Справа № 2-а-997/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2011 р. м.Червоноград

Суддя Червоноградського міського суду Львівської області Савуляк Р. В. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Червонограді про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що він має статус дитини війни, тому, відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, із 2006 року має право на щомісячне довічне грошове утримання, державну соціальну допомогу, шляхом підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак відповідач - Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді у 2006-2007 роках таку допомогу їй не виплачував взагалі, а в 2008-2010 роках виплачував у неповному розмірі.

Про порушення своїх прав йому стало відомо, лише після висвітлення у пресі рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, однак до суду для захисту своїх прав та інтересів звернувся 02.06.2011року.

Просив зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді нарахувати йому недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу з 01.01.2006 року по день винесення постанови і надалі виплачувати соціальну допомогу у встановленому законодавством розмірі.

Судом постановлено ухвалу про відкриття скороченого провадження у справі, копію якої направлено відповідачу.

Відповідач копію ухвали про відкриття скороченого провадження отримав та у встановлений законодавством строк надав суду письмові заперечення на позов, в яких просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки відсутній механізм реалізації положень ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Законодавством України не визначено поняття “мінімальна пенсія за віком”як розрахункової величини для підвищення пенсії, так як ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; ч. 3 вказаної статті зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. У 2008 році п.41 розд. ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”ст. 6 Закону викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни виплачується підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, що складало 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність. Дана доплата виплачувалась позивачці у повному обсязі. Крім того, при вирішенні спору просив застосувати позовну давність, встановлену ст.ст. 99, 100 КАС України. Просив відмовити у позові.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, суддя приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як передбачено ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав чи інтересів.

Згідно ч.1 ст.102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Із матеріалів адміністративного позову убачається, що позивач звернувся до суду 02.06.2011 року і просить зобов’язати відповідача нарахувати недоплачену соціальну допомогу за період із 01.01.2006 року по даний час. Однак не наводить жодних обґрунтованих причин пропуску даного строку.

Ухвалою судді від 03 червня 2011 року ОСОБА_1 відмовлено у поновленні пропущеного строку для звернення до суду за період з 01.01.2006 року по 01.12. 2010 року.

У той же час, судом встановлено, що ОСОБА_1 10 серпня 1941 року, тому він, згідно ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, підпадає під категорію – “дитина війни”.

У відповідності до ст.6 зазначеного Закону, даній категорії громадян, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Однак відповідач із 02 грудня 2010 року і по даний час всупереч вимогам ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”не виплачує підвищення до пенсії з урахуванням 30% мінімальної пенсії за віком, що є протиправним.

Відтак суд доходить висновку, що вимоги позивача про нарахування недоплаченої йому, як дитині війни, підвищення до пенсії із 02 грудня 2010 року по даний час слід задовольнити.

Посилання представника відповідача на відсутність бюджетного фінансування на виплату, передбачених Законом України “Про соціальний захист дітей війни”підвищення до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на нього зобов’язань, скільки реалізація особою права, що пов’язане отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути постановлена у залежність від бюджетних асигнувань, на що звернуто увагу Європейським судом з прав людини у справі Кечко проти України.

Оскільки правові положення, які передбачають виплату щомісячного підвищення до пенсії дітям війни є чинними, а ОСОБА_1 належить до вказаної групи осіб і має право на її отримання, орган державної влади, яким є Управління Пенсійного фонду України в м.Червонограді Львівської області не може свідомо зменшувати розмір такої допомоги у даний час.

Посилання представника відповідача на те, що чинним законодавством не визначено поняття “мінімальна пенсія за віком”як розрахункова величина для підвищення пенсії згідно ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, то така визначається за правилами абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, так як законодавством інший мінімальний розмір пенсії за віком не визначений.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10,70,86,99,100,102,159,167 КАС України, ст..ст.22,55,64,95 Конституції України, ст.ст.1,3,6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.62 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м.Червонограді Львівської області щодо не здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 - протиправними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м.Червонограді Львівської області провести ОСОБА_1 нарахування та виплату підвищення до пенсії з урахуванням 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”за період з 02 грудня 2010 року і надалі до зменшення розміру допомоги встановлених законодавством.

Постанову допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: Р. В. Савуляк