Головуючий у 1 інстанції – суддя Маркова Т. Г.
Суддя-доповідач - Яманко В. Г.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
6 листопада 2009 року справа № 2-а-353/09/1226
зал судових засідань № 7 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Яманко В. Г.
суддів:
при секретарі судового засідання Міронової Г. М.
Радіонової О. О.
Данилової Д. С.
за участю представників:
від позивача: не з’явився, повідомлений належним чином,
від відповідача: не з’явився, повідомлений належним чином,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Свердловського міського суду Луганської області
від 10 квітня 2009 року
по адміністративній справі № 2-а-353/09 (суддя Маркова Т. Г.)
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради Луганської області
про стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до Свердловського міського суду Луганської області з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради Луганської області про визнання дій відповідача неправомірними, стягнення з відповідача недоотриманої суми одноразової допомоги при народженні дитини, стягнення з відповідача допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зобов’язання відповідача в подальшому виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Постановою Свердловського міського суду Луганської області від 10 квітня 2009 року позовні вимоги були задоволені частково. Суд першої інстанції поновив позивачу строк звернення до суду, визнав неправомірними дії відповідача щодо відмови в перерахунку позивачу сум раніше сплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 24 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року, зобов’язав відповідача здійснити перерахунок позивачу раніше сплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до розміру встановленого законом на відповідний період та виплати заборгованість за період 24 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року, в задоволенні решти позовних вимог відмовив.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Сторони на судовий розгляд не з’явилися.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач 12 липня 2007 року народила ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народила ОСОБА_2 (арк. справи 8).
Відповідно до відомостей відповідача позивачу допомога при народженні дитини була виплачена на загальну суму 8500 грн.
Відповідно до довідки відповідача (арк. справи 17) позивачу було призначено допомогу по догляду за дитиною - ОСОБА_2 до досягнення нею трирічного віку з 24 вересня 2007 року.
Статтею 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (зі змінами та доповненнями) передбачено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому, колегія суддів зазначає, що за вказаною статтею функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, Кабінету Міністрів України не делеговані.
Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.
Законом України „Про Державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено у 2007 році допомогу при народженні дитини - у розмірі 8500 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про Державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено допомогу при народженні дитини у розмірі 8500 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року не визнано неконституційним зазначене положення статті 56 в частині виплати допомоги при народженні дитини.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про відмову в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача сплатити допомогу при народженні дитини у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини, оскільки рішенням Конституційного суду від 9 липня 2007 року не було визнано неконституційним положення абзацу 2 частини 2 статті 56 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким було встановлено одноразову виплату у розмірі 8500 грн. Відповідно до частини 2 статті 95 Конституції України виключно Законом України Про Державний бюджет України визначаються будь - які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове призначення.
Таким чином, Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” та його положення мають вищу юридичну силу відносно інших спеціальних законів стосовно визначення розміру або порядку обчислення допомоги при народженні дитини. За таких обставин, положення цього закону яким було визначено порядок нарахування допомоги при народженні дитини, є обов’язковим для застосування. Тобто, при визначенні розміру допомоги при народженні дитини слід керуватися абзацом другим частиною другою статті 56 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”, а не статті 12 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”. Таким чином, позивачу була правильно призначена та виплачена допомога при народженні дитини у розмірі 8500 грн.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача суму недоотриманої допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку колегія суддів зазначає наступне.
Згідно статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18 січня 2001 року № 2240-III (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) (далі за текстом – Закон № 2240-III) суб'єктами загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням є застрахована особа, страхувальник та страховик. При цьому, страховиком є Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі – Фонд). За частиною 3 статті 9 вказаного закону Фонд є некомерційною самоврядною організацією.
Частиною 1 статті 19 Закону № 2240-III передбачено, що основним джерелом формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.
Статтею 42 Закону № 2240-III передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 43 Закону № 2240-III передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду , але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Правління Фонду ні в 2007, ні в 2008 роках розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не встановлювало.
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, починаючи з 1 січня 2007 року, не здійснює виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, страхувальники (суб'єкти господарювання) не мають права здійснювати призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за рахунок коштів Фонду та відображати ці витрати в звітності по коштах загальнообов’язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням
Відповідно до статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-V та пунктів 23, 24, 25 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107-VI від 28 грудня 2007 року виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється у 2007 та 2008 роках за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.
Статтею 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (зі змінами та доповненнями) передбачено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому, колегія суддів зазначає, що за вказаною статтею функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, Кабінету Міністрів України не делеговані.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 затверджений Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, який втратив чинність з 1 березня 2008 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року № 57. Згідно пункту 2 цього Порядку призначення і виплата цих догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2007 року здійснюється органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб. З 1 березня 2008 року питання щодо порядку призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" зі змінами внесеними, постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року № 57. При цьому, обмежень щодо термінів звернення за призначенням допомоги зазначеними Порядками не встановлено.
За Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. Перерахування коштів допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку безпосередньо на рахунки населення здійснюють територіальні управління праці та соціального захисту населення з реєстраційних рахунків за кодом тимчасової функціональної класифікації видатків 090303 «Допомога на догляд за дитиною віком до 3 років».
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що належним відповідачем у спорах щодо розміру виплати з 1 січня 2007 року допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є територіальні управління праці та соціального захисту населення.
Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, тому у 2007 та 2008 роках нарахування та виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна здійснюватися територіальними управліннями праці та соціального захисту населення на підставі статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» зі змінами та доповненнями внесеними законами про державні бюджети 2007 та 2008 років з врахуванням рішення Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007, яким визнанні неконституційними статті 56, 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
На виконання рішення Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в частині виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено розмір мінімального прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 1 січня – 434 грн., з 1 квітня – 463 грн., з 1 жовтня – 470 грн.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок недоплаченої допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_2 до досягнення нею трирічного віку за період з 24 вересня по 31 грудня 2007 року, проте судом першої інстанції в порушення вимог статті 163 КАС України не було вказано про зобов’язання відповідача здійснити вказаний перерахунок з врахуванням фактично здійснених виплат, що обумовлює зміну постанови суду першої інстанції.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови в перерахунку позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 24 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі, встановленому статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (в редакції Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень та ця норма не визнана неконституційною. Таким чином, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік виплачена відповідачем відповідно до діючого законодавства, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік задоволенню не підлягають, як і було вірно визначено судом першої інстанції.
Стосовно позовних вимог позивача про зобов’язання відповідача в подальшому здійснювати виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому статтею 15 Закону України «Про державну соціальну допомогу сім’ям з дітьми», колегія суддів погоджується з відмовою судом першої інстанції в задоволенні позовних вимог в цій частині. В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов’язання відповідача в подальшому здійснювати виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому статтею 15 Закону України «Про державну соціальну допомогу сім’ям з дітьми», є безпідставним, оскільки встановлює обов’язки на майбутнє без наявності спірних правовідносин, які можуть бути в подальшому припиненні або зміненні в сторону зменшення шляхом внесення змін до закону.
Згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно статті 5 Сімейного кодексу України держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство . До вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується відповідно до статті 20 Сімейного кодексу України.
Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення. Статтею 23 вказаного закону передбачено, що рішення органу, що призначає і здійснює виплату державної допомоги, може бути оскаржено у вищестоящих органах виконавчої влади або у судовому порядку.
Відповідно до пункту 57 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1751, у разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги по вагітності і пологах, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням та допомоги на дітей одиноким матерям перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум . За пунктом 55 вказаного Порядку призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сім'ям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує зазначену допомогу, виплачуються протягом будь-якого часу без обмежень. При цьому виплата здійснюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на день її призначення.
Вказаним Порядком затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1751 не встановлений кінцевий термін звернення за виплатою допомоги особою, яка має право на отримання її у зв’язку з доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Жодним з перелічених нормативних актів не встановлені обмеження щодо звернення за виплатою передбаченого відповідним законодавством розміру допомоги та оскарження дій суб’єкта владних повноважень щодо відмови в виплаті допомоги в належному розмірі.
Виходячи з наведених норм законодавства, колегія суддів вважає, що приписи частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обмеження річним строком звернення до суду, до правовідносин пов’язаних з забезпеченням державою надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не застосовуються.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції прийняв оскаржувану постанову з порушенням норм матеріального права, що з врахуванням статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України, обумовлює зміну постанови суду першої інстанції.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Свердловського міського суду Луганської області від 10 квітня 2009 року по адміністративній справі № 2-а-353/09 – задовольнити частково.
Постанову Свердловського міського суду Луганської області від 10 квітня 2009 року по адміністративній справі № 2-а-353/09 - змінити.
Виключити з резолютивної частини постанови Свердловського міського суду Луганської області від 10 квітня 2009 року по адміністративній справі № 2-а-353/09 абзац 4.
Вважати абзаци 5, 6, 7 резолютивної частини постанови Свердловського міського суду Луганської області від 10 квітня 2009 року по адміністративній справі № 2-а-353/09 абзацами 4, 5, 6.
Викласти абзац 4 резолютивної частини постанови Свердловського міського суду Луганської області від 10 квітня 2009 року по адміністративній справі № 2-а-353/09 в наступній редакції:
«Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради Луганської області здійснити за рахунок коштів Державного бюджету України перерахунок та виплату ОСОБА_1 недоплаченої допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 24 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року з розрахунку прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років на відповідний період, з урахуванням фактично здійснених виплат.»
В іншій частині постанову Свердловського міського суду Луганської області від 10 квітня 2009 року по адміністративній справі № 2-а-353/09 залишити без змін.
Постанова складена в повному обсязі та підписана колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 6 листопада 2009 року.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: В.Г.Яманко
Судді: Г.М.Міронова
О.О.Радіонова