Справа № 2а - 381/09

П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

І  М  Е  Н  Е  М            У  К  Р  А  Ї  Н  И

26  жовтня 2009 року           Жовківський районний суд Львівської області  в складі  

Головуючої   судді Копняк С.М.

при секретарі           Мариняк Н.В.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовкві цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації у Львівській області про визнання дій неправомірними, зобов»язання відповідача нарахувати та провести виплату державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років

В    С    Т    А    Н    О     В    И    В    :

ОСОБА_2 звернулась з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації Львівської області в якому просить визнати дії відповідача щодо відмови у нарахуванні допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років неправомірними; зобов»язати відповідача нарахувати та провести виплату державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в повному розмірі, а саме за період з 01.01.2007 року по 05.11.2008 в сумі  9197,80 гривень.          

Позивачка в позовній заяві зазначає, що їй всупереч вимог ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та п.3 ст.22 ОСОБА_3 України допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалась не в повному обсязі.

В судове засідання позивачка не з»явилась.Подала до суду заяву в якій просила справу розглядати у її відсутності.  

Відповідач, просив позов не задовольняти, в запереченнях проти адміністративного позову зазначив, що згідно ст. 4 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. Згідно ст. 21 Бюджетного кодексу України, кошти бюджету, які отримують фізичні особи, надаються їм лише через розпорядника бюджетних коштів. Головним розпорядником бюджетних коштів виступає Міністерство праці та соціальної політики України. Збільшення розміру допомоги можливе за умови суттєвого збільшення фінансування з Державного бюджету та внесення змін до інших нормативно-правових актів, згідно яких проводиться виплата даної допомоги, оскільки призначення та виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється виключно за кошти Державного бюджету. Відповідач позбавлений права самостійно визначати розмір оскаржуваної допомоги. Порядок виплати допомоги по догляду за дитиною здійснювався відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст.56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».

Справа розглядається у відповідності до вимог ч.4 ст.128 КАС України, на основі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Спірні правовідносини регулюються ОСОБА_3 України, Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII, з наступними змінами та доповненнями, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007.

Позивач має на утриманні сина ОСОБА_4»яна, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( свідоцтво про народження серії 1-СГ № 081258 від 23.11.2006р.).

Згідно із положеннями ч.1 ст. 15 Закону України « Про державну допомогу сім'ям з дітьми», в редакції, що діяла до набрання законної сили Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік » допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Положення згаданої норми зупинялися на 2007 рік, з урахуванням пункту 14 статті 71 Закону України від 19.12.2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Позивач правомірно визначив відповідача у даній справі - Управління праці та соціального захисту населення Жовківської райдержадміністрації Львівської області, на якого законодавством (ст. 5 згаданого Закону) покладено обов'язок виплачувати державну соціальну допомогу, і вважає, що за період з 01.01.2007 по 05.11.2008 року  згадана соціальна допомога виплачувалась не в повному обсязі.

Такі дії відповідача обумовлені тим, що законами України про Державний бюджет України на відповідні роки норми згаданої статті зупинялись.

Суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання державної соціальної допомоги, будуються на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, скріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.

При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання допомоги згідно Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обгрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Згідно із положеннями статті 12 Європейської соціальної хартії від 3 травня 1996 року, яка ратифікована Законом України № 137-V від 14 вересня 2006 року метою забезпечення ефективного здійснення права на соціальне забезпечення Сторони зобов'язуються: започаткувати систему соціального забезпечення або підтримувати її функціонування;  підтримувати систему соціального забезпечення на задовільному рівні, принаймні на такому, який дорівнює рівню, необхідному для ратифікації Європейського кодексу соціального забезпечення; докладати зусиль для поступового піднесення системи соціального забезпечення на більш високий рівень; вживати заходів шляхом укладання відповідних двосторонніх і багатосторонніх угод або в інший спосіб і відповідно до умов, визначених у таких угодах, для забезпечення: рівності між їхніми власними громадянами та громадянами інших Сторін у тому, що стосуються прав на соціальне забезпечення, включаючи збереження пільг, які надаються законодавством про соціальне забезпечення, незалежно від пересування захищених осіб по територіях держав Сторін; надання, збереження та поновлення прав на соціальне забезпечення такими засобами, як сумарний залік періодів страхування або роботи, що були здійснені за законодавством кожної зі Сторін.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини (дата підписання Україною 21.02.1990 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) Україна зобов'язалася забезпечити дитині такий захист її піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів, чи інших осіб, які відповідають за неї за законом і з цією метою вживають всіх необхідних законодавчих та адміністративних заходів.

Відповідно до частини 2 статті 3 ОСОБА_3 України - права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Статтею 8 ОСОБА_3 України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_3 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_3 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_3 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_3 України гарантується.

Як вбачається з Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп 2007 «У справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності ОСОБА_3 України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік », положення абзацу третього частини другої ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було встановлено  допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, шо дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленою для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України не відповідає ОСОБА_3 України, тобто є неконституційним.

Статтею 152 ОСОБА_3 України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають силу з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тому дії відповідача при розрахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку у 2007 році слід визнати протиправними.

Таким чином, враховуючи зазначене рішення КСУ, при розрахунку розміру допомоги  по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку слід керуватися ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

З приводу позовних вимог щодо здійснення перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період часу до 09.07.2007р. суд приходить до висновку у необхідності відмови в задоволенні таких вимог мотивуючи своє рішення тим, що рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007р. не має зворотної дії в часі.

Щодо розміру допомоги в 2008 році то,   рішенням Конституційного Суду України  № 10-рп/08 від 22.05.2008 року не було визнано неконституційним положення п. 23  розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України"  Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік", яким вносились зміни в ст.13  Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", де слова «не застрахована в системі загальнообов»язкового державного соціального страхування» - виключено, а ч. 1 ст. 15 цього закону зазначала, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.  

Нарахування такої допомоги з 01.01.2008р., не застрахованим та застрахованим особам, регулюється ЗУ «Про державну допомогу сім»ям з дітьми».

Однак, рішення КСУ по справі № 6-рп/2007 не можуть регулювати правовідносини, що виникли в 2008 році, тому з врахуванням вищесказаного суд приходить до висновку, про необгрунтованість позовних вимог щодо стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  за 2008 рік.

Таким чином,  позивачу  необхідно тільки  перерахувати та зобов»язати відповідача виплатити розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка повинна була сплачена в 2007 році, починаючи з 09.07.2007 року ( часу набрання законної сили Рішенням КСУ  № 6-рп/2007) і по 31.12.2007 року.

Оскільки Управління праці та соціального захисту населення проявило бездіяльність щодо законодавчо визначеного обов'язку вчинити дії, пов'язані з перерахунком допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, суд не може здійснювати розрахунок суми допомоги, оскільки це відноситься до повноважень відповідача, а лише має право зобов'язати його вчинити дії щодо перерахунку допомоги відповідно до вимог ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».  

Відповідно до ч.4 ст.99 КАС України, якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб»єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб»єкта владних повноважень. У судовому засіданні встановлено, що з приводу порушення її прав щодо отриманої нею допомоги вона звернулась до відповідача 05.08.2009 р. і отримала відповідь на заяву 06.08.2009р., тому суд вважає, що позивачкою не пропущено строк для звернення до суду  з заявою.

З наведених підстав суд вважає, що позов слід задовольнити частково, а саме зобов»язати відповідача перерахувати та виплатити недоотриману допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3 річного віку на користь позивачки за період з 09.07.2007 по 31.12.2007р., а відмову в цьому відповідача - УПСЗН Жовківської РДА Львівської області – визнати неправомірною.

Керуючись ст.ст. 7-14, 71, 99, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соцзахисту населення Жовківської районної державної адміністрації Львівської області щодо відмови нарахувати та виплатити заборгованість із допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_5»яном Олеговичем, ІНФОРМАЦІЯ_1, в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, в розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років, а в іншій частині позову – відмовити за безпідставністю.

Зобов»язати Управління праці та соцзахисту населення Жовківської районної державної адміністрації Львівської області нарахувати та провести виплату недоплаченої допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_5»яном Олеговичем, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року в розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років, а в іншій частині позову – відмовити за безпідставністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.  

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом 10 днів з дня її проголошення, апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк,, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення зазначених строків, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.  

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.  

У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: