Справа № 159/751/14-к Провадження №11-сс/773/63/14 Головуючий у 1 інстанції:Василюк О.С.

Категорія:запобіжний захід. Доповідач: Лозовський А. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2014 року м. Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого судді – Лозовського А.О.

суддів –Матвієнко Н.В., Опейди В.О.,

при секретарі – Білоуса І.Л.,

з участю прокурора – Волинець С.М.,

слідчого – Прача В.П.,

підозрюваного – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 30 січня 2014 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Ковельського МВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_2 та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 Перемоги,15/27 Волинської області, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, згідно ст. 89 раніше не судимого,

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2014 року старший слідчий СВ Ковельського МВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду від 30 січня 2014 року клопотання було задоволено, застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід – тримання під вартою строком на 60 днів – до 29 березня 2014 року, із визначенням розміру застави в сумі 24  360 грн.

Таке рішення було вмотивоване тим, що в ході досудового розслідування встановлено наявність обґрунтованих ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може здійснити дії, передбачені п.п.4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому слідчий суддя прийшов до висновку про неможливість застосування більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Марчук А.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. В обґрунтування зазначає, що приймаючи рішення про обрання запобіжного заходу слідчий суддя залишив поза увагою, що у нього є дружина та малолітня дитина, також він проживає разом з рідним братом, який є інвалідом І групи. Крім того, посилається на те, що він має постійне місце проживання, намірів перешкоджати досудовому розслідуванню та впливати на свідків у нього немає.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, підозрюваного ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, застосувавши до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, прокурора, який заперечив апеляційну скаргу та просив залишити ухвалу слідчого судді без зміни, пояснення слідчого, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 176 – 178 КПК України, п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 “Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства” запобіжний захід – тримання під вартою має застосовуватись лише за крайньою необхідністю і, як останній захід, при наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний чи обвинувачуваний буде намагатись ухилятись від слідства й суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі, продовжуватиме злочинну діяльність.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Дані вимоги закону при розгляді клопотання про взяття ОСОБА_1 під варту слідчим суддею були дотримані.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 28 січня 2014 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Слідчий суддя, задовольняючи клопотання слідчого про взяття ОСОБА_1 під варту, врахував тяжкість злочину в якому він підозрюється, дані, які характеризують його особу, а саме, що він негативно характеризується за місцем проживання, ніде не працює, не має постійного джерела доходу, раніше судимий за вчинення умисного злочину.

Окрім цього, не заслуговує на увагу посилання підозрюваного на те, що у нього є малолітня дитина, оскільки це нічим не підтверджується.

Посилання ОСОБА_1 на неврахування слідчим суддею при обранні запобіжного заходу його сімйного стану є необґрунтованими, і на думку колегії суддів, дані обставини не виключають можливості настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновками про наявність ризиків, зазначених як у клопотанні слідчого, так і в ухвалі слідчого судді, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, залишаючись на свободі, може ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленню об’єктивної істини в кримінальному провадженні, продовжувати займатись злочинною діяльністю, а тому, застосування іншого, більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді й зміни запобіжного заходу підозрюваному з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, а тому, керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд Волинської області,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду від 30 січня 2014 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 – без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: