Яготинський районний суд Київської області

Справа № 365/953/13-к

пр. № 1-кп/382/3/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2017 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді: Литвин Л. І.

при секретарі Чемерис С.О.

за участю прокурора Тарасюк Н.С.

захисника- адвоката ОСОБА_1,

представника потерпілої- адвоката ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, студента заочного відділення 5 курсу Національного транспортного університету, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, вул. Дружби-16, не судимого

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України

В с т а н о в и в:

В провадженні Яготинського районного суду перебуває кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про призначення комісійної інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю «Транспортно-трасологічні дослідження», котре обгрунтував наступним.

08.08.2016р. в судовому засіданні захисником підсудного ОСОБА_3, адвокатом ОСОБА_1 заявлено клопотання про проведення слідчого експерименту. Клопотання, мотивовано тим, що протокол слідчого експерименту від 10.10.2013 р. не містить всіх необхідних характеристик вимірювального приладу, підписів спеціаліста та підписів ОСОБА_3, про роз’яснення йому прав і обов’язків, передбачених ч. 3 ст. 66 КПК України, ст. 63 Конституції України. Ухвалою Яготинського районного суду від 08.08.2016, задоволено клопотання про проведення слідчого експерименту з метою відтворення обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 12.08.2013р., який необхідно провести за двома варіантами, з використанням кута між повздовжніми осями автомобіля та велосипеда, в момент первинного контакту, встановленого за висновком судової транспортно-трасологічної експертизи № 636А від 30.09.2013, що відповідає величині 110±5 градусів та встановленого за висновком експерта №10130/12030 від 28.11.2014, що відповідає величині 150 градусів. 02.09.2016 р. проведено слідчий експеримент, з метою відтворення обстановки події ДТП від 12.08.2013. Під час вказаної слідчої дії проводилась відеозйомка. Проте, в порушення вимог ст. 240 КПК України, в протоколі вказаного слідчого експерименту докладно не викладено умови і результати слідчого експерименту. Як вбачається з перегляду даного відеозапису, вказану слідчу дію проведено одночасно з обвинуваченим ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_4, які разом перебуваючи в салоні автомобіля надають одночасні відомості щодо обстановки та обставин даної події. Крім цього, слідчий експеримент проведений 02.09.2016р. не відповідав обставинам вчинення дорожньо-транспортної пригоди за участю ОСОБА_3 від 12.08.2013. Так, в ході досудового слідства та судового розгляду встановлено, що велосипедист ОСОБА_5 під час даної ДТП рухався на велосипеді, на задньому багажнику якого знаходився вантаж у вигляді відра зі сливами. Проте, під час проведення слідчого експерименту від 02.09.2016р., статист рухався на велосипеді без завантаження заднього багажника, що в свою чергу могло вплинути на швидкість та маневри велосипедиста. При перегляді відеозапису слідчого експерименту від 02.09.2016р., не видно зафіксовані заміри, які проводились за допомогою рулетки та секундоміру, що викликає сумнів у достовірності здобутих вихідних даних. Окрім цього, в порушення вимог ч. 3 ст. 104 КПК України, в протоколі не зафіксовано марку та характеристики даних вимірювальних засобів, тобто їх марку, модель та ціну поділки. Не вказано чи проходив даний секундомір періодичну перевірку і коли саме. Наводить на сумнів відповідність вимірювального приладу і у здобутих на місці проведення слідчої дії величинах, а саме часу руху велосипедиста на певних відрізках. Таким чином, отримані у ході проведення слідчих експериментів від 10.10.2013р. та 02.09.2016р. заміри суттєво відрізняються, навіть при використанні одного і того ж кута зіткнення. Вказана суттєва різниця отриманих вихідних даних, знайшла своє відображення у висновку інженерно-технічної (автотехнічної) експертизи від 29.12.2016р. за № 19/8-02/1593 відповідно до якої дана дорожньо-транспортна пригода сталась з вини велосипедиста ОСОБА_5, що прямо суперечить висновку автотехнічної експертизи від 04.09.2013р. за № 836А,відповідно до якої дана дорожньо-транспортна пригода сталась з вини водія ОСОБА_3 В порушення вимог ч. 3 ст. 104 КПК України, в протоколі відсутні дані статиста, який керував велосипедом та відсутній підпис потерпілої ОСОБА_6, які приймали участь у проведенні даного слідчого експерименту. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 240 КПК України, проведення слідчого експерименту допускається за умови, що при цьому не створюється небезпека для життя і здоров’я осіб, які беруть ньому участь, чи оточуючих. Так, з відеозапису видно, що відтворення обставин події при виконанні кута 150 градусів практично не можливе для виконання статистом (тим паче, при наявності на багажнику велосипеда відра зі сливами). Отже, здобуті дані під час слідчого експерименту, викладені у протоколі слідчого експерименту від 02.09.2016р. отримані з порушенням вимог чинного законодавства. Крім цього, прокурор зазначив, що у матеріалах кримінального провадження містяться суттєві розбіжності між висновками експертів. Відповідно висновку експерта НДЕКЦ МВС України в Київській області від 30.09.2013р. за № 636А, в момент первинного контакту поздовжні вісі автомобіля та велосипеда були розташовані під кутом 70+-5 градусів (100+-5 градусів). Згідно висновку експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора ОСОБА_7 від 28.11.2014р. за №10130/12030, в момент первинного контакту поздовжні вісі автомобіля та велосипеда були розташовані під кутом 150 градусів. При проведенні даної експертизи експертами досліджувались лише матеріали кримінального провадження та велосипед «Аист». Автомобіль "ВАЗ-2107", реєстраційний номер НОМЕР_1, не досліджувався, наявні на ньому ушкодження з ушкодженням на велосипеді не співставлялись. Вказане суттєво впливає на висновки експерта. Таким чином, з метою встановлення об’єктивних даних та усунення наявних у вказаних висновках експертів розбіжностей, прокурор просив визнати протокол слідчого експерименту від 02.09.2016, недопустимим доказом, за наявності очевидних ознак його недопустимості, призначити у кримінальному провадженні комісійну судову інженерно-транспортну експертизу, проведення якої доручити іншій експертній установі, із залученням експертів, які проводили попередні експертизи на вирішення якої поставити наступні питання:

1). Якій швидкості руху відповідають залишені сліди автомобіля «ВАЗ-2107», реєстраційний номер НОМЕР_1, зафіксовані на місці пригоди?

2). До якої фізичної ознаки відносяться сліди коліс автомобіля «ВАЗ-2107», реєстраційний номер НОМЕР_1, зафіксовані на місці пригоди: до слідів гальмування чи слідів бокового ковзання?

3). Яким було взаємне розташування повздовжніх осей автомобіля «ВАЗ-2107», реєстраційний номер НОМЕР_1, та велосипеда марки «Аист», в момент їх первинного контакту?

4). На якій смузі руху та де, відносно утвореної слідової інформації на місці дорожньо-транспортної пригоди, відбулось зіткнення автомобіля «ВАЗ-2107», реєстраційний номер НОМЕР_1, та велосипеда марки «Аист»?

5). Чи спроможні покази обвинуваченого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4 з приводу місця зіткнення з велосипедистом ОСОБА_5 (на початку слідів гальмування автомобіля), оскільки вся слідова інформація зосереджена вкінці слідів гальмування?

Представник потерпілих адвокат ОСОБА_2 підтримав клопотання.

Обвинувачений та його захисник просили відмовити у задоволенні клопотання.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши думку сторін, суд вважає, що клопотання не підлягає до задоволення з таких підстав.

Так, сторона обвинувачення ставить під сумнів висновки комісійної судової авто технічної та транспортно- трасологічної експертизи № 10130/12030, в тому числі стосовно величини кута між повздовжніми осями автомобіля ВАЗ-2107 та велосипедом «Аист» в момент первинного контакту. Проте, саме висновки цієї експертизи були покладені в основу обвинувачення. Свої доводи прокурор обґрунтовує тим, що кут величиною у 150 градусів був виміряний експертами шляхом дослідження та співставлення пошкоджень транспортних засобів зафіксованих на фотознімках та їх описів, що містяться у матеріалах справи. Разом з тим, слід звернути увагу, що такий спосіб дослідження був обумовлений тими обставинами, що на момент проведення експертизи пошкоджений автомобіль був відремонтований. Визначити кут між повздовжніми осями транспортних засобів в момент первинного контакту шляхом натурального моделювання на даний час неможливо. Крім цього, під час розгляду справи був допитаний експерт ОСОБА_8, який поясняв чому за результатами дослідження була визначена величина кута між поздовжніми осями транспортних розміром 150 градусів, та чому вона різниться з висновками експертизи НДЕКЦ МВС України в Київській області від 30.09.2013р. за №636А.

Крім цього, з показів експерта ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10. допитаних у судовому засіданні витікає, що зміна величини кута може впливати на розмір величин відстані, яку подолав велосипедист з моменту зміни напрямку руху до місця зіткнення, так як при цьому змінюється траєкторія його руху, а також може впливати на значення часу подолання цієї відстані велосипедистом.

Висновки комісійної судової авто-технічної та транспортно- трасологічної експертизи № 10130/12030 стосовно величини кута між повздовжніми осями автомобіля ВАЗ-2107 та велосипедом «Аист» в момент первинного контакту були покладені в основу обвинувачення. Разом з тим, не дивлячись на те, що експертами була визначена інша величина кута, а саме розміром у 150 градусів, нова траєкторія руху велосипедиста, а відповідно і розміри відстані, яку подолав велосипедист з моменту зміни напрямку руху до місця зіткнення, часу подолання цієї відстані велосипедистом залишались не визначеними, та під час проведення експертизи № 10130/12030 були використані дані слідчого експерименту від 10.10.2013 року. Вказані величини були встановлені під час слідчого експерименту від 2 вересня 2016 року та покладені в основу досліджень інженерно- технічної експертизи Київського обласного НДЕКЦ МВС України від 29 грудня 2016 року № 19/8-02/1593, висновки котрої за таких обставин можуть бути відмінними від висновку комісійної судової авто технічної та транспортно - трасологічної експертизи № 10130/12030.

З показів експерта ОСОБА_9 допитаного в судовому засіданні вбачається, що визначена ним величина кута величиною 70 ±5 градусів в дійсності відповідала величині кута 110±5 градусів. З матеріалів справи вбачається, що помилковість висновку полягала в тому, що експерт всупереч методики проведення транспортно - трасологічних досліджень визначив величину кута між поздовжніми осями транспортних засобів проти часовій стрілці. Тому доводи прокурора стосовно наявності розбіжностей між висновками експертизи НДЕКЦ МВС України в Київській області від 30.09.2013 за №636А та висновком експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора ОСОБА_7 від 28.11.2014 за №10130/12030 стосовно величин кутів між повздовжніми осями транспортних засобів прийняти до уваги не можна.

У клопотанні про призначення комісійної судової інженерно-транспортної експертизи прокурор на вирішення експертів просить поставити питання про місце зіткнення. Разом з тим, з висновків проведених по справі експертиз, в тому числі із висновку експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора ОСОБА_7 від 28.11.2014 за №10130/12030, яка була покладена в основу обвинувачення, вбачається, що встановити місце зіткнення за наявної слідової інформації, зафіксованої в матеріалах справи, неможливо.

Суд не може погодитись із доводами прокурора стосовно тих обставин, що вся слідова інформація зосереджена вкінці слідів гальмування. На фототаблиці доданої до схеми ДТП видно осип фруктів за сідлом від велосипеда, яке розташовано за 12 м. від задньої частини автомобіля, (а.с. 73т.1). На дані обставини звертали увагу і експерти під час проведення експертизи №10130/12030, (а.с.164 т.2). Крім цього, на відстані 28 метрів від задніх коліс автомобіля на схемі ДТП (а.с.71 т.1) зафіксований головний убор загиблого.

Допитаний у судовому засіданні експерт Грабовський показав, що завантаження велосипеда не могло вплинути на результати його дослідження, оскільки швидкість велосипедиста встановлювалась на підставі показів свідка ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_3. При цьому, завантажений велосипед, а також не завантажений могли рухатись із визначеною у дослідженнях швидкістю. Крім цього, суд не може не звернути увагу, що досудовим слідством не було встановлено тих обставин, що велосипедист рухався із відром слив на багажнику.

В своєму клопотанні прокурор для вирішення експерта просить поставити ряд інших питань, проте не зазначає, які вихідні дані необхідно покласти в основу експертизи.

Під час розгляду справи за ухвалою суду 2 вересня 2016 року був проведений слідчий експеримент, який прокурор просив визнати недопустимим доказом, а також звертався з клопотанням про проведення повторного слідчого експерименту. З пояснень сторони обвинувачення та захисту під час розгляду даного клопотання стало відомо, що за дачу неправдивих показів в межах даної справи відносно свідка ОСОБА_4 внесені відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Тому, суд дійшов висновку, що проведення повторного слідчого експерименту за участю цієї особи на даний час неможливо.

В судовому засіданні були досліджені протокол слідчого експерименту від 2 вересня 2016 року та відеозапис до нього. Після дослідження вказаних доказів прокурор просив визнати їх недопустимими з тих підстав, що отримані у ході проведення слідчих експериментів від 10.10.2013р. та 02.09.2016р. заміри, суттєво відрізняються, протокол не підписаний потерпілою, на відеозапису не видно даних секундомеру, статист рухався без завантаження велосипеда відром слив.

Разом з тим, в силу ст. 89 КПК України питання допустимості доказів суд вирішує під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

За таких обставин, клопотання прокурора про призначення експертизи до задоволення не підлягає з причин його необгрунтованості.

Керуючись ст. ст. 89, 332 КПК України, суд

Ухвалив:

В задоволенні клопотання прокурора про призначення комісійної інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю «Транспортно-трасологічні дослідження» відмовити.

Суддя Литвин Л.І.