Судове рішення #6568330

Справа  №2-а-1250\09 р.  

 

П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  


6 листопада 2009 р.               м. Калуш  

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області  

В складі: головуючого-судді                 Миговича О.М.  

секретаря                         Мостової Ю.З.  

з участю: позивача             ОСОБА_1  

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Калуш справу за позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУМВС України у Івано-Франківській області про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення і закриття провадження в справі, суд –  


          в с т а н о в и в:  


  20.09.2009 року старшим інспектором ДПС Коломийського ВДАІ лейтенантом міліції ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 в тому ,що він 20.09.2009 року близько 17.00 год. в с.Шепарівці Коломийського району перевищив швидкість в населеному пункті на 33 км. за год., рухаючись зі швидкістю 73 км. за год. чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху. Швидкість вимірювалася приладом «Беркут». На підставі даного протоколу відповідачем винесено постанову серії АТ №015437 по справі про адміністративне правопорушення від 20.09.2009 р. ,якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та призначено стягнення у вигляді 255 грн.  штрафу.Вважаючи дану постанову незаконною ОСОБА_1 оскаржив її до  суду.  

  Позивач в судовому засіданні позов підтримав та суду пояснив, згідно постанови перевищення ним швидкості фіксувалося приладом «Беркут». Однак показники даного приладу не документуються, тому, що він не фіксує ні автомобіль ні часу перевищення швидкості.  

  Представник відповідача в судове засідання не зявився з невідомих суду причин,хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.  

  Суд,враховуючи вимоги ст.128 п.4 КАС України ,вважає ,що справу слід розглядати у відсутності представника відповідача на підставі наявних в ній доказів,яких достатньо для вирішення позову по суті.  

Суд, вислухавши доводи позивача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши інші докази по справі, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав: Відповідно до ст..71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Як вбачається із матеріалів справи, 20.09.2009 року відносно позивача відповідачем ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Згідно наведеного протоколу , позивач керував автомобілем в с.Шепарівці Коломийського району перевищив швидкість в населеному пункті на 33 км. за год., рухаючись зі швидкістю 73 км. за год. чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху. Швидкість вимірювалася приладом «Беркут» №0512191.  

Того ж дня, 20.09.2009 року відповідачем ОСОБА_2 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.  

У відповідності до ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху.  

Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення, до нього додається тільки постанова по справі про адміністративне правопорушення. Тому суд, враховуючи пояснення позивача, приходить до висновку, що вимірювач швидкості «Беркут» №0512191 не має функцій фото-, кінозйомки чи відеозапису. При цьому, з огляду на положення ст..251 КУпАП, ця норма носить імперативний характер щодо можливості використання тільки тих технічних приадів та засобів,які мають функції фото-, кінозйомки чи  відеозапису і можуть бути використані як доказ по справі.  

Таким чином, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем порушені вимоги наведеної норми, а також порушено положення ст..280 КУпАП. Так, відповідачем достеменно не  встановлено чи був винен саме позивач у вчиненому правопорушенні , враховуючи, що окрім показань вимірювача швидкості руху «Радіс» №2215 будь-яких інших доказів не наведено.  

Відповідно п.2.13. Інструкції «З організації провадження та діловодства у справах про адміністративні правопорушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення  безпеки руху», до протоколу , складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото-, відео- або інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів, та довідкові матеріали на власника транспортного засобу або особу, яка має право керування цим транспортним засобом. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що в порушення наведеного положення до нього не додано матеріалів на яких зафіксовано показання приладу, яким вимірювалася швидкість руху.  

Крім того ні в протоколі ні в постанові у справі про адміністративне правопорушення не наведено даних про допуск даного засобу вимірювальної техніки до застосування в Україні, повірку, похибки при вимірюваннях, що робить вимірювання незаконними у відповідності до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».  

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику  застосування судами України законодавства  у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено. Що зміст має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.  

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що позивачем були надані пояснення, згідно яких він не згоден із правопорушенням так як рухався зі швидкістю 76 км. за год..  

Незважаючи на те, що згідно ст..251 КУпАП, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у постанові винесеній відповідачем не наведено будь-якої оцінки вказаного доказу.      

При таких обставинах суд, вважає, що оскаржувана постанова від 20.09.2009р. є незаконною і підлягає скасуванню.  

На підставі ст. ст. 221,251, 283, 287, 293 КпАП України та керуючись ст. ст. 159 – 163 КАС України, суд –  


п о с т а н о в и в:  


Позов задоволити. Визнати незаконною та скасувати постанову серії  АТ  № 015437 від 20.09.2009 року  про накладення  255 грн. штрафу за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно   ОСОБА_1.  

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано в строк. У разі подачі заяви, але апеляційна скарга не була подана  в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.  

Заяву про апеляційне оскарження подається  до Львівського адміністративного апеляційного суду протягом 10-ти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20-ти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження через Калуський міськрайонний суд.    



Г о л о в у ю ч и й :  


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація