Справа № 168/795/13-к Провадження №11-сс/773/154/13 Головуючий у 1 інстанції:Самрук Ф.В.
Категорія:арешт майна Доповідач: Опейда В. О.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 серпня 2013 року м. Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого Опейди В.О.,
суддів Матвієнко Н.В., Клока О.М.,
при секретарі Лихач О.М.,
з участю прокурора Шептура А.М.,
захисника - Лавренчука О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката Лавренчука О.В. на ухвалу слідчого судді Старовижівського районного суду від 05 серпня 2013 року про задоволення клопотання слідчої СВ Старовижівського РВ УМВС України у Волинській області Костючик Ю.В. про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_2, -
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Старовижівського районного суду від 05 серпня 2013 року задоволено клопотання слідчої СВ Старовижівського РВ УМВС України у Волинській області про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_2, а саме на автомобіль "ЗИЛ-ММ3554", 1983 року випуску, державний номер НОМЕР_1 та саморобний трактор-навантажувач.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Старовижівського районного суду від 05 серпня 2013 року захисник подав апеляційну скаргу. Вважає, що ухвала слідчого судді є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки при винесенні даної ухвали допущено однобічність, неповноту судового розгляду та порушення вимог кримінального процесуального закону. Звертає увагу, що клопотання слідчої було розглянуто з порушенням норм ст.ст.171, 172 КПК України. Зазначає, що слідчим суддею всупереч ч.5 ст.173 КПК України в ухвалі належно не наведено конкретних підстав застосування арешту майна. Просить ухвалу слідчого судді Старовижівського районного суду від 05 серпня 2013 року про накладення арешту на майно ОСОБА_2 скасувати у зв'язку з її безпідставністю та невідповідністю кримінально-процесуальному закону.
Заслухавши доповідача, який доповів суть ухвали слідчого судді та доводи апеляції, захисника, який апеляцію підтримав та просив ухвалу суду першої інстанції скасувати, прокурора, який апеляцію заперечив, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Арешт може бути накладено на нерухоме майно і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову.
Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 КПК України.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону.
З матеріалів справи вбачається, що 17 липня 2013р. ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239-1 КК України, тобто він є підозрюваним у відповідності до вимог ст.42 КПК України, а санкція статті за якою він підозрюється, передбачає додаткове покарання у виді конфіскації знарядь і засобів заволодіння.
Слідчий суддя при розгляді клопотання, у відповідності до ст.172 КПК України, правильно прийшов до висновку, що клопотання відповідає вимогам ст.171 КПК України, а тому розглянув його по суті, а не повернув для усунення недоліків.
Відповідно до довідок ВРЕР від 08.06.2013 року та виконкому Сереховичівської сільської ради встановлено, що підозрюваному ОСОБА_2 на праві приватної власності належить автомобіль марки ЗИЛ-ММ3554, 1983 року випуску, державний номер НОМЕР_1 та саморобний трактор-навантажувач.
Зважаючи на те, що зазначене у клопотанні слідчого рухоме майно належить саме ОСОБА_2, що стверджено відповідними документами, то вимоги щодо накладення арешту на майно є підставними.
Не заслуговують на увагу і інші доводи апелянта про недоведеність необхідності арешту майна підозрюваного, оскільки слідчим суддею обґрунтовано вказано, що арешт накладався на майно у зв'язку з тим, що зазначені транспортні засоби використовувались як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, на яких збереглися сліди його вчинення і які можуть бути використані як докази у кримінальному судочинстві з подальшою конфіскацією, згідно санкції ч.1 ст.239-1 КК України.
Відповідно до ч.2 ст.172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна. Посилання апелянта на ту обставину, що слідчий суддя, всупереч вимогам ст.172 КПК України постановив ухвалу, не повідомивши ні підозрюваного, ні захисника про розгляд клопотання є безпідставними.
Разом з тим у відповідності до ухвали слідчого судді від 08.08.2013 р. усунуто описку в мотивувальній частині ухвали від 05.08.2013 р. щодо участі в судовому розгляді підозрюваного і захисника.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя розглянув клопотання з дотриманням вимог ст.ст.172, 173 КПК України, оскільки клопотання слідчого розглянуто на наступний робочий день, після надходження його до суду та прийшов до правильного висновку про необхідність задоволення клопотання про арешт майна підозрюваного ОСОБА_2
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 407 ч.3 п.2, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката Лавренчука О.В. залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Старовижівського районного суду від 05 серпня 2013 року про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_2 - без зміни.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: