Справа № 2а-2168
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 жовтня 2009 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Ольховського Є. Б.
при секретарі Ященко Є.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського обласного війскомату, зацікавлена особа: Міністерство оборони України про стягнення страхової суми та відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив зобов'язати відповідача виплатити страхову суму за втрату працездатності у розмірі 1700 гривень, відшкодувати моральну шкоду у розмірі 2000 грн. В обґрунтування позову вказано, що він у грудні 2005 року звільнений з військової служби. У травні 2006 року позивачу встановлена третя група інвалідності по захворюванню, пов'язаному з проходженням військової служби, через що ним отримана страхова сума у розмірі 50% від страхового платежу, що склала 4250 грн., державного обов'язкового особистого страхування військовослужбовців. Позивач також зазначає, що у квітні 2008 року йому встановлена ІІ група інвалідності по захворюванню, пов'язаному з проходженням військової служби, через що виплаті підлягає додатково виплата страхової суми у розмірі 1700 гривень, тобто різниця між отриманою у 2006 році суми в розмірі 50% та належною у 2008 році 70%. Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" відмовила приймати матеріал щодо здійснення додаткової виплати, мотивуючи відсутністю договору з Міністерством оборони України, та здійсненням грошового забезпечення військовослужбовців без участі страхових компаній. На звернення позивача, Міністерство оборони України та Харківський обласний військовий комісаріат підтвердили, що право на здійснення виплати позивач має, однак механізм його реалізації не визначений. Вказаною бездіяльністю відповідач, на думку позивача, завдав йому моральної шкоди, яку останній оцінив у 2000 грн. На підставі викладеного, позивач просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
У судовому засіданні позивач адміністративний позов підтримав у повному обсязі та просив суд його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача та зацікавленої особи - Міністерства оборони України у судовому засіданні проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечував в повному обсязі, на підтвердження своєї позиції вказав наступне. Позивач звільнений з військової служби у грудні 2005 року. Після звільнення позивача з військової служби, у травні 2006 року, йому встановлена третя група інвалідності, пов'язана з проходженням військової служби, через що йому НСАК "Оранта" виплачено страхову суму у розмірі 50% від страхового платежу, що склало 4250 грн., державного обов'язкового особистого страхування військовослужбовців у відповідності діючої на той час редакції ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". З 01.01.2007 року діє нова редакція Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", однак її дія не поширюється на правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем з приводу виплати страхових сум з державного обов'язкового особистого страхування військовослужбовців. Одночасно змінений порядок здійснення таких виплат, на сьогоднішній день особам, що набули право на виплати у 2007 році, виплати здійснюються безпосередньо військовими комісаріатами, на підставі рішення відповідної комісії Міністерства оборони України, в той час як до 01.01.2007 року Міністерство оборони України перераховувало кошти до НАСК "Оранта". Однак, для осіб, що звільнені зі служби до 01.01.2007 року на теперішній час не визначений механізм здійснення таких виплат. Таким чином, відповідач - Харківський облвійськкомат внаслідок відсутності встановленого порядку здійснення виплат страхових сум з державного обов'язкового особистого страхування військовослужбовців, що звільнені з військової служби до 01.01.2007року, не має можливості здійснювати виплати ОСОБА_1 На підставі викладеного, представник відповідача та зацікавленої особи в задоволенні позову просив відмовити.
Вислухавши пояснення позивача, пояснення і заперечення представника суб'єкту владних повноважень - відповідача - Харківського облвійськкомату і зацікавленої особи Міністерства оборони України, вивчивши матеріали справи та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_2 у грудні 2005 року звільнений з військової служби та 31.05.2006 року йому медико - соціальної експертною комісією встановлена третя група інвалідності з захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби і 50 % ступінь втрати працездатності.
В силу діючої станом на травень 2006 року (встановлення позивачу групи інвалідності і 50% ступеня втрати працездатності) редакції ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців" та у відповідності до Умов державного обов'язкового особистого страхування військовослужбовців і військовозобов'язаних, призваних на збори, і порядок виплат їм та членам їх сімей страхових сум, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 р. №488, позивачу НАСК "Оранта" виплачена страхова сума у розмірі 50% від страхового платежу, що склала 4250 грн., державного обов'язкового особистого страхування військовослужбовців.
Медико - соціальною експертною комісією, 14.04.2008р. позивачу встановлена ІІ група інвалідності з захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби і 70 % ступінь втрати працездатності по раніш встановленому захворюванню.
У травні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_3 фінансів Міністерства оборони України з питання виплати страхової суми у розмірі 20%, як різниці між 50% раніше виплаченої суми та 70% належної суми, як інваліду 2 групи згідно постанови КМ України від 19 серпня 1992 року № 488.
ОСОБА_3 фінансів Міністерства оборони України від 20.05.2008р. №248/6/С/6853/1079 позивачу відмовлено у здійсненні виплат, зазначено, що у зв'язку зі змінами з 01.01.2007 року у законодавстві України стало неможливим проведення виплат НАСК "Оранта", а проведення виплат страхових сум безпосередньо Міністерством оборони України суперечить вимогам чинного законодавства. Крім того, на даний час не визначений механізм погашення заборгованості з виплат страхових сум з державного обов'язкового особистого страхування військовослужбовців.
Приходячи до висновку про відмову позивачу в задоволенні його позовних вимог суд виходить з наступних підстав.
Статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції цього закону станом на травень місяць грудень (місяць встановлення позивачу групи інвалідності та втрати працездатності) 2006 року військовослужбовці, а також військовозобов'язані, призвані на збори, підлягали державному обов'язковому особистому страхуванню на випадок загибелі або смерті в розмірі 100-кратного мінімального прожиткового рівня населення України на час загибелі або смерті, а також в разі поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби (зборів), у розмірі, залежному від ступеня втрати працездатності, що визначається у відсотковому відношенні від загальної суми страхування на випадок загибелі або смерті.
Умови страхування і порядок виплат страхових сум військовослужбовцям і військовозобов'язаним, призваним на збори, та членам їх сімей у зазначений період часу встановлювалися Постановою Кабінетом Міністрів України від 19 серпня 1992 р. №488.
Медико - соціальною експертною комісією, 14.04.2008р. позивачу встановлена ІІ група інвалідності з захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби і 70 % ступінь втрати працездатності по раніш встановленому захворюванню.
Проте, станом на 14.04.2008р. стаття 16 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" змінила редакцію, згідно якої у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою штатною посадою порядку та на умовах визначених Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до п. З Постанови КМ України № 499 від 28 травня 2008 року завершується виплата страхових сум за страховими випадками, що сталися до 1 січня 2007 року відповідно до державного обов'язкового особистого страхування військовослужбовців і військовозобов'язаних, призваних на збори, і порядку виплат їм та членам їх сімей страхових сум, затверджених постановою КМ України від 19 серпня 1992 року № 488, а також одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затвердженого постановою КМ України від 21 лютого 2007 року № 284.
Таким чином, дія Постанови КМ України № 488 не розповсюджується на правовідносини, що виникли 14.04.2008 року.
Отже, на час встановлення ОСОБА_1 другої групи інвалідності законодавством не була передбачена виплата страхового відшкодування втрати працездатності військовослужбовців, в тому його вимоги про виплату такого відшкодування є необґрунтованими.
Постановою КМ України № 499 від 28.05.2008р. затверджений Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, пунктом 2 якої встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 р., здійснюється згідно з цим Порядком.
Згідно п. 2 Порядку одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби чи захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби у розмірі залежно від групи і причини інвалідності.
З матеріалів справи встановлено, що позивачу з 14.04.2008 року встановлена друга група інвалідності, що підтверджується Довідкою МСЕК Серія ХАР - 05 №001081 від 14.04.2008 року.
Таким чином, на думку суду, ОСОБА_1 відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей набув право на_отримання_одноразової грошової допомоги у порядку, встановленому Постановою КМ України №499 від 28 травня 2008 р.
Проте, позивач не звертався до відповідача з питання виплати йому одноразової грошової допомоги, у зв'язку з чим на час розгляду справи право позивача на її отримання не порушено.
За таких підстав суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
В матеріалах справи міститься лист ОСОБА_3 фінансів Міністерства оборони України від 20.05.2008 року №248/6/С/6853/1079, в якому зазначено, що ОСОБА_1 має право на отримання страхової суми у розмірі, що дорівнює різниці між 70% втрати працездатності та 50% втрати працездатності, за якими позивачем вже отримано страхову суму, однак він не приймається судом до уваги, оскільки його зміст суперечить положенням вищенаведеного законодавства.
Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову, то позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди теж не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 8, 11, 94, 104, 159, 160-162 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського обласного війскомату, зацікавлена особа: Міністерство оборони України про стягнення страхової суми та відшкодування моральної шкоди – залишити без задоволення .
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею ії копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
С У Д Д Я підпис ОСОБА_4