Справа № 2о-210-09  

Рішення  

іменем України  

14 жовтня   2009  року Сватівський районний суд Луганської області у складі головуючого судді Гашинської О.А., при секретарі  Лебідь  О.В., розглянувши  в відкритому     судовому засіданні  в залі суду м. Сватове, матеріали цивільної справи за заявою  ОСОБА_1, заінтересовані  особи  Сватівська  міська рада,  Преображенська сільська рада, ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання та  належності  правовстановлюючого документу,  

встановив:  

Заявник  ОСОБА_1звернувся з даною заявою до суду, в якій зазначив, що 18 червня 2005 року померла ОСОБА_3. Місцем відкриття спадщини являється останнє місце проживання спадкодавця – м. Сватове. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді належної їй на праві приватної власності земельної ділянки розміром  6,99 га призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Преображенської сільської ради. Спадкоємців першої черги за законом немає, оскільки спадкодавець не мала дітей та чоловіка. Спадкоємцем другої черги за законом,  повинна була б бути її рідна сестра – ОСОБА_4, яка являлась матір’ю залученої до справи в якості заінтересованої особи ОСОБА_2.  Проте 18 жовтня 2004 року ОСОБА_4 померла. Таким чином, на момент відкриття спадщини після померлої ОСОБА_3 спадкоємцем по праву представництва являється його матір ОСОБА_2, оскільки згідно до ч. 3 ст. 1266 ЦК України, племінники спадкодавця спадкуюють ту долю, яка належала б за законом їх матері, батьку (сестрі, брату, спадкодавця), якби вони були б живі на момент відкриття спадщини. Але задовго до відкриття спадщини, спадкодавець ОСОБА_3 посвідчила в Преображенській сільській раді Сватівського району свій заповіт від 18 березня 1996 року, згідно якого все належне їй майно після її смерті заповідалось йому.  Таким чином, він являється спадкоємцем за заповітом. При посвідченні  Преображенською сільською радою заповіту була допущена граматична помилка у зазначенні його прізвища,  оскільки розпорядження виконувалось зі слів спадкодавця, і яка при цьому могла невірно вказати його прізвище – ОСОБА_2 як ОСОБА_1.  В іншій частині ім’я ОСОБА_1 та по-батькові Костянтинович відповідають паспортним даним. Уточнити та виправити невірно вказане прізвище  в момент посвідчення заповіту в сільській раді, також немає можливості, оскільки додержувалась тайна заповіту. В зв’язку з невірним зазначенням його прізвища в заповіті, він не може оформити свої спадкові права, а тому вимушений звернутись з даною заявою до суду. Той факт, що посвідчений заповіт належить йому – підтверджується і тим, що на момент складання заповіту спадкодавець постійно проживала в с. Преображене, чим і було викликано посвідчення заповіту за місцем її проживання. В квітні 1998 року, вона переїхала на постійне місце проживання в м. Сватове, де постійно проживала до дня своєї смерті по пров. Ковалівському, 19 однією родиною зі своєю племінницею ОСОБА_2, а також іншими членами сім’ї ОСОБА_5, ОСОБА_6 і з ним – ОСОБА_1  Всіх вказаних осіб спадкодавиця вважала своїми родичами, а його своїм онуком. Крім того,  йому необхідно встановити і інший факт – факт постійного проживання зі спадкодавцем до моменту відкриття спадщини. Це викликано тим, що у встановлені законом строки він не подавав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини, оскільки вважав, що проживаючи постійно зі спадкодавцем до моменту відкриття спадщини, тим самим він прийняв його. Від спадщини він не відмовлявся. Але для цього потрібно встановити юридичний факт – факт постійного проживання. Згідно паспортних даних на момент відкритя спадщини, місцем його постійного проживання вказана придбана ним домобудівля № 37 по пров. Гончарівському м. Сватове. Оскільки  будинок потребував капітального ремонту, проведення газу, обладнання опалення, то в подальшому проживання в ньому було неможливим і він повернувся до батьків в будинок № 19 по пров. Ковалевського м. Сватове, де разом з ними і спадкодавцем проживав  до моменту відкриття спадщини.  При цьому реєстрація місця проживання ним не змінювалась. Просить суд встановити факт належності йому заповіту ОСОБА_3, встановити факт постійного проживання його разом з ОСОБА_3 з вересня 2003 року і по день її смерті -18 червня 2005 року.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримав заяву з підстав,  зазначених в ній.  

      Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона являється матір’ю заявникові. Пояснила, що ОСОБА_3 являлась їй тіткою, вони проживали разом із нею та її сином - заявником по справі. ОСОБА_1 проживав з вересня 2003 року і до моменту відкриття спадщини – 18 червня 2005 року.Тітка вважала   її сина своїм внуком,  гарно до нього відносилась, тому залишила йому заповіт.  

Представник Преображенської сільської ради ОСОБА_7  в судовому засіданні заяву ОСОБА_8 визнала, суду пояснила, що  земельний пай дійсно знаходиться на території Преобрженської сільської ради, не заперечує проти задоволення заяви.

 Представник Сватівської міської ради ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що не заперечує проти задоволення заявлених вимог.

            Свідок  ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що проживають  по-сусідству з ОСОБА_2 і їй добре відомо, що ОСОБА_1 проживав ІНФОРМАЦІЯ_1 з вересня 2003 року по 2005 рік, до дня смерті спадкодавця.  

 Суд, заслухавши заявника, представників Сватівської міської ради, Преображенської сільської ради, заінтересовану особу ОСОБА_2, свідка ОСОБА_10, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, вважає за необхідне задовольнити  вимоги заявника з наступних підстав:

 - згідно копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_3 померла 18 червня 2005 року (а.с.6). Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді належної їй  на праві власності земельної ділянки розміром 6,99 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Преображенської сільської ради, що підтверджується  копією державного акту на право приватної власності на землю серії III-ЛГ № 035006 від 25.08.2002 р. (а.с.9). Померла ОСОБА_3 являлась тіткою заінтересованій особі ОСОБА_2, що підтверджується копіями свідоцтв про народження ОСОБА_3 та ОСОБА_11 (а.с.10,13), копією свідоцтва про народження ОСОБА_12 (а.с.13), копією свідоцтва про одруження, після чого ОСОБА_11 змінила своє прізвище на ОСОБА_4 (а.с.11). 18.10.2004 р. ОСОБА_13 помрела, що підтверджується копію свідоцтва про смерть (а.с.12). Все своє майно спадкодавець заповідала  своєму внуку ОСОБА_1, що підтверджується копією даного заповіту та витягом зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) (а.с.7,8). Факт спільного проживання заявника та ОСОБА_3 підтверджується як поясненнями заявника, заінтересованої особи ОСОБА_2, так і свідка ОСОБА_10

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 60, 213-215,  256, 294 ЦПК України,

вирішив:  

        Заяву   ОСОБА_1  задовольнити.  

Встановити  факт   належності  ОСОБА_1  заповіту  ОСОБА_3, померлої 18 червня 2005  року, посвідченого 18 березня 1996 року за реєстровим  №2  Преображенською сільською радою Сватівського району на ім”я ОСОБА_1.  

Встановити  факт постійного проживання  ОСОБА_1  з ОСОБА_3, померлою 18  червня  2005 року, в будинку №19 по пров.Ковалівському м.Сватове з вересня 2003  року  і по день  відкриття  спадщини -18 червня 2005 року.  

Рішення суду набирає законної сили  після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо  заяву про апеляційне оскарження не було подано.  Якщо було подано заяву  про апеляційне оскарження , але  апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений  статтею 294 ЦПК України,  рішення суду  набирає  законної сили після  закінчення цього строку. У разі  подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після  розгляду  справи  апеляційним судом.  

 Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

  Суддя                                           О.А. Гашинська