Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №317/962/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Ачкасов А.М.

Провадження №22-ц/778/223/17 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді: Кримської О.М.,

суддів: Кочеткової І.В.

ОСОБА_2,

при секретарі: Фесенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на заочне рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 17 травня 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, законним представником якого є ОСОБА_3, ОСОБА_9, законним представником якої є ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, законним представником якого є ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_16, законним представником якого є ОСОБА_15, ОСОБА_17, законним представником якої є ОСОБА_15, третя особа: Служба у справах дітей Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового приміщення,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2015 року ПАТ «Альфа-Банк» звернулося до суду із вказаним позовом, який обгрунтовано тим, що 19.07.2006 року АКБ «ТАС-Комерцбанк» (правонаступник ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_3 уклали кредитний договір №040/0706/75-039 з подальшим внесенням змін та доповнень до нього.

Відповідно до умов кредитного договору АКБ «ТАС-Комерцбанк» (правонаступник – ПАТ «Сведбанк») надав ОСОБА_3 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 3 535 000 грн..

25.05.2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, згідно п. 2.1. якого продавець погоджується продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець цим погоджується купити права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну.

15.06.2012 року між ПАТ «Альфа Банк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, згідно умов якого продавець погоджується продати права вимоги та передати їх покупцю, а покупець погоджується купити права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну.

У порушення умов договору ОСОБА_3 свої зобов’язання належним чином не виконує, в результаті чого станом на 10.12.2014 року має прострочену заборгованість, а саме: за кредитом – 479 248 доларiв США, що за курсом НБУ на 10.12.2014 року складає – 7 498 792 грн. 98 коп.; за відсотками – 21 779,70 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку складає – 340 786 грн. 94 коп., станом на 10.12.2014 розмір неустойки становить – пеня – 1 689,60 доларiв США, що за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку складає 26 437 грн. 17 коп..

З метою забезпечення належного виконання зобов’язань за кредитним договором, 20.07.2006 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» (правонаступник – ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_3 укладено іпотечний договір № 040/0706/75-039-Z-2 з подальшим внесенням змін та доповнень, відповідачем ОСОБА_3 передано в іпотеку наступне нерухоме майно: жилий будинок, загальною площею 507,6 кв.м., жилою площею 280,3 кв.м., що знаходиться за адресою с. Сонячне, вул. Українська, буд. 707 Запорізького району Запорізької області та розташований на земельній ділянці, площею 2232 кв.м., кадастровий номер 2322188801:10:002:0127, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Заставна вартість предмету іпотеки – 1 826 877 грн. Однак, станом на 10.12.2014 загальна сума заборгованості складає 7 866017 грн. 09 коп., яка до цього часу не сплачена, у зв'язку з чим позивач був вимушений звернутися до суду.

Посилаючись на вказані обставини ПАТ «Альфа-Банк» просило суд:

1. звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: жилий будинок, загальною площею 507,6 кв.м., жилою площею 280,3 кв.м., що знаходиться за адресою с. Сонячне, вул. Українська, буд. 707 Запорізького району Запорізької області; земельну ділянку площею 2232 кв.м, кадастровий номер 2322188801:10:002:0127, на якій розташований жилий будинок, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на користь ПАТ «Альфа-Банк», в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 040/0706/75-039 від 19.07.2006 року, яка станом на 10.12.2014 року складає 7 866 017 грн. 09 коп., а саме: за кредитом – 7 498 792 грн. 98 коп.; по відсотках –340 786 грн. 94 коп.; пеня - 26 437 грн. 17 коп., шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності /незалежним експертом на стадії оцінки майна;

2. виселити відповідачів з жилого будинку загальною площею 507,6 кв.м., жилою площею 280,3 кв.м., що знаходиться за адресою с. Сонячне, вул. Українська, буд. 707 Запорізького району Запорізької області;

3. стягнути з відповідачів на користь ПАТ «Альфа-Банк» витрати по сплаті судового збору.

Заочним рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 17 травня 2016 року позов задоволено частково.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: жилий будинок, загальною площею 507,6 кв.м., жилою площею 280,3 кв.м., що знаходиться за адресою с. Сонячне, вул. Українська, буд. 707 Запорізького району Запорізької області; земельну ділянку площею 2232 кв.м, кадастровий номер 2322188801:10:002:0127, на якій розташований жилий будинок, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, які належать на праві власності ОСОБА_3 на користь ПАТ «Альфа-Банк», в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №040/0706/75-039 від 19.07.2006, яка станом на 10.12.2014 року складає 7 866017 грн. 09 коп., а саме: за кредитом – 7 498 792 грн. 98 коп.; по відсотках –340 786 грн. 94 коп.; пеня - 26 437 грн. 17 коп., шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності /незалежним експертом на стадії оцінки майна.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Альфа-Банк» витрати по сплаті судового збору у сумі 3 654 грн..

У решті позову відмовлено.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 03 жовтня 2016 року заяву ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_18 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Не погоджуючись із заочним рішенням суду ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Особи, що беруть участь у справі, повідомлені про місце та час розгляду справи у відповідності до вимог ст.ст. 74, 76 ЦПК України, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (судової повістки) та розписками про отримання судової повістки.

Від ПАТ «Альфа-банк» надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких просять в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3 відмовити, заочне рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 17 травня 2016 року залишити без змін.

Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, законним представником якого є ОСОБА_11., ОСОБА_15, ОСОБА_16, законним представником якого є ОСОБА_15, ОСОБА_17, законним представником якої є ОСОБА_15 не з’явилися до апеляційного суду, причини неявки в судове засідання не повідомили, будь – яких письмових клопотань, у тому числі і про перенесення розгляду справи, заперечень або пояснень по справі від них не надходило.

Третя особа - Служба у справах дітей Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області надіслала письмове клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника, просять вирішити справу з урахуванням інтересів дітей.

Інтереси ОСОБА_9 та ОСОБА_9 представляє в суді апеляційної інстанції їх законний представник - ОСОБА_3

З огляду на вищевикладене та у відповідності до ст.ст. 303-1, 305 ЦПК України, судова колегія ухвалила розглядати справу за відсутності учасників апеляційного розгляду, які не прибули в судове засідання..

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в частині звернення стягнення на предмет іпотеки з таких підстав та мотивів.

Встановлено, що 19.07.2006 року АКБ «ТАС-Комерцбанк» (правонаступник ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_3 уклали кредитний договір №040/0706/75-039 з подальшим внесенням змін та доповнень до нього.

Відповідно до умов кредитного договору АКБ «ТАС-Комерцбанк» (правонаступник – ПАТ «Сведбанк») надав ОСОБА_3 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 3 535 000 грн. та 654 000 доларів США.

25.05.2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, згідно п. 2.1. якого продавець погоджується продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець цим погоджується купити права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну.

15.06.2012 року між ПАТ «Альфа Банк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, згідно умов якого продавець погоджується продати права вимоги та передати їх покупцю, а покупець погоджується купити права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну.

У порушення умов договору ОСОБА_3 свої зобов’язання належним чином не виконує, в результаті чого станом на 10.12.2014 року має прострочену заборгованість, а саме: за кредитом – 479 248 доларiв США, що за курсом НБУ на 10.12.2014 року складає – 7 498 792 грн. 98 коп.; за відсотками – 21 779,70 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку складає – 340 786 грн. 94 коп., станом на 10.12.2014 розмір неустойки становить – пеня – 1 689,60 доларiв США, що за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку складає 26 437 грн. 17 коп..

З метою забезпечення належного виконання зобов’язань за кредитним договором, 20.07.2006 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» (правонаступник – ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_3 укладено іпотечний договір № 040/0706/75-039-Z-2 з подальшим внесенням змін та доповнень, відповідачем ОСОБА_3 передано в іпотеку наступне нерухоме майно: жилий будинок, загальною площею 507,6 кв.м., жилою площею 280,3 кв.м., що знаходиться за адресою с. Сонячне, вул. Українська, буд. 707 Запорізького району Запорізької області та розташований на земельній ділянці, площею 2232 кв.м., кадастровий номер 2322188801:10:002:0127, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Заставна вартість предмету іпотеки – 1 826 877 грн.

Згідно з п. 2 Іпотечного договору іпотека за цим договором поширюється на земельну ділянку на якій розташований предмет іпотеки. Земельна ділянка належить іпотекодавцю на праві особистої приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ( т.1 а.с.28).

Станом на 10.12.2014 загальна сума простроченої заборгованості складає 7 866 017 грн. 09 коп., яка до цього часу не сплачена відповідачем.

Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що позичальник належним чином умови договору не виконував, у зв’язку з чим виникла заборгованість за договором, і відповідно до умов договору іпотеки та на підставі Закону України «Про іпотеку» у банка виникло право щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, належний відповідачу.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 7 цього Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов’язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов’язання. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

За змістом цієї статті звернення стягнення на предмет іпотеки повинне задовольнити вимоги кредитора за основним зобов’язанням, і тільки ця обставина може бути підставою для припинення зобов’язання, що вважається виконаним згідно зі статтею 599 ЦК України.

Забезпечувальне зобов’язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному.

Право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет іпотеки покладається на іпотекодержателя. Відповідно до частини першої статті 11 ЦПК України суди повинні розглядати питання про можливість застосування звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, заявлений у позовній вимозі. При цьому здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту.

Згідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється в тому числі і на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. ст. 38 , 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, загальний розмір вимог та всі його складові, опис нерухомого майна, спосіб реалізації предмета іпотеки, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Отже, позивач, враховуючи наявну заборгованість за кредитним договором, скористувався правом на звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до умов договору та Закону.

Задовольняючи позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції виходив з того, що боржник належним чином не виконував взяті на себе зобов’язання згідно умов кредитного договору, а саме в терміни, встановлені кредитним договором, кошти не повертав, графіку погашення заборгованості не дотримувався, а тому у іпотекодержателя виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки, виходячи зі змісту договору та Закону України «Про іпотеку».

Що стосується задоволених вимог в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, то колегія суддів з висновками суду в повній мірі не погоджується.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, не встановив фактичну суму заборгованості та не зазначив початкової ціни предмету іпотеки, що призвело до порушень у застосуванні вимог ст. ст. 33, 38, 39 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до розрахунку, наданого банком як додаток до позовної заяви вбачається, що прострочена заборгованість за кредитним договором № 040/0706/75-039 від 19.07.2006 року станом на 10.12.2014 року складає: за кредитом – 479 248 доларiв США, що за курсом НБУ на 10.12.2014 року складає – 7 498 792 грн. 98 коп.; за відсотками – 21 779,70 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку складає – 340 786 грн. 94 коп., станом на 10.12.2014 розмір неустойки становить – пеня – 1 689,60 доларiв США, що за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку складає 26 437 грн. 17 коп.. ( т.1 а.с.44-45).

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_19 було 09.11.2014 року вчинено виконавчий напис № 6432, яким запропоновано звернути стягнення на нежитлове приміщення першого та другого поверху літ.А-2-5 загальною площею 1665,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул. 40 Років Радянської України, будинок 39-б, що належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого 19.07.2006 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_20 та яке було передано в іпотеку в забезпечення зобов’язань ОСОБА_3В, відповідно до Договору про внесення змін та доповнень № 2 до Договору іпотеки № 040\0706\75-039-Z-1 від 19.07.2006 року для задоволення вимог ПАТ «Альфа-Банк» в рахунок погашення заборгованості що виникла внаслідок невиконанняненалежного виконання боржником умов кредитного договору за період з 10.06.2014 року по 28.09.2014 року на загальну суму 6386435,01 грн., а саме: заборгованість за кредитом – 6186513,23 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом – 187091,78 грн., сума плати що здійснена ПАТ «Альфа-Банк» за вчинення виконавчого напису - 12830,00 грн..( т.4 а.с.97).

13.04.2016 року відповідно до проведених прилюдних (електронних) торгів відбулася реалізація вищеназваного предмета іпотеки.

26.04.2016 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_21 складено акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки № 48830864 при примусовому виконанні виконавчого провадження № 48830864 з примусового виконання виконавчого напису №6432 вчиненого 09.11.2014 року (т.4 а.с.149).

Предмет іпотеки було придбано ТОВ «КУА «БУДІВЕЛЬНІ ПРОЕКТИ» за 6 943 820,80 грн.

Згідно розпорядження №48830864/3, затвердженого начальником відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 26.04.2016 року кошти у розміррі 5 996 549 грн. 55 коп. були перераховані на користь ПАТ «Альфа-Банк» ( т.4 а.с.151).

Згідно роз’яснень, наданих у п.17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зобов’язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК. Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК. Наявність виконавчого напису нотаріуса, вчиненого за невиконання кредитного договору, за відсутності реального виконання боржником свого зобов’язання, не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов’язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів за користування кредитом і пені, передбачених договором за несвоєчасну сплату кредиту. У разі звернення кредитодавця до суду після вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки з вимогою про стягнення кредитної заборгованості суд має з’ясувати питання про виконання виконавчого напису і з урахуванням цього вирішити спір на підставі чинного законодавства та умов кредитного договору.

Згідно з розрахунком, наданим банком, кошти , які надійшли від реалізації іпотечного майна за виконавчим написом нотаріуса було зараховано 10.05.2016 року на рахунок погашення заборгованності за кредитним договором ОСОБА_3 на поточну та прострочену заборгованість ( т.5 а.с.50-51).

Проте, враховуючи, що за виконавчим написом звернення стягнення на майно здійснено в рахунок погашення заборгованості станом на 28 вересня 2014 року, тобто в даний період входить також період заборгованості, визначений по даному спору, тому кошти, які надійшли в результаті примусового виконання виконавчого напису нотаріуса мають бути відраховані від суми визначеної банком заборгованності по даній цивільній справі , яка визначена станом на 10.12.2014 року.

Як вбачається із розрахунку та пояснень представника банку, на погашення основаного боргу за кредитним договором було зараховано кошти у доларах США в еквіваленті на час зарахування по відношенню до національної валюти: а саме - 206 048,94 дол. США – на погашення осново боргу ( тіла) за кредитом; 5 156,04 дол. США - на погашення процентів за користування кредитом, які повинні бути відраховані від суми заборгованості, визначеної на час подачі позову в рахунок якої позивач просить звернути стягнення на іпотечне майно.

Так, 479 248 дол. США ( сума основного боргу) - 206 048,94 дол. США= 273 199,06 дол. США х 15,64 грн.( курс валют станом на час звернення до суду) =4 274 745,42 грн.;

- 21 779, 20 дол. США ( проценти за користування кредитом) – 5 156,04 дол. США = 16 623,16 дол. США х 15,64 грн. = 260 102 грн. 57 коп.; пеня 1689, 60 дол. СШАх 15,64 грн.= 26 437 грн. 17 коп.

Таким чином, заборгованість по кредитному договору №040\0706\75-39 від 19.07.2006 року станом на 10.12.2014 року складає 4 274 745,42 грн. - заборгованість за кредитом; 260 102 грн. 57 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 26437,17 грн. - пеня, в рахунок погашення якої й слід звернути стягнення на спірне майно.

Отже, посилання апеляційної скарги на те, що судом першої інстанції при визначенні суми заборгованості за кредитним договором станом на 10.12.2014 рік не було враховано суму, яка надійшла від реалізації іншого нерухомого майна є слушними.

Проте, представником відповідача подана заява про фальшивість розрахунку заборгованості за кредитним договором, який міститься на а.с.50 т.5 ( т. 6 а.с.1)

Одним із доводів вказано, що пеня в розрахунку зазначена у доларах США, проте пеня має визначатися у гривні.

Такий довід є неприйнятним, оскільки ОСОБА_3 на підставі кредитного договору від 19.07.2006 року отримав кредит в іноземній валюті - доларах США.

Згідно з пунктом 8.1 зазначеного договору за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом Позичальник сплачує пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної обліковох ставки НБУ від суми простроченої заборгованості.

Пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов’язання, яка, крім відшкодування збитків після вчиненого порушення щодо виконання зобов’язання, передбачає додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов’язання.

Позивачем надано до суду апеляційної інстанції розрахунок пені за кредитним договором, здійснений у відповідності до вимог п. 8.1 договору ( т.6 а.с.54-55). Даний розрахунок не спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, а тому заява про фальшивість вищеназваного розрахунку не приймається судом.

Закон України «Про іпотеку» визначає спеціальний порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, у тому числі деякі специфічні правила для здійснення реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із частиною першою статті 39 цього Закону в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Положеннями частини першої статті 39 Закону України «Про іпотеку» передбачений перелік компонентів, які є обов’язковими для вказівки судом у рішенні про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його реалізації, в тому числі й реалізації на прилюдних торгах. При цьому виходячи зі змісту поняття ціни як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, в розумінні статті 39 цього Закону суд повинен установити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації на прилюдних торгах, тобто чітко визначити ціну в грошовому вираженні, зазначивши її в рішенні.

Суд першої інстанції не врахував вимоги ст. 39 Закону України «Про іпотеку» та не визначив і не зазначив у рішенні початкової ціни предмета іпотеки у грошовому вираженні для його подальшої реалізації на прилюдних торгах.

З матеріалів справи вбачається, що сторони визначили вартість предмета іпотеки в сумі 1 826 877,00 грн. ( п.5 іпотечного договору)

Представником банку на час вирішення спору надано Звіт про оцінку іпотечного майна станом на 18 липня 2017 року, відповідно до якого вартість житлового будинку № 707 по вул..Українській у с. Сонячне у Запорізькому районі складає 3 921 309 грн. та вартість земельної ділянки, на якій розташований названий будинок – 380 601 грн., тобто загальна вартість предмета іпотеки становить 4 301 910 грн ( т. 5 а.с.100-144).

Виходячи зі змісту поняття ціни як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, а також з аналізу норм статей 38, 39 Закону України «Про іпотеку», в розумінні норми статті 39 цього Закону зазначення в рішенні суду початкової ціни предмета іпотеки, визначеної за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону, означає встановлення її в грошовому вираженні.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постановах № 6-1923цс15 від 2 листопада 2016 року, № 6-2284цс16 від 13 березня 2017 року.

Суть іпотеки як засобу забезпечення виконання цивільно-правових зобов’язань полягає у тому, що кредитор (іпотекодержатель) набуває право в разі невиконання боржником зобов’язання, забезпеченого іпотекою, одержати задоволення з вартості іпотечного майна переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця. Це право відповідно до Закону України «Про іпотеку» підлягає підтвердженню з боку суду.

Згідно з положеннями частини першої статті 39 цього Закону в разі звернення стягнення на предмет іпотеки початкова ціна іпотечного майна, з якої починаються торги, встановлюється рішенням суду.

Оскільки рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки дає право на примусовий продаж іпотечного майна, то викладаючи резолютивну частину рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд повинен обов’язково врахувати вимоги зазначеної норми, тобто встановити у грошовому вираженні початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначену за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 Закону України «Про іпотеку».

Аналогічний правовий висновок Верховний Суд України вже сформулював у постанові від 13 травня 2015 року (справа № 6-63цс15), наданій заявницею для порівняння, та у постановах від 13 травня 2015 року (№ 6-53цс15), 16 вересня 2015 року (№ 6-495цс15 та 6-1193цс15), 27 травня 2015 року (№ 6-332цс15), 10 червня 2015 року (№ 6-449цс15), 3 лютого 2016 року (№ 6-2026цс15), 21 жовтня 2015 року (№ 6-1561цс15), 8 червня 2016 року (№ 6-1239цс16), 7 жовтня 2015 року (№ 6-1935цс15), 4 листопада 2015 року (№ 6-340цс15).

Отже, у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки резолютивна частина рішення суду має відповідати вимогам частини шостої статті 38, статті 39 Закону України «Про іпотеку» та положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК України й у ній повинна зазначатись, крім іншого, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 8 червня 2016 року у справі № 6-1239цс16 року

Згідно зі ст. 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Відповідно до ч.6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

У рішенні суду першої інстанції, всупереч вказаній вимозі закону, початкова ціна предмета іпотеки не вказана.

Відповідач та його представники не визнають вартість предмета іпотеки ані яка визначена в іпотечному договорі ані яка здійснена суб’єктом оціночної діяльності станом на 18 липня 2017 року, та доказів на спростування наданого позивачем письмового доказу не надано, оскільки ними взагалі заперечується факт наявності заборгованості за кредитним договором.

Отже, щодо визначення початкової ціни предмета іпотеки, то з урахуванням норм ч. 6 ст.38, ст. 39 Закону Ураїни «Про іпотеку» та правових висновків Верховного Суду України, висловлених у постанові № 6-1239цс16 від 08 червня 2016року, №6-2284 цс16 від 01 березщня 2017 року вона повинна бути визначена на рівні не нижчому ніж визначена суб’єктом оціночної діяльності станом на 18 липня 2017 року в сумі 4 301 910 грн., яку й слід зазначити як початкову ціну предмета іпотеки при вирішенні звернення стягнення на нього у спосіб визначений позивачем та який відповідає Закону України «Про іпотеку»

Представником ОСОБА_3 – ОСОБА_18 подано до суду апеляційної інстанції заяву від 10.05.2017 року про фальшивість доказів: договору купівлі-продажу права вимоги від 25.05.2012 року між ПАТ «СВЕДБАНК» та ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» в частині відступлення права вимоги за іпотечним договором №040/0706/75-039-Z-2 від 20.07.2006 року; договору купівлі-продажу прав вимоги від 15.06.2012 року між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ПАТ «АЛЬФА БАНК» за іпотечним договором №040/0706/75-039-Z-2 від 20.07.2006 року; додатковий договір № 1 від 24.05.2007 року до іпотечного договору№040/0706/75-039-Z-2 від 20.07.2006 року; договір про внесення змін та доповнень № 2 від 21.10.2010 року до іпотечного договору№040/0706/75-039-Z-2 від 20.07.2006 року; дозвіл органу опіки та піклування від 05.2006 року Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області на укладання вищеназваного іпотечного договору ; повідомлення про відступлення № 40882-23-б/б від 18.06.2012 року ПАТ «АЛЬФА БАНК» ( т.4 а.с.198-201); заяву від 10.07.2017 року про фальшивість доказів: звіту від 20.12.2016 року про оцінку земельної ділянки за адресою: вул.. Українська, буд. 707; звіт про оцінку майна ві 20.12.2016 року домоволодіння, що знаходиться за адресою: вул.. Українська, буд. 707; заяву про фальшивість доказів документи, подані ПАТ «АЛЬФА БАНК», що підтверджують повноваження ПАТ «АЛЬФА БАНК» як нового іпотекодержателя ( т.5 а.с.41-42; 45-46); заяву від 08.08.2017 року про фальшивість доказів наданих ПАТ «АЛЬФА БАНК» - звіт від 18.07.2017 року про оцінку нерухомого майна за адресою: вул.. Українська, буд.707, у селищі Сонячне Запорізького району Запорізької області ( т.6 а.с.29-31).

В пункті 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, якщо при дослідженні письмових доказів особою, яка бере участь у справі, буде подана заява про те, що доданий до справи або поданий іншою особою для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим, особа, яка подала цей документ, може відповідно до частини другої статті 185 ЦПК України просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів. При відсутності з її боку таких процесуальних дій, особа, яка подала заяву, має згідно із загальними правилами доказування (стаття 60 ЦПК) подати відповідні докази, що спростовують значення відомостей оспорюваного документа і могли бути підставою неприйняття його до уваги під час оцінки доказів. У разі необхідності за клопотанням особи, яка зробила таку заяву, суд відповідно до правил частини четвертої статті 10 ЦПК України сприяє їй у збиранні цих доказів (призначає експертизу, витребовує інформацію від особи, за іменем якої видано документ, оголошує перерву або відкладає розгляд справи, якщо це потрібно,тощо).

Представником відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_18 відповідно до вимог ст.. 10, 60 ЦПК України не надано суду доказів, що спростовують значення відомостей оспорюваного документа і могли бути підставою неприйняття його до уваги під час оцінки доказів.

Оркім того, заяви про фальшивість таких доказів, як договору купівлі-продажу права вимоги від 25.05.2012 року; договору купівлі-продажу прав вимоги від 15.06.2012 року; додаткового договору № 1 від 24.05.2007 року до іпотечного договору№040/0706/75-039-Z-2 від 20.07.2006 року; договору про внесення змін та доповнень № 2 від 21.10.2010 року до іпотечного договору№040/0706/75-039-Z-2 від 20.07.2006 року; не приймаються судом, оскільки названі документи на час вирішення даного спору є чинними та не визнані недійсними у встановленому законом порядку.

Твердження апеляційної скарги про те, що заявлені позивачем вимоги призводять до подвійного стягнення заборгованості по кредитному договору № 040\0706\75-39 від 19.07.2006 р., так як рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 06.10.2016 р. було стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Альфа- Банк» 6 384 553,98 грн. та сума заборгованості за кредитним договором є не співмірною з вартістю предмета іпотеки за адресою: с.Сонячне Запорізького району Запорізької області, вул.Українська 707, є безпідставними.

Звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобов’язання на забезпечувальне. Тому задоволення вимог за дійсним основним зобов’язанням одночасно зі зверненням стягнення на предмет іпотеки не зумовлює подвійного стягнення за основним зобов’язанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов’язанням відсутня.

Такий правовий висновок щодо застосування норм статті 33 Закону України «Про іпотеку» міститься й у постанові Верховного Суду України у справі № 3-71гс14 від 9 вересня 2014 року.

Отже, стягнення заборгованості за основним зобов’язанням не виключає можливості задоволення вимог кредитора за рахунок забезпечувального зобов’язання.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що звернення стягнення на нежитлове приміщення першого та другого поверху літ.А-2-5, загальною площею 1665,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Запоріжжя , вул..40 Років Радянської України,будинок 39-б, що належало на праві власності ОСОБА_3, для задоволення вимог ПАТ «Альфа-Банк» на загальну суму 6386435,01 грн здійснювалось на підставі виконавчого напису нотаріуса, а не рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором та на підставі двох різних договорів.

Заявлені позивачем позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, яка станом на 10.12.2014 року, з урахуванням коштів отриманих від реалізації предмету іпотеки, в сумі 4 561 285грн. 15 коп. є співмірними з вартістю предмета іпотеки, який розташований за адресою : с.Сонячне Запорізького району Запорізької області, вул.Українська 707, яка становить 4 301 910 грн

До того ж, законодавством не передбачено такої підстави для відмови в задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, як неспівмірність заборгованості за основним зобов’язанням з вартістю майна, переданого в іпотеку в рахунок забезпечення належного його виконання.

Зазначене положення може враховуватися лише в разі, якщо порушенням основного зобов’язання іпотекодержателю не завдано збитків.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-340цс15 року.

Тому посилання особи, яка подає апеляційну скаргу, на те, що суд безпідставно задовольнив позов в частині звернення стягнення на іпотечне майно не ґрунтується на законі.

З мотивів, викладених вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині про часткове задовлення позовних вимог.

У частині вирішення спору щодо виселення відповідачів з предмету іпотеки судом першої інстанції вирішенго з додержанням норм ст.. 109 ЖК України та обґрунтовано відмовлено у задоволенні позову у цій частині.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

ПАТ «Альфа-Банк» має право на компенсацію відповідачем судового збору на суму, сплаченого судового збору за подання позовної заяви, пропорційно задоволеним вимогам від заявлених – 2118,95 грн. (заявлено 7 866 017,09 грн. – задоволено 4 561 285,16 грн., тобто 57,99%. Сплачено 3 654 грн. судового збору, 57,99% становить відповідно 2 118,95 грн.).

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 задовольнити частково.

Заочне рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 17 травня 2016 року у цій справі в частині звернення стягнення на предмет іпотеки скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Альфа-Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, законним представником якого є ОСОБА_3, ОСОБА_9, законним представником якої є ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, законним представником якого є ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_16, законним представником якого є ОСОБА_15, ОСОБА_17, законним представником якої є ОСОБА_15, третя особа: Служба у справах дітей Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового приміщення - задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: жилий будинок, загальною площею 507,6 кв.м., жилою площею 280,3 кв.м., що знаходиться за адресою с. Сонячне, вул. Українська, буд. 707 Запорізького району Запорізької області; земельну ділянку площею 2232 кв.м, кадастровий номер 2322188801:10:002:0127, на якій розташований жилий будинок, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, які належать на праві власності ОСОБА_3 на користь ПАТ «Альфа-Банк», в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №040/0706/75-039 від 19.07.2006, яка станом на 10.12.2014 складає: заборгованість за кредитом – 4 274 745 грн.42 коп. (чотири мільйони двісті сімдесят чотири тисячі сімсот сорок п’ять гривень 42 коп.) ; заборгованість по процентам за користування кредитом – 260 102 грн. 57 коп. (двісті шістдесят тисяч сто дві гривні 57 коп.); пеня – 26 437 грн.17 коп. (двадцять шість тисяч чотириста тридцять сім гривень 17 коп.), шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмету іпотеки за ціною, не меншою ніж 4 301 910 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Альфа-Банк» витрати по сплаті судового збору у сумі 2118 грн. 95 коп.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: О.М. Кримська

Судді: І.В. Кочеткова

ОСОБА_2