Справа №2-7837/09  

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України  

04 листопада 2009 року         Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:       головуючого                         Процько Я.В.,

      з участю секретаря                  Шевченко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:  

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що з відповідачем спільне життя не склалось. Сторони – люди різних характерів та поглядів на життя; стосунки між ними погіршились, спільного господарства не ведуть, не підтримують подружніх стосунків, проживають окремо; вони стали чужими людьми та втратили почуття любові, тому просить позов задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, посилаючись на мотиви вказані у позові та пояснив, що їх шлюб існує лише формально. Примирення він не хоче, тому що збереження сім’ї суперечитиме його інтересам.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала та не заперечила проти його задоволення.

Дослідивши та оцінивши зібрані докази по справі, суд встановив наступні обставини:

Між сторонами шлюб зареєстровано 12.10.1991 року в м.Тернопіль відділі ЗАГСу міськвиконкому, про що в Книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за №1542 та 12.10.1991 року видано свідоцтво про укладення шлюбу серія І-ИД №494270.

Від даного шлюбу в подружжя народились діти: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

З пояснень ОСОБА_1 слідує, що збереження сім’ї суперечитиме його інтересам.

Відповідно до ч.2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження сім’ї суперечитиме інтересам одного з них.

Проаналізувавши докази в їх сукупності, суд вважає, що вжиття заходів для примирення сторін є недоцільним, оскільки стосунки між сторонами погіршились, спільного господарства не ведуть, не підтримують подружніх стосунків, проживають окремо, подальше збереження сім’ї суперечитиме інтересам позивача, а тому позов слід задовольнити, а шлюб між сторонами розірвати.

Крім цього, суд вважає, що витрати по сплаті державного мита при одержанні свідоцтва про розірвання шлюбу а органах реєстрації актів цивільного стану слід покласти на позивача, а відповідача звільнити від сплати державного мита.

Керуючись ст.ст. 10, 11 ч.1, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 104, 105, 110, 112 СК України, суд, -  

ВИРІШИВ:  

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 12.10.1991 року в м.Тернопіль відділі ЗАГСу міськвиконкому, актовий запис №1542.  

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану стягнути державне мито в розмірі одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян з позивача ОСОБА_1, звільнивши від сплати державного мита відповідача ОСОБА_2

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня оголошення рішення .

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Тернопільської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий           підпис:  

Копія вірна.

Суддя Тернопільського  

міськрайонного суду                 ОСОБА_4