11-кп/775/305/2017(м)

263/14217/15-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді Сєдих А.В.

суддів Гришина Г.А., Гєрцика Р.В.

при секретарі Меляник К.В.

за участю прокурора Федченко А.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Донецької області в місті Маріуполі кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_1 та цивільного позивача ОСОБА_3 на вирок Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28 квітня 2017 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Маріуполь Донецької області, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, не судимого, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_6, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з відбуванням у кримінально-виконавчій установі закритого типу, а також з позбавленням ОСОБА_1 права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. Додаткове покарання у вигляді позбавлення засудженого права керувати транспортними засобами підлягає виконанню та обрахунку з моменту відбуття ОСОБА_1 основного покарання. Стягнувши з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 2762,10 гривень.

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно з вироком суду першої інстанції, 10 жовтня 2015 року близько 09.00 години, у світлий час доби, водій ОСОБА_1, на підставі посвідчення водія НОМЕР_3 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, керував належним його батьку ОСОБА_4 технічно справним автомобілем марки «Ауді А6», реєстраційний номер НОМЕР_1, та здійснював рух по проїжджій частині вулиці Італійської зі сторони проспекту Металургів у напрямку вулиці Торгової в Центральному (Жовтневому) районі міста Маріуполь Донецької області. Рухаючись в стані наркотичного сп'яніння, перевищуючи максимально дозволену швидкість руху у населених пунктах на керованому автомобілі «Ауді А6» у напрямку регульованого перехрестя вул.Італійської з вул.А.Куїнджі (Артема), діючи в порушення вимог п.п. 2.3 б); 2.9 а); 8.7.3 е); 12.4; 12.9 б) Правил дорожнього руху України, які регламентують:

п.2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; \

п.2.9. Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин;

п.8.7.3 Сигнали світлофора мають такі значення:

е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих

сигнали забороняють рух;

п.12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год;

п.12.9. Водієві забороняється:

б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 (див. додаток 1), або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил,

належним чином не стежачи за дорожньою обстановкою та не реагуючи на її зміну, діючи з необережності, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на відвернення дорожньо-транспортної події, перед регульованим перехрестям вул.Італійської з вул.А.Куїнджі (Артема), маючи об'єктивну можливість бачити світлофорний об'єкт, на якому для напрямку його руху ввімкнений червоний сигнал, не зупинився, та продовжив свій рух на перехрестя, внаслідок чого скоїв зіткнення з маршрутним автобусом №150 марки «Атаман А09204», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5, який рухався на зелений сигнал світлофору по вул.А.Куїнджі (Артема) у напрямку пр.Миру (Леніна), справа наліво відносно руху автомобіля «Ауді А6».

В результаті вказаної дорожньо-транспортної події пасажиру автомобіля «Ауді А6», ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, заподіяні тілесні ушкодження, які по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя, що спричинило смерть.

Допущені водієм ОСОБА_1 порушення вимог п. 8.7.3 е) Правил дорожнього руху України знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння смерті ОСОБА_6.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 просить змінити вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання у відповідності зі ст.ст. 75, 76 КК України, та призначити покарання з відстрочкою виконання вироку. Вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

В апеляційній скарзі цивільний позивач ОСОБА_3 просить скасувати вирок суду першої інстанції, внаслідок істотних порушень судом вимог кримінального-процесуального закону, призначивши новий судовий розгляд в суді першої інстанції. Вважає вирок суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з залишенням його цивільного позову без розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, промови учасників судового засідання, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та цивільного позивача ОСОБА_3 задоволенню не підлягають, з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів провадження та вироку, висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, відповідають фактичним обставинам провадження та підтверджуються наявними у матеріалах провадження доказами.

Проаналізувавши зібрані у кримінальному провадженні докази в їх сукупності та давши їм належну оцінку у вироку, суд обґрунтовано визнав винуватим ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та відповідно кваліфікував дії останнього.

А тому висновки суду в частині щодо фактичних обставин провадження, винуватості обвинуваченого і правильності кваліфікації його дій, які не оскаржуються в апеляційних скаргах, згідно до ст. 404 КПК України апеляційним судом не перевіряються.

Доводи обвинуваченого про те, що судом першої інстанції при постановленні вироку не враховано ряд обставин, а саме допомога слідству у розкритті злочині, щиросердне каяття, відшкодування збитків потерпілій те, що він має вагітну дружину, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки при постановленні вироку судом першої інстанції дані обставини були прийняті до уваги та досліджені в повному обсязі.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 65 КК України, правильно врахував ступень тяжкості скоєного злочину, який відноситься до категорії необережних тяжких злочинів, внаслідок чого сталася загибель людини, конкретні обставини справи, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, працює, характеризується позитивно, одружений, дитина вагітна. Також судом першої інстанції правильно враховано обставини, що пом'якшують покарання, а саме щиросердне каяття, добровільне відшкодування заподіяної шкоди потерпілій, також враховано обставину, що обтяжує покарання, а саме вчинення злочину у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів. Враховуючи наведене, а також тяжкість суспільно небезпечних наслідків від злочинних дій обвинуваченого у вигляді смерті людини, судом першої інстанції призначено необхідне і достатнє мінімальне покарання, передбачене санкцією інкримінованої статті.

Також судом першої інстанції правильно та обґрунтовано прийнято до уваги те, що обвинувачений грубо порушив Правила дорожнього руху, що спричинило тяжкі наслідки, та призначив додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Колегія суддів вважає, що в ході судового розгляді в апеляційній інстанції будь-який додаткових пом'якшуючих обставин, які б істотно зменшували ступінь тяжкості скоєного злочину не встановлено, а тому колегія суддів не вбачає підстав для застосування до покарання вимог ст.ст. 75, 76 КК України.

Доводи наведенні в апеляційній скарзі цивільного позивача ОСОБА_3 про незаконність вироку суду першої інстанції у зв'язку з тим, що судом були порушені його права, які виразилися в залишенні його цивільного позову без розгляду, являються надуманими, оскільки дані вимоги були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Так судом першої інстанції в ухвалі від 01 листопада 2016 року правильно зазначено, що цивільний позов кримінальному провадженні може подаватись в двох випадках, а саме під час досудового розслідування кримінального провадження, або під час підготовчого судового засідання. ОСОБА_3 цивільний позов у передбачений законом термін подано не було у зв'язку з чим, судом першої інстанції ОСОБА_3 було роз'яснено, що він може пред'явити цивільний позов у порядку цивільного судочинства з одночасною вимогою стягнення з відповідача судового збору у випадку його сплати споживачем. Крім того колегія звертає увагу, що потерпіла отримала від обвинуваченого 86 тисяч грн.. в рахунок відшкодування завданих збитків.

У зв'язку з вищезазначеним, колегія суддів не знаходить підстав для зміни або скасування вироку суду першої інстанції, так як він являється справедливим, законним та обґрунтованим, суттєвих порушень кримінального процесуального закону не виявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та цивільного позивача ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28 квітня 2017 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду по розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення.

Судді: