Справа №  2-а-7136/09/1170

Категорія статобліку 6.14

П О С Т А Н О В А  

Іменем України  

28 жовтня 2009 року      Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Сагуна А.В.;

при секретарі – Джебко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу за правопорушення у сфері містобудування у розмірі 850 грн.,Ї

ВСТАНОВИВ:

 18 серпня 2009 року інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області (далі по тексту інспекція ДАБК у Кіровоградській області) звернувся в  суд з адміністративним позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту ФОП ОСОБА_1), в якому просила  стягнути з відповідача штраф за правопорушення у сфері містобудування в розмірі 850 грн.  

  Заявлені позовні вимоги  обґрунтовано тим, що відповідачем  здійснювались будівельні роботи щодо добудови до торгового центру по вул. Калініна у м. Знам’янка, Кіровоградської області з порушенням чинного законодавства, які виявились у здійсненні будівництва без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, а також останнім не надано сертифікатів на будівельні матеріали (фундаментні блоки, пінобетонні блоки, перемички). У зв’язку з виявленням порушень чинного законодавства інспекцією ДАБК у Кіровоградській області видано припис, який відповідачем не виконано. За невиконання припису постановою №626/2009-3н від 09.07.2009 року накладено штраф, який відповідачем не сплачено. Посилаючись на абз. 8 ч. 1 ст. 1, ч. 7 ст. 3 Закону України «   Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування»,   ст. 29 Закону України  „Про планування і забудову територій”, ст. 51 ЦК України, відповідач просить стягнути з відповідача несплачену суму штрафу.  

У судовому засіданні представник позивача Бем Світлана Миколаївна позовні вимоги підтримала в повному обсязі  та надала пояснення аналогічні змісту позовної заяви.

Відповідач в судове засідання не з’явився повторно. На адресу відповідача двічі направлялись повістки про виклик до суду, однак конверти повертались з відміткою „за закінченням терміну зберігання” (а.с. 21, 22, 28, 29).

Абзацем 5 стаття 1 Закону України „Про реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо) у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем. Згідно абз. 4 ч. 4 ст. 17, ст. 45 вказаного Закону фізичну особу покладено обов’язок подавати державному реєстратору відомості у разі зміни місця проживання фізичної особи.  

На підставі зазначених норм, з врахуванням того, що конверти направлялись на адресу, яка відповідно до витягу з Єдинонго державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців від 02.09.2009 року №5 (а.с. 16) місцем проживання відповідача є адреса на яку направлялись конверти, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача.

 Заслухавши представника позивача, дослідивши у судовому засіданні докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд  вважає, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 9, 10 Закону України “Про архітектурну діяльність” будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному статтею 24 Закону України “Про планування і забудову територій”. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

Згідно пп.2 п.4 Положення про державну архітектурно-будівельну інспекцію затверджену Постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 18.10.2006 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України відповідно до покладених на неї завдань організовує та забезпечує виконання нормативно-правових актів з питань, що належать до її компетенції.

Згідно п. 1, п.  Положення про інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області, затвердженого наказом  Державної архітектурно-будівельна інспекція України від 24.02.2009 року №28, інспекція ДАБК у Кіровоградській області є територіальним органом Державної архітектурно-будівельної інспекції України, уповноваженим на здійснення архітектурно-будівельного контролю та нагляду на відповідній території.

Пунктом 4 Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993 року №225, інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю надається право:  безперешкодного доступу посадових осіб на будівництво об'єктів і підприємства, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, незалежно від форм власності; давати у межах своїх повноважень замовникам, проектним і будівельним організаціям, підприємствам, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурних вимог, технічних умов, затверджених проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів, вносити замовникам пропозиції про припинення фінансування об'єктів до усунення виявлених недоліків; зупиняти будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурним вимогам, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням, місцевим правилам забудови населених пунктів або здійснюються без дозволу на їх виконання, а також виробництво і застосування в будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, виготовлених з порушенням державних стандартів; складати протоколи про правопорушення у сфері містобудування та накладати штрафи відповідно до чинного законодавства.

 Судом встановлено, що інспекцією ДАБК у Кіровоградській області в ході проведення відповідної перевірки ФОП ОСОБА_1 виявлено порушення вимог чинного законодавства у сфері містобудування при будівництві добудови до торгового центру по вул. Калініна у м. Знам’янці, Кіровоградської області, а саме: в порушення ст. 29 Закону України „Про планування і забудову територій” будівництво здійснювалось без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, також, виконуючи бідівельно-монтажні роботи з будівництва стрічкового фундаменту з бетонних блоків, зовнішніх несучих стін з пінобетонних боків з віконними та дверними отворами із залізобетонними перемичками, при цьому сертифікати на будівельні матеріали (фундаментні блоки, пінобетонні блоки, перемички)  не були надані (а.с. 6).

Згідно ст. 29 Закону України „Про планування і забудову територій” здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

 В той же день інспекцією ДАБК у Кіровоградській області відповідачу видано припис, яким запропоновано останньому з 5  червня 2009 року зупинити виконання будівельно-монтажних робіт; до 12 червня 2009 року надати до інспекції ДАБК у Кіровоградській області довідку про вартість робіт з будівництва добудови до торгового центру по вул. Калініна у м. Знам’янці, інформацію про підрядні організації, підприємства, фізичних осіб, що виконували будівельне – монтажні роботи, копії договорів підряду (субпідряду), укладених з цими організаціями підприємствами, фізичними особами; до 31 липня 2009 року оформити у встановленому порядку дозвіл на виконання будівельних робіт; про виконання пропису повідомити позивача у вказані терміни.

 6 липня 2009 року позивачем проведено позапланову перевірку відповідача на предмет виконання припису від  05.06.2009 року, за результатами якої складено акт №67/2009-3н та протокол про правопорушення у сфері містобудування (а.с.7, 9). З акту та протоколу вбачається, що позивачем продовжено будівельні роботи із спорудження вказаного об’єкту без отримання дозволу на виконання будівельних робіт та без затвердження проектної документації, чим не виконано вимоги п. 1, п. 3 припису від 05.06.2009 року.

Також, тим же числом винесено припис, яким повторно запропоновано зупинити будівельно-монтажні роботи та оформити дозвіл на виконання будівельних робіт (а.с.8).

9 липня 2009 року заступником начальника інспекції ДАБК у Кіровоградській області винесено постанову №626/2009-3н, відповідно до абз. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування”  на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 850 грн. (а.с.10).

 За своєю правовою природою передбачений абз. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” штраф є різновидом адміністративно-господарських санкцій, які є видом господарсько-правової відповідальності господарюючого суб’єкта.

 Згідно ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, тобто наявність в діянні (дії або бездіяльності) господарючого суб’єкта складу господарськ-правового правопорушення.

 Відповідно до абз. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” підприємства, їх об'єднання, установи та організації (далі - підприємства) незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту (далі - будівельні роботи), виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика, за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання приписів інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Із зазначеного слідує, що суб’єктом правопорушення, передбаченого абз. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” є підприємства, їх об'єднання, установи та організації (далі - підприємства) незалежно від форм власності, тобто юридичних осіб, і не встановлює адміністративно-господарську відповідальність для фізичних осіб, в тому числі фізичних осіб-підприємців.

Зазначений висновок кореспондується із преамбулою Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” згідно якої, даний Закон встановлює відповідальність за правопорушення у сфері містобудування саме для підприємств, їх об'єднань, установ та організацій всіх форм власності.

Відповідальність фізичних осіб, в тому числі за виконання будівельних робіт без дозволу, встановлена ст. 96 КУпАП.

 Посилання позивача на ст. 51 ЦК України, як на підставу поширення на фізичних осіб відповідальності передбаченої абз. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” судом не приймаються.  

Так, згідно ст. 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Як вказано вище Законом України „Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” встановлено виключний перелік суб’єктів, на яких поширюється дія ст. 1 даного Закону та зазначений нормативно-правовий акт не регулює підприємницьку діяльність юридичних осіб, а встановлює  відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування.

Крім того,  спірні правовідносини за своє природою є публічно-правовими, заснованими на принципі владно-управлінського підпорядкування господарюючого суб’єкта відповідному державному органу у сфері державного архітектурно-будівельний контролю, а тому згідно ч. 2 ст. 1 ЦК України положення даного Кодексу щодо майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Даний висновок кореспондується із положеннями ч. 2 ст. 238 ГК України, згідно якої види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позивачем протиправно притягнуто відповідача Ї фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 М до відповідальності згідно абз. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” і накладено штраф у розмірі 850 грн., а тому позовна вимога про стягнення суми несплаченого штрафу суперечить вимогам чинного законодавства і не підлягає задоволенню.  

 Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд,Ї

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.  

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови - з дня складання постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі – 02.11.09.

Суддя       (підпис)                                                       А. В. Сагун