ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" серпня 2017 р.Справа № 916/685/17

Позивач: Приватне підприємство „ЛІРА”

Відповідач 1: Департамент комунальної власності

Відповідач 2: Одеська міська рада

Відповідач 3 : Державна Казначейська служба України Головне Управління в Одеській області

Про: солідарне стягнення 1969104,00 грн.

Суддя Демешин О.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – директор, ОСОБА_2 – довіреність, ОСОБА_3 - довіреність

від відповідача 1: ОСОБА_4 - довіреність

від відповідача 2: ОСОБА_5 - довіреність

від відповідача 3: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство „ЛІРА” (далі – позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Департаменту комунальної власності (далі – відповідач 1 ) та Одеської міської ради (далі – відповідач 2) про солідарне стягнення 1969104,00 грн., що є витратами позивача на реконструкцію орендованого майна та про зобов’язання Державну Казначейську службу України Головне Управління в Одеській області (далі – Відповідач 3) виконати судове рішення.

           22.05.2017 року суд залучив до участі у справі Державну Казначейську службу України Головне Управління в Одеській області, в якості іншого відповідача.

           22.05.2017 року позивачем надано клопотання про призначення судової-оціночної експертизи.

          Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання, оскільки запропонованою експертизою не буде встановлено обставин що мають значення для розгляду справи по суті, з підстав викладених нижче.

Департамент комунальної власності позов не визнав, з підстав, викладених у відзиві на позов від 13.04.2017 року № 01-13/1497 та доповненнях до відзиву від 17.07.2017 року. Крім того, Відповідачем-1 надано заяву про застосування строків позовної давності.

Одеська міська рада позов не визнала, з підставі викладених у відзиві на позов від 03.05.2017 року (вх. № 9982/17).

Державна Казначейська служба України Головне Управління в Одеській області відзиву на позов не надала, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, в порядку ст. 75 ГПК України.

В С Т А Н О В И В :

25.09.1996 року між ОСОБА_6 по управлінню комунальною власністю та ТОВ „Еврик” укладений договір оренди № 7/004 на нежитлове приміщення, загальною площею 558 кв.м першого поверху, розташоване за адресою вул. Дніпропетровська дорога, 70 у м. Одесі, який було пролонговано до 16.12.2008 року, укладенням договору оренди № 7/004 від 16.12.98р.

20.05.1999 р. створено приватне підприємство „ЛІРА” (Позивач), яке згідно до п. 1.5 Статуту є правонаступником прав і обов'язків ТОВ „Еврика”, та прийняло за договором оренди нежитлового приміщення № 7/004 від 16.12.1998 року, нежитлове приміщення загальною площею 558 кв.м першого поверху, розташоване за адресою вул. Дніпропетровська дорога, 70 у м. Одесі, строком до 16.12.2008 року. Додатковим погодженням до вказаного договору від 05.11.2003 року, строк оренди на нежитлове приміщення загальною площею 558 кв.м першого поверху, розташоване за адресою вул. Дніпропетровська дорога, 70 у м. Одесі подовжено до 31.12.2018 року.

14.03.2013 року відповідач-1 уклав із ПП „Ліра” додаткове погодження № 8 до Договору оренди нежитлового приміщення № 7/004 від 16.12.1998 року. За вказаним додатковим погодженням № 8, сторони домовились про зменшення орендованої площі в розмірі 186,3 кв.м. з 14.03.2014 року та із зміною орендної плати - збільшенням її розміру відповідно до ОСОБА_3 розрахунку орендної плати за державне майно. Інші умови договору оренди залишені сторонами без змін.

Відповідно до п.1.1 Положення про Департамент комунальної власності Одеської міської Ради, що є Додатком до рішення Одеської міської Ради № 2752-VІ от 19.02.2013 р., Департамент комунальної власності є виконавчим органом Одеської міської ради. Департамент комунальної власності є правонаступником ОСОБА_6 по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, а також правонаступником прав та обов'язків приєднаного Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради. Крім того, згідно п. 1.4 цього Положення, Департамент є юридичною особою, має самостійний баланс, може відкривати розрахунковий та інші рахунки в органах Державної казначейської служби України згідно з чинним законодавством України, має гербову печатку, штампи та бланки зі своїм найменуванням. Відповідно до Положення про Департамент комунальної власності Одеської міської Ради, що є Додатком до рішення Одеської міської Ради № 2752-VІ от 19.02.2013 р. п. 1.5 Департамент є підзвітним і підконтрольним Одеській міській раді, підпорядкованим її виконавчому комітету, міському голові. Згідно Свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом ОМР від 10.12.2007 року, та зареєстрованого КП „ОМБТІ та РОН” в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, є територіальна громада м. Одеси, в особі Одеської міської ради.

Позов ґрунтується на тому, що згідно п. 5.3 договору оренди № 7/004 від 16.12.98р., Орендар (Позивач), мав право на проведення реконструкції орендованого приміщення, технічне переозброєння за згодою Орендодавця.

У 1998 році ТОВ „Еврика”, правонаступником якого є ПП „Ліра", розробило робочий проект реконструкції існуючого нежитлового приміщення, розташованого за адресою вул. Дніпропетровська дорога, 70 у м. Одесі, під бізнес-центр та отримала письмові згоди структурних підрозділів Одеської міської ради та ОСОБА_6 по управлінню комунальною власністю на проведення реконструкції орендованого майна.

15.01.1998 року за № 12/98 ТОВ „Еврика" отримало в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Одеси дозвіл на виконання будівельних робіт по реконструкції нежитлового приміщення по вул. Дніпропетровська дорога, 70, відповідно до проектної документації, узгодженої та зареєстрованої за № 24/98 від 15.01.98р. Строк дії вказаного дозволу наданий відповідачем до закінчення будівельних робіт. Після чого, підприємством проект був узгоджений з усіма відповідними службами та організаціями, які входять до виконавчих органів відповідача 2 - Одеської міської ради.

Згідно до кошторисної документації державного науково-дослідницької 5 інституту «НІІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» 2007р. щодо вартості реконструкції та капітального ремонту існуючих нежилих приміщень по вул. Дніпропетровська дорога 70 у м. Одесі, яка затверджена розпорядженням Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради за № 835 від 19.11.2007р., кошторис на проведену реконструкцію та капітальний ремонт склав 1969104,00 гривні (ціна позову). Вказана кошторисна документація та розмір проведених позивачем реконструкційних робіт узгоджено ОСОБА_6 по управлінню комунальною власністю. Крім того, в 2008 році, відповідач ОСОБА_6 по управлінню комунальною власністю письмово погодився на введення до експлуатації, проведених позивачем будівельних робіт по реконструкції нежитлового приміщення по вул. Дніпропетровська дорога, 70.

24.06.2009 року приймальна комісія у складі представників позивача та відповідачів, які виступили замовниками реконструкції нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога, 70, склали акт готовності об'єкта до експлуатації № 472. Відповідно до якого, вказано, що виконані будівельні роботи, проведені Позивачем за умови дотримання вимог ДБНіП, вимог державних стандартів, відповідно проектної документації та з дозволу власника майна - відповідача, про що видано свідоцтво № 15000472 від 24.06.2009 р.

Згідно аудиторської довідки від 15.07.2008 року ПП „Ліра” на реконструкцію та капітальний ремонт орендованого майна за адресою: вул. Дніпропетровська дорога 70 у м. Одесі, понесені затрати на суму 1969104,00 гривні.

21.10.2010 року „Інюг-експертиза” проведено експертні дослідження на підставі договору від 04Л0.2010р № 10-4/3 з ПП „Ліра”. Так, згідно до п. 2.9. висновку експертних досліджень № 305, виходячи із ринкової вартості об'єкту оцінки, з урахуванням невід'ємних поліпшень, які виконанні орендарем, за час оренди, та ринкової вартості самиці невід'ємних поліпшень, які належать орендарю, частка орендодавця - Одеська міська рада складає 53,3 %, а частка орендаря складає 46,7 % його вартості.

Отже, підсумовуючи викладене та посилаючись на ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст. 773, 778 ЦК України, Позивач просить суд, стягнути солідарно з відповідачів 1969104,00 грн., що є витратами позивача на реконструкцію орендованого майна, оскільки:

- за умовами п.5.3. договору оренди № 7/004 від 16.12.98р., позивач, має право на проведення реконструкції орендованого приміщення, за згодою відповідачів;

- позивач отримав письмову документальну згоду відповідачів;

- позивача, за свідоцтвом № 15000472 від 24.06.2009 р., відповідачем визнано замовником виконаних реконструкційних робіт, разом із відповідачем;

- проведена позивачем реконструкція визнана відповідачами, відповідною закону та орендоване приміщення введено до експлуатації належним за законом чином, після проведення реконструкції;

- орендна плата за договором оренди не зменшувалась, а лише збільшувалась за весь час оренди.

Відповідачі, позов не визнали, вказавши у відзиві на позов, що сама згода на проведення реконструкції супроводжувалась пільгами з орендної плати.

Заслухавши пояснення сторін надані під час розгляду справи та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного:

Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору, відповідно ст. 3 ЦК України.

Згідно п. 1, ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, відповідно до ст. 629 ЦК України.

Аналогічні положення містить і ГК України.

Відповідно ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як було зазначено, 25.09.1996 року між ОСОБА_6 по управлінню комунальною власністю та ТОВ „Еврика” укладений договір оренди № 7/004 на нежитлове приміщення

першого поверху, загальною площею 558 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога, 70, строк дії якого було продовжено до 16.12.2008 року додатковим погодженням до даного договору. В подальшому було створено ПП „Ліра”, яке стало правонаступником прав та обов'язків ТОВ „Еврика”.

На момент укладання зазначеного договору Законом України „Про оренду державного майна” (діяв в редакції 15.09.1995 р.) абзацом другим ч. 3 ст. 23 було передбачено, що орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.

Пунктом 3.10. вказаного вище договору оренди передбачено, що після закінчення строку дії договору або у випадку його дострокового розірвання орендар зобов'язаний в 15-денний строк передати орендодавцю орендоване приміщення за актом приймання-передачі в повному Обсязі та зі всіма зробленими в ньому поліпшеннями. Все електротехнічне та сантехнічне обладнання, встановлене орендарем за його рахунок, що не може бути відокремлене від орендованого майна без його пошкодження, переходить у власність орендодавця безоплатно.

В розумінні статті 27 даного Закону виникнення у орендодавця обов'язку щодо відшкодування вартості невід'ємних поліпшень об'єкта оренди, зроблених орендарем за власні кошти та за згодою орендодавця є правовим наслідком припинення або розірвання відповідного договору оренди.

Відповідно до статті 26 вказаного Закону договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря);банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди;ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.          

Ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачені Правові наслідки припинення або розірвання договору оренди:

У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди.

Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди.

Проте, як вбачається із тексту позовної заяви, додатковим погодженням від 05.11.2013 року до договору оренди, строк дії договору оренди нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 558 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога, 70, продовжено до 31.12.2018 року.

Таким чином, на даний час даний договір оренди нежитлового приміщення є чинним, його припинення чи розірвання в порядку, визначеному законодавством, не відбулось, а посилання Позивача на ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” – безпідставні.

Крім того, суд враховує, що Законом України від 29.06,2004 р, № 1905-ІV внесено зміни до абзацу другого частини другої статті 27 Закон України „Про оренду державного та комунального майна” та викладено його в наступній редакції: „Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди.”

Водночас, згідно ч. 3 ст. 778 ЦК України у разі, якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Так, 29.11.1996 року ТОВ „Еврика” звернулося із письмовою заявою № 3144 до ОСОБА_6, в якій просила надати їй пільгу у зв'язку з проведенням капітального ремонту.

З 01.12.1996 року по 01.06.1997 рік ТОВ „Еврика” платило орендну плату па пільгових умовах, а саме 20 % від затвердженої орендної ставки, у зв'язку з проведенням капітального ремонту,

02.06.1997 року ТОВ „Еврика” звернулося із письмовою заявою № 2418 до ОСОБА_6, в якій просила продовжити пільгу з орендної плати у зв'язку з тривалістю капітального ремонту з 01.06.1997 року по 01.01.1998 рік.

Рішенням № 6 від 23.05,1997 року міжвідомчої комісії Суворовської районної адміністрації було вирішено звільнити ТОВ „Еврика” від сплати за оренду приміщення на період з 01.06.1997 року по 01.01.1998 рік.

31.12.1997 року ТОВ „Еврика” звернулося із письмовою заявою до ОСОБА_6, в якій просила продовжити пільгу з орендної плати у зв'язку з тривалістю капітального ремонту з 01.01.1998 року по 01.08.1998 рік.

З 01.01.1998 року по 01.08,1998 рік ТОВ „Еврика” платило орендну плату на пільгових умовах, а саме 20 % від затвердженої орендної ставки, у зв'язку з проведенням капітального ремонту.

Таким чином, орендарю (Позивачу) тричі надавалася пільга зі сплати орендної плати з 01.12.1996 року по 01.08.1.998 рік на період окупаємості витрат з проведення капітального ремонту об’єкту оренди.

Також матеріали справи свідчать, що основна частина робіт була проведена до 1997 року, вартість яких за відповідними заявами була відшкодована у вигляді пільги зі сплати орендної плати. Подальші ремонтні роботи, які проводилися орендарем, були проведені без наявності належно затвердженої проектно-кошторисної документації, а отже їх об'єм, графік проведення, матеріали, які повинні застосовуватися, та вартість таких робіт не була належним чином узгоджена з Орендодавцем

Так, у 25.06.2004 року ПП „Ліра” зверталося до ОСОБА_6 із заявою про надання повторного дозволу на реконструкцію (капітальний ремонт) орендованого приміщення, пов'язану з внутрішнім переплануванням приміщення, влаштуванням додаткових віконних і дверних пройм та ін. видів робіт,

25.06.2004 року ОСОБА_6 надало відповідь ПП „Ліра”, що не заперечує проти проведення реконструкції і капітального ремонту приміщення, за умови надання затвердженої Суворовською райадміністрацією проектно-кошторисної документації, узгодженої з ДАБК і Одеською обласною службою „Укрінвестекспертиза”, графіка проведення робіт і акта введення в експлуатацію об'єкта після закінчення ремонтних робіт. Таким чином, згода на проведення завершуючи ремонтних робіт була надана з умовами, які ПП «Ліра» не були виконані.

18.06.2004 року ПП „Ліра” повідомило ОСОБА_6, що у зв'язку з корегуванням проектно-кошторисної документації така документація буде надана до ОСОБА_6 пізніше.

Проте, матеріалах справи відсутні докази, що така документація була надана до ОСОБА_6.

Пунктом 5.3. договору оренди від 16.12.1998 року № 7/004 орендарю надано право за згодою Орендодавця проводити реконструкцію приміщення, технічне переозброєння.

За приписами ч. 2 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна: вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає.

Крім того, Відповідач 2 – взагалі не є стороною Договору оренди та, як встановлено судом, права Позивача з боку Відповідача 2 порушені не були.

Державна Казначейська служба України Головне Управління в Одеській області до якої заявлено вимоги щодо вчинення певних дій – також не порушувала будь які права та охоронювані Законом інтереси Позивача. Так, Позивач не надав суду доказів будь-яких звернень до Державної Казначейської служби України Головного Управління в Одеській області з приводу захисту, або відновлення своїх прав.

В той же час, згідно ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, на думку суду, Позивачем не надано належних доказів в обґрунтування позову, зокрема доказів порушення прав Позивача з боку Відповідачів.

Щодо заяви про застосування наслідків спливу строків позовної давності, наданої відповідачем-1, суд зазначає, в разі відмови у позові по суті – позовна давність не застосовується.

Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову відмовити повністю

Рішення суду набирає законної сили, в порядку ст. 85 ГПК України.

У зв’язку з відсутністю електропостачання будівлі суду 7 та 8 серпня.2017р.

повне рішення складено 09 серпня 2017 р.

Суддя О.А. Демешин