2-4021/09/14
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 листопада 2009р. Київський районний суд м. Харкова у складі головуючого
судді Чередник В.А.
при секретарі Поповій А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського акціонерного банку ?ембанк” про розірвання договору банківського вкладу та стягнення сум, -
Встановив:
У червні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору банківського вкладу та стягнення сум.
В процесі розгляду справи позивач уточнила позовні вимоги та просила стягнути 124 000 гривень за договором № 314\07-Т1-Д та 30000 гривень за договором №288\08-Т1-по.
В судове засідання позивач, з’явилась, уточнені позовні вимоги підтримала.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, повідомлень про причини неявки не надійшло. Суд вважає можливим провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що відповідає положенням ст.. 224 ЦПК України.
Суд, вислухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, вважає за необхідним задовольнити позовні вимоги виходячи з наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
15.10.07 р. між ОСОБА_1 та відповідачем був укладений договір строкового банківського вкладу № 314/07-Т1 -Д «Добробут», згідно якого позивач внесла до банку на депозитний рахунок № 26352043260 дві тисячі п’ятсот грн. під 16,5 % річних.
Крім того, протягом дії договору позивачем були зроблені довкладення згідно п.3.5 Договору всього у сумі 121 500 грн..
На 06.05 09 р. вся внесена позивачем сума склала 124000 грн.
Термін повернення вкладу 19.10.09р.
Згідно п.5.2.4. позивач, як вкладник має право у будь який час отримати свою суму вкладу.
Коли ж 26.03.09р. з письмовою заявкою про повернення суми вкладу позивач звернулася в відділення № 1 ХАК «Зембанк» - їй було відмовлено з посиланням на Постанову НБУ № 319 від 11.10.08 р. та лист НБУ №22 310\946 - 17250, якими , введено заборону на дострокове розірвання депозитних договорів.
Вказана Постанова НБУ , яка не зареєстрована в Міністерстві Юстиції України , є підзаконним актом і не може змінювати Закон - ст. 1060 ЦК України , згідно якої « За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад на першу вимогу вкладника...»
Право позивача дострокового повернення вкладу передбачене п.3.1 1 договору « Якщо вкладник вимагає всю суму вкладу до закінчення терміну , передбаченого в п. 1.1., як день повернення депозиту, даний договір вважається розірваним з ініціативи Вкладника.»
Також право позивача дострокового повернення вкладу передбачене п. 5.2.4 договору , згідно якого Вкладник має право „ Отримати всю суму вкладу, або його частку, у будь який час на умовах п.п.3.9., 3.10., 4.2.6. цього договору”.
Таким чином , відмовляючи позивачу, банк суттєво порушив договір банківського вкладу.
Враховуючи те, що на день подання цієї позовної заяви вклад знаходиться у банку більш половини терміну, згідно п.3.11. Договору відсотки за використання вкладу виплачуються в розмірі 50% від ставки, зазначеної у п. 3.1.
Таким чином , банк порушив п.п. 3.9. , 5.2.4 Договору банківського вкладу та ст. ст. 1060,651,653 ЦК України.
Крім того, 28.07.08 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір строкового банківського вкладу «Пенсійний - заощадний « 288/08-Т1-по згідно якого позивач внесла до банку на депозитний рахунок № 26354063260 п’ять тисяч п’ятсот грн. під 19,5% річних.
Протягом дії Договору, згідно п. 3.5. Договору мною були зроблені додаткові внески у сумі 24 500 грн.
Загальна сума вкладу на 06.05. 09 р. склала 30 000 грн. Термін повернення вкладу 07.08.2009 р.
Згідно п.5.2.4. позивач, як вкладник має право у будь який час отримати всю суму вкладу.
19.02.09р. з письмовою заявою про повернення суми вкладу позивач звернулась до відділення № 1 ХАК «Зембанк» - їй було відмовлено з посиланням на Постанову НБУ № 319 від 11.10.08 р. та лист НБУ № 2 2 310\946 - 17250, якими , введено заборону на дострокове розірвання депозитних договорів.
Вказана Постанова НБУ, яка не зареєстрована в Міністерстві Юстиції України , є підзаконним актом і не може змінювати Закон - ст. 1060ЦК України , згідно якої : «За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад на першу вимогу вкладника ...»
Право позивача дострокового повернення вкладу передбачене п.3.9. договору « Як що вкладник вимагає всю суму вкладу до закінчення терміну , передбаченого в п. 1.1., як день повернення депозиту, даний договір вважається розірваним з ініціативи Вкладника.»
Також право позивача дострокового повернення вкладу передбачене п. 5.2.4 договору, згідно якого вкладник має право „ Отримати всю суму вкладу, або його частину, у будь який час на умовах п.п. 3.9.,3.10, 4.2 даного договору”.
Таким чином, відмовляючи позивачу, банк суттєво порушив договір банківського вкладу .
Враховуючи те , що на день звернення з позовом , вклад знаходився в банку більш половини терміну , згідно п. 3.9 Договору , проценти за використання вкладу виплачуються в розмірі 50% від ставки, зазначеної у п. 3.1. договору.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути позбавлений права власності та право приватної власності є непорушним.
Згідно ч.2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування моральної шкоди.
Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно з ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Крім того, з відповідача відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню витрати понесені позивачем і підтверджені документально та на користь держави сума судового збору.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 215, 224 - 226 ЦПК України, ст.ст. 526, 610, 611, 612, 629, 1060, 1167, ЦК України, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Харківського Акціонерного Комерційного банку «Зембанк», що знаходиться в м.Харкові, по вул. Чернишевського 4 на користь ОСОБА_1, що мешкає в АДРЕСА_1 суму 124 000 грн. 00 коп. \сто двадцять чотири тисячі гривень.
Стягнути з Харківського Акціонерного Комерційного банку «Зембанк» що знаходиться в м.Харкові, по вул. Чернишевського 4 на користь ОСОБА_1, що мешкає в АДРЕСА_1 суму 30 000 грн. 00 коп . / тридцять тисяч/ гривень.
Стягнути з Харківського Акціонерного Комерційного банку «Зембанк» що знаходиться в м.Харкові, по вул. Чернишевського 4 на користь ОСОБА_1, що мешкає в АДРЕСА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 250/двісті п’ятдесят / гривень 00 коп
Стягнути з Харківського Акціонерного Комерційного банку «Зембанк» що знаходиться в м.Харкові, по вул. Чернишевського 4 на користь держави судовий збір в розмірі 1387 /одна тисяча триста вісімдесят сім/ гривень.
Відповідач має право подати до Київського районного суду м. Харкова письмову заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя