Справа:2а-2099/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 листопада 2009 року Кіровський районний суд м.Кіровограда в складі судді- Кабанової В.В. розглянувши справу за адмністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді щодо зобов»язання суб»єкта владних повноважень вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач в судове засідання не з»явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи. Позивачем надана заява щодо можливості розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Позивач з обґрунтування позову зазначив, що вона, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження відповідно до ст. 1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року є дитиною війни. Згідно ст..6 Закону з 01.01.2006 року йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до п.2.1 Постанови правління Пенсійного фонду раїни «Про затвердження Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах, Києві та Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах» від 30 квітня 2002 року N 8-2, основним завданням органів Пенсійного фонду України є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно з законодавством здійснюються за рахунок коштів фонду та інших джерел, визначених законодавством. Таким чином, виплата надбавки до пенсії мала здійснюватись Відповідачем. Всупереч положенням ст. 22 Конституції України, якими передбачено що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, п.17 ст.77 та ст..110 Закону України про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року, та п.12 ст.71 ЗУ ?ро державний бюджет України на 2007 рік від 19.12. 2006 року дію ст..6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни „ було зупинено на та 2007роки відповідно. Пунктом 41 розділу II Закону України ?ро Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року положення статті 6 Закону було викладено в новій редакції відповідно до якої право на державну соціальну допомогу дітям-війни було обмежено. Проте рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. положення, що призупиняли дію статті 6 Закону, були визнані такими що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втратили свою чинність з дня їх ухвалення. Таким чином Відповідач зобов'язаний був здійснювати виплату належної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2007 та 2008 роки Відповідно до положень ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Посилається на те, що ч.20 ст.1 Бюджетного кодексу України визначено що закон про Державний бюджет України - це закон, який затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду. Положення ст. 22 Конституції України передбачають заборону звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів. Зупинення Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дії ст. 6 Закону на 2006 рік було грубим порушенням положень Основного закону України. Тому я вважаю, що Відповідач зобов'язаний був керуватись Конституцією України як законом прямої дії та здійснити нарахування державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків і за 2006 рік також. На думку позивача з цих же міркувань виходив і Конституційний Суд України, ухвалюючи Рішення №10-рп/2008 від 22.05.2008 р. , зокрема в п. 5.4 яким було встановлено, що «законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони». Позивач зазначає, що ним 23 січня 2009 року було направлено письмове звернення до Відповідача з вимогою здійснити нарахування належної, як дитині війни, соціальної державної допомоги у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком за 2006-2008 поки та забезпечити її виплату. Попри те, що Конституція України як закон прямої дії, має вищу юридичну силу, а Рішення Конституційного Суду є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржено, Відповідач. Відповідач, як орган владних повноважень, відмовив мені у моєму гарантованому Конституцією України та ст. 6 Закону праві. Вважає, що відмова Відповідача є незаконною, оскільки відповідно до частини 2 статті 3 Закону, державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Таким чином, відмова Відповідача у здійсненні перерахунку та виплаті мені соціальної державної допомоги передбаченою ст..6 Закону, є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам, України. Розмір підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст.28 ЗУ ?ро загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно із ЗУ «Про державний бюджет України на 2006 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 1 січня - 350 гривень, з І квітня - 359 гривень, з 1 жовтня - 366 гривень. Згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складає з 1 січня — 380 гривень, з 1 квітня — 406 гривень, з 1 жовтня — 411 гривень. Згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність складає з 1 січня — 470 гривень, з 1 квітня — 481 гривню, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня — 498 гривень. Позивач вважає, що сума невиплаченої державної соціальної допомоги за 2006 - 2008 роки становить: 3609 грн 08 коп. Просить визнати відмову Відповідача щодо виплати мені щомісячної соціальної допомоги у розмірі ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком - незаконною та протиправною. Зобов’язати Відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 %, мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2008 роки в сумі 3609 грн 08 коп.»
Представник відповідача в судове засідання не з»явився надав до суду заяву щодо можливості розгляду справи за їх відсутності. Представником відповідача до суду надані письмові заперечення в яких зазначено, що управління ПФУ в м. Кіровограді, як територіальне управління не має жодного відношення до коштів державного бюджету.
Зазначає, що відповідно до ч.2 ст.73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" кошти Пенсійного фонду України не включені до Державного бюджету України. Статею 9 ЗУ"Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачені виплати, які здійснюються за рахунок коштів пенсійного фонду, виплати дітям війни серед перерахованих в ст. 9 пенсійних виплат відсутні. Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді здійснює всі виплати на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", будучи органом виконавчої влади виконує нормативні акти, які діють в певний проміжок часу. Крім цього згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який є спеціальною нормою та положенням про управління Пенсійного фонду України в районах , містах і районах у містах передбачено, щодо функцій управлінь Пенсійного фонду входить призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати, позивач же просив зобов'язати проводити нарахування щoмicячнoї соціальної державної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Представник відповідача посилається на те, що до компетенції органів Пенсійного фонду не входить дана виплата. І із норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не вбачається, що виплати дітям війни повинні проводити органи Пенсійного фонду. Вважає жоден з правових актів, які регулюють дані правовідносини не покладає обов'язку на органи Пенсійного фонду даних виплат. Крім цього посилається на ст.100 КАС України, та управління наполягає на відмові в задоволенні позовних вимог за період до 19.01.2008 року, так як минув річний строк звернення до суду визначений ст. 99 КАС України. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 6 Закону України від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни», із змінами та доповненнями, внесеними рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
В судовому засіданні встановлено, що позивач, є громадянином України, отримує пенсію за віком. Згідно ЗУ ?ро соціальний захист дітей війни” є дитиною війни має право отримувати доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року, тобто з дати прийняття Конституційним Судом України рішення № 6-рп/2007. Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ ЗУ від 28.12.2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» викладено в іншій редакції. Розділ II цього Закону набрав чинності 01.01.2008 року.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, виходячи із обґрунтування доводів сторін суд дійшов висновку, щодо зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбачені ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, оскільки його відмова у перерахунку та виплаті даної соціальної підтримки є незаконною.
Згідно підпункту 2 п. 41 р.ІІ ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» викладено в іншій редакції. Так, ч.1 ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» викладена в такій редакції: «дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року вказані зміни визнанні неконституційними.
Рішеням №15-рп/2000 від 14 грудня 2000 року «справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України» Конституційний Суд України зазначив, що рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Обов'язок виконання рішення Конституційного Суду України є вимогою Конституції України (ч.2 ст.150).
Враховуючи наведене, суд вважає, що необхідно також зобов'язати відповідача перерахувати та виплачувати позивачу доплати до пенсії, передбачені ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», за період з 22.05.2008 року, тобто з дати прийняття Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, у розмірі, що буде передбачено діючим законодавством у відповідні періоди.
Суд не бере до уваги посилання представника відповідача в запереченні про те, що доплати до пенсії дітям війни, які передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», провадяться саме з Державного бюджету України, а також ствердження відповідача про те, що розмір доплат дітям війни до пенсії не передбачено діючим законодавством України, оскільки це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом. Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Європейський Суд з прав людини у справі «Кечко проти України» констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Із змісту позовної заяви та заперечень відповідачів вбачається, що в даному спорі фактично оскаржує бездіяльність територіального управління Пенсійного фонду України щодо відмови в нарахуванні зазначеного підвищення до пенсії.
Згідно ч.2 ст.11 КАС України, з метою повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає необхідним визнати бездіяльність даного управління протиправною.
Доводи представників відповідачів щодо пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду за захистом своїх порушених прав є безпідставними, оскільки порушення прав позивача тривало з 09.07.2007 по 31.12.2007 року і припинилося лише з 01.01.2008 року після внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зважаючи на те, що позивач є особою похилого віку, та лише із засобів масової інформації дізналася про порушення свого права, суд дійшов висновку, що строк звернення до адміністративного суду позивачкою не пропущено.
Згідно вимог ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» (із змінами і доповненнями), ЗУ «Про Конституційний Суд України», ст. ст. 104, 105, 106, 158-163, 167 КАС України, суд, -
Керуючись ст.ст. 11, 72, 94, 158,16-163, 256 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді щодо зобов»язання суб»єкта владних повноважень вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним дії Управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді в ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 30% від мінімальної пенсії,, у відповідності до ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни".
Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням 30% від мінімальної пенсії, у відповідності до ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни" за період з вересня 2007 року до 01.01.2008 року, та з червня 2008 року по 31.12.2008 року.
На постанову суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кіровського районного
Суду м.Кіровограда підпис Кабанова В.В.
Згідно з оригіналом:
Суддя Кіровського районного
Суду м.Кіровограда Кабанова В.В.