Головуючий в 1 інстанції – Дзюба М.В.
Суддя-доповідач – Старосуд М.І.
Д онецький апеляційний адміністративний суд
ПОСТАНОВА
Іменем України
«03» листопада 2009 року справа № 2а-35/09/0541
приміщення суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:
головуючого Старосуда М.І.
суддів
при секретарі Ханової Р.Ф., Василенко Л.А.
Чуріковій Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційні скарги
ОСОБА_1
управління праці та соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради
на постанову Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області
від 29 травня 2009 року
по справі № 2а-35/09/0541 /суддя Дзюба М.В./
за позовом ОСОБА_1
до управління праці та соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради
про визнання дій неправомірними, зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з квітня 2007 року по грудень 2008 року з врахуванням індексу інфляції, відшкодування витрат на правову допомогу, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 травня 2009 року по справі № 2а-35/09/0541 позов був задоволений частково, в наслідок чого, визнані протиправними дії відповідача по відмові в перерахунку та доплаті державної допомоги позивачу по догляду за дитиною, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, та зобов’язано відповідача зробити перерахунок і доплату зазначеної допомоги до розміру прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років; в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову. Позивач також не погодилась з рішенням суду, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач має дитину – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, що підтверджується свідоцтвом про народження (арк. справи 5).
З матеріалів справи вбачається, що позивач отримала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за спірний період у наступних розмірах: квітень - липень 2007 року – 129,03 грн. щомісяця, серпень 2007 року – 132,64 грн., вересень 2007 року – 134,45 грн., жовтень 2007 року – 136,13 грн., листопад 2007 року - 140,05 грн., грудень 2007 року – 144,10 грн. з січня 2008 року – 144,10 грн. щомісяця.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Частиною 1 статті 1 вказаного закону встановлено, громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов’язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.
Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому, колегія суддів зазначає, що за вказаною статтею функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, Кабінету Міністрів України не делеговані.
Відповідач в обґрунтування апеляційної скарги посилається на виплату позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання призначання і виплати допомоги сім’ям з дітьми» від 11 січня 2007 року № 13.
За пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми" від 11 січня 2007 року № 13 (в редакції постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 900 "Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1751 та від 11 січня 2007 р. N 13") передбачено, що на виконання статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, не застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, призначається та виплачується з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини з урахуванням таких особливостей: допомога призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень (мінімальний розмір).
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.
За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 1 листопада 1996 року визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Відповідно до статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-V допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006, № 489-V було зупинено на 2007 рік дію статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Отже, з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Посилання позивача на правомірність застосування статті 43 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", є безпідставними, оскільки даний закон є загальним, тому до спірних правовідносин слід застосовувати норми спеціального закону, яким є Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Крім того, згідно статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18 січня 2001 року № 2240-III (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) (далі за текстом – Закон № 2240-III) суб'єктами загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням є застрахована особа, страхувальник та страховик. При цьому, страховиком є Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі – Фонд). За частиною 3 статті 9 вказаного закону Фонд є некомерційною самоврядною організацією.
Частиною 1 статті 19 Закону № 2240-III передбачено, що основним джерелом формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.
Статтею 42 Закону № 2240-III передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 43 Закону № 2240-III передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду , але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Правління Фонду ні в 2007, ні в 2008 роках розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не встановлювало.
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, починаючи з 1 січня 2007 року, не здійснює виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, страхувальники (суб'єкти господарювання) не мають права здійснювати призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за рахунок коштів Фонду та відображати ці витрати в звітності по коштах загальнообов’язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.
Застосування норми Закону № 2240-III до спірних відносин є безпідставним, оскільки даний Закон застосовується у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування. У той час як спір вирішується стосовно державної допомоги сім’ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови в позові в частині стягнення з відповідача на користь позивача недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік.
Позивач отримувала допомогу по догляду за дитиною в 2008 році в розмірі 144 грн. 10 коп. щомісячно.
В 2008 році порядок виплати та розмір допомоги по догляду за дитиною є іншим.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року № 107, який набрав чинності з 01.01.2008 року знову внесено зміни до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановлених для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Внесені зміни не розглядались Конституційним Судом щодо їх конституційності.
Визнання неконституційними законів України є виключною компетенцією Конституційного Суду України.
Таким чином, позивач має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо поновлення позивачу строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Колегія суддів не приймає посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги та згідно частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Суд першої інстанції не здійснив розрахунок суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також не зазначив за рахунок яких саме коштів необхідно здійснити виплату спірної допомоги, що на думку судової колегії, є підставою для зміни судового рішення.
Сума недоплаченої відповідачем позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає 1896 грн. 42.коп. із розрахунку:
- сума допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яку відповідач повинен був здійснювати відповідно до статті 15 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», виходячи з прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років складає 2679 грн. 52 коп. = (463 грн./31х23) + 463 грн. + 463 грн. + 470 грн. + 470 грн. + 470 грн.;
- фактично виплачена позивачу сума допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року складає 783 грн. 10 коп. = (129,03 грн./31х23) + 132,64 грн. + 134,45 грн. + 136,13 грн. + 140,05 грн. + 144,10 грн.;
- недоотримана сума допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року складає: 1896 грн. 42. = (2679 грн. 52 коп. - 783 грн. 10 коп.)
Статтею 4 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.
Отже, в резолютивній частині постанови слід зазначити, що виплату спірної допомоги необхідно здійснювати за рахунок коштів Державного бюджету України.
З таких підстав, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно вирішив справу, але із помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для зміни судового рішення.
Керуючись ст. 195, ст. 196, п.2 ч.1 ст. 198, ст. 201, ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 управління праці та соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради на постанову Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 травня 2009 року по справі № 2а-35/09/0541 задовольнити частково.
Постанову Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 травня 2009 року по справі № 2а-35/09/0541 змінити.
Абзац другий резолютивної частини постанови Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 травня 2009 року по справі № 2а-35/09/0541 доповнити словами "за рахунок коштів Державного бюджету України у сумі 1896 грн. 42.коп." .
В іншій частині постанову Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 травня 2009 року по справі № 2а-35/09/0541 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту складення її в повному обсязі.
Головуючий
Судді