Справа № 161/5561/14-к Провадження №11-сс/773/206/14 Головуючий у 1 інстанції:Ковтуненко В.В.
Категорія:ст.380 КПК України Доповідач: Опейда В. О.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 липня 2014 року м. Луцьк
Апеляційний суд Волинської області у складі:
головуючого - судді – Опейди В.О.,
суддів – Пазюка О.С., Клока О.М.,
при секретарі – Лінік Т.В.,
з участю прокурора - Войтовича В.П.,
скаржника – ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, судове провадження за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Волинської області на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 липня 2014 року, якою відмовлено в задоволенні його заяви про роз’яснення судового рішення – ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 16 червня 2014 року, -
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 16 червня 2014 року було задоволено скаргу ОСОБА_1 і скасовано постанову слідчого прокуратури Волинської області від 21 березня 2014 про закриття кримінального провадження №42013020000000110 за ч.3 ст.364 КК України від 19 вересня 2013 року.
Прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Волинської області звернувся до Луцького міськрайонного суду з заявою про роз’яснення вказаного судового рішення.
Слідчий суддя, розглянувши вказану заяву виніс 04 липня 2014 року мотивовану ухвалу про відмову в роз’ясненні судового рішення.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою слідчого судді прокурор у поданій апеляційній скарзі вважає її незаконною і такою, що підлягає скасуванню. Стверджує, що з змісту мотивувальної частини ухвали від 16 червня 2014 року не зрозуміло, які обставини стали підставами для скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження від 21 березня 2014 року та не враховано доводи слідчого і прокурора щодо відсутності ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.364 КК України. Не узгодженою вважає мотивувальну і резолютивні частини ухвали від 16 червня 2014 року. Посилається і на розбіжності в написані номера кримінального провадження. Зазначених обставин, на думку апелянта, слідчий суддя не взяв до уваги при винесенні ухвали від 04 липня 2014 року про відмову у задоволенні заяви про роз’яснення судового рішення. Просив скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу, якою роз’яснити рішення слідчого судді від 04 липня 2014 року.
Заслухавши доповідача, який доповів зміст судового рішення та доводи апеляційної скарги, думку прокурора, який підтримав подану апеляцію, міркування ОСОБА_1, яка апеляцію заперечила, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Слідчий суддя розглядаючи вказану заяву про роз’яснення ухвали слідчого судді від 16 червня 2014 року і відмовивши в її задоволенні, навів певні доводи з приводу прийнятого рішення, зазначивши при цьому відповідне обґрунтування.
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 380 КПК України ухвалу про відмову в роз’ясненні судового рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку особою, яка звернулася з заявою про роз’яснення судового рішення та учасниками судового провадження.
Підстави та порядок роз’яснення судового рішення встановлені ст. 380 КПК України. Відповідно до ч.1 цієї статті якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Отже, предметом роз’яснення, є судове рішення, прийняте судом. А враховуючи, що воно оскаржується за заявою учасника судового провадження, можна зробити висновок, що таке рішення приймається під час судового провадження.
У відповідності до вимог ст. 369 КПК України встановлено, що судове рішення може бути викладене у формі вироку, або ухвали суду, тобто ухвала слідчого судді не віднесена до рішень, які можуть бути предметом роз’яснення в порядку, передбаченому ст. 380 КПК України. Крім того, ухвала слідчого судді, на відміну від рішень суду, постановляється під час досудового розслідування, а не під час судового провадження.
З апеляційної скарги вбачається, що оскаржується не стільки зміст ухвали слідчого судді від 04 липня 2014 року щодо його роз’яснення, як зроблено намагання фактично оспорити рішення від 16 червня 2014 року, що є не припустимим. При цьому є слушною думка щодо можливого виправлення описок допущених в судовому рішенні, які не змінюють його зміст.
У відповідності до вимог ст. 9 КПК України зазначається про необхідність дотримання законності і вимог процесуального закону під час кримінального провадження, а тому, враховуючи наведене, слідчий суддя не уповноважений розглядати та вирішувати по суті заяви осіб про роз’яснення постановлених ним ухвал, а тому колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано прийняв ухвалу про відмову в роз’ясненні судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Волинської області - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 04 липня 2014 року, якою відмовлено в задоволенні заяви прокурора про роз’яснення судового рішення – ухвали слідчого судді від 16 червня 2014 року, якою задоволено скаргу ОСОБА_1 і скасовано постанову слідчого прокуратури Волинської області від 21 березня 2014 про закриття кримінального провадження за ч.3 ст.364 КК України від 19 вересня 2013 року залишити без зміни.
Ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: