Справа № 128/1745/17 Провадження № 22-ц/772/2184/2017Головуючий в суді першої інстанції Ганкіна І. А.

Категорія 46Доповідач Міхасішин І. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого: Міхасішина І.В.

Суддів: Войтка Ю.Б., Стадника І.М.,

За участю секретаря: Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 13 липня 2017 року про повернення позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення права користування житловим будинком, -

в с т а н о в и л а :

В липні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 по позбавлення права користування житловим будинком по АДРЕСА_1

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області позовну заяву ОСОБА_4 залишено без руху з підстав несплати судового збору, а також невідповідності заяви вимогам ст. 119 ЦПК України.

ОСОБА_2 надано строк на усунення недоліків позовної заяви: сплати судового збору за вимогою майнового характеру згідно з вартістю земельної ділянки станом на момент звернення з позовом та доплати судового збору за вимогою немайнового характеру, а також зазначення доказів на підтвердження обставин, викладених у позові, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали без руху.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 13 липня 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто позивачеві.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгялду справи повідомлявся належним чином.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції дійшла висновку про те, що скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що позивач належним чином та в повному обсязі не усунула недоліки позовної заяви, які були підставою для залишення позовної заяви без руху, а саме не сплатила судовий збір.

З такими висновками суду першої інстанції погодитися неможливо.

Суд першої інстанції залишаючи позовну заяву без руху виходив з того, що позивач заявила вимоги майнового і немайнового характеру, які повинні бути оплачені за ставками, встановленими для позовів майнового і немайнового характеру, при цьому, додана до позовної заяви квитанція про сплату судового збору №0.0.790239271.1 від 20.06.2017 була раніше врахована по системі АСДС КП «Д-3» у справі №128/1584/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення права користування житловим будинком.

Так, при подачі позовної заяви 04 липня 2017 року ОСОБА_2 додала квитанцію №0.0.790239271.1 від 20.06.2017 року про сплату судового збору на суму 640 грн. (а.с. 28).

Старшим секретарем Вінницького районного суду Вінницької області Сидоруком В.В. після проведення звірки виявлено, що судовий збір, сплачений згідно із квитанцією №0.0.790239271.1від 20.06.2017 року був врахований раніше, а саме при подачі позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення права користування житловим будинком (справа №128/1584/17) (а.с. 7).

13 липня 2017 року ОСОБА_2 подала до суду письмові пояснення, в яких вказала, що дійсно раніше зверталася з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення права користування житлом, до якого була подана вищевказана квитанція від 20.06.2017 року №0.0.790239271.1, однак позовна заява по суті не розглядалася і була повернута за заявою її представника. Оскільки позовна заява була повернута, а не залишена без розгляду, при повторному звернені до суду попередньо сплачений судовий збір повинен бути врахований, а не сплачуватися повторно на загальних підставах.

Крім того, зазначала, що предметом позовних вимог є позбавлення права користування житлом, що є вимогою немайнового характеру, тоді як земельна ділянка, про яку зазначено в ухвалі без руху - не є предметом позовних вимог. Водночас на виконання вимог ст. 119 ЦПК України позивачем в позові зазначені докази, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, та додані відповідні докази.

Відповідно до ст. 1 , ч.1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ч.ч.1, 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно із роз'ясненнями, наданими в п. 26 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 платіжні доручення про сплату судового збору подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 раніше зверталася з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення права користування житловим будинком (справа №128/1584/17).

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 29 червня 2017 року позовну заяву повернуто позивачеві до відкриття провадження у справі на підставі п.1 ч. 3 ст. 121 ЦПК України - за заявою представника позивача про повернення позовної заяви.

Відповідно до п. 22.2. Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, Апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17. 12.13.№ 173 у разі повернення заяви з підстав інших, ніж у зв'язку з непідсудністю заяви цьому суду, а також у разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу чи в разі повернення заяви про забезпечення позову копія ухвали невідкладно надсилається рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення або видається під розписку позивачеві/заявникові чи представнику позивача/заявника.

Оригінал заяви разом із доданими до неї документами повертаються після набрання ухвалою законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі № 128/1584/17 не відкривалося, розгляд позовної заяви не проводився, оригінал квитанції №0.0.790239271.1 від 20.06.2017 було повернуто ОСОБА_2

04 липня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до того ж суду з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення права користування житловим будинком, тобто з позовом про той самий предмет і між тими ж сторонами.

Сплачений ОСОБА_2 20.06.2017 судовий збір в розмірі 640 грн. зарахований до спеціального фонду Державного бюджету.

Таким чином, у випадку повернення позовної заяви до відкриття провадження у справі, до повторно поданого позову може бути доданий первісний документ про сплату судового збору, якщо його не було повернуто, оскільки це не суперечить вимогам законодавства, і не призводить до втрат відповідного бюджету, а тому квитанція про сплату судового збору від 20.06.2017 року № 0.0.790239271.1 є належним доказом сплати судового збору за подання позовної заяви 04.07.2017 року у справі № 128/1745/17.

Також колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що предметом позовних вимог ОСОБА_2 є вимоги майнового і немайнового характеру.

Вимога про позбавлення права користування житловим приміщенням належить до вимог немайнового характеру. Інших вимог ОСОБА_2 не заявляла, зокрема, земельна ділянка, яку зазначив суд в ухвалі про залишення позову без руху не є предметом цього спору.

Відповідно до п. 1.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 640 грн.

Суд першої інстанції неналежним чином встановив характер спірних правовідносин та заявлених вимог.

Оскільки судом першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у справі були порушені норми процесуального права, ухвала суду підлягає скасуванню з передачею на новий розгляд питання про відкриття провадження у справі.

Враховуючи наведене, керуючись, ст. ст. 307, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 13 липня 2017 року скасувати, а вирішення питання про відкриття провадження у справі передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: /підпис/ І.В. Міхасішин

Судді: /підпис/ Ю.Б. Войтко

/підпис/ І.М. Стадник

Згідно з оригіналом: