Справа № 2-7288/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2010 року Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді - Музичук Н.Ю.

при секретарі - Радюк Ю.Ю.

за участю представника відповідача - ОСОБА_1

за участю представника третьої особи - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа орган опіки та піклування Рівненського міськвиконкому,-

ВСТАНОВИВ:

В травні 2010 року ОСОБА_3 звернулася із позовом до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 27 січня 2008 року відділом РАЦС Рівненського міського управління юстиції, від шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, по тих підставах, що на грунті відсутності взаєморозуміння та різних поглядів на життя сім»я розпалась остаточно із травня 2009 року. Протягом вказаного часу вони проживають окремо. Прийшли до переконання, що примирення і збереження сім'ї неможливе. Подальше збереження сім'ї суперечить їх інтересам.

В серпні 2010 року ОСОБА_4 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_3, третя особа орган опіки та піклування Рівненського міськвиконкому, про визначення порядку участі у вихованні дитини, неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. В позовній заяві зазначав, що перебуває у шлюбі з відповідачкою з 27 січня 2008 року, від якого є син, який після припинення сімейних відносин проживає із матір'ю, що звернулась із позовом про розірвання шлюбу та залишення сина на її вихованні. За період окремого проживання позивачка-відповідачка в справі фактично перешкоджала в спілкуванні із сином в добровільному порядку, посилаючись на надумані причини, внаслідок чого він міг бачити сина один раз в три місяці. Дитина часто знаходилась в батьків дружини, була недоглянутою, які не дозволяли йому в спілкуванні із дитиною. Вирішення цього питання в добровільному порядку не представилось можливим, чим порушуються його права, як батька. У відповідності до положень ст. 141,157 СК України, вважає за доцільне і просить встановити порядок спілкування із дитиною, при якому він може спілкуватись із сином в суботу та неділю із можливістю брати дитину на цілодобове спілкування і відпочинок.

Позивачка-відповідачка повністю підтримала первісні позовні вимоги в суді. Зустрічні позовні вимоги визнала частково в межах рішення опікунської ради Рівненського міськвиконкому. Додатково пояснила, що сім'я розпалась остаточно з травня 2009 року, станом на час розгляду справи відносини не змінились, перспективи примирення та збереження сім'ї немає. Просить шлюб розірвати, неповнолітню дитину залишити на проживанні з матір'ю. Не заперечує проти спілкування батька із дитиною щосуботи і щонеділі із 10.00 до 18.00 години, проте заперечує брати дитину на цілодобове спілкування.

Відповідач-позивач та його представник в судовому засіданні визнали повністю позовні вимоги позивача в частині розірвання шлюбу, вважає примирення і збереження сім»ї неможливим. ОСОБА_4 пояснив, що перспективи примирення немає. Згідний на розірвання шлюбу і залишення сина на проживання із матір'ю. Підтримує повністю зустрічні позовні вимоги, фактично погоджується із рішенням опікунської ради щодо встановлення участі спілкування із дитиною, проте за рішенням суду просить передбачити його право залишати дитину на ніч із суботи на неділю. Вважає, що для цього є всі належні умови та підстави. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник органу опіки та піклування повністю підтримала висновок органу опіки та піклування №08-1909 від 28.10.2010 року з приводу зустрічних позовних вимог, просить їх врахувати при вирішенні справи.

Оцінюючи пояснення сторін, дослідженні надані в справі докази, встановленні обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Сукупністю досліджених доказів встановлено, що із 27 січня 2008 року відділом РАЦС Рівненського міського управління юстиції, від шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. На грунті відсутності взаєморозуміння та різних поглядів на життя сім»я розпалась остаточно із травня 2009 року. Протягом вказаного часу вони проживають окремо. Вони не мають наміру на примирення, прийшли до переконання, що примирення і збереження сім'ї неможливе, наполягають на розірванні шлюбу. За таких обставин, шлюб існує формально, суперечить інтересам сторін, підлягає до розірвання. Позиція сторін про залишення дитини на проживанні при матері не оспорюється сторонами, підлягає до задоволення.

На звернення відповідача-позивача ОСОБА_4, у зв'язку із перешкодами з боку позивачки-відповідачки в спілкуванні з дитиною та в участі в її вихованні, опікунська рада Рівненського міськвиконкому, вивчивши умови проживання матері та батька і його ставлення до дитини, свої рішенням від 28.10.2010 року дозволила побачення ОСОБА_4 зі своїм малолітнім сином щосуботи щонеділі із 10.00 до 18.00 години, що стверджується повідомленням за №08-1609. Сукупністю досліджених судом доказів і пояснень встановлено, що фактично матір'ю дитини таке рішення не оспорюється, виконується і визнається.

У відповідності до положень ст.ст. 141,157 СК України, батьки мають рівні права та обов»язки щодо дитини, розірвання шлюбу та окреме від дитини проживання не впливає на обсяг їх прав і не звільняє від обов»язків щодо дитини, а той з батьків, з ким проживає дитина не має права перешкоджати тому із батьків, хто живе окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь в її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

Стаття 159 СК України передбачає право того з батьків, хто проживає окремо від дитини, на звернення до суду з позовом про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною у разі, якщо той з батьків, що проживає разом із дитиною чинить такі перешкоди і ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування з цього приводу.

Згідно положень наведеної норми СК України, суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини, місце, час їх спілкування, з урахуванням віку, стану здоров»я, поведінки батьків а також інші обставини, що мають істотне значення.

Судом не встановлено будь-яких доказів, підтверджуючих шкідливий вплив батька на розвиток чи виховання дитини або жорстоке його відношення до сина, що могло бути підставою для висновку про негативний вплив спілкування батька з дитиною на її розвиток. Оцінюючи встановлені судом обставини та досліджені докази щодо умов, передбачених ст. 159 СК України для врахування їх судом при вирішенні позовних вимог такої категорії, думку представника органу опіки і піклування, суд прийшов до висновку про доцільність в інтересах дитини визначення способу участі позивача у виховання дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом систематичних побачень на два вихідні дні в тиждень з 10.00 до 18.00 години. Задоволення позовних вимог зустрічного позову про право на залишення дитини на цілодобове спілкування із батьком, суд вражає безпідставним, приймаючи до уваги позицію матері та вік дитини.

За наведених обставин, зустрічні позовні вимоги вважаються доведеними доказами, обгрунтованими, правомірними, такими що відповідають інтересам неповнолітньої дитини при частковому їх задоволенні у вищезазначений органом опіки та піклування спосіб.

На підставі викладеного, ст. ст. 104, 105, 110, 112, 159 СК України, керуючись ст.ст. 10, 11,57-60, 208,209, 212-215, 218,223, 292,294 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Шлюб, зареєстрований 27 січня 2008 року відділом РАЦС Рівненського міського управління юстиції Рівненської області за актовим записом № 58 між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, розірвати.

Неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити на проживання з матір'ю.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.

Визначити спосіб участі батька ОСОБА_4 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановивши можливість систематичних побачень із сином кожної суботи із 10.00 години до 18.00 години та кожної неділі із 10.00 години до 18.00 години.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через місцевий суд поданням апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а для осіб які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасоване, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду Н.Ю.Музичук