Справа № 2-а-7044/09/1170  

Категорія статобліку – 2.11.8  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

26 жовтня 2009 року        Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:  

головуючого – судді Сагун А.В.;  

при секретарі – Джебко А.І.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді адміністративну справу  за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації в Кіровоградській області, Державної податкової інспекції в м. Кіровограді про визнання дій неправомірними та скасування рішення про застосування  фінансових (штрафних) санкцій №000286320 від 15.07.08.,-  

ВСТАНОВИВ:  

21 серпня 2009 року фізична особа – підприємець ОСОБА_1 (далі — ФОП ОСОБА_1),  звернулася в суд з адміністративним позовом до Державної податкової адміністрації в Кіровоградській області (відповідач 1), Державної податкової інспекції в м. Кіровограді (відповідач 2),  в якому просила визнати дії відповідачей неправомірними та скасувати рішення про застосування  фінансових (штрафних) санкцій №000286320 від 15.07.08.  

Заявлені позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що Державна податкова адміністрація у Кіровоградській області не має повноважень щодо здійснення контролю за діяльністю ФОП ОСОБА_1, а тому не може вносити її до плану своїх перевірок та проводити таку перевірку. Відповідно до вимог ст. ст. 9-10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» проведення вказаних перевірок відноситься до компетенції Державної податкової інспекції у м. Кіровограді. Перевірка проводилась з порушенням порядку проведення перевірок визначеним Закону України «Про державну податкову службу в Україні», перевіряючими не пред’являвся наказ або рішення суду про проведення перевірки. При перевірці в касі знаходилось 43 грн., а не 360 грн., як зазначено в акті перевірки. Рішення про застосування штрафних санкцій ФОП ОСОБА_1 не отримувала, в повідомлені про вручення поштового відправлення стоїть не її підпис, а копія корінця рішення від 15.07.08.була надана разом з копією позовної заяви ДПІ у м. Кіровограді.  

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі   з підстав зазначених у позовній заяві   .  

Представники відповідача 1, відповідача 2 у судовому засіданні, заперечили проти позовних вимог, просили відмовити в задоволенні позову.  

  Заслухавши думку позивача та представників відповідачів, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд  вважає, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити з наступних підстав.  

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про державну податкову службу" від 04.12.90. № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах, належать до системи органів державної податкової служби .  

Відповідно до ст. 4 зазначеного Закону визначена підпорядкованість органів державної податкової служби, а саме державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.  

Згідно із пунктом 1 статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на Державну податкову адміністрацію України покладено функцію безпосереднього виконання, а також організації роботи державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язаної із здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.  

Відповідно до положень ст. 9 зазначеного Закону, якою визначені функції ДПА в АР Крим, областях, м. Києві та Севастополі та ДПІ в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя), зазначені податкові органи (до яких відноситься і ДПА Кіровоградської області) виконують функції, передбачені ст. 8 цього Закону  з відповідними обмеженнями та виконують ті ж функції, що й ДПІ в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані ДПІ, якщо вони безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів.  

З вищенаведених норм Закону суд вважає, що твердження ФОП ОСОБА_1 про відсутність у ДПА в Кіровоградській області повноважень на здійснення контролю за додержанням податкового законодавства з боку платників податків, є таким що не ґрунтується на нормах чинного законодавства України.  

Статтею 15 Закону України ?ро застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначено, що контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби здійснюють контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

  Перевірки з питань здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання встановленого порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, проводяться відповідно до повноважень органів державної податкової служби, визначених Законом України „Про державну податкову службу в Україні”.  

Зокрема, пунктом 2 статті 11 цього Закону встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.  

Загальні умови і порядок контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) встановлені Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Так статтями 15 та 16 вказаного Закону визначено, що контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок.  

Слід зазначити, що статтею 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” визначені підстави та порядок проведення планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) і у зв’язку з цим, ці норми не поширюються на перевірки щодо контролю за дотриманням вимог Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, який регулює питання порядку проведення розрахунків і не відноситься до законодавства з питань оподаткування.  

При здійсненні контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), органи державної податкової служби керуються вимогами Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, яким контроль за проведенням готівкових розрахунків покладено на органи державної податкової служби, статтею 11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, в частині дотримання умов допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових перевірок та чинними наказами Державної податкової адміністрації України.  

Згідно підпункту 3.1 пункту 3 Методичних рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 27.05.2008 №355, працівниками органів ДПС відповідно до щомісячних планів органу державної податкової служби здійснюються планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти  та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій та позапланові перевірки у випадках, передбачених законодавством.  

За результатами проведеної перевірки складається акт. Форма акта перевірки наведена у додатку 1 до Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, затверджених наказом ДПА України від 12.08.2008 №534.

 Як слідує із змісту ст. 11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” для проведення планової перевірки співробітникам податкового органу необхідно пред’явити під розписку направлення на перевірку, яке видається на підставі плану-графіка, а не відповідного письмового наказу керівника. Згідно ч. 2 тієї ж статті ненадання направлення є підставою недопущення останніх до проведення перевірки.  

Як вбачається з пояснень сторін та матеріалів справи, планову перевірку позивача проведено   працівниками Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області головним державним податковим ревізором-інспектором Марцнюком В.В., та головним державним податковим ревізором-інспектором Жайворонком І.Г на підставі направлення № 1169 (а.с. 29) та №1173 (а.с. 30) від 25.06.08  .Зазанченні вищі направлення надані для ознайомлення бармену ОСОБА_4 про що свідчить її підпис (а.с.29,30). Барменом ОСОБА_4 співробітників податкового органу було допущено до проведення перевірки, акт перевірки від 27.06.08. нею підписано без зауважень (а.с. 38).

З огляду на зазначене суд не погоджується із позицією позивача про незаконність проведення планової перевірки з посиланнями на  ст. ст. 11-1, 11-2 Закону України Закону України „Про державну податкову службу в Україні”.  

  Також судом встановлено, що 27.06.08. працівниками державної податкової адміністрації у Кіровоградській області головним державним податковим ревізором-інспектором Марцнюком В.В., та головним державним податковим ревізором-інспектором Жайворонком І.Г на підставі направлення № 1169 (а.с. 29) та №1173 (а.с. 30) від 25.06.08. була проведена планова перевірка з урахуванням вимог п.2 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.90. №509-ХП (із змінами та доповненнями) та статей 15, 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.95. № 265/95 ВР в редакції від 01.06.2000 року № 1776-ІЇЇ (із змінами та доповненнями), щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктів підприємницької діяльності.  

За результатами перевірки складено акт від 27.06.08. №1128002131 (а.с.17), з якого вбачається, що в ході перевірки виявлено наступні порушення:  

- здійснення   розрахункові   операції   без   застосування   реєстратора  розрахункових операцій на загальну суму 360,0 грн.;  

- здійснення роздрібної торгівлі без придбання відповідного торгового  патенту;  

На підставі акту №002131 від 27.06.2008 року у відповідності до зазначених положень чинного законодавства 15.07.08 року начальник ДПІ у м. Кіровограді виніс рішення №0002852320 на суму 477,40 грн., рішення №0002862320 на суму 1800,00 грн. про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в загальній сумі 2277,40 грн. (а.с.41).  

Не погоджуясь з рішенням про застосування штрафних(фінансових) санкцій №0002862320 від 15.07.08. на суму 1800,00 грн.  за встановлене порушення п. 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", позивач оскаржив його в судовому порядку.  

Позивач зазначив, що сума готівкових коштів в розмірі 360 грн., виявлених в ході перевірки на місті розрахунку, лише частково складається з суми отриманої за проданий товар. Так, зазначена сума складається з 200 грн. наданих іншим суб’єктом господарювання СПД ОСОБА_5, як розмінна монета для музичного апарату, 85 грн. для обслуговування біотуалету, 30 грн. власні кошти бармена і лише 43 грн. це кошти отримані від продажу товару при придбанні якого не було видано розрахункового документу.  

Суд не погоджується з доводами позивача, з наступних підстав.  

Відповідно наданих до суду позивачем копій документів, а саме угоди від 10.06.08. між СПД ОСОБА_5 та ПП ОСОБА_1, накладної №2-44-01 від 10.06.08. СПД ОСОБА_5 передала ПП ОСОБА_1 250 грн., у вигляді розмінної монети номіналом 50 (п’ятдесят) копійок для музичного автомату (а.с.18,19).  

Однак, згідно з розписки наданої барменом Аверіна Вікторія Вікторівна, на момент перевірки 27.06.08. сума коштів на місці проведення розрахункових операцій складала 360 грн., в тому числі монети лише на суму 33 грн.  

Тобто,  наявність на місці розрахунку 27.06.08. коштів у розмірі 200 грн. монетою номіналом 50 (п’ятдесят) копійок для музичного автомату, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.  

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення.  

Позивачем не надано жодного належного доказу в підтвердження своїх заперечень щодо знаходження в касі лише 43 грн.  

Відповідно до підпункту 1статті 3 Закону України від 06.07.95 року N 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:  проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;  

Згідно до даних Акта перевірки в ході проведення перевірки позивача було здійснено закупівлю продукції на загальну суму 19 грн., вказана операція була здійснена без застосування реєстратора розрахункових операцій, розрахунковий документ не видавався. Ні місці проведення розрахунків РРО, розрахункова книжка відсутні.  

Таким чином, позивачем в порушення підпункту 1 статті 3 Закону України від 06.07.95 року N 265/95-ВР здійснено продаж товару без застосування РРО та видачі відповідного розрахункового документа.  

Згідно пункту 1 статті 17 Закону України від 06.07.95 року N 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.  

Як зазначено в Акті перевірки, сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків становила 360 грн. Зареєстрований і опломбований реєстратор розрахункових операцій, розрахункова книжка відсутні.  

Таким чином, податковим органом правомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції на підставі пункту 1 статті 17 Закону України від 06.07.95 року N 265/95-ВР в п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів.  

Виявленні факти порушення чинного законодавства, окрім акту перевірки, також підтверджуються іншими матеріалами справи, зокрема:, пояснювальною розпискою продавця ОСОБА_4 від 27 червня 2009 року (а.с.40), пояснювальною ОСОБА_4 від 27.06.09 року   (а.с. 40), актом перевірки правильності проведення розрахункової операції на місці реалізації товарів (надання послуг) від 27.06.2008 року (а.с.39), планом перевірок затвердженого першим заступником ДПА у Кіровоградській області 28.05.08. (а.с.31).  

Посилання позивача на те, що ним не отримано рішення про застосування фінансових санкцій        №0002862320 від 15.07.08.спростовується матеріалами справи.  

  Так, в матеріалах справи міститься копія повідомлення про вручення поштового відправлення, що відправлено 15.07.08. на ім’я ПП ОСОБА_1 за адресою, АДРЕСА_1., яке отримано 17.07.08. Також в матеріалах справи наявна копія фіскального чеку про оплату зазначеного поштового відправлення (а.с.41).  

  В повідомлені про поштове відправлення значиться місце проживання фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, що зазначена в свідоцтві про державну реєстрацію (а.с.15).  

  Суд погоджується із позицією відповідача, що позов подано з порушенням річного строку звернення до адміністративного суду.  

Так,  відповідно ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановлено цим Кодексом або іншими законами.  

При цьому, річний строк звернення до суду за захистом прав свобод і інтересів передбачений ч.2 ст.99 КАС України.  

Судом встановлено, що   згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, рішення про застосування фінансових санкцій селянське ПП ОСОБА_1 отримала 17.07.08. (а.с. 41).  

Позивач звернувся з адміністративним позовом до суду  05.08.09., про що свідчить штамп вхідної кореспонденції Кіровоградського окружного адміністративного суду (а.с.2), тобто с порушенням річного терміну передбаченого Кодексом.  

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.  

Позивач суду причини пропуску строку звернення до адміністративного суду не навів.    

З огляду на викладене та з врахуванням клопотання відповідача щодо застосування ч.1 ст.100 КАС України, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного належить відмовити з підстав пропущення строку звернення до суду.  

У зв’язку із відмовою у задоволенні адміністративного позову згідно ст. 94 КАС України, позивач не має права на відшкодування судових витрат. Витрат, які підлягають відшкодуванню на користь відповідача судом не встановлено.  

  Керуючись ст.ст., 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд,Ї  

ПОСТАНОВИВ:  

У задоволені адміністративного позову відмовити.  

  Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі проголошення вступної та резулятивної частин рішення, з дня складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви.  

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі  02.11.09.  

Суддя   (підпис)                                                                                                                                   А. В. Сагун