ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"09" серпня 2017 р. Справа № 5023/6452/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх.№ 2442 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від "05" листопада 2015 р. у справі № 5023/6452/11

за заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Харків,

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Харків,

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.11.2015 (суддя Швидкін А.О.) задоволено заяву ПАТ АБ "Укргазбанк" в особі Харківської обласної дирекції АБ "Укргазбанк" про забезпечення позову, заборонено гр. ОСОБА_1 відчужувати у будь-який спосіб нежитлову будівлю (торгівельний павільйон Літ -1), загальною площею 138,4 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1, зазначено, що дана ухвала, відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження", є виконавчим документом, який набирає чинності з моменту його прийняття, тобто з 05.11.2015, та може бути пред'явлена до виконання протягом року, тобто до 06.11.2016.

ОСОБА_1 03.08.2017 (тобто із значним пропуском встановленого ч.1 ст.93 ГПК України п'ятиденного строку апеляційного оскарження ухвали місцевого господарського суду) подав апеляційну скаргу, в якій просить вищевказану ухвалу скасувати та відмовити в задоволенні заяви ПАТ АБ "Укргазбанк" в особі Харківської обласної дирекції АБ "Укргазбанк" про забезпечення позову.

Апелянт звернувся до суду з клопотанням (вх.№8332 від 08.08.2017) про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження, в якому посилається на те, що про ухвалу господарського суду від 05.11.2015 йому стало відомо лише 01.08.2017 з Єдиного державного реєстру судових рішень, у зв'язку з чим він був позбавлений можливості оскарження даної ухвали у встановлений законом строк.

Заслухавши думку судді-доповідача стосовно вищевказаного клопотання у відповідності до вимог частини 2 статті 93 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що у його задоволенні має бути відмовлено з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 53 ГПК України, За заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, відновлення пропущеного строку є правом суду виходячи з встановлення поважності причин пропуску строку. При цьому поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Таким чином, для відновлення процесуального строку заявник має довести суду наявність відповідних обставин, їх поважність та непереборність, у зв'язку з тим, що норма про можливість відновлення процесуальних строків є по суті пільгою, що може використовуватися лише як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного із процесуальних строків.

Згідно з п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" (зі змінами і доповненнями) клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань.

Стаття 6 Конвенції встановлює процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Відповідно до усталеної практики Суду право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності (рішення Суду у справі Мушта проти України no. 8863/06 від 18.11.2010), при цьому сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (рішення Суду у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03 від 03.04.2008).

Таким чином, необхідною передумовою для відновлення судом пропущеного строку подання скарги, враховуючи важливість дотримання вищенаведеного принципу юридичної визначеності, є належене доведення заявником поважності причин для невжиття ним заходів з метою отримання інформації про стан відомого йому судового провадження та відповідно - поважності причин пропуску процесуального строку.

Як вбачається з матеріалів справи, в резолютивній частині ухвали від 15.10.2015 місцевий господарський суд зазначив, що заяву ПАТ АБ "Укргазбанк" про забезпечення позову буде розглянуто в наступному судовому засіданні, а саме - 05.11.2015 об 11:00 годині. Копію вказаної ухвали було надіслано судом ОСОБА_1 та отримано ним 23.10.2015 (повідомлення про вручення поштового відправлення особисто адресату долучено до матеріалів справи, т.6, а.с.172). Отже, ОСОБА_1 було відомо про здійснення судового провадження за заявою ПАТ АБ "Укргазбанк" про забезпечення позову. Однак у судове засідання 05.11.2015 ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Копію ухвали, винесеної в судовому засіданні 05.11.2015, якою задоволено заяву ПАТ АБ "Укргазбанк" про забезпечення позову, було надіслано судом ОСОБА_1 та отримано ним 13.11.2015 (повідомлення про вручення поштового відправлення особисто адресату долучено до матеріалів справи, т.6, а.с.189).

Відповідні поштові відправлення надсилалися судом ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_2, яку також зазначено ним в апеляційній скарзі.

За таких обставин, посилання апелянта на те, що про ухвалу господарського суду від 05.11.2015 йому стало відомо лише 01.08.2017 з Єдиного державного реєстру судових рішень, спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається дотримання місцевим господарським судом приписів процесуального закону щодо належного повідомлення учасників процесу про розгляд справи.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що апелянтом не наведено поважних причин тривалого пропуску строку оскарження ухвали господарського суду від 05.11.2015. Відповідне виключає можливість задоволення клопотання про відновлення вказаного строку та прийняття апеляційної скарги до провадження - у зв'язку з чим клопотання апелянта має бути відхилено.

Згідно з п.4 ч.1 ст.97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Окрім того, як вбачається із наданої апелянтом квитанції №0.0.820388494.1 від 03.08.2017, ним сплачено 1600,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, тоді як у відповідності до приписів пп. 4 п. 2 ч.2 Закону України "Про судовий збір" сплаті підлягала сума 2009,70 грн. (110% від суми 1827,00 грн., сплаченої ПАТ АБ "Укргазбанк" у відповідності до пп.3 п. 2 ч.2 Закону України "Про судовий збір" при поданні до господарського суду заяви про забезпечення позову). Тобто до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, що є підставою для повернення апеляційної скарги заявнику згідно з п.3 ч.1 ст.97 ГПК України.

Перевіркою матеріалів скарги також встановлено, що до неї додано докази направлення копії скарги двом учасникам процесу - банкруту та ліквідатору.

Відповідно до ч.3 ст. 94 ГПК України, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (як у попередній, так і в нині чинній редакції) встановлено, що кредитор (представник комітету кредиторів) є стороною у справі.

Однак апелянтом не надано доказів надіслання копій апеляційної скарги кредиторам у даній справі - ФОП ОСОБА_3 та ПАТ АБ "Укргазбанк" - що відповідно до п.2 ч.1 ст.97 ГПК України є підставою для повернення скарги заявникові.

За таких обставин керуючись ст.86, п. 2, 3, 4 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИЛА:

1. Відхилити клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження.

2. Повернути апеляційну скаргу заявнику.

Додаток: заявнику - матеріали скарги на 11 арк., у тому числі оригінал квитанції №0.0.820388494.1 від 03.08.2017 на суму 1600,00 грн.

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Крестьянінов О.О.