Справа № 2а - 211/09 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 жовтня 2009 року Драбівський районний суд
Черкаської області
в складі: головуючого - судді Шевченка В.О.
при секретарі - Недоступ Т.А.
з участю : представника відповідача - ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Драбів справу за адміністративним позовом
ОСОБА_2
до :
Управління Пенсійного фонду України в Драбівському районі Черкаської області
про визнання протиправною бездіяльність органу управління ПФУ та стягнення невиплаченої допомоги до пенсії, -
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_2. звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить відновити пропущений строк позовної давності для захисту порушеного права на доплату до пенсії, визнати бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Драбівському районі протиправною, стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в Драбівському районі на її користь недоплачену щомісячну надбавку до пенсії, передбачену ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2006 року по 20.07.2009 року та зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України в Драбівському районі здійснювати нарахування та виплату надбавки до пенсії, передбаченої ст..6.Закону Українги «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.08.2009 року.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задоволити.
Представник Управління ПФ України в Драбівському районі ОСОБА_1. позовні вимоги позивача не визнав та просить суд відмовити їй у задоволенні позову, посилаючись на те, що у встановлений КАС України річний термін вона без поважних причин до суду не звернулась, тому підстав для поновлення строку позовної давності немає. Вказав, що оспорювана доплата до пенсії фінансується з Державного бюджету, проте в 2006 році та 2007 році такі дотації не надходили і тому нарахувань допомоги вони не проводили. Допомога з 01.01.2007 року виплачувалась особам, які є інвалідами у розмірі 50% надбавки, встановленої для учасників війни. А в 2008 та в 2009 роках вони проводили нарахування в межах дотації згідно Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Заслухавши поясненнясторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково виходячи з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач народилась 1 січня 1936 року і згідно з пенсійним посвідченням № 118423, є дитиною війни, а тому згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має право на пільги, встановлені цим Законом.
Проте, беручи до уваги, що згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, суд вважає, що в задоволенні позову в частині визнання протиправною відмови у виплаті щомісячної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та зобов»язання здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги за період з 2006 року до 20 серпня 2008 року слід відмовити у зв»язку з пропущенням строку. Підстави для його поновлення відсутні, оскільки позивач щомісячно отримувала з 1 січня 2008 року соціальну допомогу, тому повинна була знати про порушення свого права. Крім того в позовній заяві вона вказує про те, що з 07.11.2007 року, після визнання Конституційним Судом України неконституційними положень Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» в частині розміру виплат дітям війни, вона дізналась про порушення свого права.
Відповідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, щомісячна соціальна державна допомога повинна виплачуватись в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року» (п.41 Розділу ІІ) редакція вказаної статті була змінена, передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Проте, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту Закону про Державний бюджет України), положення п.41 Розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано такими, що не відповідають Конституції України. Згідно п.5 резолютивної частини рішення, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» розмір мінімальної пенсії за віком становив з 1 липня 2008 року - 482 грн., з 1 жовтня 2008 року - 489 грн. Згідно Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» розмір мінімальної пенсії за віком не змінився і становить 489 грн. Проте, з пояснень представника відповідача, розмір виплаченої позивачу соціальної допомоги з 01.07.2008 року становив 48 грн.20 коп., а з 01.10.2008 року становив 49 грн.80 коп.
Твердження відповідача щодо неможливості провести виплату допомоги позивачу, по причині відсутності коштів з Державного бюджета, суд не може взяти до уваги з огляду на наступне.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб'єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судом до уваги не приймається. Так, у справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Таким чином, невиконання або неналежне виконання законів, якими передбачено певні соціальні гарантії та зобов'язання держави щодо їх виконання, через відсутність коштів для їх виплати не є підставою для виправлення бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Крім того, суд також вважає, що державний орган не може посилатися на відсутність коштів по невиплаті заборгованості, оскільки відсутність коштів не може бути визнана, як виключна обставина.
Такі доводи позивача суперечать п. 1ст. б, ст. 13 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованої Верховною Радою України згідно Закону України від 11.09.1997 року.
Згідно ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За вказаних обставин, бездіяльність, яка означає фактично відмову відповідача у виплаті щомісячної соціальної державної допомоги дітям війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком при нарахуванні пенсії, починаючи з 20 липня 2008 року (день початку річного терміну для звернення до суду, виходячи з дати подання позову до суду) до 21 серпня 2009 року є направомірною, а тому є підстави зобов»язати відповідача здійснити нарахування вказаної соціальної допомоги у встановленому законом розмірі з 20 липня 2008 року по 21 серпня 2009 року з врахуванням сум соціальної допомоги, які вже фактично виплачені.
Позовна вимога в частині зобов»язання відповідача в майбутньому нараховувати допомогу в розмірі, встановленому законом на даний час не може бути задоволена, оскільки відповідні правовідносини не виникли, при цьому законодавство, яке регулює дані відносини може бути змінено, може змінитись і правовий статус як позивача, так і відповідача в частині їх прав і обов»язків.
Керуючись ст.ст, 9, 69-71, 94, 97, 122, 133, 158-163 КАС України, с у д , -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_2 задоволити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Драбівському районі щодо невиплати ОСОБА_2. щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком в період з 20 липня 2008 року по 21 серпня 2009 року.
Зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України в Драбівському районі здійснити нарахування та доплату ОСОБА_2. щомісячної соціальної допомоги дитині війни як різниці між 30 відсотками мінімальної пенсії за віком та фактично сплаченим розміром щомісячної соціальної державної допомоги за період з 20 липня 2008 року по 21 серпня 2009 року включно.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Драбівський районний суд протягом двадцяти днів з часу подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти знів з часу проголошення постанови.
Головуючий