Суддя-доповідач – Міронова Г.М. Головуючий у 1 інстанції – Дзюба М.В.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
13 жовтня 2009 року справа № 2-а-834/09\0541
зал судових засідань № 7 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Міронової Г.М.
суддів: Радіонової О.О., Яманко В.Г.
при секретарі Ковальчук Г.Л.
розглянувши у відкритому апеляційну скаргу судовому засіданні
Управління Пенсійного фонду України
в Приморському районі м.Маріуполя Донецької області
на постанову Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області
від 26 червня 2009 року
у адміністративній справі № 2-а-834/09
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України
в Приморському районі м.Маріуполя Донецької області
про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Маріуполя Донецької області (далі - Управління) щодо перерахування йому пенсії з підвищенням як дитині війни на 30 % мінімальної пенсії за віком, посилаючись на те, що він, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» належить до соціальної групи «діти війни», так як на час закінчення Другої світової війни, йому не виповнилося 18 років. Обґрунтував свій позов тим, що згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсія підвищується на 30% мінімального розміру пенсії за віком. Вказана норма вступила в дію з 01.01.2006 року. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача підвищення до пенсії за віком за період з 01.01.2006 року по 30.11.2008 року.
Постановою Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 26 червня 2009 року позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Маріуполя Донецької області було задоволено частково. Визнано дії відповідача неправомірними та зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Маріуполя Донецької області донарахувати та виплатити позивачеві надбавки до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та перерахувати пенсію з урахуванням надбавки до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, та з 22.05.2008 року по 30.11.2008 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, Управління подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права на підставі того, що законодавством України не прийнято жодного нормативного акту, який би встановлював мінімальний розмір пенсії за віком для розрахунку саме таких доплат.
Сторони у судове засідання не з’явилися, були повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення – без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року № 3235-IV, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлено, що з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2006 рік дію абзацу 7 статті 5 та статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 року N 3367-IV, який набрав чинності з 2 квітня 2006 року, пункт 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було виключено, статтю 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було викладено в наступній редакції: «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету». При цьому, Порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у 2006 році Кабінетом Міністрів України розроблено не було.
З огляду на те, що положення статті 110 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" Конституційним Судом України до дійсного часу не визнані неконституційними, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав дії відповідача правомірними щодо відмови у виплаті позивачу, як дитині війни, за 2006 рік підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та відповідно правильно відмовив в задоволенні позову в цій частині.
Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року, який набрав чинності з 01.01.2007 року, ст. 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року положення ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнано неконституційним.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 09 липня 2007 року норма ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» про підвищення пенсії дітям війни на 30% підлягає виконанню.
На час розгляду цієї справи судом зазначено, що розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.
Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.
Отже, приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача суд першої інстанції цілком правильно зобов'язав відповідача провести перерахунок пенсії позивачеві за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 30.11.2008 року.
Частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Згідно частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, тобто він повинен з’ясовувати ті обставини чи порушення закону, у яких на думку особи, що подала скаргу, суд першої інстанції допустив помилки, однак якщо при такому з’ясуванні буде встановлено порушення закону, що призвели до неправильного вирішення справи, поза межами оскарження, суд апеляційної інстанції може вийти за ці межі.
Приймаючи викладене до уваги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно з’ясував обставини справи, що мають значення для справи, у зв’язку з чим прийняв судове рішення з додержанням норм процесуального та матеріального права.
Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Маріуполя Донецької області – залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 26 червня 2009 року у справі № 2-а-834/09 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Маріуполя Донецької області про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії – залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі виготовлення повного тексту у відповідності до ч. 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня виготовлення повного тексту.
Головуючий: Г.М. Міронова
Судді: О.О.Радіонова
В.Г. Яманко