Головуючий у 1 інстанції - Литвиненко Н.В.

Суддя-доповідач - Василенко Л.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2017 року справа №264/6945/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів: Гайдара А.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області на постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 7 червня 2017 року у справі № 264/6945/16-а за позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Маріуполя Донецької області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області (далі - УПФУ в Іллічівському районі м.Маріуполя), в якому просив:

- визнати протиправними дії УПФУ в Іллічівському районі м. Маріуполя щодо відмови в призначенні пенсії згідно п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- скасувати рішення УПФУ в Іллічівському районі м. Маріуполя №27 від 21 листопада 2016 року про відмову в призначенні пенсії згідно ст. 13 п. «а» Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- врахувати стаж роботи за періоди з: до загального: з 18.08.1987 до 16.11.1987, з 01.04.1988 до 31.05.1988; до пільгового: з 14.06.1988 до 29.04.1998;

- зобов'язати УПФУ в Іллічівському районі м. Маріуполя призначити, пенсію згідно ст. 13 п. «а» Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 04.06.2016 року;

- зобов'язати УПФУ в Іллічівському районі м. Маріуполя здійснити виплату недоотриманої пенсії згідно ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 04.06.2016 до часу прийняття рішення суду (а.с.3-6).

Постановою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 7 червня 2017 року зазначений позов ОСОБА_2 задоволений частково, а саме:

визнано неправомірними бездіяльність УПФУ в Іллічівському районі м. Маріуполя щодо не врахування пільгового стажу роботи ОСОБА_2 за період з 14 червня 1988 року по 29 квітня 1998 року за Списком № 1;

скасовано рішення УПФУ в Іллічівському районі м. Маріуполя №27 від 21 листопада 2016 року про відмову в призначенні пенсії згідно ст. 13 п. «а» Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

зобов'язано УПФУ в Іллічівському районі м. Маріуполя призначити ОСОБА_2 пенсію згідно ст. 13 п. «а» Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 24.06.2016 року з включенням пільгового стажу роботи за період з 14 червня 1988 року по 29 квітня 1998 року за Списком № 1;

зобов'язано УПФУ в Іллічівському районі м. Маріуполя здійснити ОСОБА_2 виплату недоотриманої пенсії відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 24.06.2016 року;

в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а. с. 62-64).

Відповідач не погодився з рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом норм матеріального права, у зв'язку з чим просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Посилався на те, що відсутні підстави для зарахування до пільгового стажу спірний період роботи позивача, оскільки неможливо перевірити довідку ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» від 24.07.2015 №585 у зв'язку зі знаходженням підприємства на непідконтрольній Україні території (а. с. 67-68).

Відповідно до ст.197 ч.1 п.2 КАС України судом апеляційної інстанції справу розглянуто в письмовому провадженні.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, вивчила доводи апеляційної скарги, перевірила їх за матеріалами справи і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року проведено заміну відповідача з Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області на належного - Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Маріуполя Донецької області за заявою начальника Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Маріуполя Донецької області про заміну відповідача, в зв'язку з реорганізацією територіальних органів пенсійного Фонду та правонаступництвом, що підтверджується документально ( а. с.96 - 101, 103).

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України апеляційний перегляд здійснений в межах доводів апеляційної скарги, в частині незадоволених позовних вимог постанова суду не оскаржена.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини.

Відповідно до записів в трудовій книжці позивач в період з 14.06.1988 до 29.04.1998 працював на посаді горнового доменної печі доменного цеха в Макіївському ордені Леніна металургійний комбінат ім.. С.М. Кірова, ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» (а. с. 19-20).

На підставі наказу № ОБ№411від 27.09.1995 року АП «Макіївський металургійний комбінат імені С.М. Кірова» за результатами атестації робочих місць за умовами праці професія горнового доменної печі підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №1 (а. с. 31).

Відповідно до виписки з наведеного вище наказу № ОБ№411від 27.09.1995 року, долученої до трудової книжки, ОСОБА_2 підвердив право на пільгову пенсію за Списком №1 розділ III доменне виробництво підрозділ 1»а» код 1030100а - 11699( а. с. 29).

Відповідно до довідок від 24.07.2015 №585, від 17.08.2016 №775, від 17.08.2016 №776 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_2 працював повний робочий день в ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» з 14.06.1988 до 29.04.1998 в металургійному виробництві за професією горновий доменної печі, що передбачена Списком №1 розділом ІІІ підрозділом 1а (а. с. 32, 51, 52).

20.09.2016 року позивач звернувся до УПФУ в Іллічівському районі м.Маріуполя з заявою про призначення пенсії згідно п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням УПФУ в Іллічівському районі м.Маріуполя від 21.11.2016 №27 про відмову в призначенні пенсії позивачеві відмовлено у призначенні пенсії згідно п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з тим, що згідно наданих витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ВАТ «Макіївський металургичний комбінат» зареєстроване в м. Макіївка, тобто на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. У результаті розгляду наданих документів було встановлено, що довідки про підтвердження пільгового стажу за списком №1 взяти до уваги неможливо, оскільки відповідно до ст. 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пільгові довідки підлягають перевірці, а надані довідки перевірити не можливо, тому що підприємства знаходяться на території АТО (а. с. 30).

Вказані обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Спірним питанням у справі є правомірність дій відповідача щодо відмови в зарахуванні стажу роботи ОСОБА_2 за період з 14.06.1988 до 29.04.1998 до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за Списком № 1 з тих підстав, що неможливо перевірити уточнюючі довідки, оскільки підприємство знаходиться на тимчасово непідконтрольній території.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - по 31 березня 1970 року включно; 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року.

Згідно ст. 62 Закону №1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок №383).

Зазначений Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону №1788.

Відповідно до пункту 3 Порядку при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи у трудовій книжці та в тих випадках, коли такий пільговий стаж виник до 21 серпня 1992 року. Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом №1788 (статті 13, 62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що на підставі наказу № ОБ№4И від 27.09.1995 року АП «Макіївський металургійний комбінат імені С.М. Кірова» за результатами атестації робочих місць за умовами праці професія горнового доменної печі підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №1 (а. с. 29).

Відповідно до довідок від 24.07.2015 №585, від 17.08.2016 №775, від 17.08.2016 №776 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_2 працював повний робочий день в ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» з 14.06.1988 до 29.04.1998 в металургійному виробництві за професією горновий доменної печі, що передбачена Списком №1 розділом ІІІ підрозділом 1а (а. с. 32, 51, 52).

Крім того, якщо навіть не приймати до уваги ці довідки, то згідно з записами в трудовій книжці; випискою із наказу № ОБ№411від 27.09.1995 року АП «Макіївський металургійний комбінат імені С.М. Кірова», яким за результатами атестації робочих місць за умовами праці горновий доменної печі має право на пільгову пенсію за Списком №1 та відповідно до виписки з наведеного вище наказу № ОБ№411від 27.09.1995 року, долученої до трудової книжки як додаток до форми П-2, ОСОБА_2 підтвердив право на пільгову пенсію за Списком №1 розділ III доменне виробництво підрозділ 1»а» код 1030100а - 11699, що дає правові підстави для висновку про зарахування спірного періоду роботи до страхового пільгового стажу.

Таким чином, з врахуванням зарахування спірного стажу роботи до пільгового позивач має понад 10 років стажу, як працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1.

За приписами ч.ч. 1-2 ст.4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 №1207-VII (далі - Закон №1207) на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Згідно ч.1 ст.18 Закону №1207 громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

За приписами ч.2 ст. 9 Закону №1207 будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків (ч.3 ст.9 Закону №1207).

Тобто, відповідно до наведених норм закону, необхідною умовою для визнання незаконним акту органу, який знаходиться на тимчасово окупованій території є створення такого органу, обрання чи призначення у порядку, не передбаченому законом.

Трудовий стаж позивач набув, працюючи в період з 14.06.1988 до 29.04.1998 в Макіївському ордені Леніна металургійному комбінаті ім. С.М. Кірова, ВАТ «Макіївський металургійний комбінат», і в період, коли м.Макіївка знаходилась під контролем української влади, і зазначене підприємство також утворено відповідно до законодавства України.

Всі первинні документи, на підставі яких позивач отримав право на призначення пенсії, були створенні до проведення АТО і не можуть піддаватися сумніву та позбавляти позивача права на отримання пенсії, обрахованої із заробітку, який він отримував на законних підставах, тільки на тій підставі, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де позивач набув пільговий стаж роботи.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, оскільки відповідач відмовляючи в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №1 прийняв протиправне рішення без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення без дотримання принципу рівності перед законом, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. Фактично протиправним рішенням відповідач позбавив позивача гарантованого конституційного права на отримання пенсії.

Отже, спір за суттю вирішений вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, по суті правильне рішення суду не може бути скасованим з одних лише формальних міркувань, підстави для скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст.195 ч.1, ст.197 ч.1 п.2, ст.198 ч.1 п.1, ст.200, ст.205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 7 червня 2017 року у справі № 264/6945/16-а за позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Маріуполя Донецької області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий Л.А. Василенко

Судді: А.В. Гайдар

Р.Ф.Ханова