УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
03 листопада 2009 р. Справа № 2а-2231/09/2370
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Лічевецький І.О., перевіривши матеріали подання головного державного виконавця Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції про тимчасове обмеження права ОСОБА_1 на виїзд за межі України,
ВСТАНОВИВ:
Головний державний виконавець Смілянського МВ ДВС Смілянського міськрайонного управління юстиції звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження права ОСОБА_1 на виїзд за межі України.
Подання вмотивовано тим, що ОСОБА_1 не виконує судове рішення про стягнення з неї 159 грн. 38 коп. на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області.
Пунктом 4 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 2 Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право, зокрема, звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або іншої особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання.
Таким чином, оскільки чинним законодавством право на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження права на виїзд за межі України органам виконавчої служби та їх посадовим особам не делеговано, у зазначених правовідносинах головний державний виконавець Смілянського МВ ДВС не здійснює владних управлінських функцій, а отже не має встановлених нормами КАС України ознак суб’єкта владних повноважень.
А тому, даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки не містить ознак публічно-правового спору.
Такий висновок ґрунтується і на положеннях Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857-XII.
Згідно частини 2 статті 6 названого Закону громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
За змістом пункту 8 Правил перетинання державного кордону громадянами України затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 для прикордонного контролю громадяни подають службовій особі контрольно-пропускного пункту Державної прикордонної служби паспорти, а у разі потреби й інші документи, передбачені відповідними міжнародними договорами України. У ході перевірки паспортів службові особи КПП з'ясовують наявність обмежуючих обставин, за яких громадянину може бути тимчасово відмовлено у виїзді з України, а у разі потреби проводять опитування громадян, які прямують через державний кордон, для з'ясування питань, пов'язаних з їх пропуском через державний кордон.
Відповідно до ч. 2 статті 8 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» у разі відмови громадянину України у виїзді за кордон з підстав, передбачених пунктами 1, 2 і 6-8 частини першої статті 6 цього Закону, він може оскаржити цю дію у судовому порядку за місцем свого проживання. Відмова у виїзді з України з підстав, передбачених пунктами 3-5 і 9 частини першої статті 6 цього Закону, оскарженню не підлягає.
Таким чином, аналіз положень ст.ст. 6, 8 зазначеного Закону та п. 8 Правил перетинання державного кордону громадянами України свідчить про те, що в судовому порядку може бути розглянуто лише оскарження рішення відповідних органів та посадових осіб про тимчасове обмеження виїзду за межі України.
І навпаки, вищевказаним Законом не передбачено розгляд питань про обмеження виїзду з України в судовому порядку за поданням посадовців державної виконавчої служби.
Окремо слід зазначити, що Кодексом адміністративного судочинства України передбачено можливість звернення до суду з метою ініціювати адміністративний процес лише шляхом подачі адміністративного позову (стаття 104 КАС України).
Відповідно до статті 105 КАС України адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви.
Таким чином, реалізація права на звернення до адміністративного суду шляхом подачі подання не є встановленим способом захисту прав, свобод чи інтересів в адміністративному судочинстві.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.109 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження у справі за поданням головного державного виконавця Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції про тимчасове обмеження права ОСОБА_1 на виїзд за межі України.
Повернути головному державному виконавцю Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції Краснюк О.М. подання з усіма доданими до нього матеріалами.
Копію ухвали направити головному державному виконавцю Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції Краснюк О.М.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-ти денний строк з дня постановлення ухвали заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Суддя І.О.Лічевецький