Справа № 2-63/10

Провадження № -

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №2-291/08

04 серпня 2009 року Карлівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді ' ОСОБА_1.

при секретарі Козловій Т.В.

з участю позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Карлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, - ‘

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом і просить суд поділити їхнє спільне з відповідачем майно і виділити йому Уз частину квартири за № 10, що знаходиться в м. Карлівка Полтавської області по вул. 60- річчя Жовтня в будинку під номером 10/1. Окрім того позивач просить суд визнати за ним та відповідачем по 1/2 частини вищевказаної квартири і стягнути з відповідача на його користь витрати по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і витрати по оплаті правової допомоги адвоката.

У позовній заяві позивач посилається на те, що він перебував у шлюбі з відповідачем з 21 травня 1988 року по 05 листопада 2008 року. Розірвання шлюбу зареєстровано у відділі реєстрації актів цивільного стану Кантівського районного управління юстиції Полтавської області, актовий запис за № 106. 24 листопада 2000 року під час перебування у шлюбі він з відповідачем придбали квартиру за № 10, що знаходиться в житловому будинку № 10/1 по вул. 60-річчя Жовтня в м. Карлівка Полтавської області та належить їм на праві спільної сумісної власності. Право власності на зазначене нерухоме майно також підтверджується технічним паспортом на квартиру, що виданий КП Полтавське БТІ «Інвентаризатор». Перед розірванням шлюбу вони з відповідачем домовились про добровільний поділ спірної квартири, однак після розлучення відповідач відмовилась поділити спільне нерухоме майно. Він неодноразово намагався вирішити дане питання в позасудовому порядку. Проживання в спірній квартирі разом із відповідачем неможливе, у зв’язку із несумісністю характерів та прямого небажання жити разом. Він має намір продати трикімнатну квартиру, а за отриману від продажу половину коштів купити собі житло. Відповідно до ст. 60, ч. І ст. 70 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності і у разі його поділу частки дружини та чоловіка є рівними. Тому він просить суд поділити їхнє з відповідачем нерухоме майно в рівних частках. Згідно п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюЩ розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» у коли неподільні речі не можуть бути реально поділені між подружжям відповідно часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального залишає майно у їх спільній частковій власності. Оцінка майна вказана за погод^Ц відповідачем, з врахуванням 30 % зносу.

В судовому засіданні позивач частково змінив позовні вимоги в сторону зменшення і відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача витрат по сплаті судового збору, витрат на інформаційно-технічне та витрат по оплаті правової допомоги адвоката. В іншій частині позивач позовні вимоги підтримує і просить суд їх задовольнити. Відповідач позов визнає і не заперечує проти задоволення позовних вимог,зі змінами ,внесиними позивачем в судовому засіданні. Вона не заперечує проти визнання права власності за позивачем на 1/2 частину спільного майна, а саме квартири за № 10 що знаходиться в м. Карлівка Полтавської області по вул. 60- річчя Жовтня в бу. під номером 10/1.

Суд, заслухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, вважає,що позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.. 60 СК України майно, набуте подружжям за часшлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежновід того що один з них не мав самостійного заробітку. Кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального о користування ,є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст.. 61 СК України об’єктом права спільної сумісної власності може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до ст.. 70 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частики майна дружини та чоловіка є рівними якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Як вбачається із договору купівлі-продажу серії АВО № 202674 від 24.11.2000 посвідченого приватним нотаріусом Карлівського районного нотаріального округу ОСОБА_4,ОСОБА_3В, купила квартиру № 10, що знаходиться в м. Карлівка Полтавської області по вул. 60- річчя Жовтня, в житловому будинку № 10/1, під час перебування в шлюбі ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії 1-КЕ № 04512. Таким чином ОСОБА_3 будучи у шлюбі з ОСОБА_2 придбали квартиру в якій вони спільно проживали в подальшому, яка належить їм на праві спільної сумісної власності.

Керуючись ст.ст 328,370,372,1226,1261,1262,1278 ЦК України,ст.ст. 57,60,13,174-175,212-215 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3, право власності за кожним по 1/2 частині квартири під № 10/1,що знаходиться в житловому будинку № 10/1 по вул. 60-річчя Жовтня в м. Карлівка Полтавської області.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення . Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя М.Чолан