ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 603/377/17

провадження № 61-277св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 15 червня 2022 року в складі судді Галіяна І. М. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року в складі колегії суддів: Дикун С. І., Парандюк Т. С., Храпак Н. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив визнати за ним в порядку спадкування право власності на 5/6 частин житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входять: одноповерховий житловий будинок загальною площею 103,2 кв. м, житловою площею 64,3 кв. м під літерою «А», літня кухня під літерою «Б», сарай під літерою «В», сарай під літерою «Г», сарай під літерою «Д», сарай під літерою «Е», ворота № 1, огорожа № 2.

На обґрунтування позову зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина на житловий будинок з надвірними будівлями на АДРЕСА_1 . Вказане майно ОСОБА_3 заповіла йому, він спадщину у встановлений законом строк прийняв, однак не може отримати у нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Короткий зміст судових рішень в справі

Рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 15 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року, позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 5/6 частин житлового будинку із надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входять: одноповерховий житловий будинок загальною площею 103,2 кв. м, житловою площею 64,3 кв. м під літерою «А», літня кухня під літерою «Б», сарай під літерою «В», сарай під літерою «Г», сарай під літерою «Д», сарай під літерою «Е», ворота № 1, огорожа № 2.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з доведеності позовних вимог. ОСОБА_3 належав на праві власності спірний житловий будинок та після її смерті вказану нерухомість успадкували ОСОБА_1 , який є спадкоємцем за заповітом, а також ОСОБА_4 , якому належало право на обов`язкову частку у спадщині. Дані про інших спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку у спадщині - відсутні.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У січні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 15 червня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

На обґрунтування касаційної скарги зазначала про застосування судами норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі № 914/904/17, від 27 червня 2018 року у справі

№ 904/8186/17, від 21 листопада 2018 року у справі № 920/615/16,

від 11 квітня 2019 року у справі № 910/8880/18, від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18, від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18, та не дослідили зібрані у справі докази (пункти 1 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняв її чоловік ОСОБА_4 . До смерті її чоловіка ніхто не був обізнаний про існування заповіту ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_1

ОСОБА_1 у визначений законом строк не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті його матері, також не звертався із заявою про поновлення строку для прийняття спадщини, тобто вважається таким, що не прийняв спадщину.

Суди попередніх інстанцій не з`ясували усі обставини, що мають значення для справи.

Під час розгляду справи суду касаційної інстанції слід встановити, чи звертався позивач у визначений законом строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 .

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Монастирського районного суду Тернопільської області.

31 січня 2023 року справа № 603/377/17 надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 є синами ОСОБА_3 , якій на праві приватної власності належав житловий будинок з належними до нього будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .

За життя 23 листопада 2011 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем виконкому Задарівської сільської ради, згідно з яким вона заповіла усе своє майно сину ОСОБА_1

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

18 липня 2014 року ОСОБА_4 , який є особою з інвалідністю першої групи, звернувся до Монастириської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , на підставі якої заведено спадкову справу № 197.

24 жовтня 2014 року ОСОБА_1 подав до Монастириської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер та ІНФОРМАЦІЯ_3 його дружина ОСОБА_2 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Син спадкодавця ОСОБА_5 від прийняття спадщини відмовився, що підтверджується заявою № 2828 від 28 листопада 2014 року.

Відповідно до листа Монастириської державної нотаріальної контори від 26 травня 2017 року, нотаріус позбавлений можливості оформити свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_1 після смерті матері ОСОБА_3 , до складу якої входить житловий будинок з надвірними будівлями на АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на вказаний будинок.

Відповідно до довідки № 129 від 04 травня 2018 року, виданої КП «Монастириське бюро технічної інвентаризації», в АДРЕСА_1 розташований житловий будинок загальною площею 103,2 кв. м, житловою площею 64,3 кв. м під літерою «А», літня кухня під літерою «Б», сарай під літерою «В», сарай під літерою «Г», сарай під літерою «Д», сарай під літерою «Е», ворота № 1, огорожа № 2.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи.

За правилами статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до частини першої статті 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно з положеннями статті 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса, який відповідно до вимог статті 68 Закону України «Про нотаріат» при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Отже, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для його оформлення у нотаріальному порядку.

Суди встановили, що 23 листопада 2011 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким все її майно, що буде належати їй на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого не складалось, а також все те, на що вона за законом буде мати право, заповіла ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 позивач 24 жовтня 2014 року звернувся до Монастириської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом.

Окрім нього із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 18 липня 2014 року до Монастириської державної нотаріальної контори звернувся рідний брат ОСОБА_4 , який є особою з інвалідністю першої групи, відтак відповідно до статті 1241 ЦК України має право на обов`язкову частку в спадщині у розмірі 1/6 спірного будинку з надвірними будівлями.

Листом від 26 травня 2017 року Монастириська державна нотаріально контора повідомила ОСОБА_1 про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з надвірними будівлями на АДРЕСА_1 після смерті матері ОСОБА_3 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на спадкове майно.

Встановивши, що відсутність правовстановлюючого документа, який підтверджує право власності ОСОБА_3 на спірний будинок, перешкоджає позивачу, який є спадкоємцем останньої за заповітом, оформити право на спадщину в позасудовому порядку, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позову.

Висновки судів не суперечать правовим висновкам, викладеним Верховним Судом у зазначених в касаційній скарзі постановах.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, зводяться до власного тлумачення норм права, необхідності переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржувані судове рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 15 червня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року залишити без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 15 червня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко