Справа № 2-521/2009 рік

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

22 січня 2009 р.                                                                                         м. Куп’янськ  

Куп’янський міськрайонний суд Харківської області  

у складі: головуючого -  судді Цендра Н.В.,  

при секретарі – Гуляєвій О.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, співвідповідача: виконавчого комітету Курилівської сільської ради Куп'янського району Харківської області про визнання факту володіння та користування померлим нерухомим майном у порядку особистої власності та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,  

ВСТАНОВИВ :  

  Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, співвідповідача: виконавчого комітету Курилівської сільської ради Куп'янського району Харківської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, зазначивши, що, 13.05.2008 року вона уклала з відповідачкою ОСОБА_2 договір купівлі-продажу житлового будинку № 80, що розташований по вул. Польовій в с. Курилівка, Куп'янського р-ну Харківської області. Договір був укладений в простій письмовій формі з умовою його подальшого нотаріального посвідчення. На підтвердження вчинення угоди, відповідач ОСОБА_2 одержала від позивачки ОСОБА_1 5000 грн. При цьому, відповідачка видала їй розписку про одержання повної суми коштів по договору та вказала в цій розписці всі суттєві умови угоди. Згідно домовленості, нотаріальне посвідчення угоди відповідачка зобов’язалася зробити після оформлення на своє ім’я вказаного житлового будинку, який є спадщиною після смерті її чоловіка – ОСОБА_3, померлого 27.04.2008 року. Позивачка зазначила, що на підтвердження укладення угоди купівлі-продажу вказаного будинку та щирості своїх намірів відповідачка передала їй всі документи, які в неї були на цей будинок, а саме: паспорт на забудову садиби, проект забудови земельної ділянки, рішення Куп’янської райради № 455 від 17.12.1991 року, пояснювальну записку проекту забудови, ключі від будинку та сам будинок, що підтверджується актом приймання-передачі від 13.05.2008 року. 10.12.2008 року державним нотаріусом Куп’янської державної нотаріальної контори відповідачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, який є предметом угоди. Така відмова сталася внаслідок того, що померлий чоловік відповідачки – ОСОБА_3, за життя не зареєстрував за собою право власності на спірний будинок. В теперішній час відповідачка ОСОБА_2 не заперечує і не відмовляється від угоди, але не може посвідчити її нотаріально.  

В зв’язку з тим, що позивач має намір оформити право власності на вказаний житловий будинок на своє ім’я на підставі укладеного договору купівлі-продажу, вона звернулася до суду з даним позовом.  

  В судовому засіданні позивач уточнила свої позовні вимоги та провила суд визнати факт володіння та користування померлим ОСОБА_3 нерухомим майном у порядку особистої власності та визнати право власності на майно в порядку спадкування за законом – за ОСОБА_2, а також визнати  договір купівлі-продажу, укладений 13.05.2008 року між нею та ОСОБА_2 дійсним та визнати право власності на спірний житловий будинок за нею, на підставі укладеного договору купівлі-продажу.  

  Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, від неї надійшла заява, згідно якої вона просить розглядати дану справу без її участі, заперечень проти позовних вимог не має, позов визнає у повному обсязі.  

Від виконавчого комітету Курилівської сільської ради Куп'янського району Харківської області надійшов лист з проханням розглянути справу без участі їх представника, заперечень стосовно даної позовної заяви немає, у вирішенні спору покладаються на розсуд суду.  

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

  Суд, заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.  

  Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.  

  13.05.2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу житлового будинку № 80, що розташований по вул. Польовій в с. Курилівка, Куп'янського р-ну Харківської області. Договір був укладений в простій письмовій формі з умовою його подальшого нотаріального посвідчення. На підтвердження вчинення угоди, відповідач ОСОБА_2 одержала від позивачки ОСОБА_1 5000 грн., про що свідчить розписка ОСОБА_2, яка вказала в цій розписці всі суттєві умови угоди. Згідно домовленості, нотаріальне посвідчення угоди відповідачка зобов’язалася зробити після оформлення на своє ім’я вказаного житлового будинку, який є спадщиною після смерті її чоловіка – ОСОБА_3, померлого 27.04.2008 року, про що в Книзі реєстрації смертей 30.04.2008 року зроблено відповідний актовий запис за № 320. Позивачка в судовому засіданні підтвердила, що відповідачка передала їй всі документи, які в неї були на цей будинок, а саме: паспорт на забудову садиби, проект забудови земельної ділянки, рішення Куп’янської райради № 455 від 17.12.1991 року, пояснювальну записку проекту забудови, ключі від будинку та сам будинок, що підтверджується також актом приймання-передачі від 13.05.2008 року.  

Постановою від 10.12.2008 року державним нотаріусом Куп’янської державної нотаріальної контори відповідачці ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищезазначений житловий будинок, після смерті 27.04.2008 року її чоловіка ОСОБА_3, оскільки вона не надала правовстановлюючих документів на це майно на ім’я спадкодавця. Як було встановлено Куп’янською державною нотаріальною конторою Харківської області, після смерті ОСОБА_3 залишилася спадщина у вигляді житлового будинку за адресою: Харківська обл.., Куп’янський р-н, с. Курилівка, вул. Польова, 80. ОСОБА_3 не залишив ніякого заповітного розпорядження на випадок своєї смерті. Після його смерті спадщину фактично прийняла дружина ОСОБА_2, яка фактично проживала та була зареєстрована разом з померлим на день його смерті. Син ОСОБА_4 та донька ОСОБА_5 відмовилися від спадщини на користь своєї матері та дружини спадкодавця. Відомостей про інших спадкоємців першої черги немає. А тому, ОСОБА_2 є єдиною спадкоємицею першої черги після смерті її чоловіка ОСОБА_3  

  Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. У відповідності до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах та підписаний його сторонами. Згідно ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу житлового будинку укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Недодержання нотаріальної форми правочину, що підлягає згідно з законом обов’язковому нотаріальному посвідченню, має наслідком його недійсність. Однак, згідно ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним за позовом сторони, що здійснила його виконання. Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 13.05.2008 року дійсним, а угоду такою, що відбулася, оскільки, дана угода укладена сторонами у письмовій формі, її зміст зафіксований у договорі купівлі-продажу, який відображає всі істотні умови угоди, що підтверджується актом прийому-передачі від 13.05.2008 року та розпискою від 13.05.2008 року, що вказує на фактичне виконання сторонами умов договору купівлі-продажу. В зв’язку з чим, позовні вимоги частині визнання договору купівлі-продажу дійсним підлягають задоволенню.      

  У судовому засіданні встановлено, що вищезазначений житловий будинок був збудований ОСОБА_3, чоловіком відповідачки ОСОБА_2, що підтверджується паспортом на забудову садиби, проектом забудови земельної ділянки, рішенням Куп’янської райради № 455 від 17.12.1991 року, пояснювальною запискою проекту забудови, які були видані на ім’я ОСОБА_3.  

Згідно ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.  Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.  

У відповідності до ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.  

Відповідно до ст. 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.  

Таким чином, право власності на вказаний житловий будинок було придбано ОСОБА_3 правомірно. Право власності на цей житловий будинок ОСОБА_3 за життя не оформив в законному порядку. Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обв’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини. Відповідно до ст. 1216 України спадкуванням є перехід прав та обов’язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Відповідачка ОСОБА_2, як єдина спадкоємиця першої черги за законом після смерті 27.04.2008 р. ОСОБА_3, що відповідає вимогам ст. 1261 ЦК України, та, враховуючи те, що вона фактично прийняла спадщину після померлого чоловіка, вона мала право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, що відповідає положенню ст. 319 ЦК України.  

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.  

Відповідно до ч.2 ст. 256 ЦПК України, в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.  

У відповідності до ч. 1 ст. 1299 ЦК України, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов’язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.  

Виходячи зі змісту ст. 1299 ЦК України, в зв’язку з тим, що ОСОБА_3 фактично володів та користувався житловим будинком № 80 по вул. Польовій в с. Курилівка Куп'янського району Харківської області, але за життя не зареєстрував своє право власності на нього, необхідно визнати факт володіння та користування ним вказаним житловим будинком за вказаною вище адресою на праві власності та визнати право власності на цей житловий будинок за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом першої черги після смерті її чоловіка.  

Враховуючи те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали договір купівлі-продажу вищевказаного будинку, який суд визнає дійсним, то суд визнає право власності на вказаний житловий будинок за ОСОБА_1, на підставі укладеного договору купівлі-продажу.    

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.      

Визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 60, 114, 174, 212-215, 256, 294  ЦПК України, ст. 182, 207, 210, 220, 319, 331, 392, 638, 657, 1216, 1218, 1261, 1299 ЦК України, суд,  

ВИРІШИВ:  

  Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, співвідповідача: виконавчого комітету Курилівської сільської ради Куп'янського району Харківської області про визнання факту володіння та користування померлим нерухомим майном у порядку особистої власності та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності - задовольнити.  

Встановити факт володіння та користування ОСОБА_3, померлим 27.04.2008 року на праві власності житлового будинку № 80 по вул. Польовій в с. Курилівка, Куп'янського району Харківської області.  

  Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок № 80 по вул. Польовій в с. Курилівка, Куп'янського району Харківської області в порядку спадкування за законом першої черги, після смерті 27.04.2008 року ОСОБА_3.  

Визнати договір купівлі-продажу житлового будинку № 80 по вул. Польовій в с. Курилівка, Куп'янського району Харківської області від 13.05.2008 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дійсним, а правочин таким, що відбувся.  

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок № 80 по вул. Польовій в с. Курилівка, Куп'янського району Харківської області, на підставі укладеного договору купівлі-продажу.  

  Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Куп’янський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.  

Головуючий                                                                                           Н.В.Цендра