ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.08.2017 року Справа № 904/4124/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Березкіна О.В. - доповідач
Судді: Дармін М.О., Іванов О.Г. ( зміна складу судової колегії відбулася на підставі протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 16.08.2017 р.)
Секретар судового засідання Манчік О.О.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність №б/н від 24.05.2017 р., представник;
представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином ( а.с. 92, поштове повідомлення);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-2000»
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 6 червня 2017 року у справі № 904/4124/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІРЕМ-АГРО», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива -2000", м. Кам»янське Дніпропетровської області
про витребування майна
В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 6 червня 2017 року у справі № 904/4124/17 (суддя Петренко І.В.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІРЕМ-АГРО»- задоволено.
Суд зобов'язав товариство з обмеженою відповідальністю "Нива-2000" повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро":
1) автомобіль марки MERCEDES-BENZ (ОСОБА_2), модель 508 D, тип фургон, 1980 року випуску, №VIN, шасі (кузов, рама, коляска) №31030013200461;
2) причеп марки ГКБ, модель 8350, тип причіп - бортовий - Е, 1986 року випуску, №VIN-13120400108890205: шасі (кузов, рама) №2112888350.
Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нива -2000", звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт вважає, що провадження по справі підлягало припиненню, оскільки є рішення суду № 904/378/16, яке набрало законної чинності між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав.
Крім того, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не врахував, що предметом спору по даній справі є витребування причепу марки 8350 ПЕ та автомобіля марки MERCEDES-BENZ (ОСОБА_2), модель 508 D, в той час як відповідач є власником причепу марки 8350 та автомобіля марки MERCEDES-BENZ (ОСОБА_2), модель 608 D, тобто, позивачем не доведено, що саме це одне й те саме майно, яке вибуло з його власності не на законній підставі.
Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення суду та відмови у позові.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 5 липня 2017 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 17 серпня 2017 року, колегією суддів у складі: головуючий суддя - доповідач –Березкіна О.В., судді: Парусніков Ю.Б., Орєшкіна Е.В.
У зв’язку з відпусткою суддів Паруснікова Ю.Б., Орєшкіної Е.В., за розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 16 серпня 2017року, проведено автоматичну зміну складу колегії суддів, за результатами якої для розгляду апеляційної скарги у справі №904/4124/17 визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Березкіна О.В. (доповідач), судді - Дармін М.О., Іванов О.Г.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-2000», просив рішення господарського Дніпропетровської області від 06 червня 2016 року у справі № 904/4124/17 залишити без змін, а скаргу без задоволення.
Також представником позивача було надано в судове засідання 17 серпня 2017 року заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.
Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вказаної заяви.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заява позивача щодо вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки підставою до забезпечення позову, відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, є обґрунтоване припущення, яке підтверджене доказами, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
З огляду на вищезазначене, відсутні підстави для вжиття заходів до забезпечення позову.
Представник відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Нива -2000" в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ( а.с.93).
Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).
Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, за відсутності представника відповідача , оскільки про час та місце розгляду справи він повідомлений в належний спосіб, у справі достатньо матеріалів для розгляду апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду Дніпропетровської області, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2015 по справі №904/4788/15 за позовом позивача до товариства з обмеженою відповідальністю "Будмикс" визнано недійсним Біржовий контракт №ТЗ/36/04 (Договір купівлі-продажу) укладений 06.05.2010 між членами Товарної біржі “ЦЕНТРАЛЬНА ТОВАРНА БІРЖА” Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 з боку Товариства з обмеженою відповідальністю “УНІРЕМ-АГРО” та Товариством з обмеженою відповідальністю “МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ БРОКЕРСЬКИЙ ДІМ ФАВОРИТ” з боку покупця Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДМИКС” про продаж причепу марки ГКБ, модель 8350, тип причіп - бортовий - Е, 1986 року випуску, №VIN-13120400108890205: шасі (кузов, рама) №2112888350, колір - світло-синій, реєстраційний №АЕ8935ХТ.
Визнано недійсним Біржовий контракт №ТЗ/36/32 (Договір купівлі-продажу) укладений 06.05.2010 між членами Товарної біржі “ЦЕНТРАЛЬНА ТОВАРНА БІРЖА” Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 з боку Товариства з обмеженою відповідальністю “УНІРЕМ-АГРО” та Товариством з обмеженою відповідальністю “МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ БРОКЕРСЬКИЙ ДІМ ФАВОРИТ” з боку покупця Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДМИКС” про продаж автомобілю марки MERCEDES-BENZ (ОСОБА_2), модель 508 D, тип фургон, 1980 року випуску, №VIN, шасі (кузов, рама, коляска) № 31030013200461, колір - синій, реєстраційний №43360АА.
Звертаючись до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива-2000", із позовом про зобов'язання відповідача повернути:
1) автомобіль марки MERCEDES-BENZ (ОСОБА_2), модель 508 D, тип фургон, 1980 року випуску, №VIN, шасі (кузов, рама, коляска) №31030013200461;
2) причеп марки ГКБ, модель 8350 ПЕ, тип причіп - бортовий - Е, 1986 року випуску, №VIN-13120400108890205: шасі (кузов, рама) №2112888350, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро" посилався на те, що у зв'язку з визнанням правочинів, на підставі яких укладено інші правочини, недійсними, у позивача наявні законні підстави для витребування майна у останнього набувача, яким є ТОВ « Нива-2000».
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що автомобілі, які є предметом спору, вибули з володіння позивача не з його волі, а тому Товариство з обмеженою відповідальністю "Нива-2000", яке отримало спірне майно від набувача, який в свою чергу набув майно за недійсним правочином, зобов’язано повернути означене майно власнику.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Приписами статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Оскільки рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2015 по справі №904/4788/15 визнано недійсними Біржові контракти , на підставі яких ТОВ « УНІРЕМ-АГРО» було відчужено спірне майно, то зазначені обставини не підлягають доказуванню по даній справі.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно даних, викладених у листі від 17.05.2017 за вих.№31/4-1657 Регіонального сервісного центру в Дніпропетровській області, причіп “ГКБ 8350 ПЕ”, номерний знак НОМЕР_1, синього кольору, 1986 року випуску, номер шасі НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію СХХ №217589 від 25.07.2014, зареєстрований за ТОВ “НИВА-2000” (ЄДРПОУ 30740621), юридична адреса: Дніпропетровська обл., м.Дніпродзержинськ, Заводський р-н, пров. Більшовицький, 4/В. Перереєстрація відбулась на підставі довідки-рахунку ВIA №508018 від 22.05.2014. Вантажний автомобіль “MERCEDES-BENZ 608D”, номерний знак НОМЕР_3, синього кольору, 1980 року випуску, номер шасі 31030013200461, свідоцтво про реєстрацію СХХ №217591 від 25.07.2014, зареєстрований за ТОВ “НИВА-2000” (ЄДРПОУ 30740621), юридична адреса: Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, Заводський р-н, пров. Більшовицький, 4/В. Перереєстрація відбулася на підставі довідки-рахунку BIA №508016 від 22.05.2014.
Відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
З огляду на вищезазначене, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що у товариства з обмеженою відповідальністю “УНІРЕМ-АГРО” наявні всі законні підстави для витребування майна в останнього набувача, яким є Товариство з обмеженою відповідальністю «Нива-2000».
Доводи апелянта про те, що провадження по справі підлягало припиненню, оскільки є рішення суду № 904/378/16, яке набрало законної чинності між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, не ґрунтуються на законі з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, правовою підставою по справі №904/378/16 позивач зазначав положення статті 216, 1212 та 1213 Цивільного кодексу України.
Згідно ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином, витребування майна власником із чужого незаконного володіння.
За ст.1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Однак, норма ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених ч.1 ст.388 Цивільного кодексу України (п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").
Норми глави 29 Цивільного кодексу України "Захист права власності" є спеціальними, в яких закріплено основні способи захисту права власності, що можуть застосовуватися власником майна, зокрема з метою повернення майна в натурі, переданого за недійсним правочином (наприклад, віндикація). Положення ст.ст.1212, 1213 Цивільного кодексу України застосовуються до вимог про зобов'язання у зв'язку з набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави та не застосовуються до правовідносин, які склались між сторонами у даній справі.
Отже, якщо набувач, який набув майно за недійсним правочином, надалі відчужив таке майно іншій особі, захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову, з дотриманням вимог ст.387, ст.388 Цивільного кодексу України.
Саме з посиланням на положення статті 388 ЦК України позивач звернувся до суду по справі 904/4124/17.
Відповідно до п.2 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження, якщо є рішення господарського суду , який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, підстави позовних вимог по справі 904/4124/17 та 904/388/16 мають різне правове обґрунтування, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є неспроможними.
Крім того, колегія суддів вважає безпідставними також доводи апелянта про недоведеність позивачем того, що майно, яке вибуло з його власності - причеп марки 8350 ПЕ та автомобіль марки MERCEDES-BENZ (ОСОБА_2), модель 508 D, є тим же майном, власником якого є відповідач і яке суд витребував від відповідача - причеп марки 8350 та автомобіль марки MERCEDES-BENZ (ОСОБА_2), модель 608 D.
Дійсно, як вбачається з рішення суду по справі № 904/4788/15 , були визнані недійсними біржові контракти про продаж причепу марки ГКБ, модель 8350, тип причіп - бортовий - Е, 1986 року випуску, №VIN-13120400108890205: шасі (кузов, рама) №2112888350, колір - світло-синій, реєстраційний №АЕ8935ХТ та автомобілю марки MERCEDES-BENZ (ОСОБА_2), модель 508 D, тип фургон, 1980 року випуску, №VIN, шасі (кузов, рама, коляска) № 31030013200461, колір - синій, реєстраційний №43360АА.
В той же час, відповідач є власником причепу “ГКБ 8350 ПЕ”, номерний знак НОМЕР_1, синього кольору, 1986 року випуску, номер шасі НОМЕР_2, та вантажного автомобіля “MERCEDES-BENZ 608D”, номерний знак НОМЕР_3, синього кольору, 1980 року випуску, номер шасі 31030013200461.
Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач не надав жодного доказу, який би спростував той факт, що належне йому майно є іншим майном, ніж те, що вибуло з володіння позивача.
Не співпадання моделі вантажного автомобіля - 508 D (608 D – у відповідача), та причепу - 8350 ПЕ ( 8350 – у відповідача) не свідчать про те, що це різне майно за наявності інших ідентифікуючих ознак.
Так, ідентифікаційний номер транспортного засобу ( англ. Vehicle identification number, VIN) — це унікальний код транспортного засобу, який складається з 17 символів. Структура коду заснована на стандартах ISO 3779- 1983 і ISO 3780, а ідентифікаційні номера наносяться на невід’ємних складових кузова або шасі та на спеціально виготовлених номерних таблицях.
Як вбачається з матеріалів справи, шасі причепу і вантажного автомобіля позивача та відповідача мають ті самі номери : № 31030013200461 – вантажний автомобіль та НОМЕР_2 – причеп, що спростовує доводи відповідача.
Інші доводи апелянта є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.
Таким чином, розглядаючи справу, господарський суд першої інстанції всебічно, повно і об’єктивно з’ясував всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, у тому числі і доводам позивача, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст.103 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду – без змін.
Керуючись ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-2000»- залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 6 червня 2017 року у справі № 904/4124/17 - залишити без змін.
Постанова набирає чинності з часу її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 22 серпня 2017 року.
Головуючий суддя О.В. Березкіна
Суддя М.О.Дармін
Суддя О.Г.Іванов
- Номер:
- Опис: витребування майна
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 904/4124/17
- Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
- Суддя: Березкіна Олена Володимирівна
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 04.04.2017
- Дата етапу: 06.06.2017
- Номер:
- Опис: витребування майна
- Тип справи: Забезпечення позову чи скасування забезпечення позову (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 904/4124/17
- Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
- Суддя: Березкіна Олена Володимирівна
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 27.04.2017
- Дата етапу: 06.06.2017
- Номер:
- Опис: витребування майна
- Тип справи: Відновлення чи продовження процесуальних строків (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 904/4124/17
- Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
- Суддя: Березкіна Олена Володимирівна
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 06.06.2017
- Дата етапу: 06.06.2017
- Номер:
- Опис: витребування майна
- Тип справи: За заявою сторони (друга iнстанцiя)
- Номер справи: 904/4124/17
- Суд: Дніпропетровський апеляційний господарський суд
- Суддя: Березкіна Олена Володимирівна
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 03.07.2017
- Дата етапу: 17.08.2017
- Номер:
- Опис: витребування майна
- Тип справи: Забезпечення позову чи скасування забезпечення позову (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 904/4124/17
- Суд: Дніпропетровський апеляційний господарський суд
- Суддя: Березкіна Олена Володимирівна
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 17.08.2017
- Дата етапу: 17.08.2017