АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2007р. м.Одеса
Колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Кварталової A.M.,
суддів - Левенця Б.Б., Плавич Н.Д.,
при секретарі - Котової Д.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2004 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма Вітязь" про стягнення завдатку, вартості послуг та відшкодування моральної шкоди ,-
ВСТАНОВИЛА:
27 травня 2004 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, фірми ТОВ "Вітязь" про стягнення завдатку та вартості послуг , посилаючись на те , що 29 квітня 2002 року вона уклала з відповідачкою ОСОБА_2. угоду про укладення до 15 червня 2002 року договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 за 31 800 грн. і передала завдаток в сумі 300 дол. США, що складало по курсу НБУ ; 1590 грн. В цей же день юна склала угоду з фірмою ТОВ "Вітязь" про надання інформаційно - посередницьких послуг при оформленні договору купівлі-продажу зазначеної квартири в сумі 200 дол. США, що складало по курсу НБУ 1060 грн. В період до 15 червня 2002 року відповідачка ОСОБА_2. збільшила ціну квартири, що її не задовольнило, фактично відмовилася від укладення договору купівлі-продажу квартири.
Посилаючись на ці обставини та ст. ст. 570, 571 ЦК України, вона просила суд стягнути з відповідачки ОСОБА_2. на її користь завдаток в подвійному розмірі в сумі 3180 грн., що складало в еквіваленті 600 дол. США та стягнути з відповідача фірми ТОВ "Вітязь" на її користь вартість послуг в сумі 1060 грн., стягнути з відповідачів ОСОБА_2. та фірми ТОВ "Вітязь" на її користь витрати на надання юридичної допомоги в сумі 1 500 грн. та судовий збір в сумі 51 грн.
Справа № 22 ц- 371/2007 Головуючий в 1 інстанції-суддя Ярош С.В. Суддя-доповідач- Кварталова А.М. Категорія-12
Змінив свої вимоги ОСОБА_1 просила стягнути з відповідачки ОСОБА_2. на її користь завдаток в подвійному розмірі в сумі 3180 грн., вартість послуг в сумі 1060 грн., витрати на надання юридичної допомоги в сумі 1 500 грн. та судовий збір в сумі 51 грн. (а.с. 28). Доповнив свої вимоги просила стягнути з відповідачки ОСОБА_2. на її користь моральну шкоду в сумі 10 000 грн. (а.с. 35-36).
Відповідачка ОСОБА_2. позов не визнала, посилаючись на те, що відповідно до угоди від 29 квітня 2002 року про наступне укладення договору купівлі-продажу належної їй квартири позивачка ОСОБА_1 передала її 1590 грн., що складало 300 дол. США. Угода купівлі-продажу квартири не була укладена з вини представника фірми ТОВ "Вітязь" - Столярової Т.О., яка без погодження з нею збільшила ціну за квартиру на 2000 дол. США і самовільно вселила в належну їй квартиру позивачку ОСОБА_1. Крім того, позивачка ОСОБА_1 не передала їй останню суму за угодою в розмірі 30120 грн., що складало 5700 дол. США, тому угода купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 не була укладена у встановлений угодою строк 29 квітня 2002р.
Представник відповідача фірми ТОВ "Вітязь" проти позову в частині стягнення з фірми вартість послуг в сумі 1060 грн. заперечувала і в своїх поясненнях зазначала, що усі зобов'язання за угодою від 29 квітня 2002 року про надання інформаційно - посередницьких послуг позивачці при оформленні договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 були виконані, тому немає підстав для повернення суми вартості послуг.
Рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_1 задоволено частково. Суд стягнув з відповідачки ОСОБА_2. на користь позивачки суму авансу - 1590 грн., що еквівалентно 300 дол. США, суму надання посередницьких послуг - 1060 грн., що еквівалентно 200 дол. США, за надання юридичної допомоги - 1 500 грн., судові витрати в сумі 51 грн., моральну шкоду в сумі 1 500 грн., а також судовий збір в сумі 10, 90 грн. в доход держави.
В апеляційній скарзі апелянт ОСОБА_2. просить скасувати рішення суду і ухвалити нове , яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом були порушені норми матеріального і процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Суд при розгляді справи неповно і недостовірно встановив всі істотні факти й обставини справи, допустив недоведеність обставин, які мають істотне значення для справи, а також неправильно застосував норми матеріального права.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 відмовилась від позовних вимог про стягнення з ТОВ фірми "Вітязь" за надання інформаційно - посередницьких послуг коштів в сумі 1060 грн. і ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області така відмова прийнята.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, яка доповіла колегії суддів зміст оскаржуваного рішення, мотиви і доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог і доводів апеляційної скарги, вислухавши пояснення на неї учасників процесу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повно і всебічно з'ясував обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, що були досліджені в судовому засіданні, вирішив справу згідно із законом.Із матеріалів справи вбачається, що 29 квітня 2002 року позивачка ОСОБА_1 при посередництві представника ТОВ фірми "Вітязь" - Столярової Т.О уклала з відповідачкою ОСОБА_2. угоду про укладення до 15 червня 2002 року договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 за 31 800 грн. і передачу
завдатку в сумі 1590 грн., що складало 300 дол. США, по курсу НБУ (а.с. 5). Аванс в сумі 1590 грн. відповідачка ОСОБА_2. отримала. В цей же день позивачка ОСОБА_1 уклала угоду з фірмою "Вітязь" ТОВ про надання інформаційно - посередницьких послуг, в тому числі при оформленні договору купівлі-продажу зазначеної квартири, і оплатила фірмі у якості передоплати за надання цих послуг 200 дол. США, що складало по курсу НБУ 1060 грн. (а.с. 6). Але до 15 червня 2002 року договір купівлі-продажу квартири не був укладений.
Колегія судців погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність повернення відповідачкою ОСОБА_2. позивачці ОСОБА_1 авансу в сумі 1590 грн., оскільки угода купівлі-продажу квартири не була укладена.
Вирішуючи спір, суд помилково виходив з того, що спірні правовідносини регулюються ЦК України 2004р. Як встановлено апеляційним судом, спірні правовідносини виникли в 2002р., тому регулюються ЦК України 1963р.
Відповідно до ст. 195 ЦК України (у редакції Закону від 18 липня 1963 року) завдатком визнається грошова сума, що видається однією з договірних сторін в рахунок належних з неї за договором платежів другій стороні в підтвердження укладення договору і забезпечення його виконання.
Судом встановлено, що відповідачка одержала від позивачки 1590 грн., що складало 300 дол. США. в рахунок договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, що стверджено угодою від 29 квітня 2002 року . Однак договір купівлі - продажу квартири укладений не був.
Отже, сторони лише домовились укласти договір, але відповідно його не оформили, а тому сплачені в рахунок виконання договору платежі вважаються авансом і повертаються в тому розмірі, в якому надавались, тому суд правильно повернув позивачці аванс в сумі 1590 грн.
Доводи ОСОБА_2. про те, що вона не повинна повертати позивачці суму авансу в розмірі 1590 грн., тому що та більше року мешкала в її квартирі і повинна заплатити за проживання є не обґрунтованими, оскільки такі вимоги нею не заявлялись. Законом не передбачено повернення авансу фізичною або юридичною особою, яка його не отримувала.
Доводи ОСОБА_2. про те, що договір не був укладений з вини агентства нерухомості ТОВ фірма "Вітязь" є також необгрунтовані. Як вбачається з заяви ОСОБА_2. від 12.06.2002р. директору агентства нерухомості ТОВ фірми "Вітязь" (а.с. 16) вона просила 12.06.2002р. агентство нерухомості ТОВ фірми "Вітязь" ніяких операцій по її справі з квартирою не проводити, в звязку з тим, що в неї змінились обставини і вона зобов'язується повернути суму завдатку.
Колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачка ОСОБА_2. зобов'язана відшкодувати позивачці ОСОБА_1 витрати на надання інформаційно - посередницьких послуг при оформленні договору купівлі-продажу зазначеної квартири в сумі 200 дол. США, що складало по курсу НБУ 1060 грн,, судові витрати в сумі 1500 грн. та моральну шкоду 1500 грн., які пов'язані з укладенням цієї угоди, оскільки висновки суду в цій частині вимог не відповідають фактичним обставинам справи.По матеріалам справи встановлено, що позивачка, яка мала намір придбати об'єкт нерухомості , звернулась в агентство нерухомості ТОВ фірма "Вітязь". Агентство прийняло на себе обов'язок надати їй посередницькі послуги і забезпечити її інформацією відносно об'єкту нерухомості, який мала намір придбати позивачка, та здійснити підбір варіантів придбання житла. В підтвердження домовленості 29 квітня 2002 року між позивачем і агентством нерухомості була укладена угода, позивач сплатила агентству 1060 грн.(а.с.6).
Вимоги ОСОБА_1 про стягнення цих витрат з відповідачки ОСОБА_2. є не обґрунтовані , оскільки договору між ними відносно цих витрат укладено не було, договір був укладений з агенством нерухомості, до яких ,як пояснила в суді апеляційної інстанції позивачка, вона не має претензій, тому що вони виконали всі умови угоди. Договір не був укладений з вини ОСОБА_2, тому що вона збільшила вартість квартири.
Таким чином, в вимогах ОСОБА_1; про стягнення з ОСОБА_2. витрат за послуги в сумі 1060 грн. необхідно відмовити.
Відповідно до роз'яснень, даних у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 р. із змінами від 25.05.2001 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової*) шкоди" спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених ст.7, 440 ЦК України та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону "Про захист прав споживачів" чи інших законів що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.
Відшкодування ж моральної шкоди за несвоєчасне виконання або невиконання зобов'язання по укладенню договору купівлі - продажу не передбачено законом. Угодою між сторонами стягнення моральної шкоди не було передбачено.
Тому у суду не було правових підстав для задоволення вимог по відшкодуванню моральної шкоди і в цих позовних вимогах позивачці необхідно відмовити.
Невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права відповідно до п.п. 3,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 частково. З відповідачки ОСОБА_2. на користь позивачки слід стягнути аванс в сумі 1590 грн., витрати по оплаті судового збору в сумі 25,50 грн.(50% від задоволення позову) та за надання правової допомоги в сумі 562,50 грн пропорційно задоволенням позовним вимогам відповідно до вимог ст.88 ЦПК України.
В інших позовних вимогах ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Враховуючи те, що ОСОБА_2. не сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в апеляційної інстанції, колегія суддів, вважає за необхідне стягнути з неї витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30 грн.
Керуючись ст.ст. 218,303,309 4.3,4,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області ,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2004 року скасувати, постановити нове рішення.
Позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Вітязь" про стягнення завдатку, вартості послуг та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аванс в сумі 1590 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто )грн.
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення вартості послуг за надання інформаційно - посередницьких послуг в сумі 1060 грн. відмовити.
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди в сумі 10 000 грн. відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 25,50 грн( двадцять п'ять грн. 50 коп.), витрати на правову допомогу в сумі 562 грн.50 коп(пятьсот шестьдесят дві грн).
Стягнути на користь держави з ОСОБА_1 судовий збір в сумі
8,50 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в апеляційному суді в розмірі ЗО грн. на рахунок -Одержувач: апеляційний суд Одеської області, код ОКПО 02892913, розрахунковий рахунок 37314004000098,, банк: УДК в Одеської області, МФО банку 828011.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.