ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2017Справа №910/6592/16

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ефенес Пропертіз Лімітед» (Efenes Properties Limited)

До відповідача публічного акціонерного товариства «Перехідний банк «РВС Банк»

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю «АРБО ФІНАНС»

Про відсутність права звернення стягнення на предмет іпотеки

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача не прибув

від відповідача Куліш В.В. (за дов.)

від третьої особи Гладишенко М.І. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Ефенес Пропертіз Лімітед» (Efenes Properties Limited) до публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Перехідний банк «РВС Банк» про відсутність права звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовні вимоги мотивовані такими обставинами.

22.07.2008 закрите акціонерне товариство «СВЕДБАНК Інвест» (Банк) та дочірнє підприємство «Фірма «Дайленко» (позичальник) уклали кредитний договір за № 638 (далі - кредитний договір), за умовами якого Банк відкриває позичальнику мультивалютну кредитну лінію, що відновлюється (15000000,00 доларів США та 5000000,00 гривень). Строк дії кредитної лінії з 22.07.2008 по 21.09.2015. В забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору 30.07.2008 ТОВ «Ефенес Пропертіз Лімітед» (іпотекодавець) та Банк (іпотекодержатель) уклали іпотечний договір № 638/ІП-3 (далі - іпотечний договір).

За актом № 124/07/2-15-К від 03.07.2015 публічне акціонерне товариство «Омега банк» (правонаступник закритого акціонерного товариства «Сведбанк Інвест») передало, а публічне акціонерне товариство «Перехідний банк «РВС Банк» отримало, серед іншого, права за кредитним та іпотечним договорами.

18.09.2015 публічне акціонерне товариство «Перехідний банк «РВС Банк» в позасудовому порядку звернуло стягнення на предмет іпотеки і зареєструвало право власності на предмет іпотеки.

За твердженням позивача, у відповідача було відсутнє право звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки:

- застереження у договорі іпотеки про задоволення вимог іпотекодержателя за своїми правовими наслідками не є договором між боржником і кредитором про задоволення вимог кредитора;

- іпотекодавець і боржник не отримували від публічного акціонерного товариства «Перехідний банк «РВС» письмової вимоги про усунення порушень умов кредитного та/або іпотечного договорів;

- станом на 18.09.2015 у Державному реєстрі іпотек як іпотекодержатель було зареєстроване закрите акціонерне товариство «Сведбанк Івест», а не публічне акціонерне товариство «Перехідний банк «РВС»;

- публічне акціонерне товариство «Омега банк» та публічне акціонерне товариство «Перехідний банк «РВС Банк» не укладали договорів про відступлення права вимоги;

- публічне акціонерне товариство «Перехідний банк «РВС Банк» не провело оцінку предмета іпотеки.

Суд своєю ухвалою від 11.04.2016 порушив провадження у справі № 910/6592/16.

23.05.2016 позивач подав заяву, в якій навів додаткові підстави позову, які, на думку позивача, свідчать про відступіть у відповідача права на позасудове звернення стягнення, а саме:

- відповідачеві фактично не передавались ні зобов'язання по кредитному договору, ні сам кредитний договір № 638 від 22.07.2008, ні іпотечний договір № 638/ІП-3 від 30.08.2007. Також відповідачу не передавались ніякі документи, які засвідчували права, що передаються. Оригінал кредитного і іпотечного договорів знаходяться у нового кредитора ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека кредит» на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014, укладеного між публічним акціонерним товариством «Омега банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Іпотека кредит»;

- 05.09.2012 ПАТ «Сведбанк» у позасудовому порядку здійснив звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом вчинення нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В. виконавчого напису на іпотечному договорі № 638/ІП-3, згідно з яким було звернуто стягнення на нежилі приміщення фізкультурно-оздоровчого комплексу загальною площе 1324,60 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, пров. Рильський, 5, який належить компанії «Ефенес Пропертіз Лімітед»;

- у зв'язку з прийняттям Господарським судом міста Києва судового рішення у справі № 27/319 від 28.01.2013, яким стягнута заборгованість за кредитним договором № 638 від 22.07.2008, відступлення прав первісного кредитора новому кредитору повинно відбутися у рамках виконавчого провадження.

Суд своєю ухвалою від 06.06.2016 продовжив строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та витребував докази вчинення виконавчого напису нотаріусом щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 638/ІП-3 від 30.07.2008 (у позивача) та дані щодо обсягу переданих товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Іпотека кредит» прав за кредитним договором № 638 від 22.07.2008, що мало місце за договором купівлі-продажу прав вимоги, укладеного 31.12.2014 (у відповідача).

Відповідач позовні вимоги відхилив у повному обсязі та зазначив, що перехід права вимоги до відповідача відбувся відповідно до вимог чинного законодавства. Також відповідач зазначив, що боржника і іпотекодавця було повідомлено про порушення основного зобов'язання в серпні 2011 року.

Також відповідач повідомив, що перехід прав до ПАТ «Перехідний Банк «РВС Банк» від ПАТ «ОМЕГА БАНК» на активи, а саме: кредитний договір №638 від 22.07.2008 з усіма змінами та доповненнями та договорами, укладеними на забезпечення зобов'язань за кредитним договором №638 від 22.07.2008 здійснювався за актом №124/07/2015-К від 03.07.2015. У цьому акті зазначено, що сторони керувались частиною дванадцятою статті 42 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», частиною першою та пунктом 4) частини другої статті 11, частиною першою статті 178, пунктом 2) частини першої статті 512 Цивільного кодексу України. Таким чином, первісний кредитор у зобов'язанні по кредитному договорі №638 від 22.07.2008 ПАТ «Омега Банк» був замінений на поточного кредитора - ПАТ «Перехідний Банк «РВС Банк» внаслідок правонаступництва (пункт 2 частини 1 ст. 512 Цивільного кодексу України). Отже, укладання жодних договорів про відступлення права вимоги, в даному випадку, чинне законодавство не вимагає.

Крім того, у відповідності до додатку №1 до акту №124/07/2015-К від 03.07.2015, загальна сума заборгованості, яка передавалася ПАТ «Омега Банк» на користь ПАТ «Перехідний Банк «РВС Банк» за кредитним договором №638 становила 91795040,83 грн.. Згідно із додатком №2 до акту №124/07/2015-К від 03.07.2015, на користь ПAT «Перехідний Банк «РВС Банк» також передалося забезпечення за вказаним кредитним договором №638, яке було визначене в договорі іпотеки №638/ІП-3, іпотекодавцем за яким є ТОВ «Ефенес Пропертіз Лімітед».

Наразі Господарський суд міста Києва розглядає справу №910/3839/16, предметом розгляду якої є визнання нікчемним договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014, укладений між ПАТ «Омега Банк» і ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит», посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Літвіновим A.B. за реєстровим №1898.

У свою чергу позивач зазначив, що наслідком надсилання вимог від 08.08.2011 та від 31.08.2011 було вчинення 05.09.2012 нотаріусом виконавчого напису. Також позивач зазначив, що Господарський суд міста Києва розглядає справу № 910/8536/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ефенес Пропертіз Лімітед» (Efenes Properties Limited) до публічного акціонерного товариства «Омега банк» та публічного акціонерного товариства «Перехідний банк «РВС Банк» про визнання недійсним правочину про відступлення права вимоги в порядку правонаступництва по кредитному договору № 638 від 22.07.2008 і по іпотечному договору № 638/ІП-3 від 30.07.2008.

23.06.2016 суд зупинив провадження у справі № 910/6592/16 до вирішення справи № 910/8536/16.

Позивач звернувся до суду за клопотанням про поновлення провадження у справі.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва № 910/8536/16 від 29.06.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2016, відмовлено в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Ефенес Пропертіз Лімітед» (Efenes Properties Limited) до публічного акціонерного товариства «Омега банк» та публічного акціонерного товариства «Перехідний банк «РВС Банк» про визнання недійсним правочину про відступлення права вимоги в порядку правонаступництва по кредитному договору № 638 від 22.07.2008 і по іпотечному договору № 638/ІП-3 від 30.07.2008

11.04.2017 суд поновив провадження у справі.

Позивач навів додаткові підстави позову:

- ухвалою господарського суду Житомирської області у справі 906/1058/14 зупинено виконання боржником ДП «Фірма «Дайнеко» всіх своїх зобов'язань, у тому числі і по кредитному договору № 638 від 22.07.2008;

- відповідач не отримував погодження органу охорони культурної спадщини на право передачі йому у власність об'єкта іпотечного договору.

Відповідач подав клопотання про залучення до участі у справі третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбо фінанс». Обґрунтовуючи клопотання відповідач зазначив, що 30.09.2016 публічне акціонерне товариство «Перехідний банк «РВС Банк» відчужив належні йому права вимоги, набуті на підставі рішення виконавчої дирекції ФГВФО про утворення на базі ПАТ «Омега банк» перехідного банку - ПАТ «Перехідний банк «РВС Банк» від 05.05.2015, що оформлено протоколом № 149/15, на користь заявника - товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбо фінанс», про що було укладено відповідний договір про відступлення права вимоги.

24.04.2017 суд залучив до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбо фінанс».

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

22.07.2008 ЗАТ «Сведбанк Інвест», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», правонаступником якого, в свою чергу, є ПАТ «Омега Банк» та дочірнє підприємство «Фірма «Дайленко» уклали кредитний договір № 638 (далі - Кредитний договір), відповідно до п. 1.1. якого банк відкриває позичальнику мультивалютну кредитну лінію, що відновлюється, відповідно до якої надає позичальнику кредит у доларах США та гривні на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержувати кошти кредиту, а також повернути кошти кредиту у строки, визначені у графіку встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією, сплатити проценти за користування ними та виконати інші зобов'язання, передбачені договором .

Відповідно до пп. 5.1.1. п. 5.1. Кредитного договору за домовленістю сторін забезпеченість виконання зобов'язань за договором є обов'язковою умовою договору. Виконання зобов'язань позичальника за договором забезпечується: іпотекою нежилих приміщень з № 1 по № 5, № 5а, № 6 по № 20 (групи приміщень 15), №№ 1, 1а, з № 2 по № 10 (групи приміщень 16), з № 1 по № 11, №№ 11а, 12, 13 (групи приміщень 18) фізкультурно-оздоровчого комплексу загальною площею 1324,6 кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, пров. Рильський, будинок № 5 (літера А), що належать компанії Efenes properties limited (Кіпр) загальною заставною вартістю 15609765,72 дол. США.

Відповідно до п. 10.6 Кредитного договору, Банк має право, в т.ч. з метою залучення кредитних ресурсів, передавати в заставу свої майнові права за Договором (право вимоги виконання позичальником зобов'язання), а також здійснювати уступку права вимоги до позичальника за договором відповідно до законодавства.

30.07.2008 ТОВ «Ефенес Пропертіз Лімітед» (Company «Efenes Properties Limited») (іпотекодавець) та ЗАТ «Сведбанк Інвест», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», правонаступником якого в свою чергу є ПАТ «Омега Банк», уклали іпотечний договір №638/ІП-3, (який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М. та зареєстровано в реєстрі за № 4517), згідно з умовами якого в якості забезпечення виконання дочірнім підприємством «Фірма «Дайленко» взятих на себе зобов'язань за кредитним договором №638 від 22.07.2008, іпотекодавець передав, а іпотекодержатель, прийняв в іпотеку предмет іпотеки - нежитлові приміщення з №1 по №5, №5а, з №6 по №20 (групи приміщень 15), № 1, №1а, , з №2 по №10 (групи приміщень №16), з №1 по №11, №№11а, 12, 13 (групи приміщень №18 - фізкультурно-оздоровчий комплекс (в літ. А), загальною площею 1324,60 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, провулок Рильський, 5.

Постановою правління НБУ № 152 від 02.03.2015 віднесено ПАТ «Омега Банк» до категорії неплатоспроможних, а рішенням виконавчої дирекції якої Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) від 02.03.2015 № 52 запроваджено у вказаному банку тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015, яку рішенням виконавчої дирекції Фонду № 111 від 02.06.2015 продовжено до 03.07.2015.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 06.06.2015 № 437 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Омега Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 06.07.2015 № 127 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Омега Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку».

Згідно з протоколом засідання виконавчої дирекції Фонду № 150/15 від 03.07.2015 вирішено передати активи неплатоспроможного банку ПАТ «Омега Банк» на користь перехідного банку ПАТ «Перехідний банк «РВС банк» включаючи забезпечення за ними, які визначено Планом врегулювання неплатоспроможного банку ПАТ «Омега Банк». Загальна вартість активів неплатоспроможного банку ПАТ «Омега Банк» (включаючи забезпечення за ними), що передаються на користь перехідного банку ПАТ «Перехідний банк «РВС банк» становить 229119082,68 тис. грн..

Відповідно до п. 1 статуту ПАТ «Перехідний банк «РВС банк» перехідний банк є правонаступником визначених відповідно до плану врегулювання, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.05.2015 (протокол № 102/15) зі змінами від 12.06.2015 (протокол № 127/15), активів (уключаючи права за договорами забезпечення) та обов'язків за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов'язаннями ПАТ «Омега Банк».

03.07.2015 ПАТ «Омега Банк» (неплатоспроможний банк) та ПАТ «Перехідний банк «РВС банк» (перехідний банк) склали акт № 124/07/2015-К приймання-передачі перехідному банку ПАТ «Перехідний банк «РВС банк» прав на активи неплатоспроможного банку ПАТ «Омега Банк» (далі - Акт), за яким неплатоспроможний банк передав, а перехідний банк у порядку правонаступництва прийняв всі права кредитора у зобов'язаннях за договорами (права на активи): кредитний договір № 638 від 22.07.2008 з ДП «Фірма «Дайленко», з усіма змінами та доповненнями, що є невід'ємною його частиною згідно з додатком № 1 до акту (основний договір), договорами, укладеними на забезпечення зобов'язань за основним договором, з усіма змінами та доповненнями, що є невід'ємною їх частиною, згідно з додатками № 2, 3 до акту (кожен з яких - договір забезпечення).

Відповідно до пп. 4.1. Акту з моменту підписання акту, перехідний банк набуває всіх прав кредитора за основним договором та кожним договором забезпечення та одержує, включаючи але не обмежуючись, в т.ч. право звернути стягнення на предмет застави за договорами забезпечення та за рахунок предмету застави задовольнити свої вимоги за основним договором у повному обсязі, у разі невиконання боржниками за основним договором зобов'язань за основним договором та/або боржниками за договорами забезпечення зобов'язань за договорами забезпечення.

Таким чином первісний кредитор ПАТ «ОМЕГА БАНК» був замінений на поточного кредитора - ПАТ «Перехідний Банк «РВС Банк» внаслідок правонаступництва (пункт 2 частини 1 ст. 512 Цивільного кодексу України). Отже, укладання жодних договорів про відступлення права вимоги, в даному випадку, чинне законодавство не вимагає.

При цьому надання іпотекодавцю доказів переходу прав до нового кредитора не передбачене законодавством.

Натомість згідно з ч. 2 статті 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

29.06.2016 рішенням Господарського суду міста Києва, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2016 та Вищого господарського суду України від 16.03.2017 у справі № 910/8536/16 відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «Ефенес Пропертіз Лімітед» до ПАТ «Омега Банк», ПАТ «Перехідний банк «РВС Банк» про визнання недійсним акту № 124/07/2015-К від 03.07.2015 приймання-передачі перехідному банку ПАТ «Перехідний банк «РВС» банк» в порядку правонаступництва прав на активи неплатоспроможного банку ПАТ «Омега Банк».

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на 18.09.2015 право власності на нерухоме майно, передане позивачем в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № 638 було зареєстроване за ПАТ «Перехідний банк «РВС банк» (на підставі дублікату Договору іпотеки та Акту), що свідчить про те, що останнім було звернено стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку.

15.09.2016 рішенням Господарського суду міста Києва, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2017 відмовлено у задоволенні позовних вимог дочірнього підприємства «Фірма «Дайленко» до ПАТ «Омега Банк» про визнання припиненими правовідношення по кредитному договору №638 від 22.07.2008 укладеному між ДП «Фірма «Дайленко» та ПАТ «Омега Банк».

30.09.2016 між ПАТ «Перехідний банк «РВС банк» (первісний кредитор) та ТОВ «Фінансова компанія «Арбо Фінанс» (новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. за реєстровим № 3046), відповідно до п. 1.1 якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв на себе право вимоги належного виконання зобов'язань ДП «Фірма «Дайленко» за кредитним договором №638 від 22.07.2008 р., з урахуванням усіх змін та доповнень та іпотечним договором № 638/ІП-3 від 30.07.2008.

З моменту підписання уповноваженими представниками сторін цього договору та акту прийому-передачі права вимоги новий кредитор повністю замінює первісного кредитора у основному договорі, та отримує всі права, що виникають з договору, укладеного в забезпечення виконання боржником зобов'язань за основним договором (п. 1.3 Договору відступлення від 30.09.2016).

Сторони домовились, що новий кредитор зобов'язаний сплатити на користь первісного кредитора ціну відступлення права вимоги за основним договором (113700000,00 грн. без ПДВ) в день укладання цього договору (п. 1.5 Договору відступлення від 30.09.2016). Вказану суму 30.09.2015 ТОВ «Фінансова компанія «Арбо Фінанс» сплачено на користь ПАТ «Перехідний банк «РВС банк», що підтверджується платіжним дорученням № 1.

30.09.2016 ПАТ «Перехідний банк «РВС банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Арбо Фінанс» підписано акт прийому-передачі документів до договору про відступлення права вимоги від 30.09.2016 № 3046 відповідно до якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв серед іншого акт приймання-передачі прав на активи від ПАТ «Омега Банк», копію Кредитного договору № 638, дублікат іпотечного договору № 638/ІП-3.

За правилами підпункту 1 частини першої статті 19 Закону N 1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом. Частина перша статті 36 Закону N 898-IV у редакції, що діяла на час укладення договору іпотеки (до набрання чинності Законом N 800-VI), передбачала право сторін іпотечного договору на позасудове вирішення питання про звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки, що містить відповідне застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, або окремого договору про задоволення його вимог, а статтею 37 зазначеного Закону, в цій же редакції, передбачено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, до якого відповідно до частини другої статті 36 прирівнюється відповідне застереження в договорі іпотеки, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Нова редакція статей 36, 37 Закону N 898-IV, викладена у підпункті 17 пункту 4 розділу III Перехідних положень Закону N 800-VI, не змінює встановлений раніше цими статтями порядок позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки та підстави переходу права власності на нього до іпотекодержателя, а лише уточнює їх.

Аналіз наведених норм, як і Закон N 800-VI в цілому, не дає підстав вважати, що законодавець із прийняттям названого закону обмежив коло іпотечних договорів із застереженням про задоволення вимог кредитора, на підставі яких за іпотекодержателем може бути зареєстровано право власності на предмет іпотеки, лише тими договорами, які укладені після набрання чинності цим Законом.

Таким чином звернення стягнення на майно у позасудовому порядку можливе і на підставі договорів, укладених до 2009 року.

Наданими в матеріали справи доказами спростовується твердження позивача про неповідомлення боржника та іпотекодавця про порушення основного зобов'язання.

Так, ще 08.08.2011 АТ «Сведбанк» надсилав ДП «Фірма «Дайленко» вимогу про повернення заборгованості. Даний факт підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. Іпотекодавець - ТОВ «Ефенес Пропертіз Лімітед» також повідомлявся вимогою від 31.08.2011 про усунення порушення за кредитним договором №638 від 22.07.2008, що підтверджується списком від 31.08.2011.

Отже, усі вимоги чинного законодавства, в тому числі і статті 35 Закону України «Про іпотеку», відповідачем дотримався.

Позивач вважає, що обов'язок з надіслання вимоги є виконаним тільки у разі, коли така вимога отримана іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, проте, статті 35, 36 та 37 Закону України «Про іпотеку» не містять в собі таких положень.

Не обґрунтованим є посилання позивача на відсутність у ПАТ «Перехідний Банк «РВС Банк» права на стягнення предмета іпотеки через відсутність оцінки предмета іпотеки. Так, положення статті 37 Закону України «Про іпотеку» не ставлять в залежність право на стягнення від наявності чи відсутності оцінки предмета іпотеки. Частина третя статті 37 Закону України «Про іпотеку» лише визначає спосіб встановлення вартості, за якою предмет іпотеки обліковуватиметься на балансі у іпотекодержателя.

Крім того, у даному випадку право вимоги перейшло в порядку правонаступництва від ПАТ «Сведбанк» до ПАТ «Омега», а в подальшому до ПАТ «Перехідний Банк «РВС Банк», а не до іншого відмінного іпотекодержателя, який не був стороною в даних правовідносинах. Таким чином, предмет іпотеки перейшов у власність ПАТ «Перехідний Банк «РВС Банк» за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Також, чинне законодавство не встановлює обов'язок надавати нотаріусу звіт про оцінку предмету іпотеки для переоформлення права власності в порядку правонаступництва, рівно як і обов'язку щодо надіслання останнього іпотекодержателю та боржнику.

Позивач вважає, що в силу приписів статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредитору документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для її здійснення. Однак, вказана обставина не впливає на перехід права власності за укладеним іпотечним договором №638/ІП-3 та законодавець не ставить виникнення права стягнення на предмет іпотеки в залежність від факту повідомлення боржника про зміну іпотекодержателя, тим більше у випадку коли заміна іпотекодержателя відбувається в порядку правонаступництва.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Наразі рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2013 у справі №27/319 про стягнення з ДП «Фірма «Дайленко» на користь ПАТ «Сведбанк» заборгованість за кредитним договором №638 від 22.07.2008 у гривневому еквіваленті 152256196,92 грн. не виконано.

Оголошення ДП «Фірма «Дайнеко» банкрутом, а також неотримання позивачем погодження органу культурної спадщини, не впливають на права відповідача звернути стягнення в позасудовому порядку на предмет іпотеки.

Наведені обставини в цілому є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Повний текст рішення складено 07.08.2017.

Суддя С. А. Ковтун