1
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Чернівці 27 червня 2006 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Станковської Г.А.
Суддів Колотило О.О., Струбіцької О.М.
За участю прокурора Слюсарюк Р.Л.
Та адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8 на вирок Садгірського районного суду м. Чернівців від 30 липня 2004 р.
Цим вироком ОСОБА_1, 02.12 1969 року народження, уродженець АДРЕСА_1 Кельменецького району, Чернівецької області, мешканець м.Чернівці, АДРЕСА_2, українець, громадянин України, одружений, не працюючий, раніше
не судимий, -
засуджений за ст. 186 ч.5 КК України із застосуванням ст.69 КК України на
п'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна; за ст. 356 КК
України на три місяці арешту.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточна міра покарання ОСОБА_1 призначена п'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна належного йому на праві особистої власності.
ОСОБА_2 13.04. 1963 року народження, уродженець АДРЕСА_1 Кельменецького району, Чернівецької області, мешканець м.Чернівці, АДРЕСА_3 українець, громадянин України, одружений, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, приватний підприємець, раніше не судимий, -
Справа № 11-191 2006 р. Головуючий у 1 інстанції Асташев С.А.
Категорія 186 ч.5,356 КК України Доповідач Колотило О.О.
2
засуджений за ст. 186 ч.5 КК України із застосуванням ст.69 КК України на чотири роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна належного йому на праві особистої власності.
Запобіжний захід засудженим залишено тримання під вартою, строку відбуття покарання обчислюється з 17 березня 2004 року.
Вирішено питання про речові докази.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_9. 120435 гривень в рахунок завданої матеріальної шкоди та 5000 гривень моральної шкоди.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_10 24376 гривень 38 коп. в рахунок завданої матеріальної шкоди та 5000 гривень моральної шкоди.
Згідно з вироком ОСОБА_1 та ОСОБА_2. визнано винними у вчиненні злочинів за таких обставин.
В період часу з 25 по 29 січня 2003 року ОСОБА_1, перебуваючи фактично в стадії розлучення зі своєю дружиною ОСОБА_9 із корисливих спонукань, діючи всупереч установленому законом порядку, скориставшись наявними у нього ключами, проникнув в орендоване приватним підприємцем ОСОБА_9 приміщення, розташоване по АДРЕСА_4 в м. Чернівці звідки вивіз готову, вироблену останньою та її трудовим колективом продукцію та матеріали для виготовлення продукції загальною вартістю 107075 гривень 40 коп., чим завдав їй значної шкоди. Майном розпорядився на свій розсуд.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1, переслідуючи мету на заволодіння чужим майном, за попередньою змовою з ОСОБА_2 24 березня 2003 року близько 6 годин 30 хвилин разом прибули на МТК "Калинівський ринок" м. Чернівців, де підійшли до торгового павільйону № НОМЕР_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_10, і застосовуючи до останньої насильство, яке не є небезпечне для життя чи здоров'я потерпілої, не звертаючи уваги на заперечення та опір ОСОБА_10, проникли до її павільйону, звідки відкрито викрали належне їй майно на загальну суму 38942 гривні 09 коп. В апеляціях:
засуджений ОСОБА_1 просить вирок щодо нього скасувати і провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу злочину, посилаючись на те, що досудове і судове слідство проведено однобічно з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, суд дав неправильну оцінку дослідженим доказам, внаслідок чого безпідставно засудив його. Зазначає, що майно , яке він забрав, є спільною власністю його та ОСОБА_9., тому вважає свої дії правомірними.
з
Засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати і провадження у справі щодо нього закрити за відсутністю в його діях складу злочину, посилаючись на те, що він допомагав забрати майно у ОСОБА_10 на прохання брата, на підставі розписки написаної потерпілою і у нього не було умислу на відкрите заволодіння її майном шляхом грабежу.
Адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_4. в інтересах засуджених просять вирок суду щодо них скасувати і справу повернути прокурору на додаткове розслідування, мотивуючи тим, що досудове та судове слідство проведено однобічно і неповно, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вважають, що судом не спростовані твердження ОСОБА_1 про те, що майно є спільною сумісною власністю його та дружини. Зазначають, що ОСОБА_9 займалась підприємницькою діяльністю разом із своїм чоловіком ОСОБА_1 і всі кошти, отримані ним внаслідок цієї діяльності, використовувалися на власні потреби сім"ї, вкладались у розвиток підприємницької діяльності, однак суд дав не правильну оцінку цим доказам.
Адвокат ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати, посилаючись на те, що висновок суду про наявність в його діях складу злочину не підтверджується зібраними у справі доказами з яких вбачається, що майно належить засудженому ОСОБА_1 та його дружині ОСОБА_9 з якою він займався підприємницькою діяльністю, на праві спільної сумісної власності.
Адвокат ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати і провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу злочину, посилаючись на те, що майно яке забрав засуджений було спільною сумісною власністю його та потерпілої, а майно у ОСОБА_10 було вилучено на підставі написаної нею розписки.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_5, які підтримали апеляцію, міркування потерпілої ОСОБА_9., адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7 та прокурора про залишення вироку суду без змін, перевіривши матеріали справи в межах поданих апеляцій та обговоривши їх доводи, апеляційний суд вважає, що вони не підлягають задоволенню.
Вина засуджених у відкритому викраденні чужого майна поєднаного з насильством, яке не було небезпечним для життя та здоров"я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, а засудженого ОСОБА_1 також у самоправстві, що заподіяло значну шкоду інтересам громадянина, при обставинах наведених у вироку, повністю доведена дослідженими судом доказами, яки дана правильна юридична оцінка.
Так, засуджений ОСОБА_1 в судовому засіданні (т.2 а.с. 576-582) не визнаючи свою вину у вчиненні злочинів, разом з тим підтвердив, що після того як дружина, яка займається підприємницькою діяльністю, вигнала його з
4
дому, він приблизно 27-29 січня 2003 року з приміщення по АДРЕСА_4 в м. Чернівці забрав товар призначений для підприємницької діяльності, а в ранці 24.03.2003 року разом із ОСОБА_2 на Калинівському ринку в м. Чернівці за допомогою найнятих ним осіб забрав товар, який продавала потерпіла ОСОБА_10
Засуджений ОСОБА_2 теж підтвердив (т.2 а.с.582-584), що 24 березня 2003 року разом з ОСОБА_1 забрали товар на Калинівському ринку у потерпілої ОСОБА_10
Потерпіла ОСОБА_9 (т.2 а.с.571-573) пояснила суду, що займалася підприємницької діяльністю, відкрила ательє. До 1 січня 2003 року ОСОБА_1 був включений в її торговий патент як особа, що перебуває з нею у трудових відносинах. В кінці січня 2003 року ОСОБА_1 самовільно з орендованого нею приміщення по АДРЕСА_4 в м. Чернівці забрав майно ательє на загальну суму 107075 гривень зупинивши роботу підприємства на два місяці. ОСОБА_10 за поставлений їй товар повністю розрахувалась і засуджені про це знали.
Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (т.2 а.с. 592-594) показали, що в кінці січня 2003 року ОСОБА_1 забрав товар з приміщення по АДРЕСА_4 в м. Чернівці, який належав ательє і призначався для підприємницької діяльності.
Свідок ОСОБА_13 (т.2 а.с.608) пояснив суду, що в січні 2003 року на прохання ОСОБА_1 перевозив товар з приміщення по АДРЕСА_4 в м. Чернівці в Садгору.
Потерпіла ОСОБА_10 показала суду (т.2 а.с.573-576), що займаючись підприємницькою діяльністю купляла у ОСОБА_9. та інших підприємців товар і продавала його на Калинівському ринку. Вранці 24.03.2003 року до її торгового павільйону прийшли засуджені з незнайомими чоловіками і із застосуванням фізичного насильства забрали належний їй товар за який з ОСОБА_9 вона розрахувалась. Раніше засуджені підходили до неї, ОСОБА_1 пояснив, що розлучається з дружиною і просив підписати написану ним розписку про реалізацію товару належного ательє. В розписці не йшлося про те, що вона бере товар під реалізацію, тому вона її підписала, а пізніше засуджені дописали в ній необхідний їм текст.
Свідки ОСОБА_14, ОСОБА_15 (т.2 а.с. 612) пояснили суду, що 24 березня 2003 року на прохання засуджених за окрему плату завантажили мішки з контейнера ОСОБА_10 в автомобіль. Потерпіла не хотіла віддавати товар і пішла в міліцію.
Свідок ОСОБА_16(т.2а.с.613-614) показав суду, що бачив як вранці 24 березня 2003 засуджені з незнайомими людьми із застосуванням насильства забрали товар з торгового павільйону ОСОБА_10 Потерпіла кликала на допомогу, однак ніхто не став її захищати і тоді вона пішла в міліцію.
5
З протоколу огляду ( т.1 а.с.22) видно, що 24 березня 2003 року по АДРЕСА_2 в м. Чернівці, в гаражі за місцем проживання ОСОБА_1 було виявлено викрадений засудженими у потерпілої ОСОБА_10 товар.
З свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності (т.1 а.с.28, т.2 а.с.193) видно, що ОСОБА_1 та ОСОБА_9 були зареєстровані як окремі суб'єкти підприємницької діяльності і відношення один до одного не мали.
З патента ( Т.2 а.с.35 вбачається, що він був виданий тільки потерпілій ОСОБА_9
Досліджені судом докази повністю спростовують доводи апеляцій засуджених та їх захисників, що вони не мали умислу на відкрите заволодіння чужим майном шляхом грабежу, а ОСОБА_1 на вчинення самоправних дій.
Посилання в апеляції на те, що майно яким засуджені заволоділи було спільною сумісною власністю подружжя безпідставні, оскільки згідно з ст.22 КпШС України, п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.1998 року №16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім»ю України «, частин 2.3 ст.61 Сімейного Кодексу України майно від заняття підприємницькою діяльністю не відноситься до суб'єктів права спільної сумісної власності подружжя.
Суд правильно дав критичну оцінку розписці, яка міститься у справі ( т. 1 а.с.57) про те, що засуджені 31 січня 2003 року передали ОСОБА_10 для реалізації товар на суму 23220 гривень, оскільки виходячи із виробничих потужностей ательє таку кількість товару в один день поставити було неможливо, засуджені відношення до підприємства не мали і розписка написана власноручно засудженим ОСОБА_1, а не потерпілою, що підтверджує покази ОСОБА_10 про внесення неї змін після її підписання.
Таким чином, суд прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вони засуджених у відкритому викраденні чужого майна поєднаного з насильством, яке не було небезпечним для життя та здоров»я потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, а ОСОБА_1 також у самоправстві, що заподіяло значну шкоду інтересах громадянина, тому їх дії за ст. 186 ч.5 КК України, а ОСОБА_1 і за ст.356 КК України кваліфіковані правильно.
Що стосується міри покарання, то вона обрана засудженим у відповідності до вимог ст.ст.65-67 КК України, з урахуванням тяжкості скоєних злочинів, даних про особи винних і обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, зокрема, що вони вперше притягуються до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, ОСОБА_2 має на утриманні двоє неповнолітніх дітей.
Взявши до уваги сукупність обставин, що пом'якшують покарання, суд призначив засудженим покарання із застосування ст.69 КК України, нижче від найнижчої межі передбаченої санкцією ст.186 ч.5 КК України, тому колегія
6
суддів, враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів не знаходить підстав для пом'якшення призначеного їм судом покарання.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції засудженого ОСОБА_1, ОСОБА_2, адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Садгірського районного суду м. Чернівці від ЗО липня 2004 року щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 без змін.
Головуючий Судді
Копія вірна: суддя
Станковська Г.А. Колотило О.О., Струбіцька О.М.