Справа № 761/4025/17

Провадження № 2/761/3633/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2017 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Ющенко Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання права та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

06.02.2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання права на вимоги за договором банківського вкладу № 300937/2386/370-14 від 21.01.2014 року на суму 7000,00 дол. США за кожним з них, а також про зобов'язання здійснити на їх користь відповідні виплати.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21.01.2014 року між ОСОБА_5 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» укладено договір банківського вкладу «Нові гроші» № 300937/2386/370-14, за умовами якого ОСОБА_5 розмістила на рахунку ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» грошові кошти з врахуванням поповнення в сумі 55000,00 дол. США. На підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 року № 612 «Про віднесення ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 17.09.2015 року № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Згідно з постановою Правління Національного банку України від 17.12.2015 року № 898 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.12.2015 року № 230 «Про початок процедури ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», за умовами якого в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» з 18.12.2015 року розпочато процедуру ліквідації. При цьому, 23.06.2015 року та 25.06.2015 року між ОСОБА_5 та відповідачами були укладені окремі договори відступлення права вимоги, за умовами яких ОСОБА_5 відступає, а відповідачі набувають право вимоги виконання зобов'язань, належне їй за вказаним договором банківського вкладу, а також відповідачі одержують право замість ОСОБА_5 вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за договором банківського вкладу, а саме передачі частини банківського строкового вкладу (депозиту) «Нові гроші» та сплати грошових коштів в сумі 7000,00 дол. США. Оскільки до позивачів перейшло право вимоги за договором банківського вкладу, останні неодноразово звертались до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» із заявами про визнання за ними права на вклад та виплату гарантованої законом суми 7000,00 дол. США кожному з позивачів, однак їм було відмовлено. Враховуючи вказані обставини та з метою відновлення свого порушеного права позивачі звернулись до суду з вказаним позов.

Представник позивачів у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно положень ч.ч.1, 2 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 21.01.2014 року між ОСОБА_5 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено договір банківського вкладу «Нові гроші» № 300937/2386/370-14, за умовами якого між ОСОБА_5 розмістила на депозитному рахунку банку № 2635.7.162947.001 депозитний вклад у сумі 55000,00 дол. США з врахуванням поповнення на строк з 21.01.2014 року по 26.01.2015 року зі сплатою 11,00% річних.

Судом встановлено, що після закінчення строку дії вищевказаного договору сума вкладу та нарахованих відсотків ОСОБА_5 банком повернуті не були.

Разом з тим, 24.06.2015 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було укладено окремий договір відступлення права вимоги, за умовами яких ОСОБА_5 відступає, а ОСОБА_1 набуває право вимоги виконання зобов'язань, належне їй за вказаним договором банківського вкладу, а також ОСОБА_1 одержує право замість ОСОБА_5 вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за договором банківського вкладу, а саме передачі частини банківського строкового вкладу (депозиту) «Нові гроші» та сплати грошових коштів в сумі 7000,00 дол. США.

24.06.2015 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було укладено окремий договір відступлення права вимоги, за умовами яких ОСОБА_5 відступає, а ОСОБА_2 набуває право вимоги виконання зобов'язань, належне їй за вказаним договором банківського вкладу, а також ОСОБА_2 одержує право замість ОСОБА_5 вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за договором банківського вкладу, а саме передачі частини банківського строкового вкладу (депозиту) «Нові гроші» та сплати грошових коштів в сумі 7000,00 дол. США.

25.06.2015 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було укладено окремий договір відступлення права вимоги, за умовами яких ОСОБА_5 відступає, а ОСОБА_3 набуває право вимоги виконання зобов'язань, належне їй за вказаним договором банківського вкладу, а також ОСОБА_3 одержує право замість ОСОБА_5 вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за договором банківського вкладу, а саме передачі частини банківського строкового вкладу (депозиту) «Нові гроші» та сплати грошових коштів в сумі 7000,00 дол. США.

25.06.2015 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було укладено окремий договір відступлення права вимоги, за умовами яких ОСОБА_5 відступає, а ОСОБА_4 набуває право вимоги виконання зобов'язань, належне їй за вказаним договором банківського вкладу, а також ОСОБА_4 одержує право замість ОСОБА_5 вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за договором банківського вкладу, а саме передачі частини банківського строкового вкладу (депозиту) «Нові гроші» та сплати грошових коштів в сумі 7000,00 дол. США.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України обсяг прав, що переходять до нового кредитора у зобов'язанні до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом з тим, як встановлено у судовому засіданні та є загальновідомою обставиною на підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 року № 612 «Про віднесення ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 17.09.2015 року № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», згідно з яким з 17.09.2015 року в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Згідно з постановою Правління Національного банку України від 17.12.2015 року № 898 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.12.2015 року № 230 «Про початок процедури ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», за умовами якого в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» з 18.12.2015 року розпочато процедуру ліквідації.

Відповідно до ч.1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаним злочинним шляхом, або фінансування тероризму, передбачених законом.

Тобто, випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.

При цьому, процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон), який є спеціальним законом, що регулює дані правовідносини.

Так, відповідно до положень ч.1, п.1 ч.5 ст. 36 Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. Під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та кредиторів банку.

При цьому, п.1 ч.6 ст. 36 Закону визначено, що обмеження, встановлене п.1 ч.5 ст. 36 Закону, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Згідно положень ч.ч.1, 2 ст. 26 Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Крім того, відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» ліквідація банку - процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Частиною 5 ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Положеннями ч.1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено повноваження уповноваженої особи Фонду, яка з дня свого призначення, зокрема складає реєстр акцептованих вимог кредиторів та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

При цьому, після затвердження переліку вимог кредиторів їх задоволення здійснюється в порядку, встановленому ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Таким чином, оскільки з 17.09.2015 року в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» розпочата процедура ліквідації, вкладник має право отримати належну йому суму банківського вкладу виключно у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та підзаконними актами до нього, відповідно до встановленого порядку.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у постанові від 21.01.2016 року в справі № 6-2001цс15.

Судом встановлено, що вимоги ОСОБА_5 у встановленому законом порядку на суму 653058,09 грн. було включено до реєстру кредиторів, а такожбуло виплачено Фондом гарантування вкладів фізичних осіб гарантовану суму в розмірі 9164,81 грн. (200000,00 грн.).

Звертаючись з позовом до суду, позивачі, як на підставу для задоволення своїх вимог до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання за ними права вимоги за договором банківського вкладу та виплату належних їм сум вкладів, посилається на положення ЦК України та вказує, що через дії відповідачів вони, як вкладники, внаслідок відступлення права вимоги за договором банківського вкладу, позбавлені можливості отримати належні їм грошові кошти.

Відповідно до п.п.3, 4 ч.1 ст. 3 Закону, вкладник - фізична особа, яка має вклад в учасника (тимчасового учасника) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Разом з тим, оскільки між позивачами та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» договори банківського вкладу не укладались, при цьому, Законом не передбачено визнання вкладниками внаслідок укладення договору відступлення права вимоги, а тому останні у відповідності до вимог закону вкладниками не вважаються та не мають права на отримання у розумінні положень Закону гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом ОСОБА_5 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладом.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що діяльність відповідача регулюється спеціальним законодавством, суд вважає, що до правовідносин, які виникли між сторонами не може бути застосовані положення ЦК України, що регулюють договірні зобов'язання, умови їх виконання та наслідки, що настають у зв'язку з їх порушенням. Крім того, приймаючи до уваги те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб покладені на нього законом зобов'язання перед вкладником ОСОБА_5 виконує в повному обсязі у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», при цьому враховуючи, що позивачі у розумінні положень Закону вкладниками не вважаються та права на отримання гарантованої суми відшкодування коштів не мають, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання права та зобов'язання вчинити дії, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 3, 8, 10, 11, 57-60, 79, 88, 169, 208, 209, 212-215, 218, 293, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання права та зобов'язання вчинити дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: