Справа № 2-а-390/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2008 року Рокитнянський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді      -  Нечепоренка Л.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в смт. Рокитне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі

про визнання дій відповідача неправомірними та зобов”язання провести донарахування та виплату недоотриманих сум пенсії за 2008 рік

Встановив:

Звернувшись до суду, позивач посилається, що вона є потерпілою від наслідків аварії на ЧАЕС  4 категорії та постійно проживає на території радіоактивного забруднення. Відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, (зона посиленого радіоекологічного контролю) проводиться доплата в розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях,  підвищуються у розмірах, встановлених ч. 1 цієї статті.

Відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до 4-ї категорії повинна виплачуватися додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст.. 1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни та має право на підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як часткову компенсацію за страждання у воєнні та повоєнні роки.  

Зазначає, що розмір виплачених їй вищезгаданих доплат не відповідає розміру встановленому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідач на звернення позивача про донарахування та доплату вказаних сум відмовився, посилаючись на те, що доплата та додаткова пенсія виплачувалась в порядку та розмірах, визначених постановами КМ України “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 836 від 26.07.1996 року та № 1 від 03.01.2002 року.

Просить суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов”язати провести донарахування та виплату недоотриманих сум пенсії за перод з 01.06.2008 року по 31.12.2008 рік.

Будучи належним чином повідомленим, позивач в попереднє судове засідання не з»явився, направив до суду заяву в якій позов підтримує, просить його задовольнити та справу провести у порядку письмового провадження  на підставі наявних доказів у справі.

Не направив свого представника у попереднє судове засідання і відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце слухання справи, направивши натомість до суду заяву, якою просив розглянути останній у відсутності його представника у порядку письмового провадження  на підставі наявних доказів у справі.

Суд ухвалив провести розгляд спору по суті у порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів, що  узгоджується з вимогами ст.122 КАС України.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ в Рокитнянському районі Київської області як непрацюючий пенсіонер, що сторонами на оспорюється, та є зареєстрованою і постійно проживає в с.Ольшаниця Рокитнянського району  Київської області, яке згідно постанови КМ України від 23.07.1991 за №106 (додаток №1) віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю. Крім того, позивач має статус дитини війни.

За викладеного, позивач, як непрацюючий пенсіонер, відповідно до вказаного Закону, має право на доплату до пенсії  за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Разом з тим, така доплата проводиться їй відповідачем значно в меншому розмірі, а саме в сумі  5-20 грн., який передбачений  постановою КМ України від 26.07.1996р. за №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Викладене підтверджується  наявними у справі письмовими доказами, якими є:

•   копія посвідчення особи, яка постраждала від наслідків аварії на ЧАЕС на ім.»я позивача;

•   копія пенсійного посвідчення на ім.»я позивача;

•   копія листа відповідача від 28.07.2009 року.

•   Довідкою про виплату вказаних доплат № 2235/05 від 28.07.2009 року

Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічнго, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, а саме в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” пенсії дітям війни підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Оскільки закони України мають вищу юридичну силу, ніж інші нормативні акти, відповідач при виплаті згаданої доплати до пенсії, дадаткової пенсії та підвищення до пенсії мав керуватися  положеннями ст.ст.39, 51 Закону України “«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а не постановами Кабінету Міністрів України, які є підзаконними актами.

Згідно ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційними (втратили чинність) положення п.п.28, 41 розділу П “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, якими були внесені на 2008 рік зміни у с.ст.39, 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катстрофи” та у ст.6 Закону України “Про соціальний захист двітей війни”.

Розмір мінімальної заробітної плати на 2008 рік встановлений Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік” та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, а мінімальний розмір пенсії за віком встановлений п.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”.

На думку суду відповідач нараховував позивачу вказані суми доплат без врахування рішення Конституційного суду України №10 рп/2008 від 22.05.2008 року, згідно яких призупинення, обмеження та скасування прав і свобод громадян є неконституційним.

Тому відповідач повинен у відповідності до ст.ст.39, 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катстрофи” та  ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачувати позивачу згадану доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, дадаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров”ю в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, підвищену пенсію на 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22 травня 2008 року, тобто з дня постановлення рішення Конституційного Суду.

Відповідно до ч.7 ст.9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застоовує закон, що регулює подібні правовідносини.

Виходячи з наведеного суд вважає, що відповідач мав виплачувати відповідно до згаданих вище Законів щомісячну доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, щомісячну додаткову пенсію в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком та щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно п.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства  України для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів особи, встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів .

Про порушення свого права позивачка дізналася 28.07.2009 року, отримавши повідомлення від відповідача про відмову у донарахуванні та виплаті їй сум вказаних доплат до пенсії, тому суд вважає, що строк звернення до суду позивачем не пропущений.

На підставі Декрету КМ України  «Про державне мито» сторони звільнені від сплати державного мита (судового збору) на користь держави.

Керуючись ст.ст. 19, 113, 152 Конституції України, ст.ст. 39, 51, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за №6-рп, ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Закону України «Про внесення змін до закону України про державний бюджет України на 2007рік», ст. ст. 6, 9, 17, 158-163, 167, 185, 186 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов  задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в Рокитнянському районі Київської області щодо відмови у донарахуванні та виплаті недоотриманих сум пенсії за період з 01.06.08 рік по 31.12.08 рік ОСОБА_1  неправомірними.

Зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України в Рокитнянському районі Київської області провести донарахування та виплату недоотриманих сум пенсії ОСОБА_1  починаючи з 01.06.2008 року по 31.12.2008 рік: щомісячної доплати до пенсії за проживання на забрудненій території (зона посиленого радіоекологічного контролю) в розмірі однієї мінімальної заробітної плати і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, як особі, віднесеної до категорії 4 в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком  відповідно до ст.ст.39, 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катстрофи” з урахуванням виплачених сум вказаної доплати; щомісячного підвищення  до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням виплачених сум вказаної надбавки.

Від сплати судового збору сторони звільнити.

Постанова може бути оскаржена до Київського адміністративного апеляційного суду через Рокитнянський районний суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

Суддя