Справа № 659/488/16-ц

Номер провадження 2/656/3/17

20.09.2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2017 року смт.Іванівка

Іванівський районний суд Херсонської області

у складі:

головуючого судді Крисанової В.І.

за участі:

секретаря судового засідання Копилової Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду

в режимі відеоконференції із Черкаським районним судом Черкаської області та Господарським судом Херсонської області

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - служба у справах дітей Нижньосірогозької районної державної адміністрації Херсонської області,

про відібрання дитини,

та зустрічним позовом ОСОБА_2 в інтересах дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи - служба у справах дітей Нижньосірогозької районної державної адміністрації Херсонської області, служба у справах дітей Черкаської міської ради,

про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та визначення місця проживання дитини,

В С Т А Н О В И В :

Первісний позов.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - служба у справах дітей Нижньосірогозької районної державної адміністрації Херсонської області про відібрання дитини, посилаючись на те, що є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір'ю дитини ОСОБА_4 перебував в шлюбі в період з 30 квітня 2010 року до 25 листопада 2011 року, шлюб розірваний рішенням суду, яким визначено місце проживання дитини з матір'ю.

ІНФОРМАЦІЯ_9 року мати дитини померла, баба дитини ОСОБА_5 без згоди батька та відповідних рішень уповноважених органів, всупереч інтересам батька та правам дитини залишила дитину проживати у себе, переховує дитину від батька, не надає можливості спілкування з дитиною, приймати участь в її вихованні, уникає контактів для вирішення питання щодо місця проживання дитини, її утримання та виховання, налаштовує та виховує дитину в дусі негативного ставлення до батька та не зважає на переважне право батька перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Дитина потребує батьківської турботи та уваги, що забезпечить її правильний та гармонійний розвиток. Незаконна та самоправна діяльність баби протягом тривалого часу порушує інтереси дитини. Баба безпідставно не приймає кошти, спрямовані на матеріальне забезпечення дитини.

Оскільки право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, баба шляхом самоправного вирішення питання щодо місця проживання дитини, умисного тривалого позбавлення дитини можливості спілкуватися із батьком порушує право дитини на належне виховання, то є необхідність у поновленні порушених прав батька та дитини.

Позивач має щире бажання піклуватись про свою дитину, виконувати батьківські обов'язки, для цього має всі можливості, зокрема повноцінну сім'ю, яка складається із дружини та двох усиновлених ним дітей, постійне місце роботи та дохід, належні умови для проживання дитини. Його дружина має постійне місце роботи та матеріальний дохід. Сукупний дохід сім'ї дозволяє створити належний рівень матеріального забезпечення всіх дітей. Позивач та його дружина за місцем проживання характеризуються позитивно.

Просить суд відібрати дитину у баби та передати її батькові.

Заперечення на первісний позов.

19 жовтня 2016 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_5 надала заперечення проти позову, посилаючись на безпідставність вимог та їх необґрунтованість. Так, єдиним обґрунтуванням вимог позивача за первісним позовом є те, що він має переважне право перед іншими особами на відібрання дитини та визначення місця проживання дитини з ним. Проте на батька покладені і обов'язки, про які він не згадував протягом шести років життя дитини, внаслідок цього дитина батька не знає та не проявляє до нього ніяких почуттів. Мати та баба дитини намагались налагодити спілкування дитини з батьком, але марно.

Батько подав позов не в інтересах дитини, а переслідуючи свої власні корисливі інтереси, зокрема був звільнений від мобілізації у 2014 році, має право на оформлення пенсії в зв'язку із втратою годувальника. Батько має щомісячний дохід у сумі 1 300 грн. за роботу на посаді директора фірми «Муж на час» (офіційна назва ТОВ «Еліт Партнер-Груп), на утриманні у нього дружина інвалід з діагнозом «Епілепсія», пенсія дитини збільшить сімейний дохід позивача. Через декілька днів після смерті матері дитини батько цікавився не життям дитини, а розміром її пенсії, станом здоров'я дитини, що свідчить більше про матеріальну зацікавленість в утриманні дитини. Після припинення спільного проживання батька та матері дитини у січні 2011 року, батько з дитиною не бачився, зустрітися з дитиною не намагався. Заява батька про створення перешкод у спілкуванні з дитиною є голослівною. 1 вересня 2016 року вперше батько звернувся до служби у справах дітей та поліції із заявою про створення перешкод у спілкуванні з дитиною, але зазначений факт не знайшов підтвердження. Батькові не тільки не перешкоджали у спілкування з дитиною, а навпаки дід дитини запропонував батькові залишитись до наступного дня, щоб поспілкуватися з дитиною, але батько послався на те, що вже придбав квитки на зворотній шлях.

З січня 2011 року батько проживає в іншому місті, не цікавиться життям дочки та не виконує своїх батьківських обов'язків, не цікавиться за які кошти виховується та лікується дитина. Після припинення спільного проживання з матір'ю дитини батько матеріальної допомоги дитині не надавав. Перед поданням позову до суду батько почав відправляти грошові кошти поштою на ім'я баби без зазначення призначення платежу. Грошові кошти бабою не отримувались, так як баба не має права на утримання аліментів, а про призначення грошей батько не попереджав.

Батько обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що позитивно характеризується за місцем проживання, має заробітну плату у сумі 1 300 грн., місце проживання. При цьому батько не враховує інтереси дитини, яка з народження проживає та виховується в сім'ї баби, в атмосфері захищеності, комфортності, сприятливого мікроклімату. Зміна умов проживання та кола оточуючих близьких людей може стати психологічно травмою для дитини, негативно вплинути на її психологічний стан. Дитина за місцем свого проживання виховувалась в дитячому садку, в оточенні друзів, хрещених батьків, близьких родичів, потім пішла у перший клас. Вона прив'язана до баби та членів її сім'ї, вважає їх своєю родиною, отримує належну турботу та піклування. Зміна місця проживання дитини, її оточення може бути серйозною душевною травмою для неї. Щоб запобігти цьому необхідно пройти період адаптації, підготовка до переходу від одних умов життя до інших. Вирішення питання щодо відібрання дитини у баби та передачі її батькові на даний час не відповідає найвищим інтересам дитини. Дитина не готова до життя серед чужих для неї людей, незнайомого оточення, це може негативно вплинути на стан її здоров'я.

Просить суд відмовити позивачу за первісним позовом про відібрання дитини у баби та передачі батькові (а.с.137-138 т.1).

Зустрічний позов.

17 жовтня 2016 року відповідач ОСОБА_5 в інтересах дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, пред'явила до ОСОБА_1 зустрічний позов про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та визначення місця проживання дитини з бабою, посилаючись на те, що вона, є бабою дитини та особою, у сім'ї якої проживає дитина, що дає її право, передбачене ст. 165 СК України, на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав.

Після смерті її дочки ОСОБА_4, що настала ІНФОРМАЦІЯ_9 року, на підставі наказу служби у справах дітей Нижньосірогозької районної державної адміністрації Херсонської області від 1 квітня 2016 року № 26 онука ОСОБА_3 проживає у її сім'ї та перебуває на її повній відповідальності до вирішення питання щодо опіки.

25 листопада 2011 року на підставі рішення суду шлюб між батьком та матір'ю дитини був розірваний, в рішенні суду зазначено, що спільне проживання подружжя припинено в січні 2011 року. З цього часу батько жодного разу не бачив свою дитину, не намагався зустрітися з нею, матеріально не підтримував. Батько проживає в іншому місті, не цікавиться життям дочки, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у її вихованні, не поцікавиться за які кошти виховується дитина та проходить лікування. До смерті матері дитина знаходилась на спільному утриманні матері та баби, а після смерті - на повному утриманні баби та її родини. Матеріальної допомоги, як до смерті матері, так і після того батько не надавав. У 2013 - 2014 роках дитина проходила стаціонарне лікування, але батько не надав матеріальної, моральної підтримки, про лікування дитини не знав, здоров'ям дитини не цікавився. У вересні 2016 року дитина пішла у перший клас, але батько не цікавився, що потрібно дитині до школи, хоча в липні та вересні цього ж року приїздив до смт. Нижні Сірогози, Херсонської області. Зусиллями баби та її родини для дитини було придбано все необхідне на випускний бал у дитячому садку та для школи.

З 7 лютого 2011 року на підставі рішенням суду батько зобов'язаний до сплати аліментів на дитину у сумі 350 грн. щомісячно, рішення суду виконувалось примусово, після неодноразових звернень матері дитини до Міністерства юстиції України.

Заяви батька про створення перешкод у спілкуванні з дитиною є безпідставними, так як він не намагався спілкуватися з дитиною, до органу опіки та піклування або до суду з відповідною заявою не звертався. Батько не спілкувався з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення. Побачивши батька дитина запитала: «Хто цей дядя?».

Батько не забезпечений житлом, не має постійного місця проживання, так як зареєстрований за однією адресою, а фактичне місце проживання постійно змінює, у нього відсутні будь-які правовстановлюючі документи на власне майно. Дохід його дружини не може підтверджувати його матеріальну забезпеченість. Акт про обстеження житлових умов Черкаською службою у справах дітей проведений у квартирі, яка не належить батькові та не є місцем його постійного проживання.

Батько не надав документів про стан здоров'я його та членів його родини, а його дружина має невиліковну хворобу «Епілепсія».

Просить суд позбавити відповідача за зустрічним позовом батьківських прав щодо дитини, призначити опікуном дитини бабу, визначити місце проживання дитини з бабою (а.с.57-60 т. 1).

Заперечення на зустрічний позов.

22 листопада 2016 року відповідач за зустрічним позовом надав письмові заперечення проти позову, посилаючись на безпідставність вимог, зокрема з січня 2011 року його сім'я з матір'ю дитини розпалася через побутові сварки. 17 лютого 2011 року в суді розглядалася справа про стягнення з нього аліментів на дитину. Після судового засідання він пішов побачитись з дочкою, мати дитини не перешкоджала, але коли це побачила баба, то мати перемінилася і заборонила спілкуватися з дитиною. Через тиждень після цього він на шість місяців підписав трудовий договір з щільним графіком, де неможливо було відлучитися хоча б на день. Після закінчення роботи у нього з'явилась можливість приїхати до дочки. Мати дитини погодилась і повідомила, що з дочкою знаходиться в м. Херсоні. Під час зустрічі в м. Херсоні, куди він приїхав, щоб побачитися з дитиною, мати дитини повідомила, що дитину забрала баба і поїхала з нею додому. Колишня дружина умовляла його відмовитися від дитини. В лютому 2012 року він поїхав на роботу в Росію, про свій від'їзд повідомити не зміг через небажання колишньої дружини спілкуватись з ним. Намагався зв'язатися з нею через друзів, знайомих, а також через хрещену матір дитини, але безрезультатно. В травні 2012 року колишня дружина відкрила йому доступ до своєї сторінки у соціальній мережі. В травні та червні 2012 року, крім аліментів на дитину, він переслав гроші на утримання дитини (оригінали квитанцій: від 2 травня 2012 року, чек № 02052012114725, 10 травня 2012 року, чек № 100520120922016; 22 червня 2012 року, чек № 22062012175716; 29 травня 2012 року, чек № 29052012152026; 8 червня 2012 року, чек № 08062012123810). 12 вересня 2012 року він знову поїхав на роботу, колишня дружина заблокувала йому доступ до своєї сторінки в соціальних мережах, на телефон не відповідала. Через знайомих, він дізнався, що колишня дружина не проживає в смт. Нижні Сірогози, Херсонської області, були відсутні дані про її місцезнаходження та дитини. 15 листопада 2012 році він приїхав в смт. Нижні Сірогози, Херсонської області для того, щоб побачитися з дитиною, але не знайшов ні колишньої дружини, ні дитини. 18 листопада 2012 року він знову поїхав на роботу до Росії, де перебував до 29 грудня 2012 року. Зв'язку з колишньою дружиною не було. 22 травня 2013 року колишня дружина після отримання від нього інформації про місце реєстрації знову заблокувала доступ до своєї сторінки в соціальній мережі. 29 травня 2013 року він знову поїхав на роботу до Росії, зв'язку з колишньою дружиною не було до липня місяця. На початку липня колишня дружина відкрила доступ до своє сторінки в соціальній мережі і він просив її надати йому можливість по скапу спілкуватися з дочкою, але отримав відмову. Після цього колишня дружина перестала з ним спілкуватися. В червні місяці 2013 року йому вдалося зв'язатися з колишньою дружиною і домовитися про зустріч в м. Києві, де з її слів вона працювала та проживала з дитиною. Проте під час зустрічі в м. Києві колишня дружина була без дитини та відмовилася надати будь-яку інформацію щодо місцезнаходження дитини, знову просила його відмовитися від дитини. У вересні 2013 року колишня дружина вийшла з ним на зв'язок, в день народження дитини йому вдалося поспілкуватися з нею по скайпу. Проте розмова з дитиною була короткою, так як зайшла баба і після того мати дитини повідомила, що дитині пора спати. Під час розмови з колишньою дружиною була досягнута домовленість про пересилання коштів для дитини. Грошові перекази на дитину в 2012 році одержувала баба на підставі довіреності і тому колишня дружина попросила його відправляти їй кошти через друзів, так як баба була проти грошових переказів. Колишня дружина повідомила йому дані колишньої їхньої сусідки, яка проживала в м. Херсоні, потім подруги. В жовтні 2013 року колишня дружина вийшла на зв'язок та сказала, що їй потрібні кошти на лікування дитини. В жовтні, через своїх друзів в м. Херсоні, він передавав гроші на лікування дитини, так як дитина на той час проходила обстеження в дитячій лікарні м. Херсона. Він з колишньою дружиною вирішили звозити дитину в Трускавець, на що ним були передані гроші. В 2014 році він змінив місце реєстрації з Тернопільської області та м. Черкаси, про що повідомив виконавчу службу та колишню дружину. Неодноразові його прохання до колишньої дружини надати йому можливість спілкуватися з дитиною по скапу були проігноровані. Про смерть колишньої дружини він дізнався 4 квітня 2016 року в соціальній мережі однокласники. Після цього він зателефонував бабі та висловив співчуття, з бабою була досягнута домовленість про спілкування з дитиною по скайпу. Під час розмови була присутня дитина, баба вимагала від нього відмовитися від дитини. Він заявив, що бажає забрати дочку до себе, піклуватися про неї та виховувати її. Після цієї розмови він звернувся в орган опіки та піклування Черкаської міської ради Черкаської області з метою відібрання дитини у баби та передачі її батькові.

Затримка у виплаті аліментів у нього була пов'язана з тимчасовою втратою ним працездатності та затримками у виплаті заробітної плати. Заборгованості по аліментам він немає, матеріальну допомогу дитині надає до цього часу, а саме: 14 листопада 2016 року здійснено переказ грошових коштів у сумі 2 000 грн.; передав подарунок на день народження дитини; здійснив переказ грошових коштів дитині 26 травня 2016 року у сумі 500 грн.; 26 травня 2016 року - у сумі 500 грн.; 6 липня 2016 року - у сумі 700 грн.; 10 червня 2016 року - у сумі 650 грн.; 10 червня 2016 року - у сумі 1 800 грн.; 7 липня 2016 року - у сумі 1800 грн.; 5 травня 2016 року - у сумі 650 грн.; 19 серпня 2016 року - у сумі 1 000 грн.; 6 липня 2016 року - у сумі 700 грн., які баба дитини повернула, що свідчить про перешкоджання йому брати участь в житті дитини та суперечить інтересам дитини.

З 22 січня 2014 року він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, в зв'язку з ремонтом в квартирі він проживає за адресою: АДРЕСА_2. Квартира, в якій він зареєстрований належить на праві власності його дружині, частина квартири, де він проживає також. Він та його дочка мають право на підставі закону та за згодою його дружини проживати у зазначених квартирах. Баба дитини також проживає у будинку, що належить на праві власності діду дитини. За весь час перебування дитини у баби, вона зневажала батька дитини, намагалась відсторонити його від участі у житті дитини. Потреба дитини проживати разом з батьками, а не з іншими родичами, є природною. Ні баба, ні дід, ні інші особи не здатні забезпечити того середовища, яке створюють батько і мати.

Просить суд відмовити у зустрічному позові баби дитини, поданого в інтересах дитини про позбавлення його батьківських прав, встановлення опіки та визначення місці проживання дитини з бабою (а.с.11-13 т. 2).

Ухвалою Іванівського районного суду Херсонської області від 27 жовтня 2016 року до справи залучено орган опіки та піклування Черкаської міської ради Черкаської області, орган опіки та піклування Нижньосірогозької районної державної адміністрації Херсонської області, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, службу у справах дітей Черкаської міської ради Черкаської області (а.с.188 т. 1).

В судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_1 та представник позивача за первісним позовом ОСОБА_7 позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_5, представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_8 позовні вимоги не визнала, посилаючись на обставини викладені в запереченнях проти первісного позову.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_5, представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_8 в судовому засіданні підтримали своїх позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1, представник відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_7 позовні вимоги не визнали, посилаючись на обставини, викладені у запереченням проти позову.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про те. що первісний позов не підлягає задоволенню, а зустрічний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1, п. 2, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Із матеріалів справи видно, що дитина ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_10 року, її батьком є ОСОБА_1, а матір'ю - ОСОБА_4 та підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 8 серпня 2014 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Нижньосірогозького районного управління юстиції у Херсонській області (а.с.4 т.1).

Шлюб між батьками дитини ОСОБА_1 та ОСОБА_9 розірваний 25 листопада 2011 року, після розірвання шлюбу прізвище дружини ОСОБА_9 змінено на дошлюбне прізвище - ОСОБА_9, неповнолітня дитина ОСОБА_10 залишена на виховання матері, що підтверджується копією рішення Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 25 листопада 2011 року, яке набрало чинності 6 грудня 2010 року (а.с.5 т.1).

ОСОБА_4 дозволено змінити прізвище малолітній дитині з ІНФОРМАЦІЯ_11 на ІНФОРМАЦІЯ_11, що підтверджується копією розпорядження № 97 від 4 квітня 2014 року, виданого Нижньосірогозькою районною державною адміністрацією Херсонської області (а.с.67 т.1).

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_9 року в м. Києві, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 13 квітня 2016 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Нижньосірогозького районного управління юстиції у Херсонській області 13 квітня 2016 року (а.с.6, 65 т.1).

З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_9 в судовому порядку стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 350 грн. щомісячно з врахуванням індексації, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, що підтверджується копією рішення Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 7 лютого 2011 року (а.с.96 т.1).

Згідно довідок № 33133/ДВ-26 від 8 серпня 2014 року, № 45270/ДВ-26 від 21 жовтня 2014 року, № 8080/ДВ-26 від 24 лютого 2015 року, № 15426/ДВ-26 від 16 квітня 2015 року, № 17701/ДВ-26 від 6 травня 2015 року та за № 23203/ДВ-26 від 23 червня 2015 року, виданих старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Я.І. Роскошною, заборгованість по аліментах за у боржника ОСОБА_1 складає: станом на 1 серпня 2014 року у сумі 1 000 грн. (а.с.106 т.1); станом на 1 жовтня 2014 року у сумі 1 700 грн. (а.с.108 т. 1); станом на 1 лютого 2015 року у сумі 1 100 грн. (а.с.110 т. 1), станом на 1 квітня 2015 року у сумі 1 050 грн. (а.с.111 т. 1), станом на 1 травня 2015 року у сумі 1 400 грн. (а.с.112 т. 1), станом на 1 червня 2015 року у сумі 1 355,00 грн. (а.с.113 т. 1).

Згідно довідок від 21 серпня 2015 року та від 12 лютого 2016 року, виданих старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції Ю.І.Нечипоренко, заборгованість по аліментах за у боржника ОСОБА_1 складає: станом на 1 серпня 2015 року у сумі 2 055,00 грн. (а.с.114 т.1); станом на 1 лютого 2016 року у сумі 728, 65 грн. (а.с.119 т.1).

ОСОБА_1 не має заборгованості по аліментам станом на 1 квітня 2016 року, що підтверджується довідкою № 3121/2 від 25 квітня 2016 року, виданою Відділом державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції (а.с.16 т.1).

Згідно розрахунку від 29 листопада 2016 року, виданого Черкаським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області у ОСОБА_1 станом на 29 листопада 2016 року переплата аліментів становить 1 824,24 грн. (а.с.75-76 т.2).

Суд приймає до уваги докази, що свідчать про наявність у батька дитини заборгованості по аліментам в 2014-2015 роках та до березня 2016 року, вважає зазначені докази належними та допустимими, зібраними у передбачений законом спосіб.

Згідно квитанцій на ім'я ОСОБА_4 переказані кошти на загальну суму 3 650 грн. 7 липня 2016 року, 25 травня 2016 року, 10 червня 2016 року без зазначення призначення переказу та прізвища відправника, ініціалів одержувача (а.с.21-23 т.1).

Згідно довідок № 400-Н від 15 листопада 2016 року та 382-Н від 7 листопада 2016 року, виданих Черкаською дирекцією УДППЗ «Укрпошта», ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_5 переказано кошти у сумі 2 000 грн. та 1 000 грн., призначення платежу «для ОСОБА_10» (а.с.18-19 т.2).

Зазначені докази, які свідчать про намагання батька дитини приймати участь в утриманні дитини, суд приймає до уваги, вважає їх належними та допустимими.

Із пояснень свідка ОСОБА_13 видно, що вона є хрещеною матір'ю дитини, перебувала з матір'ю дитини в дружніх стосунках і їй відомо, що відповідач за зустрічним позовом покинув сім'ю коли дитині виповнилося три місяці, розмір аліментів був мінімальний, але в 2011 році він їх не сплачував взагалі, мати дитини змушена була звертатися зі скаргами у виконавчу службу. Батько дитини в період з 2012 по 2014 рік невідомо де перебував. Мати дитини працювала в м. Херсоні, в м. Києві, дитина перебувала у баби. Коли вона повідомила батька дитини про смерть матері дитини, то відповідач написав в соціальній мережі, що забере дитину у баби за допомогою владних структур.

Житлово-побутові умови проживання батька дитини.

ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_14 9 листопада 2013 року, актовий запис № 1703, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 від 9 листопада 2013 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Черкаси реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції (а.с.8 т.1).

ОСОБА_1 усиновив малолітніх ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_6, що підтверджується копією рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 червня 2014 року та копіями свідоцтв про народження дітей (а.с.9-11 т.1).

ОСОБА_1 працює в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Еліт Партнер-Груп» на посаді директора, за період з жовтня 2015 року по березень 2016 року йому нарахована заробітна плата в сумі 8 274,00 грн., що підтверджується довідкою № 9 від 6 квітня 2016 року (а.с.13, т.1), з березня 2017 року по червень 2017 року працює в Приватному підприємстві «Надія» муляром ІІІ розряду будівельної групи, одержав заробітну плату у сумі 31 690 грн. (а.с.234 т. 2).

ОСОБА_14 (дужина ОСОБА_1.) працює менеджером з продажу, загальна сума її доходу з грудня 2015 року по травень 2016 року становить 27 000,00 грн. та підтверджується довідкою про доходи № 000505 від 20 травня 2016 року (а.с.14 т.1).

Згідно висновку № 225 від 14 листопада 2016 року, виданого Комерційного не комунального підприємства «Четверта Черкаська міська поліклініка», у ОСОБА_1 за станом здоров'я медичних проблем для виконання батьківських обов'язків не виявлено (а.с.23 т.2).

ОСОБА_14 (дружина ОСОБА_33 є інвалідом з дитинства 3 групи, за період з грудня 2015 року по травень 2016 року одержала соціальну державну допомогу у сумі 6 153,55 грн., що підтверджується довідкою № 4593 від 19 травня 2016 року, виданою Управлінням соціального захисту населення Соснівського району Черкаської області (а.с.5 т.1).

Згідно довідки № 1842/30-03-03 від 29 червня 2016 року, виданої службою у справах дітей Черкаської міської ради, 14 квітня 2016 року, ОСОБА_1 звернувся до служби у справах дітей з заявою щодо сприяння у вирішенні питання повернення дитини на виховання в його родину. За зверненням було обстежено житлово-побутові умови проживання його родини та складений акт. Інших письмових звернень від ОСОБА_1 не надходило (а.с.19 т.1).

Згідно акту обстеження умов проживання № 182 від 19 квітня 2016 року, складеного Службою у справах дітей Черкаської міської ради, ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_3, до складу його сім'ї входить дружина та двоє дітей, умови проживання задовільні, квартира оснащена газо-електро постачанням та водовідведенням, є всі необхідні речі, меблі, техніка. В квартирі чисто, прибрано. Для дитини створені всі необхідні умови проживання, виховання та навчання, а саме: окреме ліжко, місце для навчання та ігор, багато іграшок, в кімнаті чисто, прибрано (а.с.211, т.2).

Згідно характеристики від 12 квітня 2016 року, виданої комітетом самоорганізації населення мікрорайону «Зелений», в результаті опитування мешканців АДРЕСА_4 ОСОБА_1 за час проживання зарекомендував себе з позитивної сторони, зі слів сусідів пагубних звичок не має, алкогольної та наркотичної залежності не помічали, з сусідами привітний та ввічливий (а.с.214 т.2).

Житлово-побутові умови проживання дитини.

Дитина ОСОБА_3 проживає у сім'ї баби ОСОБА_5, до якої також входить дід ОСОБА_19 та прабаба ОСОБА_20, що підтверджується довідкою Нижньосірогозької селищної ради Херсонської області № 1831 від 26 квітня 2016 року (а.с.68 т.1).

Баба ОСОБА_21 пройшла медичний огляд в результаті якого визнана здоровою, ознак психічних та наркологічних захворювань у неї не і виявлено, що підтверджується висновком Нижньосірогозької центральної районної лікарні Херсонської області про стан здоров'я ОСОБА_5 від 11 травня 2016 року (а.с.75 т.1), медичною довідкою серії 2ААЛ № 404386 від 11 травня 2016 року та сертифікатом серії НОМЕР_4 від 11 травня 2016 року, що видані Комунальною установою «Обласний наркологічний диспансер (а.с.76-77 т.1).

ОСОБА_5 є пенсіонеркою та отримує пенсію, розмір якої за період з грудня 2015 року по травень 2016 року становить 9 452,22 грн., що підтверджується довідкою № 163/02 від 9 червня 2016 року, виданою Іванівським об'єднаним управлінням пенсійного фонду (а.с.71 т.1).

Дохід мають також інші члени сім'ї ОСОБА_5, а саме: ОСОБА_19 працює робітником у Нижньосірогозькому районному суді Херсонської області, його заробітна плата за період з листопада 2015 року по квітень 2016 року становить 8 268,00 грн., що підтверджується довідкою роботодавця № 915/4 від 17 травня 2016 року (а.с.73 т.1); ОСОБА_22 є пенсіонеркою і одержує пенсію за віком, розмір якої в період з грудня 2015 року по травень 2016 року становить 8 525,58 грн., що підтверджується довідкою № 165/02 від 9 червня 2016 року, виданою Іванівським об'єднаним управлінням пенсійного фонду (а.с.74 т.1).

ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності не притягувалася, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває, що підтверджується довідкою № 197-27042016/65019, виданою Управлінням МВС України станом на 6 травня 2016 року (а.с.78 т.1).

Згідно акту обстеження умов проживання дитини, складеного 1 квітня 2016 року Службою у справах дітей Нижньосіргозької районної державної адміністрації Херсонської області, дитина ОСОБА_3 проживає на АДРЕСА_5, будинок складається із чотирьох жилих кімнат, кухні, веранди та санітарного вузла. Умови проживання добрі, відповідають санітарним нормам, прибрано, чисто, всі кімнати умебльовані, є побутова техніка. Для виховання та розвитку дитини створені всі належні умови. Для дитини відведена окрема кімната, в якій є спальне місце та місце для відпочинку. Дитина має багато іграшок та книжок, забезпечена одягом та взуттям відповідно до сезону. В будинку проживають баба, дід, прабаба, дитина. Стосунки у сім'ї добрі, родинні, базуються на повазі та любові. Умови проживання дитини добрі (а.с.124 т. 1, 194 т. 2).

Психологічний стан дитини.

Із пояснень свідка ОСОБА_23 видно, що вона працює вихователем у Нижньосірогозькому дошкільному навчальному закладі, працювала в групі, в якій перебувала дитина ОСОБА_3, їй відомо, що про дитину піклувались мати, баба та дід, батько заклад не відвідував та не цікавився життям дитини. На випускному балі дитина не батька називала: «ОСОБА_34».

Із пояснень свідка ОСОБА_24 видно, що вона є сусідкою ОСОБА_5, за фахом педагог, працює начальником відділу освіти та знає сім'ю ОСОБА_5 з 1983 року, яка у всіх відношеннях є позитивною, всі діти юристи. Дочка ОСОБА_4 за життя була інвалідом по слуху і тому після народження дитини всі тяготи понесла саме баба. Також родина баби докладала зусиль до створення умов для розвитку та виховання дитини, в результаті дитина є щасливою, позитивно настроєною, відсутні будь-які ознаки озлобленості. На час смерті матері, дитина перебувала в оточенні сім'ї баби. Дитина не знає свого батька і в силу вікових особливостей їй важко щось з цього приводу пояснити, так як для неї батько є чужим чоловіком, а його дружина є чужою тіткою. Для того, щоб дитину помістити в сім'ю батька необхідний час. Дитина називає своїм батьком не батька. При вирішенні питання про доцільність передачі дитини батькові та позбавлення батька батьківських прав увага приділялась питанням психологічної спрямованості, зокрема для щасливої дитини немає необхідності змінювати сімейну обстановку. Для передачі дитини батькові необхідно, щоб батько спілкувався з дитиною, дитина звикла до батька, що потребує часу та зусиль.

Із пояснень свідка ОСОБА_25 видно, що вона працює лікарем та їй відомо, що баба доглядає за дитиною з її народження, так як мати дитини інвалід по слуху. Саме баба спілкувалась та доглядала дитину, водила до лікаря, в дитячий садок. Дитина знаходиться на обліку у лікаря в зв'язку з виявленням у неї збільшення коханки однієї нирки, проведено лікування, динаміка позитивна, загострень не було. 25 листопада 2016 року після зустрічі з батьком баба приводила дитину на прийом в зв'язку з погіршенням стану нервової системи. В результаті обстеження дитини та її поведінки було встановлено, що погіршення стану здоров'я дитини є результатом гострої реакції на нервовий стрес.

Згідно довідки Комунального закладу «Нижньосірогозький центр первинної медико-санітарної допомоги» № 455 від 6 грудня 2016 року дитина ОСОБА_3 перебуває на диспансерному обліку з діагнозом: нейрогенний сечовий пузир, з 25 листопада 2016 року одержує лікування з приводу захворювання та гострої реакції на стрес (страх змін, тривога) (а.с.202 т.2).

Згідно психологічної характеристики дитини ОСОБА_3, складеної психологом Нижньосірогозької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ОСОБА_26, дитина навчається в закладі у першому класі, після смерті матері вихованням дитини займається дід та баба. При психологічному дослідженні емоційного стану дитини виявлено, що смерть матері залишила у дитини глибокий та затяжний стан стресу, спровокувала відчуття розпачу, туги, занепокоєння та страху. В умовах психологічного дослідження внутрішньо-сімейних стосунків виявлено емоційну близькість та емоційний комфорт у сім'ї баби та діда, в якій проживає дитина та вважає їх своєю родиною. Зміна місця проживання дитини, її оточення може спричинити чергову душевну травму для неї. При спілкуванні з дитиною встановлено, що вона свого вітчима називає: «ОСОБА_34», а на рідного батька каже: «Дядько», боїться батька, не виявляє бажання спілкуватися з ним. Дитині рекомендовано обмежити спілкування з батьком, так як це приводить до підвищення рівня тривожності та дестабілізує її загальний емоційно-психологічний стан. Натомість у сім'ї, де проживає дитина, панує любов, захищеність та сприятливий мікроклімат (а.с.88 т.1).

Згідно характеристики на дитину ОСОБА_3, видану Нижньосірогозьким дошкільним навчальним закладом № 1, дитина знаходиться на вихованні у діда та баби, які постійно цікавляться життям дитини, її поведінкою, відвідують збори та заходи, дитина завжди доглянута та охайна. Батько життям дитини не цікавиться, до закладу не звертався (а.с.89 т.1).

Згідно висновку судово-психологічної експертизи № 053-2017 від 23 травня 2017 року рівень психологічного розвитку дитини ОСОБА_3 відповідає її віку, виражених порушень психічного стану на момент проведення експертизи не виявлено. Дитина не сприймає ОСОБА_1 як батька, як члена сім'ї, не включає його в коло свого оточення, прив'язаність до ОСОБА_1 у дитини відсутня. Відношення дитини з бабою близькі, емоційно насичені, із спільною діяльністю, почуттям прив'язаності. Смерть матері негативно відобразилась на емоційному стані дитини (викликала у дівчинки глибокий та затяжний стан стресу…спровокувала… відчуття розпачу, туги, занепокоєння та страх). Психологічний клімат у сім'ї, в якій на даний час проживає дитина сприятливий для дитини (вважає їх своєю сім'єю, відносини близькі, відкриті, з позитивним настроєм; членів сім'ї, які б викликали негативні емоції немає; прив'язаність до членів сім'ї висока, тривожність, емоційний дискомфорт, відчуженість у дитини не реєструються). ОСОБА_1 згідно матеріалів справи вихованням дитини не займався. Зміна місця проживання дитини з урахуванням визначених в мотивувальній частині акту факторів (п. 1, п. 2, п. 3 стор. 4.5 акту) не рекомендується, може призвести до порушень психічного розвитку дитини, поручень її психічного стану. Дані про відносини дитини з членами родини ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні. Дитиною ніхто з членів сім'ї ОСОБА_1 не включається до кола її оточення (а.с.226 т. 2).

Висновки органу опіки та піклування.

Згідно ч. 4, ч. 5 ст. 19 Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи. яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно висновку органу опіки і піклування № 464/02-33 від 12 грудня 2016 року, виданого Нижньосірогозькою районною державною адміністрацією Херсонської області, є доцільним позбавити ОСОБА_1 батьківських прав щодо дитини ОСОБА_27 та не доцільним відібрання дитини у баби ОСОБА_5 (а.с.192-193 т.2).

Згідно висновку № 607/30-03-03 від 21 листопада 2016 року, виданого органом опіки та піклування Черкаської міської ради, є доцільним відібрання дитини ОСОБА_3 від третіх осіб та передати її батьку ОСОБА_1 та не є доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 (а.с.6-9 т.2).

Суд вважає, що висновок органу опіки та піклування Черкаської міської ради про доцільність відібрання дитини від баби та передачі батькові, про недоцільність позбавлення батька батьківських прав щодо дитини не відповідає вимогам ч. 5 ст. 19 Сімейного кодексу України, є недостатньо обґрунтованим та суперечить інтересам дитини, так як висновок виданий без обстеження умов проживання дитини, єдиною підставою для висновку про відібрання дитини у баби та передачі її батькові є норми права, які надають батькові переважне право перед іншими особами на те, щоб дитини проживала з ним. У висновку не зазначено наявність чи відсутність у батька належного контакту з дитиною, характеру ставлення дитини до батька, прихильність дитини до батька чи до баби, чи відповідає відібрання дитини від баби та передача її батькові інтересам самої дитини. Висновок не містить права баби надати свої пояснення.

Висновок органу опіки та піклування, виданий Нижньосірогозькою районною державною адміністрацією Херсонської області, про недоцільність відібрання дитини у баби та передачі її батькові є обґрунтованим та відповідає інтересам дитини, у ньому знайшов відображення справедливий баланс інтересів батька та дитини, мотиви відхилення переважного права батька на проживання з ним дитини, обґрунтування того, що відібрання дитини у баби та передача її батькові не відповідає інтересам дитини. У висновку зазначено, що з дитинства дитина проживає та виховується в сім'ї баби в належних умовах, зокрема має окрему кімнату для відпочинку та ігрову кімнату, забезпечена всім необхідним для життя одягом, взуттям, шкільним приладами, іграшками. В ході обстеження житло-побутових умов проживання з дитиною проведена бесіда, із якої встановлено, що дитина свого батька не знає, батьком називає іншу людину, хоче проживати з бабою та дідом, яких любить, відчуває їх турботу, любов, захист, матеріальну та моральну підтримку. Психологом проведено психологічне дослідження емоційного стану дитини в ході якого виявлено емоційну близькість та комфорт у сім'ї проживання дитини. Зміна місця проживання дитини, її оточення може спричинити душевну травму для неї. Дитина вважає вітчима своїм батьком та називає: «ОСОБА_34», батька називає: «Дядько», боїться його та не виявляє бажання спілкуватися з ним. Спілкування з батьком призводить до підвищення рівня тривожності та дестабілізує загальний емоційно-психологічний стан дитини. Висновок ґрунтується на тому що, на даний час відібрання дитини у баби не відповідає інтересам дитини, так як зміна звичайного середовища та оточення може негативно вплинути на її здоров'я, емоційний та психологічний стан (а.с.192-193 т.2).

У висновку зазначено, що дитина й надалі може проживати в сім'ї баби. При дачі висновку органом опіки та піклування забезпечено право батька дати на надання пояснень, чим забезпечено баланс прав сторін на проживання з ними дитини. Із висновку видно, що батько виявив щире бажання піклуватися про дитину і це бажання виходило від нього самого.

Що стосується висновку Нижньосірогозької районної державної адміністрації Херсонської області про доцільність позбавлення батька дитини батьківських прав, то суд не може погодитись з цим висновком, так які він який ґрунтується на тому, що виконання батьком батьківських обов'язків обмежувалося сплатою аліментів, інші, передбачені законом батьківські обов'язки не виконувались, дитина не знає свого батька, не має до нього родинних почуттів. Проте в цій частині висновок спростовується належними та допустимими доказами у справі, зокрема перепискою батька та матері дитини в соціальних мережах, де видно, що у спілкуванні з матір'ю дитини батька більше за все цікавила дитина, її життя, здоров'я, побут (а.с.172-177 т.1, 26-54 т. 2, 77-95 т.2), рішенням утримувати та виховувати дитину після того, як йому стало відомо про смерть матері дитини, направленням коштів на адресу баби для утримання дитини (а.с.21-23 т.1, 18-19 т. 2), зверненням до служби в справах дітей за місцем проживання та до органу опіки та піклування за місцем проживання дитини із заявами про свої наміри щодо дитини (а.с.19 т.1, 192-193 т.2).

Згідно з ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3). Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (ч. 2 ст. 3). Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування за дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема в галузі безпеки і охорони здоров'я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду (ч. 3 ст. 3).

Згідно зі ст.ст. 6, 27 Конвенції держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини; визнають за кожною дитиною право користуватися благами соціального забезпечення, включаючи соціальне страхування, і вживають необхідних заходів щодо досягнення повного здійснення цього права згідно з їх національним законодавством (ст. 6). Відповідно право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини (ст. 27).

Згідно з ч. 8 ст. 7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 163 Сімейного кодексу України батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними. Батьки мають право вимагати відібрання малолітньої дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.

Згідно з ч. 3 ст. 163 Сімейного кодексу України суд може відмовити у відібранні малолітньої дитини і переданні її батькам або одному з них, якщо буде встановлено, що це суперечить її інтересам.

Вирішуючи питання про відібрання дитини та визначення місця її проживання, суд виходить з того, що батьки дитини розлучилися після виповнення дитині одного року, спільне проживання було припинене ще раніше, коли дитині виповнилося три місяці, дитина з народження проживає у сім'ї баби, де у неї склались комфортні, довірливі, люблячі, родинні стосунки з бабою, дідом, іншими родичами, друзями, вона звикла до сім'ї та її оточення, відчуває їх турботу, захист, підтримку. Баба та її родина створили належні умови для проживання та виховання дитини. Дитина відвідувала спочатку дошкільний навчальний заклад, а на даний час школу, де у неї склались гарні стосунки з вихователями, вчителями та однолітками, вона звикла до колективу, в якому перебуває. З батьком дитина не знайома та не знає його як батька, називає його дядьком, батьком називає не батька, з родиною батька не знайома, спілкування з батьком визвало у дитини душевний дискомфорт, відчуженість, тривогу, втрату рівноваги, захищеності, викликало нервовий струс та порушення функції сечового міхура (а.с.88 т.1, 89 т. 1, 192-193 т.2, 226 т. 2). Враховуючи вік дитини, особисту прихильність її до баби, те що зміна місця проживання дитини, її оточення може бути серйозною душевною травмою для неї, дитина надалі може проживати в сім'ї своєї баби, позбавлення дитини звичайного середовища та поміщення її у незнайоме середовище суперечить її найкращим інтересам, суд вважає відмовити батьку у відібранні дитини у баби та передачі йому.

Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на... розгляд його справи...судом..., який

вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка набула чинності для України 11 вересня 1997 року (далі - Конвенція), кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції (ч. 1 ст. 5). Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб (ч. 2 ст. 5).

Згідно з п. 2 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Пленум Верховного Суду України в п. 15, п. 16 постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.

У п. 54 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хант проти України» від 7 грудня 2006 року (далі - справа «Хант проти України») зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, ст. 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини.

У п. 57 справа «Хант проти України» Європейський суд зазначив, що питання про позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості заявника та його поведінці.

Суд вважає, що підстав для задоволення зустрічного позову баби про позбавлення батька батьківських прав щодо дитини немає, так як після смерті матері дитини поведінка батька свідчить про його наміри утримувати та виховувати дитину, зокрема його звернення до служби у справах дітей за місцем проживання, до органу опіки та піклування за місцем проживання дитини, приїзд до дитини на 1 вересня та інші намагання спілкуватися з дитиною. На думку суду у батька створені належні умови для проживання дитини, він має сім'ю, працює, позитивно характеризується за місцем проживання.

Зустрічні позовні вимоги баби про визначення місця проживання дитини з бабою підлягають задоволенню, так як в судовому засіданні встановлено, що дитина й надалі може проживати в сім'ї своєї баби, де для неї створені належні умови для її розвитку та виховання, проживання дитини у баби відповідає найкращим інтересам дитини.

Суд не приймає до уваги завірену в нотаріальному порядку заяву ОСОБА_28, яка працювала до 25 листопада 2015 року у Відділі державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції про те, що за час ведення нею виконавчого провадження про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_9 боржник злісно ухилявся від їх сплати аліментів (а.с.98 т.1), так як згідно з ч. 10 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції Закону від 8 березня 2011 року № 2677-17 за наявності заборгованості із сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати аліментів. Злісне ухилення від сплати аліментів встановлюється вироком суду, а державний виконавець може надавати лише докази, що свідчать про ухилення від сплати аліментів, зокрема. довідку про наявність заборгованості із сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.

Суд не приймає письмові пояснення свідків ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31 та ОСОБА_32, на які посилається позивач за зустрічним позовом в обґрунтування свої вимог, так як вважає їх недопустимими, оскільки письмові пояснення свідків не віднесені законом до письмових доказів (ст. 64 ЦПК України), свідок зобов'язаний з'явитися до суду і дати правдиві показання про відомі йому обставини (ч. 2 ст. 50 ЦПК України), суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч. 2 ст. 59 ЦПК України).

Також суд не приймає до уваги пояснення дитини ОСОБА_3, яка допитана за клопотанням позивача та представника позивача за зустрічним позовом, так як за правилами ст. 160 Сімейного кодексу України при вирішенні питання про визначення місця проживання дитини, дитина може бути заслухана судом для врахування її думки після досягнення дитиною десяти років. ОСОБА_3 на час судового розгляду справи не досягла зазначеного віку.

Керуючись ст.10, ст. 11, ст. 60, ст. 212, п. 1, п. 2, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 214, ст. 215 ЦПК України, ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 3, ст.ст. 6, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 року № 789-XII, п. 1 ст. 6, ч. 1, ч. 2 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка набула чинності для України 11 вересня 1997 року, п. 15, п. 16 Постанови Пленум Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», п. 54, п. 57 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хант проти України» від 7 грудня 2006 року, ч. 8 ст. 7, ч. 4, ч. 5 ст. 19, ч.ч. 1-3 ст.163, п. 2 ст. 164 Сімейного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - служба у справах дітей Нижньосірогозької районної державної адміністрації Херсонської області про відібрання дитини залишити без задоволення.

Зустрічний позов ОСОБА_2 в інтересах дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи - служба у справах дітей Нижньосірогозької районної державної адміністрації Херсонської області, служба у справах дітей Черкаської міської ради про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та визначення місця проживання дитини задовольнити частково.

Визначити місце проживання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з бабою - ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_6

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Херсонської області шляхом подачі апеляційної скарги до Іванівського районного суду Херсонської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.І.Крисанова