УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ОДЕСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

УХВАЛА Іменем  України

07  лютого  2007  року                                                                                                 м.Одеса

Колегія   суддів   судової   палати  у  цивільних  справах     апеляційного   суду Одеської  області  в  складі: Головуючого:   Федорової  А.Є., суддів   :   Мизи  Л.М.,   Процик  М.В., при  секретарі  Непомнящій  О.О.,

розглянувши у судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Управління Державтоінспекції УМВС України в Одеській області на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від ІНФОРМАЦІЯ_1року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, з участю третьої особи Управління Державтоінспекції УМВС України в Одеській області про визнання дійсним договору купівлі-продажу,   визнання  права  власності  на  транспортний  засіб,

ВСТАНОВИЛА:

У ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, з участю третьої особи УДАІ УМВС України в Одеській області про визнання дійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу-причепу «Трейлер»,випуску 1994 р. та визнання права власності на причеп. Позивач зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року він придбав у ОСОБА_3 причеп «Трейлер», заплативши за нього 2500 грн., що підтверджується письмовим договором. Причеп не використовувався за призначенням, тому, не був зареєстрований в органах ДАІ. Забравши, причеп, він поставив його в гараж, а потім за домовленістю з охороною помістив на штрафмайданчик ДАІ. Договір купівлі-продажу був повністю сторонами виконаний, однак не був оформлений в нотаріальній конторі у зв'язку зі смертю продавця ОСОБА_3. і відмови родичів померлої оформити договір належним чином.

Посилаючись на ці обставини, а також на те, що УДАІ відмовилося видати йому причеп з штрафмайданчика, позивач просив задовольнити позов, а також зобов'язати УДАІ не перешкоджати йому отримати причеп зі  штрафмайданчику  без  оплати  за  зберігання.

Відповідач  та  третя  особа  не  брали  участі  у  розгляді  справи.

Рішенням   Малиновського   районного    суду   м.Одеси    від    09    серпня 2006   року   позов   задоволено:   визнано   договір   купівлі-продажу   причепа   «Трейлер»  дійсним,   визнано  право  власності  на  нього  за  ОСОБА_1. та   зобов'язано  УДАІ   не  перешкоджати  ОСОБА_1   в  отриманні   причепу зі  штрафмайданчика,   звільнивши  його  від  сплати  за  зберігання.

    Справа   №  22ц-84/07                                                                                   Категорія  ЦП:   12

Головуючий  в першій  інст.:   Буран  О.М. Доповідач:   Федорова  А.Є.

В апеляційній скарзі третя особа-УДАІ УМВС України в Одеській області просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд, мотивуючи тим, що рішення суду не відповідає нормам матеріального  та  процесуального  права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню  з  таких  підстав.

Відповідно до ч.1 п.3 ст.311 ЦПК рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

Як вбачається з матеріалів справи, суд розглянув справу і ухвалив рішення у попередньому судовому засіданні ІНФОРМАЦІЯ_1року за відсутності відповідача та третьої особи, не повідомлених про час і місце судового засідання в порядку, встановленому ст.ст.74,76 ЦПК, що є порушенням ст.169 ЦПК і безумовною підставою для скасування рішення суду  та  направлення  справи  на  новий  розгляд.(а.с.32)

Судом порушені також вимоги ч.4 ст.130 ЦПК, оскільки ухвалення рішення у попередньому судовому засіданні можливо лише у разі відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем або укладення між сторонами мирової угоди. Оскільки справа розглянута за відсутності відповідача, і в справі відсутні його пояснення, а в письмових поясненнях УДАІ зазначало про незаконність та необґрунтованість позову, підстав для ухвалення рішення суду у попередньому судовому засіданні не було, так як спір не був врегульований у порядку, визначеному частиною третьою ст.130 ЦПК. Однак суд не виконав вимоги п.9 ч.6 цієї статті і не визначив час і місце судового розгляду, а зазначення в рішенні про те, що відповідач з позовними вимогами погодився  не  відповідає  матеріалам  справи.

Відповідно до ст. 213 ЦПК рішення суду- повинно бути законним і обґрунтованим. Суд зобов'язаний вирішити справу згідно із законом, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалити рішення на основі повно й всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими  доказами,   які  були  досліджені  в  судовому  засіданні.

Ці  вимоги  закону  суд  не  виконав.

Розглянувши   справу   за   відсутності    відповідача   і   УДАІ,    суд   не   -з'ясував  дійсні  обставини  справи,   права  та  обов'язки  сторін,   характер правовідносин   і   не   встановив   наявність   порушень   прав   позивача,    за захистом  яких  спрямоване  звернення  до  суду.

Згідно    зі    ст.658    ЦК   право   продажу   товару   належить    власникові товару.   Якщо   продавець   товару  не   є   його   власником,   покупець   набуває право   власності   лише   у   випадку,    якщо   власник   не   має   права   вимагати його  повернення.

В порушення цих вимог суд не витребував правоустановчі документи на спірний причеп, не встановив особу, якій він належав і яка має право на його відчуження, а також особу, яка повинна відповідати за позовом. У справі відсутні будь-які відомості щодо належного власника причепу  «Трейлер».

Суд  також  не  встановив,   хто  є  належним  відповідачем  у  справі.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач просив визнати дійсним договір купівлі-продажу автомобіля, укладений між ним і ОСОБА_3.(дружиною відповідача) з підстав ст. 219 ЦК України, яка не розповсюджується на спірні відносини, оскільки передбачає правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення  одностороннього  правочину.

Задовольняючи позов з цих підстав, суд не врахував, що згідно зі ст.220 ЦК України можливо визнати дійсною лише ту угоду, яка за законом підлягала нотаріальному посвідченню, але сторони уклали її без додержання цієї форми, одна із сторін виконала її повністю або частково, а друга ухиляється від нотаріального оформлення укладеної угоди. Оскільки в даному випадку нотаріальна форма посвідчення договору купівлі-продажу транспортного засобу не була обов'язковою, як це передбачає ст.657 ЦК України, висновок суду про наявність підстав для  визнання  дійсною  угоди  купівлі-продажу  автопричепу  є  хибним.

Таким чином, задовольняючи позов, суд, у порушення вимог ст.ст.213,214 ЦПК, не створив необхідні умови для всебічного й повного дослідження обставин справи, не сприяв здійсненню прав сторін, передбачених законом, не з'ясував належним чином юридичну сутність правовідносин сторін, їх права та обов'язки, обставини справи, наявність порушення прав, за захистом яких спрямоване звернення до суду.

Оскільки суд не виконав норми процесуального права і порушив

норми матеріального права, є потреба, у збиранні та перевірці доказів

з участю сторін, рішення суду не можна вважати законним та

обґрунтованим, воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий

розгляд.                                                                                       '

З урахуванням зазначених недоліків підстави для ухвалення нового рішення  відсутні.

Керуючись ст.ст.303, 307 ч.1 п.5, 311 ч.1 п.3, 313, 314 ч.1 п.2, 315,317,319  ЦПК  України,   колегія    суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Державтоінспекції УМВС України в Одеській  області  задовольнити.

Рішення Малиновського районного суду м.Одеси від ІНФОРМАЦІЯ_1року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала  набирає  законної   сили  з  моменту  проголошення  та  може  бути оскаржена   в   касаційному  порядку     до  Верховного  Суду  України  протягом   двох  місяців  із  дня  набрання  законної  сили.