УХВАЛА

№ 2-369/2005 від 23.05.2005р.

№ 2-564/2006 від 23.05.2005р.

№ 2-7/2007 від 23.05.2005р

21 лютого 2007 року                        Шумський районний суд Тернопільської

області

в складі головуючої судді                                            Олійник Т.М.

при секретарі                                                                 Щепановській І.Б.

з участю  позивачки                                                       ОСОБА_1

представника позивачки адвоката                               ОСОБА_3

відповідачки                                                                   ОСОБА_2

представника відповідачки                                           ОСОБА_4

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шумськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу по договору позики.

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просить стягнути із відповідачки ОСОБА_2 2600 Євро по договору позики.

В судовому засіданні відповідачка та її представник заявили клопотання , в якому просять замінити первісного відповідача ОСОБА_2 на належного відповідача ОСОБА_2, як це вказано в розписці, яка знаходиться в матеріалах справи. Крім того просять зняти заборону проводити певні дії по відчуженню майна- жилої квартири, яка належить ОСОБА_2, що в АДРЕСА_1, яка була накладена ухвалою судді Шумського районного суду Томчук СВ. 27 травня 2005 року.

Суд, перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін,   вважає, що клопотання є безпідставні і такі, що не підлягають до задоволення.

Відповідачем по даній справі проходить ОСОБА_2, особа якої стверджується паспортом громадянина України НОМЕР_1, представленого відповідачкою та її представником. А що стосується змісту розписки, в якій по батькові "ОСОБА_2, без букви ї, то суд немає права наперед вирішувати належність доказів, їх доказову силу, це суд має право вирішити під час винесення судового рішення.

Крім того, ухвала судді Томчук СВ. від 27 травня 2005 року про накладення заборони провадити певні дії по відчуженню майна - жилої квартири, яка знаходиться в АДРЕСА_1 ,   була винесена на предмет забезпечення позову, а тому до вирішення справи по суті суд не може вирішити питання про зняття заборони на квартиру, належну відповідачці.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 33, 154 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

 Відмовити відповідачці ОСОБА_2 та її представнику ОСОБА_4 в задоволенні клопотань про заміну первісного відповідача ОСОБА_2 на належного ОСОБА_2 та скасуванні забезпечення позову шляхом зняття заборони із квартири, що в АДРЕСА_1.