18 серпня 2017 р.                        Справа № 625/89/16-к                         провадження № 1-кп/632/31/17

У Х В А Л А

/про продовження запобіжного заходу/

18 серпня 2017 року Первомайський міськрайонний суд Харківської області колегіально у

складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 

за участю секретаря судових засідань  ОСОБА_4 , 

учасників кримінального провадження:

прокурора  ОСОБА_5 ,

захисника  ОСОБА_6 ,

обвинуваченого  ОСОБА_7 , 

розглядаючи в судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Первомайського міськрайонного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 , якому висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 263 КК України.

Обвинуваченому ОСОБА_7 ухвалою слідчого судді Валківського районного суду Харківської області від 17.12.2015 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з застосуванням застави, який ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 09.02.2016 було продовжено, а згодом продовжено і ухвалами Коломацького районного суду Харківської області від 15.03.2016, 05.05.2016, 23.06.2016, 11.08.2016, а також Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 06.10.2016, Валківського районного суду Харківської області від 02.12.2016, Первомайського міськрайонного суду Харківської області 13.12.2016, 06.02.2017, 05.04.2017, 22.06.2017. Строк дії запобіжного заходу закінчується 20 серпня 2017 року, у зв`язку з чим прокурором в судовому засіданні заявлено клопотання про подовження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів. 

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Прокурор наполягав на доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, оскільки він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, може переховуватися від суду та чинити тиск на потерпілих та свідків, а тому наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Захисник заперечувала проти продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , посилалася на поганий стан здоров`я свого підзахисного, що останній потребує лікування, якого немає в умовах установи, просили змінити запобіжний захід на домашній арешт, а обвинувачений в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено. 

Приймаючи до уваги, що ухвала суду від 22.06.2017 про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_7 припиняє свою дію 20 серпня 2017 року, а судове провадження не завершене, враховуючи, що рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, його продовження, обмежує права і свободи обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, має перевагу над принципом поваги до свободи особистості, вивчивши матеріали справи, заслухавши думку сторін, доходить подальшого висновку. 

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є, зокрема, запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950року, ратифікованої Законом України від 17.07.97 № 475/97-ВР, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім певних випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Підставами продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, тяжкість скоєного правопорушення, яке є особливо тяжким та максимальна санкція за яке передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.

Крім того, наявність ризику переховування ОСОБА_7 від суду, тиску з його боку на потерпілих і свідків з метою уникнення відповідальності, виключають підстави для скасування чи зміни обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Суд вважає, що з моменту взяття підозрюваного ОСОБА_7 під варту та до моменту вирішення зазначеного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та не змінилася обстановка, яка б давала суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити більш м`який запобіжний захід.

Під час вирішення клопотання про продовження строків тримання під вартою суд враховує практику Європейського суду з прав людини, а саме рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява №34578/97, п.93, згідно з якою подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов`язковою і неодмінною умовою (sinequanon) належності її продовжуваного тримання під вартою. Але зі спливом певного часу така підозра перестає сама по собі бути виправданням для позбавлення особи свободи й судові органи повинні вмотивовувати свої рішення про продовження тримання її під вартою іншими підставами.

Отже, наведені прокурором у судовому засіданні підстави для продовження строків тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не змінилися.

Оцінюючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, суд враховує ступінь суспільної небезпечності злочину в конкретних умовах місця і часу та враховує, що до особи, яка обвинувачується у вчиненні особо тяжкого злочину, тримання під варту як запобіжний захід може бути застосовано за мотивом однієї лише небезпечності злочину, за який законом передбачено покарання до п`ятнадцяти років позбавлення волі або довічне позбавлення волі.

Кримінальне правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, характеризуються значною суспільною небезпекою, яка визначається, насамперед у позбавленні двох людей життя. 

За сукупності наведених обставин, суд вважає за доцільне продовжити раніше обраний стосовно ОСОБА_7  запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, можуть на даному етапі забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_7  процесуальних обов`язків, що випливають з ч. 5 ст.194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та його належну поведінку, попередити вчинення нових злочинів.

Продовження строку тримання під вартою не суперечать вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

На підставі викладеного суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що недостатні для запобігання наявним ризикам. 

Клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, та доводи в його обґрунтування, не можна визнати такими, що ставлять під сумнів наведені вище висновки суду, а відтак, суд вважає за необхідне у вказаному клопотанні відмовити. 

На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 23, 177, 178, 199, 331, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - тримання під вартою в умовах ДУ «Харківська установа виконання покарань (№ 27)» залишити без змін і вважати продовженим на 60 днів, до 16 жовтня 2017 року, включно.

У задоволенні клопотання захисника  відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:ОСОБА_1