ОСОБА_2 показав, що з початку його роботи під керівництвом ОСОБА_1 той вимагав його добровільного звільнення з роботи, на що останній не погоджувався. При цьому у ОСОБА_1 періодично виникали претензії до потерпілого з приводу виконання поставлених завдань, та в ході чергового конфлікту, який був ініційований ОСОБА_1 під час обговорення питання про направлення ОСОБА_3 у робоче відрядження в м. Житомир, він знову вимагав звільнення потерпілого з роботи, після чого вивів останнього зі свого службового кабінету в коридор, де заподіяв тому тілесні ушкодження. В подальшому потерпілий вимушено подав заяву про звільнення з роботи з ВАТ „УБ ХАЕС", за результатом розгляду якої наказом голови правління ВАТ „УБ ХАЕС" був звільнений.
Про обставини виникнення інциденту між підсудним і потерпілим вказували цілий ряд свідків, які були допитані в судовому засіданні.
В матеріалах справи наявна посадова інструкція ОСОБА_1 з якої випливає, що в посадові обов'язки останнього входило направлення підлеглих йому осіб у виробничі відрядження. Не приймаючи до уваги вказаний документ судом двічі направлявся запит в ВАТ „УБ ХАЕС" щодо того, чи входило в посадові обов'язки підсудного направлення ОСОБА_3 у відрядження, на що в обох випадках було одержано підтверджуючу відповідь.
Необхідність в приєднанні до матеріалів справи наказу №НОМЕР_1від 9 серпня 1999 року, витягу з наказу № НОМЕР_5 від 1 червня 2004 року, наказу №НОМЕР_2 від 21 квітня 2005 року, наказу №НОМЕР_3 від 21 жовтня 2005 року, посадової інструкції ОСОБА_1 відповідно до ст. 16 КПК України шляхом обшуку або виїмки викликає сумнів, оскільки вказані документи були надані на офіційний запит в порядку ст. 66 КПК України і завірені печаткою ВАТ „УБ ХАЕС".
Таким чином, розглядаючи матеріали справи суд не створив необхідних умов для
виконання особами, які приймали участь в судовому засіданні, наданих їм процесуальних обов'язків та здійснення прав, а пославшись на допущенні під час проведення досудового слідства при вчиненні окремих слідчих і процесуальних дій порушення закону, що призвело до ущемлення прав та інтересів учасників процесу, не обґрунтував неможливість їх поновлення у судовому засіданні.
В зв'язку з наведеним, перераховані в постанові судді місцевого суду недоробки і упущення органів досудового слідства, не можуть бути підставою повернення справи на додаткове розслідування, однак за наявності відповідних підстав можуть тягти визнання доказів недопустимими.
Керуючись ст.ст. 281, 362,365-366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
ухвалила
апеляцію прокурора, який затверджував обвинувальний висновок, задоволити.
Постанову судді Нетішинського міського суду від 18 травня 2006 року про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст. 365 ч.2 КК України прокурору м. Нетішина для організації додаткового розслідування - скасувати, повернувши матеріали справи на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.
9