Апеляційний суд одеської області
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2007 року м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Доценко Л.І.
суддів - Оверіной О.В., Журавльова О.Г.
при секретарі - Мазун І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири від ІНФОРМАЦІЯ_1 року та визнання недійсним договору дарування квартири від ІНФОРМАЦІЯ_2 року з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від ІНФОРМАЦІЯ_3 року, -
встановила:
ІНФОРМАЦІЯ_4р. позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 в м.Одесі, укладеного ІНФОРМАЦІЯ_1р., дійсним, в якому вказувала, що вони в письмовій формі уклали зазначений договір, обумовивши всі істотні умови. Оскільки відповідачка відмовляється нотаріально оформити угоду у зв"язку з чим позивачка змушена звернутися до суду та просила визнати за нею право власності на зазначену квартиру.
ІНФОРМАЦІЯ_4р. позивачка уточнила свої вимоги, пред'явивши їх також до ОСОБА_2, просила визнати недійсним договір дарування, який було укладено між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2р. з тих підстав, що спірна квартира на той час ОСОБА_3 вже не належала, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 р. вона продала її ОСОБА_1. Відповідачі позов не визнали.
3-я особа - ОСОБА_4 підтримав позов ОСОБА_1. Позов ОСОБА_1 розглядався в одному провадженні з позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування від ІНФОРМАЦІЯ_2р. недійсним на підставі ухвали Малиновського районного суду м.Одеси від ІНФОРМАЦІЯ_6р. В судовому засіданні ІНФОРМАЦІЯ_7р. ОСОБА_3 відмовилася від свого позову у зв"язку з відсутністю будь-яких претензій до ОСОБА_2 Відмова від позову прийнята судом і ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від ІНФОРМАЦІЯ_7р. провадження по справі в цій частині було закрито.
Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від ІНФОРМАЦІЯ_3 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2,
Справа №22ц-886\07 Категорія ЦП: 12
Головуючий у першій інстанції - Вербицька Н.В. Доповідач- Доценко Л.І.
2
ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 в м. Одесі від ІНФОРМАЦІЯ_1 року та визнання недійсним договору дарування зазначеної квартири від ІНФОРМАЦІЯ_2 року відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила скасувати рішення Малиновського- районного суду м.Одеси від ІНФОРМАЦІЯ_3 року та постановити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги повністю, оскільки вважає, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю- доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ІНФОРМАЦІЯ_2року ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 в м. Одесі. Зазначений договір посвідчений нотаріально та зареєстрований в ОМБТІ і РОН. Оскільки ОСОБА_3 на момент укладання договору дарування від ІНФОРМАЦІЯ_2року була належним власником квартири АДРЕСА_1 в м. Одесі, тому суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що підстав для визнання даного договору недійсним не вбачається.
Відмовляючи в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання угоди купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 в м. Одесі дійсною на підставі ст.47 ч.2 ЦК України ( в редакції 1963року), суд першої інстанції виходив з того, що сторони не домовились щодо усіх істотних умов договору, не відбулося повне виконання договору. ОСОБА_3 постійно проживала в квартирі, ОСОБА_1 не проживала в спірній квартирі, не мала ключей від неї і вільного доступу до неї, що свідчить про те, що ОСОБА_1 не прийняла придбану річ і в неї не виникло права власності на квартиру. ОСОБА_1 не надала суду об;єктивні причини неможливості укладання договору в нотаріальній конторі.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.47ч.2, ст.128, ст.227 ЦК України в редакції 1963року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказується, що ІНФОРМАЦІЯ_1ррку ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Домовились укласти угоду купівлі- продажу спірної квартири і обговорили всі істотні умови договору, виконали їх, але ОСОБА_3 відмовилась від нотаріального оформлення угоди.
Колегія суддів не приймає до уваги ці доводи. Відповідно до ст.227 ЦК України в редакції 1963року договір купівлі- продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін с громадянин.
Частиною 2 ст.47 ЦК України в редакції 1963року передбачено, що суд може визнати дійсною угоду, що потребує нотаріального оформлення, коли сторони досягли згоди за всіма її істотними умовами і одна зі сторін повністю або частково виконала її, а друга ухиляється від нотаріального оформлення останньої за відсутності передбачених законодавством перешкод для цього.
Відмовляючи в позові ОСОБА_1, суд першої інстанції. з;ясувавши обставини справи та давши належну оцінку всім зібраним по справі доказам, обгрунтовано дійшов висновку щодо відсутності підстав для застосування ч.2ст.47 ЦК України в редакції 1963року.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а
3
наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
керуючись ст.ст.307 ч.1п.1, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Малиновського районного суду м.Одеси від ІНФОРМАЦІЯ_3 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.