Судове рішення #6583512

 

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  


2 листопада 2009 року                                                                      Справа № 2а-4886/09/2370  

09 год. 25 хв.                                                                                                                  м. Черкаси


Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді — Кульчицького С.О.,

при секретарі — Руденко Ю.В.,

за участю:

представника позивача - Лизуненка С.О. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси до приватного підприємства «Скарб Касія»  про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, штрафної санкції та пені,


ВСТАНОВИВ   :  

Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси звернулось  до суду з адміністративним позовом, в  якому просить стягнути з товариства з ПП «Скарб Касія» 642 грн. 01 коп. заборгованості, у тому числі борг по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з травня по червень 2009 року у сумі 436 грн. 48 коп., 78 грн. 12 коп. штрафної санкції та 127 грн. 41 коп. пені.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач  зазначає, що відповідач, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058 та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. за № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004р. за № 64/8663 зобов’язаний вчасно подавати розрахунок сум страхових внесків та в повному обсязі здійснювати сплату цих внесків.  Відповідач свій обов’язок не виконував належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість по сплаті страхових внесків, штрафної санкції та пені  у сумі 642 грн. 01 коп.  

Відповідач до зали судового засідання не з’явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідно до ч.5 ст. 107 КАС України копія ухвали про призначення справи до розгляду та копія позовної заяви з додатками направлялися відповідачу за зазначеною в матеріалах справи адресою.  

Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  вважає, що неприбуття  в судове засідання без  поважних причин представника сторони або третьої особи, не повідомлення ними про причини неприбуття не є  перешкодою для розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Приватне підприємство «Скарб Касія» є юридичною особою та відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 02-2-66 від 14.01.2008 року  зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради 22.05.2000 року (ідентифікаційний код 30955851) та зареєстроване платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а тому відповідно до підпункту 6 пункту 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно узгодженого розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідачем за травень 2009 року нараховано страхові внески в сумі 218 грн. 24 коп., за червень 2009 року -  218 грн. 24 коп., строки сплати яких настали відповідно 20 числа наступного за вказаним в розрахунку місяця. Загальна сума 436 грн. 48 коп.

На підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» управлінням Пенсійного фонду України було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом  Пенсійного фонду № 1559 від 06.08.2009 року, яке було одержано відповідачем 17.08.2009 року, що підтверджується  копією поштового повідомлення № 1851349.

Вказаним рішенням відповідачу нараховано штраф  в розмірі  78 грн. 12 коп. та пеню в розмірі 127 грн. 41 коп. за період з 22.12.2008 року по 10.07.2009 року.  

Таким чином, сума боргу ПП «Скарб Касія»  зі сплати фінансової санкції та пені перед  Пенсійним фондом становить 205 грн. 53 коп. (78 грн. 12 коп. + 127 грн. 41 коп.).

У зв'язку із порушенням відповідачем платіжної дисципліни позивачем, на підставі частини 3 статті 106 Закону № 1058-IV, направлялись вимоги про сплату боргу  № Ю-46 від 01.07.2009 року та від 02.08.2009 року, що, відповідно  до копій поштових повідомлень № 1815890 та № 1851349, були отримані відповідачем 10.07.2009 року та 17.08.2009 року, відповідно.

Зазначені вимоги відповідачем не оплачені, у передбаченому законодавством порядку оскаржені не були.  

Частиною першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.  

Відповідно до статті третьої Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 р. № 400/97-ВР (надалі за текстом – «Закон № 400/97-ВР»), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.  

Частиною першою статті першої  Закону № 400/97-ВР  визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом – «Закон № 1058-IV»).

Статтею першою  Закону № 1058-IV  визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 14  Закону № 1058-IV  встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до статті 15  Закону № 1058-IV  платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.  

Відповідно до частини шостої статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною другою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.  

Пунктом шостим статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.  

Згідно із ч. 4 ст. 18 Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.  

Відповідно до статті четвертої Закону № 400/97-ВР страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 - 5 % сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.  

Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону № 1058-ІV якщо страхувальники несвоєчасно або не в  повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції,  передбачені цим  Законом.  

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.  

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Беручи до уваги те, що узгоджену суму боргу до Пенсійного фонду України у розмірі 642 грн. 01 коп., в т.ч. борг по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з травня по червень 2009 року в сумі 436 грн. 48 коп., по штрафній санкції — 78 грн. 12 коп. та пені — 127 грн. 41 коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надавав,  тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону № 1058-IV визначено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.  

За цих обставин, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем – суб’єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.       

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, ч.2 ст. 128, ст.ст. 158-159, 161-163 КАС України, суд,  


ПОСТАНОВИВ:  

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Скарб Касія»  (18034, м. Черкаси, вул. Луначарського, 15, кв.113,  р/р 26002100493 ВАТ АБ «Укргазбанк», код ЄДРПОУ 30955851) на користь управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси (18016,  м. Черкаси, вул. Г.Сталінграда, 10, р/р 256083121731 в Черкаському обласному управлінні ВАТ Ощадбанку, МФО 354507, код 21366934) заборгованість по сплаті страхових внесків за травень – червень 2009 року у сумі 436 грн. 48 коп.,  78 грн. 12 коп. штрафної санкції та 127 грн. 41 коп. пені, усього 642 (шістсот сорок дві) грн. 01 коп.  

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.  

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.




Головуючий               С.О. Кульчицький  




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація