Справа № 2а-86-09
ПОСТАНОВА
Іменем України
31 березня 2009 р. Сватівський районний суд Луганської області у складі головучого судді Гашинської О.А., при секретарі Лебідь О.В. у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове, розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації в Луганській області про визнання незаконною бездіяльністі та зобов”язання здійснити перерахунок та стягнення заборгованості по невиплаченій щорічній грошовій допомозі на оздоровлення за 2008 рік,
ВСТАНОВИВ:
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з даним позовом, зазначивши , що вони є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії , що підтверджується посвідченнями. Вони мають право на щорічну грошову допомогу на оздоровлення, встановлену Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 27 лютого 1991 року у розмірі - по 5 мінімальних заробітних плат кожний з позивачів , тобто в сумі по 2625 грн .кожному. У 2008 році щорічна одноразова грошова допомога на оздоровлення ,як ліквідаторам аварії на ЧАЕС ,їм виплачена в розмірі лише по 100 кожному . Таким чином, вони вважають, що з урахуванням проведених виплат недоплата одноразової щорічної допомоги на оздоровлення їм, як ліквідаторам аварії на ЧАЕС за 2008 рік, становить по 2525 грн.кожному . Просять суд визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Сватівської РДА в частині обмеження розміру щорічної допомоги на оздоровлення ,як учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС , та зобов”язати відповідача здійснити нарахування їм разових грошових допомог на оздоровлення за 2008 рік згідно Закону України № 796-Х11 від 27.02.1991 р. зі змінами та доповненнями , стягнути на їх користь з відповідача недоплачені суми допомоги на оздоровлення за 2008 р. , як учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії по 2525 грн. кожному. Просять суд розглянути справу за їх відсутності.
Представник відповідача, ОСОБА_3, в судовому засіданні позов не визнав , суду пояснив, що вважає позовні вимоги необгрунтованими , бо виплата грошової допомоги у зазначених позивачами розмірах законодавством не передбачена , їх вимоги по суті є вимогами щодо стягнення сум понад меж бюджетних асигнувань , в задоволенні позову просить відмовити.
Вислухавши представника відповідача , дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачі є ліквідаторами аварії на ЧАЕС 2 категорії , що підтверджується посвідченнями, виданими Луганською обласною державною адміністрацією : серії А № 178177 на ім”я ОСОБА_1 ( а.с4) та посвідченням серії А № 370091 , виданим на ім”я ОСОБА_2 ( а.а.8) . Позивачі користуються правами та пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-Х11 передбачена щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнибильській АЕС 2 категорії - в розмірі 5 мінімальних заробітних плат . Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Вказаною статтею встановлено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.
Відповідно до норм Закону України «Про оплату праці» розмір мінімальної заробітної плати на поточний рік встановлюється Законом «Про державний бюджет України».
На момент виплати допомоги Законом України « Про державний бюджет України на 2008 рік» № 107-VI від 28 грудня 2007 року було встановлено розмір мінімальної заробітної плати у сумі 525 грн.
При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення відповідач керувався Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005р. № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі –по 100 грв. ( а.с.6,10).
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зазначеною постановою встановлено конкретний розмір допомоги на оздоровлення , що суперечить відповідно нормам Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які встановлюють розмір щорічної допомоги, як суму, кратну розміру мінімальної заробітної плати на час здійснення виплати.
Керуючись загальними засадами пріоритету законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні цього спору належить застосовувати вимоги Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 положення Закону України „ Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, яким було змінено норми вище зазначеного Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України, втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Виходячи з викладеного, позовні вимоги позивачів щодо перерахунку та виплати грошової допомоги на оздоровлення підлягають задоволенню , а також суд вважає за можливе визнати незаконною бездіяльність відповідача в частині обмеження розміру цих виплат.
В зв”язку з тим, що позивачам було нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу на оздоровлення за 2008 рік у розмірі меншому, ніж визначено ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з відповідача слід стягнути на користь позивачів суму недоотриманої допомоги на оздоровлення в розмірі по 2525 грн. кожному із розрахунку 525 грн. х 5 - 100 грн.= 2525 грн.
У зв'язку з тим, що відповідно до ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України
« Про державне мито» позивачі звільнені від сплати судового збору , тому питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 17, 18, 87, 94, 159, 160, 161, 163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати незаконною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації Луганської області в частині обмеження ОСОБА_1 , ОСОБА_2 розміру щорічної допомоги на оздоровлення як учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії , ніж встановленого ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” .
Зобов”язати управління праці та соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації Луганської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 , ОСОБА_4 розміру щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з управління праці та соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації заборгованість по допомозі на оздоровлення за 2008 р. у сумі по 2525 грн. кожному.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений КАС України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя О.А. Гашинська