Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/778/605/17

Єдиний унікальний № 320/3838/17 Головуючий в 1-й інстанції - Колодіна Л.В.

Категорія - ст. 130 ч.1 КупАП Доповідач в 2-й інстанції - Білоконев В.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2017 року м. Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Білоконев В.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2,

на постанову судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 липня 2017 року у відношенні ОСОБА_2,

в с т а н о в и в:

постановою судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 липня 2017 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП притягнуто ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, із застосуванням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 гривень та позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Також постановлено стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 320 грн. 00 коп.

Як зазначено в постанові, 31.05.2017 року о 22 годині 00 хвилин гр-н ОСОБА_2 по вул. Вакуленчука в м. Мелітополі Запорізької області керував автомобілем марки «ГАЗ 33021» державний номерний знак НОМЕР_1 маючи явні ознаки алкогольного сп'яніння (почервоніння очей, нестійка хода, різкий запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження медичного обстеження на визначення ступеня алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку гр-н ОСОБА_2 відмовився в присутності свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вважає, що рішення судом прийнято без урахування всіх фактичних обставин справи, а зібрані по справі та досліджені в ході судового засідання докази не є достатніми для визнання його вини у вчиненні зазначеного правопорушення.

В ході судового засідання були допитані свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, при цьому суд безпідставно посилається на покази інших свідків: ОСОБА_5 та покази працівника поліції ОСОБА_6 Саме свідок ОСОБА_5 пояснила що неодноразово бачила ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння, та те, що він приїздив у двір будинку АДРЕСА_2. Саме стосовно вчинення ОСОБА_2 правопорушення свідок об'єктивно висловитись не змогла, плутала дати та надавала суперечливі покази. Крім того свідок була присутня лише під час складання протоколу, коли ОСОБА_2 відмовився їхати до медичного закладу у зв'язку з ти, що транспортним засобом не керував.

І в останнє суд безпідставно прийняв до уваги покази свідка ОСОБА_6 який є працівником поліції і особою, що складала протокол. Який повідомив суду, що дійсно він прибув на місце події лише через 15 хвилин після того як туди прибули два інших екіпажі працівників поліції. При цьому, не дивлячись на суперечливість показів, даний свідок пояснив що у присутності двох нарядів патрульної поліції ОСОБА_2 рухався по двору на автомобілі. Хоча в подальшому пояснив, що ОСОБА_2 знаходився біля авто та відмовлявся надати документи.

Крім того суд не звернув увагу на те, що ОСОБА_2 та його захисником надано суду копію протоколу який був також складений працівником поліції ОСОБА_6 в якому він зазначає, що ОСОБА_2 за 30 хвилин до затримання рухався по пр. Б.Хмельницького в м. Мелітополі на автомобілі «Газель» і був зупинений ним та відносно нього складений протокол за ст.126КпАП України за керування транспортним засобом без документів. Хоча також в судовому засіданні цей свідок казав що 31.05.2017 року до моменту приїзду у двір будинку АДРЕСА_2 правопорушник ОСОБА_2 ніколи не бачив. Усі ці протиріччя в показах свідка вказують на те, що дана подія в дійсності не мала місце, а мало місце намагання працівників поліції будь-яким чином підвищити показник складання протоколів за ст.130 КпАП України, оскільки жоден з працівників поліції не був свідком керування ОСОБА_2 транспортним засобом.

Як вбачається з протоколу та рішення суду від керування транспортним засобом він відсторонений не був, а належний йому транспортний засіб затриманий не був, що говорить про безпідставне складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.

Просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і є доведеною.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 048601 від 31.05.2017 року, ОСОБА_2, всупереч положень п. 2.5 Правил дорожнього руху, відмовився в присутності свідків від проходження мед. огляду для визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку (а.с.5).

З пояснень свідків ОСОБА_7 (а.с.6) та ОСОБА_5 (а.с.7) вбачається, що в їх присутності ОСОБА_2 відмовився від проходження медичного освідчення на стан наркотичного сп`яніння.

Аналізуючи відповідно до ст. 252 КУпАП наведені вище докази та надаючи їм правову оцінку, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що вони є належними, допустимими та безперечно доводять винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Посилання апелянта на інші порушення встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, суд вважає голослівними, так як вони суперечать іншим матеріалам справи.

Не впливають на законність та обґрунтованість судового рішення і інші доводи апелянта, вони не є істотними, тобто такими, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

З огляду на встановлені суддею суду першої інстанції обставини справи, які викладені в оскаржуваній постанові, вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду і є доведеною, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Дослідивши в судовому засіданні наведені докази суддя суду першої інстанції згідно до вимог ст. 252 КУпАП надав їм належну оцінку, перевіривши відповідно до ст. 251 КУпАП їх на предмет належності та допустимості, у зв'язку з чим вірно встановив фактичні обставини справи щодо наявності в діях ОСОБА_2 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому суддею виконані вимоги ст. ст. 280, 283 КпАП України і повно, всебічно розглянуті всі обставини справи, дотримані вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення, викладені мотиви, на яких ґрунтується висновок суду про наявність в діях ОСОБА_2 складу зазначеного адміністративного правопорушення.

З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав, які б свідчили про незаконність постанови, а тому відповідно і до задоволення скарги ОСОБА_2

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні порушення,

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 липня 2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін.

Постанова Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області В.М. Білоконев