Судове рішення #6562287

Справа № 2а-78-09  



ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  


26 березня 2009 р. Сватівський  районний суд Луганської області в складі головуючого судді Гашинської О.А., при секретарі Лебідь О.В.  розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Сватове Луганської області  справу № 2а-78-09 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області ОСОБА_2 про визнання такими, що не відповідають закону дії та постанови відповідача від 09 січня 2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності та застусування стягнення в вигляді штрафу,

встановив   :  


Позивач ОСОБА_1  звернувся з даним позовом до суду та на підтвердження позовних вимог в судовому засіданні  пояснив, що 09 січня 2009 року він   близько  12 год. він, керучи автомобілем ,зупинився біля ринку в м. Лисичанську  перед перехрестям для того, щоб висадити пасажира. В цей момент до нього підійшов інспектор ДАІ, повідомив, що він порушив правила зупинки , а саме зупинився на перехресті, перевіривши  документи , забрав  їх з собою та  пішов до  машини ДПС, яка стояла за 30 метрів, сказавши  щоб він переїхав на стоянку і підійшов до його машини. Коли він, перегнав машину на стоянку і  підійшов до працівника ДПС, то працівник ДПС віддав документи іншому інспектору і десь пішов. Другий інспектор, а саме ОСОБА_2 склав протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову, при цьому не роз”яснив права, не запросив та не допитав свідків, не зробив відповідні заміри ,  не  з”ясував обставини справи, а саме- не запитував про місце роботи, про майновий стан, про склад сім”ї та ін. Після винесення постанови інспектор Павленко М.М. повідомив  йому, що штраф необхідно сплатити протягом 15 днів, або якщо не згоден,- може оскаржити постанову.  З протоколом  він не був згодний , про що написав свої пояснення в ньому . Йому  було відразу вручено інспектором Павленко М.М. протокол та постанову. Після того  підійшов інший працівник ДПС  та  вони , тобто  працівники ДАІ відразу поїхали. Він, же  не погодившись з постановою, пішов на ринок і купив метр, щоб зробити заміри, де стояв його автомобіль. Зробивши  замір, він переконався ,що до перехрестя було 11 метрів, але за правилами дорожнього руху дозволяється зупинятися перед перехрестям не ближче,  ніж за 10 метрів і став чекати інспекторів, але вони так і не повернулися.  Після того він , будучи не згодним  з протоколом та постанововю ,  звертався до ВДАІ  м. Лисичанськ, прокуратури м.Лисичанська , Сватівського районного суду , але рішення  не було прийнято  ,і він змушений  був повторно  звернутись до суду з даним адміністративним позовом.  Просить суд визнати такими, що не відповідають закону дії відповідача при складанні протоколу про адміністративне правопорушення від 09 січня 2009 року по відношенню до нього  та при  винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення від 09 січня 2009 року з накладенням на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. і відмінити цю постанову , справу закрити

Відповідач в судове засідання не з’явився, не зважаючи на неодноразові виклики його до суду.

 Суд, заслухавши   позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.  

Як встановлено в судовому засіданні, 09 січня 2009 року  інспектором ДПС Лисичанського ВДАІ старшиною міліції ОСОБА_2 було складено адміністративний протокол за ст.122  ч.1 КУпАП  за порушення ОСОБА_1  п. 15.9  ПДР . В цей же день, а саме ,як пояснив  позивач, - відразу  даною посадовою особою,  тобто відповідачем  ,в автомобілі   і було винесено також  постанову про притягнення  позивача до адміністративної  відповідальності  за ст.122 ч.1 КУпАП в вигляді штрафу у розмірі  260 грв.  

При цьому , відповідно до ст. 222 ч. 2 КУпАП за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою і другою ст. 122 КУпАП від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право – працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.

 Відповідно до ст. 7 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 р. № 565-ХІІ  Міліція  є  єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства  внутрішніх  справ  України, виконує адміністративну, профілактичну,   оперативно-розшукову,   кримінально-процесуальну, виконавчу  та  охоронну  (на  договірних  засадах)  функції.  Вона складається з підрозділів: кримінальної міліції; міліції громадської безпеки;   транспортної міліції; державної автомобільної інспекції; міліції охорони; судової  міліції.

 Права і обов’язки, організація роботи та структура підрозділів міліції  визначаються положеннями, які затверджуються Міністром внутрішніх справ України відповідно до цього Закону .

 Відповідно до ст.1 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ затвердженою Постановою Кабінету Міністрів від 14 квітня 1997 р. № 341, з подальшими змінами (далі Положення), державна  автомобільна  інспекція  (Державтоінспекція)  є головним   органом,  на  який  покладається  забезпечення  безпеки дорожнього  руху в Україні, що  входить  до   системи   органів Міністерства  внутрішніх  справ України. До складу Державтоінспекції    входять    департамент Державтоінспекції   МВС,  управління  (відділи)  Державтоінспекції головних  управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим,   областях,  містах  Києві  та  Севастополі,  Центр  безпеки дорожнього  руху  та автоматизованих систем, спеціальний підрозділ дорожньо-патрульної служби особливого призначення при департаменті Державтоінспекції  МВС,  відділи  (відділення) Державтоінспекції з обслуговування адміністративних територій міст, районів, районів у містах, автомобільно-технічної інспекції та реєстраційно-екзаменаційної роботи, підрозділи дорожньо-патрульної служби.

Відповідно до ст..4 п.6 Положення. Державтоінспекція до покладених на неї завдань: виявляє  та  вживає  заходів  до попередження і припинення адміністративних правопорушень Правил дорожнього руху, забезпечує розгляд  справ,  віднесених  до  відання Державтоінспекції;

Відповідно до ст.5 п.п. 21, 30 підрозділи  Державтоінспекції  мають  права,   передбачені Законами  України  «Про міліцію»,  «Про дорожній рух», «Про  оперативно-розшукову  діяльність», іншими нормативно-правовими актами, що  регулюють  їх  діяльність. Зокрема, працівники Державтоінспекції під час виконання  службових обов’язків мають право: забезпечувати  відповідно  до  законодавства  оформлення адміністративних  правопорушень  та  брати  пояснення  в громадян, представників   юридичних   осіб  з  питань  забезпечення  безпеки дорожнього  руху,  вживати відповідних заходів з метою притягнення  винних  до відповідальності, а також перевіряти у водіїв наявність медичної   довідки  щодо  придатності  до  керування  транспортним засобом   відповідної  категорії  під  час  отримання  або  обміну посвідчення  водія  та  проведення  державного  технічного  огляду транспортних  засобів; передавати в установленому порядку матеріали на осіб, які порушили вимоги законодавства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху,  на  розгляд інших державних органів.    

Відповідно п 7. обов’язків та прав працівників ДПС пп. 7.5.7. до Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України затвердженою наказом МВС України 13.11.2006 р. № 1111, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2006 р. за № 1243/13117 працівники ДПС мають право та зобов’язані складати  протоколи про адміністративні правопорушення у сфері  безпеки  дорожнього  руху.  Здійснювати  в  установленому законодавством   порядку   особистий   огляд,   перевірку   речей, транспортного засобу і  вантажу,  вилучення  речей  і  документів, адміністративне затримання.

До внесення змін в КУпАП 24 вересня 2008 р. діяла норма закону п. 2 ч. 2 ст. 222 КУпАП, де прямо перелічені особи, які мають право накладати адміністративні стягнення від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення, мали право поруч з начальником або заступником начальника відділення (відділу, управління, Головного управління) Державної автомобільної інспекції, начальник або заступник начальника відділу (управління, Головного управління) дорожньої міліції, командир або заступник командира окремого підрозділу дорожньо – патрульної служби.

Отже,  як вбачається з наведеного, працівники ДПС, не зважаючи на те, що мають спеціальне звання, позбавлені права притягати правопорушників до адміністративної відповідальності, а мають право тільки складати протоколи та передавати в установленому порядку матеріали на осіб, які порушили вимоги законодавства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху,  на  розгляд інших державних органів.

Крім  того,  як вбачається  з матеріалів  справо про  адміністративне правопорушення від  09.01.2009 р. стосовно позивача,  при складанні  протоколу  та винесенні постанови   було допущено інших порушень .  

 Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановленим законом.

 Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

 Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

 Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечуються систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Як  пояснив  суду позивач,  постанову  відповідачем було винесено  відразу після  складання протоколу , при цьому права та обов”язки йому не було роз”яснено,  не встановлювався майновий стан ,  склад сім”ї ,  місце  роботи та інш., а лише було витребувано документи та  встановлено місце проживання.  А отже ,  виходячи  з даних пояснень, відповідчем  було порушено вимоги ст.ст.256,  278-280 КпАП України, якими встановлено порядок   складення протоколу і проведення підготовки  та розгляду справи про  адміністративне правопорушення. А саме  встановлено , зокрема,  що   органом ( посадовою  особою)   має бути проведена  підготовка   справи до розгляду   ,  під час якої вирішуються  перелічені в статті  питання, в т.ч. і  вирішення  питання  про належність  до його компетенції  розгляду  даної справи та інш.  , а  під час  розгляду справи   вирішуються  питання, перелік яких також визначено  ст.ст.280 279 КпАП України,  зокрема-  встановлюється особа , роз”яснюються права,    з”ясовується  її майновий стан  та інш.  

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.Але як вбачається з матеріалів, складених відповідачем, ці обставини не враховувались. В матеріалах справи відсутні: характеристика правопорушника, довідка про доходи, про склад сім’ї та інші документи, які свідчать про особу.  

Також в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження порушення п. 15.9  ПДР, та в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено який  саме підпункт п. 15.9 ПДР порушено. Також працівник ДПС не зробив відповідні заміри відстані від перехрестя до автомобиля правопорушника, які повинні враховуватися при винесенні постанови, не запросив та не допитав свідків.         

За такими обставинами суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, постанова підлягає скасуванню, а  справу  необхідно надіслати на новий розгляд, оскільки згідно до ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).



На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 6-14, 17-18,  69-86, 158-163 КАС України, ст. 33 КУпАП,  ст. 7 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 р. № 565-ХІІ, ст.ст.1, 4, 5, Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів від 14 квітня 1997 р. № 341, з подальшими змінами,  до Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України затвердженою наказом МВС України 13.11.2006 р. № 1111, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2006 р. за № 1243/13117, ст.ст. 7, 33, 280, 293 КУпАП

постановив :  


Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії посадової особи , інспектора дорожно - патрульної служби Лисичанського ВДАІ ОСОБА_3 ,по  складанню відносно ОСОБА_1 протоколу  серії АЕ № 0785769 від 09 січня 2009 р.  та постанови ВВ №020618  від 09 січня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення від 09 січня 2009 року  про накладення адміністративного стягнення  на  ОСОБА_1   у вигляді штрафу у розмірі  260 грн.-   незаконними.

Постанову ВВ №020618 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1  від 09 січня 2009 р. про накладення адміністративного стягнення      у вигляді штрафу у розмірі  260 грн. - відмінити.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1  від 09 січня 2009 р.  відповідно до протоколу  серії АЕ № 0785769 про адміністративне правопорушення   - направити на новий розгляд до Лисичанського ВДАІ.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.  

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.


Повний текст постанови складено 27 березня 2009 року.





Суддя:                                                                         О.А. Гашинська  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація