СПРАВА №2-2109/09
У Х В А Л А
про повернення заявнику заяви про забезпечення позову
11 листопада 2009 року місто Лозова
Суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Жмуд Н.М. розглянувши заяву Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» м. Дніпропетровськ, в особі представника «ПриватБанку», діючого за довіреністю №2973 від 04 червня 2008 року ОСОБА_1 «про забезпечення позову»,
В С Т А Н О В И В:
Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», в особі представника заявника – ОСОБА_1 «ПриватБанку»- до суду подано заяву про забезпечення позову. В даній заяві вказано, що у зв»язку із зверненням «ПриватБанком» з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 19942,58 грн. та приймаючи до уваги, що у порушення ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України та умов договору відповідач зобов»язання за кредитним договором не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом, невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду, отже необхідно накласти арешт на майно (грошові кошти), що належать відповідачу і знаходяться у нього або в інших осіб. Вжити заходів для термінового виконання ухвали про забезпечення позову.
Вивчивши матеріали даної заяви, суд знаходить її такою, що підлягає поверненню заявнику, оскільки вона подана без додержання вимог, встановлених ст.151 ЦПК України.
Так, частиною 2 ст.151 ЦПК України вказано, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено, причини, у зв»язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, необхідні для забезпечення позову.
У поданій до суду заяві заявник прохає накласти арешт на майно (грошові кошти), що належать Відповідачу і знаходяться у нього або в інших осіб, проте не вказує на яке саме майно необхідно накласти арешт; не вказує на яку суму необхідно накласти арешт та не зазначає фінансові установи де знаходяться грошові кошти відповідача і не вказано інших осіб, у яких ці грошові кошти чи майно.
З урахуванням викладеного необхідно зазначити, що відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
В свою чергу, відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи. Згідно частини 1 ст.153 ЦПК України – заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа. Необхідно зазначити, що відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» - викладено наступне: звернути увагу суддів на те, що за змістом ч.1 ст.151 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК України, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Необхідно зазначити, що провадження за вказаним вище позовом, судом ще не відкрито.
У заяві про забезпечення позову заявник посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може зробити не можливим виконання рішення суду, тому необхідно накласти арешт га майно (грошові кошти), що належать відповідачу і знаходяться у нього або в інших осіб.
Відносно даної вимоги, заявником не доведено обґрунтування необхідності застосування забезпечення позову, оскільки, у заяві відсутні будь-які відомості, на підтвердження викладеного.
Отже, на підставі вищевикладеного, відсутність зазначених відомостей, позбавляє суд дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також робить неможливим виконання такої ухвали.
У відповідності до ч.8 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заява про забезпечення позову подана без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявникові.
Заявник не позбавлений можливості, усунувши вказані недоліки про забезпечення позову, повторно звернутися до суду.
Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Повернути заяву Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» м. Дніпропетровськ, в особі представника «ПриватБанку», діючого за довіреністю №2973 від 04 червня 2008 року ОСОБА_1 «про забезпечення позову» - заявникові.
Копію ухвали суду направити заявнику.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: Н.М. Жмуд