ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 65-в
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2009 року Справа № 2а- 5374/09/0870
10 год. 45хв.
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Батрак І.В.
при секретарі судового засідання Полтавець Д.В.
за участю представників:
позивача - Харламової О.О.
відповідача – Коршун В.В.,
відповідача – Венедіктов С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу
за позовом: Запорізького обласного відділенні Фонду соціального захисту інвалідів
до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунтех»
про: стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені, за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році.
ВСТАНОВИВ:
Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунтех» з вимогами про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 8499 грн. 72 коп. за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році.
У позовній заяві позивач вказав, що відповідачем не виконується норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, в зв`язку з чим позивачем були нараховані штрафні санкції, які не були сплачені ТОВ «Комунтех» у встановлений термін. Просить суд стягнути суму адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 8499,72 грн.
У судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали, зазначивши, що відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ і організацій встановлюється норматив робочих місць для інвалідів, а не їх працевлаштування. Забезпеченням є створення підприємством визначеної Законом кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів та інформування про це відповідних органів , на які законом покладено обов’язок працевлаштовувати інваліда на створене для нього підприємством робоче місце. ТОВ «Комунтех» вважає, що відповідно до встановлених законодавством обов’язків ними здійснювалися заходи щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів на підприємстві. Просить суд відмовити у задоволені позову
Суд вислухавши пояснення сторін, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:
ТОВ «Комунтех» є юридичною особою і відноситься до підприємств, яким, відповідно до ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлюється норматив робочих місць по працевлаштуванню інвалідів.
Відповідно до Положення про Фонд соціального захисту інвалідів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 р. N 1434, Фонд відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені.
Згідно із звітом ТОВ «Комунтех» про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік, середньооблікова численність штатних працівників облікового складу підприємства у 2008 році становила 33 особи, відповідно до ст.19 вищевказаного Закону відповідач у 2008 році повинен був створити 1 робоче місце для працевлаштування інваліда. Фактично, згідно з даними, наданими відповідачем у звіті, численність інвалідів-штатних працівників на підприємстві становить 1 інвалід, а не як зазначено у позові.
Як встановлено судом, інвалід працював у відповідача не повний рік, але вказаний Закон не пов’язує факт створення робочого місця з терміном праці інваліда у звітному періоді та датою прийняття його на роботу в даному періоді. Закон тільки вказує на факт роботи інваліда на підприємстві, отже згідно з наведеною нормою, суми, які просить стягнути позивач, є штрафними санкціями, які застосовуються за порушення законодавства діями чи бездіяльністю, тобто за неналежне виконання обов’язку , покладеного законом.
Відповідачем були виконані вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ, щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів в повному обсязі з метою недопущення господарського правопорушення ТОВ «Комунтех» були вжиті наступні заходи : визначені види виробництв та дільниць, де доцільно використовувати працю інвалідів; створені робочі місця відповідно до встановленого нормативу; включені вказані робочі місця до колективного договору підприємства; здійснюється систематичне інформування державної служи зайнятості та місцевих органів соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів; розроблено і затверджено інструкцією про робоче місце інваліда.
Відповідач протягом 2008 року тричі приймав участь в організованих Державною службою зайнятості «ярмарках вакансій», та давав згоду щоб їх вакансії розташовували у газеті «Регіон», проте жодного випадку спрямування органами працевлаштування інвалідів до ТОВ «Комунтех» не надходило. Що підтверджується листом Південного міжрайонного центру зайнятості від 30.10.2009 року за № 3064.
Також слід зазначити, що на виконання нормативу робочих місць у 2008р. на підставі наказу про прийняття на роботу №62 від 22.10.2008р. ТОВ «Комунтех» працевлаштовано інваліда 3 групи, який працює й дотеперішнього часу, дані про якого були подані в останньому звіті за 2008 рік.
Позивач не надав суду доказів відносно того, що компетентні органи, які займаються направленням інвалідів для працевлаштування, направляли інвалідів до відповідача для працевлаштування. Крім того відповідач також не надав доказів безпосереднього звернення інвалідів на підприємство з метою працевлаштування і відмови в такому працевлаштуванні.
Згідно з матеріалами справи інваліди до відповідача не направлялися і до відповідача не зверталися. Разом з тим, як свідчать матеріали справи, відповідач здійснював заходи щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, звертався до Південного міжрайонного центру зайнятості та надавав інформацію про наявність вакансій для інвалідів.
Згідно із ч.1 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ, згідно з якою забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі за умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ, встановлено, що для підприємств (об’єднань), установ і організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік , а якщо працює від 8 до 25 чоловік, -у кількості одного робочого місця.
Згідно зі ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ч.1 ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Відповідно до ч.8 ст.69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до Закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється Законом.
Відповідно до Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. N 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ , підприємства подають інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Крім того відповідно до ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою для застосування такої відповідальності учасника господарських відносин, є вчинене роботодавцем правопорушення в сфері господарювання. Відповідно до частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів ля недопущення господарського правопорушення.
Таким чином обов’язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов’язком підбирати, працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов’язок покладено на органи працевлаштування, перелічені в ч.1 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ, та неповідомлення органів працевлаштування інвалідів про
кількість робочих місць не дає правових підстав для стягнення з відповідача штрафних санкцій.
Керуючись ст.ст. 94, 158, 161-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволення позову Запорізького обласного відділенні Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунтех» про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені, за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році – відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова , якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а у разі складання постанови в повному обсязі – з дня складання в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова виготовлена в повному обсязі 05 листопада 2009 року.
Суддя І.В. Батрак