Гребінківський районний суд Полтавської області

__________________________________________________________________________________

Справа №: 1-4/10/1605

В И Р О К

Іменем України

15 лютого 2010 року м. Гребінка

Гребінківський районний суд Полтавської області у складі;

Головуючої судді: Кривчун Т.О., при секретарях Кузуб В.В., Сапі А.М.,

за участю потерпілого ОСОБА_1’'ят В.М., представника потерпілого ОСОБА_2М„

підсудного ОСОБА_3. захисника адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гребінка, в порядку ст.27 КПК України, кримінальну справу по обвинуваченню;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2. українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого приватним підприємцем, в силу ст.89 КК України раніше не судимого. -

у вчиненні злочину, передбаченого Ч.2 сі. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_3 скоїв злочин проти охоронюваних кримінальним законом суспільних відносин проти здоров’я особи за таких обставин.

Близькo 15год. 30хв. 03 березня 2009року поблизу будинку №1-А по провулку 1 Піонерському в м. Гребінка Полтавської області ОСОБА_3, на грунті особистих неприязних стосунків, умисно наніс удари кулаками в голову ОСОБА_6, після чого, захопивши його за одяг на шиї і спині, ударив головою об металеві двері гаража, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, гематоми правої орбітально-вилицевої ділянки з крововиливом в білкову оболонку правого ока, кровопідтіку центру чола та дещо зправа, саден чола та скроневої ділянки зліва, які, згідно висновку експерта №170 від 07.09.2009р. за результатами судово-медичної експертизи, за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Будучи допитаним у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину не визнав та показав, що, в період часу між 15.00год. та 16.00год. 03 березня 2009року він з дружиною.

ОСОБА_3 Н.1. за ОСОБА_7 0.0. виходили з під"їзду будинку по провулку Піонерський, №1-А. в Гребінка Полтавської області, де проживає останній та до якого він приїздив на

власному автомобілі, при цьому він ішов першим, тримаючи на руці малолітню доньку. Його автомобіль у цей час стояв у дворі, за машиною ОСОБА_7 0.0. Коли вони вийшли з під’їзду, трохи відійшли в сторону вул. Петровського, він стояв на тротуарі біля будинку, у дворі, в цей час зі сторони залізничної лікарні ішов та проходив повз нього ОСОБА_1’‘ят В.М., який заборгував йому гроші, тому він, зупинивши ОСОБА_6 (який на протязі багатьох років обіцяв повернути гроші), запитав, коли той поверне йому гроші, між ними відбулася серйозна розмова (при цьому він говорив у підвищеному тоні). У той час, коли ОСОБА_6 витягував руки з кишені, звідти випали пакет, шприци, тому він відштовхнув (штовхнув у плече) його правою рукою в область плеча, сказавши: “Іди звідси!”, оскільки подумав, що в шприцу могли бути наркотичні засоби (там була якась рідина) та злякався, бо був з маленькою дитиною. Після поштовху ОСОБА_6 не впав, а, забравши шприци і пакет, розвернувся і пішов швидкою ходою. Під час розмови із ОСОБА_6 позаду нього знаходилися ОСОБА_8 та ОСОБА_7 0.0.

Зазначає, що ударів по голові та по тулубу він ОСОБА_6 не заподіював та не бив його головою об металеві двері гаража і не міг цього робити, тримаючи на руках маленьку дитину (1 рік і 6 місяців).

Незважаючи на невизнання вини підсудним, його вина у скоєнні інкримінованого йому злочину повністю підтверджується сукупністю доказів, досліджених і перевірених у судовому засіданні, в т.ч. показаннями потерпілого, свідків та іншими доказами.

Так, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 підтвердив доводи своєї скарги та показав, що, близько 15.00год. 03 березня 2009року він знаходився вдома, коли зі школи прийшов його племінник ОСОБА_9, який жив у них. Він попрохав ОСОБА_9 сходити з ним у магазин і коли вони вийшли з під’їзду і доходили до третього під"їзду. ОСОБА_3 і ОСОБА_7 0.0. від’їжджали на машині (“Нива’’ зеленого кольору), за кермом знаходився останній, на задньому сидінні автомобіля сиділа дружина ОСОБА_3 з дитиною та ще якась жінка. ОСОБА_3 зупинив машину, разом із ОСОБА_7 0.0. вийшов із неї. і. знаходячись метрів за 15 від під'їзду, погукав його і почав говорити з ним на підвищених тонах, потім взявши за капішон куртки, потягнув його в сторону гаражів, наносячи удари кулаками в обличчя (переважно в праву частину) та по тулубу, а потім тричі ударив головою об металевий гараж. ОСОБА_7 0.0. при цьому стояв на другій стороні дороги. Біля свого під’їзду і машини, разом з ОСОБА_9, якому вони сказали, щоб той з ним не спілкувався. інакше йому буде погано. Весь цей час жінки сиділи в машині, не виходячи звідти. Після сутички він витерся снігом, пішов додому, де умився, потім сходив до магазину, і, повернувшись додому, ліг спати. Підтвердив, що з карману під час сутички у Нього дійсно випали деякі речі, у т.ч. шприц, який, з його слів, він взяв для того, щоб набрати клею на взуттєвій фабриці з метою заклеїш взуття, і після інциденту він заходив на фабрику. Після побиття він більше 20-ти днів перебував на лікуванні у Гребінківській ЦРЛ, звідки його направили на консультацію до обласної поліклініки в м. Полтаву. Вважає, що йому заподіяно також моральної шкоди, яку він оцінює в 10000,00грн.

Окрім показань потерпілого, які в повній мірі і об»єктивно співпадають з фактичними обставинами справи, вина підсудного побічно доводиться і матеріалами перевірки, проведеної дізнавачами Гребінківського РВ ГУМВС України в Полтавській області по факту заяви ОСОБА_1“ят В.М від 04.0,3.2009р.. в якій він просить вжити заходи до ОСОБА_3. який заподіяв йому тілесні ушкодження.

Оскільки факту порушення громадського порядку органами дізнання виявлено не було, в порушенні кримінальної справи за ст.29б КК України відносно ОСОБА_3 -

відмовлено.

Факт вчинення підсудним інкримінованого йому протиправного діяння також прямо або опосередковано доводиться показаннями свідків, допитаних у судовому засіданні.

Так. свідок ОСОБА_10 показала, що, 03.03.2009р. вона поїхала на роботу до м. Києва, а коли вранці 04.03.2009р. повернулася додому, її мати повідомила їй про те, що сина (ОСОБА_6) побили, на її запитання, хто це зробив, їй не відповіли, сказавши, що розберуться самі, після чого вона пішла в міліцію, написала заяву, взяла направлення до судмедексперта. Після того, як синові встановили ЧМТ, вони пішли до невропатолога, яка направила їх до хірургічного відділення, де потерпілого поклали на стаціонарне лікування, а через тиждень направили на консультацію до Полтавської обласної поліклініки, оскільки він почувався недобре, вона його супроводжувала.

Свідок ОСОБА_9 показав, що, близько 15.00год. 03 березня 2009року він разом із своїм дядьком. ОСОБА_6, пішли до магазину, та, коли вони вийшли з під”їзду - зустріли ОСОБА_3, який стояв біля під'їзду разом із ОСОБА_7 0.0. та своєю дружиною. ОСОБА_3 покликав ОСОБА_6, і коли той підійшов, вони почали про щось говорити, в цей час ОСОБА_7, тримаючи його (ОСОБА_9Є.) за руку, сказав: ”Не лізь, вони самі побалакають”, по відношенню до ОСОБА_3 і ОСОБА_6 він стояв боком. Потім ОСОБА_3 почав бити ОСОБА_6 кулаками по голові та в обличчя, та, взявши за одяг, бив головою об гараж. Сутичка спочатку розпочалася біля під'їзду, та поступово перемістилася до гаражу. Після цього ОСОБА_3 сказав йому іти в одну сторону, а ОСОБА_6- в іншу, він так і зробив, потім він бачив дядька уже вдома, у того були синці, і гематоми, око запухло, голова була розбита. Після бійки ОСОБА_11 сів у машину і поїхав.

Свідок ОСОБА_12. в минулому ДІМ Гребінківського РВ ГУМВС України в Полтавській області, який проводив дізнання по факту хуліганських дій ОСОБА_3 та виносив постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 11.03.2009р. та 19,05.2009р. (які в подальшому були скасовані), показав, що причиною сварки між ОСОБА_3 і ОСОБА_6 стало неповернення останнім грошей, які він заборгував ОСОБА_3 Оскільки показання свідків були суперечливими. ОСОБА_3 свою вину заперечував, при винесенні постанови він керувався висновком судмедексперта за результатами обстеження ОСОБА_6 При проведенні дізнання він опитав усіх свідків, заявлених учасниками конфлікту та перевірив можливість бути свідками інших осіб, однак, таких виявлено не було.

Свідок ОСОБА_13, яка працює лікарем неврологом Гребінківської ЦРЛ, показала, що, згідно запису в амбулаторній картці ОСОБА_6 05.03.2009р. він був на прийомі у невролога Вузлової лікарні ст. Гребінка, до лікарні звернувся зі скаргами на головокружіння. нудоту, безсоння. Оглянувши ОСОБА_14, лікар поставив йому діагноз: струс головного мозку та призначив лікування. Через п”ять днів. 10.03.2009р. потерпілий звернувся до неї, прийшовши на амбулаторний прийом (з 03.03.2009р. по 10,03.20009р. у зв'язку з роботою у складі призовної комісії, прийом хворих вона не проводила), при огляді діагноз, виставлений лікарем Вузлової лікарні, підтвердився, вона направила ОСОБА_6 до хірургічного відділення лікарні, де він перебував на лікуванні з 10.03.2009р. по 06.04.2009р. при огляді хворого лікар Скороход В.1. зазначив у медичній карті « отмечается незначительная отечность правой половины лица, в области правого глаза гематома, пальпация головы безболезненная”, про рану голови зліва нічого не вказано. 31.03.2009р. її повторно викликали у хірургічне відділення (21 доба-максимальний термін лікування даної патології), і. оскільки потерпілий продовжував скаржитися, вона додала курс лікування та написала, що він потребує продовження лікування, а також хворий був направлений на консультацію до невролога Полтавської обласної лікарні, був ним оглянутий, при цьому діагноз підтвердився. При проходженні консультації 17.03.2009р. ОСОБА_6 також було проведено ЕКГ, за даними якого було підтверджено струс головного мозку.

На 27-му добу хворий був виписаний із хірургії у задовільному стані і до неї не звертався та на прийом не з”являвся до 12.12.2009 року, з”явившись цього числа, він скаржився на головний біль, безсоння, однак при огляді це не було підтверджено об”єктивними даними, разом із тим вона направила його на МРТ головного мозку.

кровопідтіки та гематома від дії таких предметів, а садна, ймовірніше, об тупий твердий предмет :І достатньо жорсткою та переважаючою поверхнею (так як знаходяться на виступаючих поверхнях голови). Загалом ОСОБА_6 отримав не менше шести травмоконтактів... Виявлені тілесні ушкодження, а саме кровопідтіки чола та садна чолоскроневих ділянок могли утворитися в тому числі і від травмоконтакту голови та металевих дверей гаража. Ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку могло утворитися від любого травмоконтакту (достатньо одного) в ділянку голови (а.с. 167-168);

записами лікаря невролога Вузлової лікарні ст. Гребінка від 05.03.2009р. у медичній карті амбулаторного хворого (ОСОБА_6М.) (а.с.146); медичною картою стаціонарного хворого №616 та записами у ній; консультативним висновком лікаря невролога Полтавської обласної консультативної поліклініки №005876 від 17.03.2009р. в частині встановлення діагнозу ОСОБА_6; ЧМТ, струс головного мозку, субкон’юктивальний крововилив в праве око (а.с.7).

Зазначення у даному консультативному висновку щодо наявності у ОСОБА_6 рубленої рани шкіри лівої тім‘яно-скроневої зони голови відносно події, яка сталася 03,03.2009року, не знайшло підтвердження добутими у суді доказами та спростовується як наведеними вище показаннями свідків ОСОБА_13, Скороход В.1.. так і наявним у матеріалах справи висновком експерта №005 від 1 3-18.01.2010р. за результатами судово- медичної експертизи ОСОБА_6, згідно якого висновок експерта №170 від 07.09,2009р. грунтується на огляді ОСОБА_6. проведеному експертом 05.03.2009р.. в якому перераховано ушкодження та вказано, що інші тілесні ушкодження не пред’'явлено і при огляді не виявлено, в консультативному висновку лікаря-невролога окрім декларативної заяви в діагнозі: “рублена рана шкіри лівої тім”яно-скроневої зони голови”, не вказано параметри рани, її кінців, країв, розмірів глибини, форми, направлення довжника та стадії загоювання. Також не вказана допомога, яка повинна надаватися у такому випадку (ушивання рани, накладення пов”язки), також рани відносяться до компетенції хірурга-травматолога (а.с.168. на звороті).

Показання свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 суд оцінює критично та до уваги їх не приймає з огляду на те, що з показань першого вбачається, що він спостерігав з балкону своєї квартири лише фрагмент розмови між ОСОБА_3 та, з його слів, “молодим чоловіком”, та не ідентифікував потерпілого ОСОБА_6 з молодим чоловіком’’, з яким розмовляв ОСОБА_3 Показання ОСОБА_16 є некоректними, з його слів, ОСОБА_3 стояв з двома хлопцями, які по відношенню до нього (ОСОБА_16Б.) стояли спиною, а потерпілого ТОВСТОП’ЯТА В.М. він уперше побачив у залі суду. Показання ОСОБА_17 носять суперечливий та непослідовний характер. Так наполягаючи па тому, що він зустрів ОСОБА_6 напередодні свого дня народження (яке припадає на 31 березня), даний свідок стверджує, що це було 03.03.2009 року, при цьому зазначаючи спочатку, що потерпілий прийшов до нього додому, де розповів про свою розмову (сутичку) з ОСОБА_6 (у цей час нібито була присутня також дружина ОСОБА_17М.). В подальшому свідок вказує, що він зустрівся з ОСОБА_6 в місті біля магазину і таке інше.

З огляду на те, що свідок ОСОБА_3 Н.1. є членом сім’’ї ОСОБА_3, а саме його дружиною. її показання, за винятком факту розмови, яка відбувалася між ОСОБА_3 і ОСОБА_6 на підвищених тонах, на думку суду, не можуть бути взяті до уваги.

Показання свідка ОСОБА_7 0.0. суд також критично та до уваги їх не приймає з огляду на

таке.

У поясненнях, даних 12.03.2009р.. у ході проведення органом дізнання перевірки по заяві ОСОБА_6. ОСОБА_7 0.0. вказує, що 03.03.2009р. він знаходився у дворі будинку

но провулку Піонерському, 1-А в м. Гребінка, де щось робив по своїм справам, потім побачив, що хтось стояв і розмовляв у дворі, але він на це не звертав уваги.

У судовому засіданні ОСОБА_7 0.0. показав, що, в період часу між 15.00год. та 16.00год. 03 березня 2009року він, ОСОБА_3 з дитиною та дружиною. ОСОБА_8, вийшли з під"їзду будинку по провулку Піонерський,1-А, із сусіднього під'їзду в цей час вийшли ОСОБА_6 і ОСОБА_9 Побачивши ОСОБА_6, ОСОБА_3 покликав його, вони відійшли в сторону і про щось говорили па підвищених тонах, в цей час він та ОСОБА_3 Н.1. стояли біля під’їзду. ОСОБА_3 стояв спиною до нього, тримаючи лівою рукою дитину. Він помітив, що у ході розмови з кишені ОСОБА_6 щось випало. ОСОБА_3 смикнувся і зробив крок назад, а ОСОБА_6 відійшов. Після того, як вони поговорили. ОСОБА_1’’ят В.М. пішов, а вони сіли в машину і поїхали.

Аналіз наведених пояснень та показані. ОСОБА_7 0.0. стосовно тих же обставин, які суттєво різняться. викликає у суду обгрунтовані сумніви у їх достовірності та об’єктивності, окрім факту розмови, яка відбувалася між ОСОБА_3 і ОСОБА_6 на підвищених тонах. При цьому суд також бере до уваги те, що під час цієї розмови ОСОБА_3 і ОСОБА_6 відійшли в сторону (про що свідчать у своїх показаннях ОСОБА_6. ОСОБА_9 та ОСОБА_7 ОСОБА_3, зі слів ОСОБА_7, стояв спиною до нього на певній відстані, а з показань свідка ОСОБА_9 вбачається, що ОСОБА_7 0.0. в цей час тримав його за руки, говорячи: ’‘Не лізь, вони самі поговорять’’.

Враховуючи вищевикладене, невизнання підсудним своєї вини суд розцінює як обрану ним позицію свого захисту, з метою уникнути передбаченої законом кримінальної відповідальності за скоєне.

Аналіз і оцінка зібраних по справі доказів дає підстави судy для висновку про те. що факт умисного заподіяння легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров‘я потерпілого, об’єктивно і повністю підтверджується даними доками, і є беззаперечним. Таким чином, суд вважає, що подія спричинення підсудним умисного легкого тілесного ушкодження потерпілому на грунті особистих неприязних стосунків, повно і об’єктивно доведена у ході розгляду справи.

Дії підсудного в даному випадку охоплюються складом злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, за якою він повинен нести кримінальну відповідальність, оскільки він умисно заподіяв потерпілому ОСОБА_6 легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров»я.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, те. що

підсудний вчинив ЗЛОЧИН невеликої тяжкості, дані про особу винного та потерпілого. обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Судом досліджувалися характеризуючі дані про особи як потерпілого, так і підсудного.

Потерпілий ОСОБА_6М, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, останнього разу вироком Гребінківського районного суду Полтавської області від 09.06.2008 р. засуджений за ч.З ст. 185, ст.75 КК України до позбавлення волі на строк три роки із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на два роки (а.с.17.3- і 74). До адміністративної відповідальності ОСОБА_6 не притягувався (а.с.137-138).

За місцем проживання у ЖБК "‘Дружба’’ ОСОБА_6 правлінням ЖБК характеризується позитивно (а.с. 178).

Підсудний ОСОБА_3, в силу ст.89 КК України, раніше не судимий (а.с.43.67).12.06.2009р. притягувався до адміністративної відповідальності за стт192 КпАП України

а.с.23-29і.

За місцем проживання ОСОБА_3 характеризується формально задовільно (а.с.45).

19.05.1997р. ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець. що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію серії ВОО №795874 (а.с.50).

У судовому засіданні встановлено та знайшло підтвердження матеріалами справи, що з 22.07.2006р. ОСОБА_3 перебуває у зареєстрованому шлюбі з Михайліченко (прізвище після реєстрації шлюбу- Тютюнник) Н.1., в якому мають малолітню дитину - ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.48-49).

Згідно медичного висновку про стан здоров'я та працездатності Гребінківської ЦРЛ від 17.08.2009р.. ОСОБА_3 на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває здоровий (а.с.ЗІ ).

Обставин, які обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

Обставинами, які пом’якшують покарання, суд визнає перебування на утриманні малолітньої дитини- Тютюнник ОСОБА_5, 08.03.2008р.н.

З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину. вищенаведених даних про особу підсудного. суд приходить до висновку про можливість застосування до нього покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яке. на думку суду буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Суд вважає, що пред'явлений потерпілим ОСОБА_6 цивільний позов, уточнений у ході розгляду справи, про відшкодування матеріальних збитків на суму 1118,56грн, що включають витрати на лікування, поїздку до Полтавської обласної консультативної поліклініки, правову допомогу) та моральної шкоди у сумі 10000.00грн. підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

ЯК встановлено у судовому засіданні та знайшло підтвердження матеріалами справи. ОСОБА_6 перебував па стаціонарному лікуванні в Гребінківській ЦРЛ з 10.03.2009р. по 06,04,2009р. За цей час ним було придбано медикаментів на суму 447,37грн., що підтверджується довідкою Гребінківської ЦРЛ від 1 5.04.2009р. №389 (а.с. 11) та наявними матеріалах справи фіскальними чеками за 11,12.19 березня 2009р. (а.с.12). Також, після відвідування 05.03.2009р. лікаря невролога Вузлової лікарні ст. Гребінка ОСОБА_6. згідно лікарських призначень, було придбано медикаментів на суму 405,88грн., що підтверджується фіскальними . Чеками від 5 та 6 березня 2009р. на суми 384,88грн. та 2і.00 грн. відповідно (а.с. 12). Таким чином. ОСОБА_6 було придбано медикаментів на загальну суму 853.25грн. (447.37грн.+ 405,88грн.).

Окрім того, в період перебування на стаціонарному лікуванні 17.03.2009р. ОСОБА_6 був направлений на консультацію до лікаря невролога Полтавської обласної консультативної поліклініки, при цьому витрати на поїздку склали 30,09грн., що підтверджується проїзним документом серії МО №074393 (а.с. 12). У зв’язку з відсутністю довідки лікарняного закладу про те, що ОСОБА_6 під час даної поїздки потребував стороннього супроводу, витрати па проїзд ОСОБА_10 при визначенні розміру заподіяної матеріальної шкоди суд до уваги не приймає.

Враховуючи вищевикладене, сума матеріальних збитків заподіяних потерпілому, які підлягають стягненню з ОСОБА_3, становить 883.34грн. (853,25+30,09).

Включення до матеріальних збитків витрат на правову допомогу у сумі 500,00 грн., на думку суду, є безпідставним з огляду на таке,-

Кримінально - процесуальним законодавством України витрати на правову допомогу не віднесені до судових витрат та не передбачено їх відшкодування представнику потерпілого.

Згідно п.5 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1989р. №3, при розгляді цивільного позову в кримінальній справі з питань не врегульованих КПК, суд може керуватися відповідними нормами ЦПК.

відповідності до СТ.84 ЦПК України, витрати, пов”язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги,

Окрім того, наданий час в Україні відсутній відповідний закон про правову допомогу, яким би було визначено критерії віднесення особи до категорії фахівців в галузі права.

З урахуванням вищевикладеного. вимога про відшкодування витрат на правову допомогу задоволенню не підлягає.

При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з того, що своїми діями підсудний ОСОБА_3 спричинив потерпілому фізичні та моральні страждання, що виявилося в погіршенні самопочуття, порушенні нормальних життєвих зв’язків. що вимагало від нього додаткових зусиль для організації життя. Тому, з урахуванням обсягу тривалості моральних страждань, ступеня втрати життєвих зв’язків. необхідних для організації життя, виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, суд вважає, що з ОСОБА_3 необхідно стягнути на користь ОСОБА_6 300.00грн. заподіяної моральної шкоди.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323-324, 332-335 КПК України, -

З А С У Д И В;

ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_1. визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, призначивши йому покарання у виді штрафу в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 883,34 (вісімсот вісімдесят три гривні 34коп.) грн. матеріальної шкоди та 300,00(триста) грн. моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області через Гребінківський районний суд Полтавської області протягом 15 (п"ятнадцяти) діб з моменту

Його проголошення.

Суддя ОСОБА_18