Справа № 2- 3348/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 жовтня 2009 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Ольховського Є.Б.,
за участі секретаря Ященко Є.І.
розглянувши в судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
в с т а н о в и в:
В липні 2009 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ФОП ОСОБА_2 В своїй заяві вказав, що17.03.2009 року він автомобілем НОМЕР_1 заїхав на авто мийку «Метеор» що належить ФОП ОСОБА_2 Ключи від автомобіля віддав ОСОБА_3, який представився як мийник задля того щоб останній загнав автомобіль у бокс, а сам пішов в зал ігрових автоматів. Через деякий час ОСОБА_3 підбіг до нього і сказав що автомобіль розбитий. Автомобіль знаходився біля в’їзду на мийку та був розбитий, оскільки на нього впала електроопора. Шкода завдана автомобілю складає 59459 грн. 40 коп., які позивач прохає стягнути з ФОП ОСОБА_2, оскільки на його думку саме власник авто мийки «Метеор» не організувала належним чином якісне та безпечне для автомобіля виконання послуг з мийки. Не визнання з боку ОСОБА_2 своєї провини завдає позивачу моральних страждань, які він оцінює в 2000 грн. і прохає стягнути з ФОП ОСОБА_2. Крім того позивач просить стягнути на його користь судові витрати в розмірі 871 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, посилаючись на підстави викладені в позовній заяві.
Ухвалою суду від 27.10.2009 року до участі в справі ОСОБА_3 був залучений в якості співвідповідача.
Представник ФОП ОСОБА_2 в судове засідання з’явився, позов не визнав, зазначивши, що ОСОБА_3 в трудових стосунках з ФОП ОСОБА_2 не перебував, автомобілем позивача керував за згодою останнього, тому правовідносини між сторонами носять деліктний характер і відповідати за завдану позивачу шкоду повинна особа що визнана винною в ДТП – тобто ОСОБА_3
ОСОБА_3 та його представник в судове засідання з’явились, позов визнали частково. ОСОБА_3, зазначив, що на авто мийці був випадково, оскільки іноді заходить туди до своїх друзів. З ОСОБА_1, був трохи знайомий, і на прохання останнього загнав автомобіль до боксу задля мийки. Мив автомобіль Тердерьянц, і після закінчення мийки ОСОБА_3 зайшов до ігрових автоматів, де попрохав ОСОБА_1 дати йому можливість вигнати автомобіль з боксу та прокататись на ньому, на що отримав згоду. Виїхавши за межи авто мийки, ОСОБА_3 не впорався з керуванням та здійснив наїзд на електроопору, внаслідок чого остання впала на автомобіль і пошкодила його. Визнав себе винним з завданні шкоди автомобілю на зазначену в позові суму, але не згоден відшкодовувати моральну шкоду, вважаючи її не доведеною доказами.
Заслухавши сторони, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи та матеріали адміністративної справи № 3-1545/09 суд встановив що позов підлягає задоволенню частково за наступним:
судом встановлено, оскільки визнавалось та не заперечувалось сторонами та підтверджено копіями доручень, що автомобіль НОМЕР_2 на праві приватної власності належить ОСОБА_4 Зазначеним дорученням право розпоряджатися зазначеним автомобілем надано ОСОБА_1
Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 20.05.2009 року встановлено що 17.03.2009 року біля 11-30 ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_3 по вул. Новий Побут в м. Харкові біля будинку 33 по вул. Краснопоселкової невірно обрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням внаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду (залізобетонний стовп лінії електроопори), чим здійснив порушення п.п.12.1 ПДР України. Зазначеною постановою ОСОБА_3 визнаний винним в ДТП та підданий адміністративному стягненню.
Згідно зі ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Постанова у справі про адміністративне правопорушення обов’язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалена постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Вартість відновлюваного ремонту автомобіля, згідно до висновку спеціалістів № 3119 від 29.04.2009 року склала 59459 грн. 40 коп. Крім того оплата за проведення комісійного висновку позивачем була зроблена у сумі 417.33 грн. (с.с. 6-20).
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_3 в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_2 не знаходився. Це підтверджується довідкою від 14.09.2009 року (с.с. 55), копіями форм 1ДФ ( с.с.56-58), відповіддю на запит суду від начальника Холодногірського РЕМ від 21.09.2009 р. (с.с.47), поясненнями свідка ОСОБА_5, поясненнями ОСОБА_3, протоколом про адмінправопорушення згідно до якого ДТП сталось на значній відстані від мийки «Метеор» (с.с.59-60). З огляду на наведене на думку суду є безпідставними ствердження позивача щодо необхідності застосування до спірних правовідносин вимог ст. 1172 ЦК України. Таким чином ФОП ОСОБА_2 є неналежним відповідачем в справі і суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з неї вартості відновлюваного ремонту автомобіля та моральної шкоди.
Згідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
ОСОБА_3, як особа чиїми діями позивачу спричинена матеріальна та моральна шкода є належним відповідачем в справі, оскільки його провина встановлена набувшою законної сили постановою суду.
Таким чином позов підлягає задоволенню частково в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача матеріальної шкоди та судових витрат.
Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана особі, зокрема, неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно вимог п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 27 березня 1992 року, суд вважає суму моральної шкоди в розмірі1500 грн. завищеною. Разом з тим, враховуючи практику Європейського Суду, зокрема рішення від 28.05.1985 року Серія А &96 справа Abdulaziz,Cabales and Balkandali v. United Kingdom, де враховано, що деякі форми моральної шкоди, зокрема емоційні страждання, за своєю природою не завжди можуть бути доведені чимось конкретним - суд розцінює як суттєві моральні страждання - порушення звичного ритму життя позивача, витрачання ним час на судові засідання, нервовий стрес і вважає можливим і достатнім стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди в розмірі 500 гривень.
Згідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_3 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.10,11, 60, 61, 88, 209,212,214,215,224-226 ЦПК України; ст. ст. 1166, 1167, 1172 ЦК України, п. 4, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6,-
в и р і ш и в:
Позовну заяву задовольнити частково .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди в розмірі 59876,73грн.; 500 грн. – моральної шкоди та 871 грн. – судових витрат, в іншій частині позов залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
С У Д Д Я підпис ОСОБА_6